ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

27.10.2011 р.

N П/9991/405/11


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого Зайця В. С. (суддя-доповідач), суддів: Головчук С. В., Кочана В. М., Розваляєвої Т. С., Цвіркуна Ю. І., секретаря судового засідання: Черняк К. В., за участю позивача - ОСОБА_6, представника відповідача - Т. О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, встановив:

25 липня 2011 року ОСОБА_6 пред'явила адміністративний позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України N 1793/2п-11 від 9 червня 2011 року про рекомендацію Вищій раді юстиції вирішити питання щодо внесення подання про звільнення її з посади судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за порушення присяги судді.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, обґрунтовує їх тим, що порушень присяги судді не допускала, Вища кваліфікаційна комісія суддів України не в повній мірі з'ясувала всі обставини справи та безпідставно прийшла до висновку про вчинення дій, які свідчать про порушення нею присяги судді. Вважає, що посилання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у своєму рішенні N 1793/2п-11 від 9 червня 2011 року на те, що вона використала підроблене рішення суду про розлучення для того, щоб стати на квартирний облік і в подальшому отримати житло в позачерговому порядку, не відповідає встановленим обставинам. Зазначила, що ні вона, ні її чоловік в період з 2000 по 2004 рік власного житла не мали, а тому факт перебування її на квартирному обліку є законним. Крім того, зазначила, що за даним фактом 19 квітня 2010 року слідчим прокуратури Чернігівської області винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Позивач також наполягає на застосуванні строків давності, оскільки події, що висвітлюються у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 9 червня 2011 року, мали місце у 2000 та 2001 році, тобто 10 років тому.

Представник відповідача позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що при проведенні перевірки обставин, викладених у поданні ОСОБА_8 та прийнятті рішення за результатами перевірки, комісія діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі подання народного депутата України ОСОБА_8 від 28 вересня 2010 року про ініціювання питання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийняла рішення N 773/28-Д від 25 листопада 2010 року про відкриття дисциплінарної справи відносно судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_6.

9 червня 2011 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України, розглянувши матеріали дисциплінарної справи та встановивши факт порушення присяги судді ОСОБА_6, прийняла рішення N 1793-Дп-11 про рекомендацію Вищій раді юстиції вирішити питання щодо внесення подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за порушення присяги судді.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України, який, зокрема, розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження; приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів (частина 1 статті 90, пункти 8, 9 частини 1 статті 91, частина 1 статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до статті 84 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.

Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України (частина 7 статті 86 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 9 червня 2011 року рекомендовано Вищій раді юстиції вирішити питання щодо внесення подання про звільнення судді Прилуцького міськрайонного суду ОСОБА_6 з посади за порушення присяги судді.

Із змісту зазначеного рішення видно, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановила наступні обставини. 25 вересня 2001 року ОСОБА_6, перебуваючи на посаді судді, звернулась до відділу РАЦС із заявою про розірвання шлюбу та надала підроблене рішення Прилуцького міського суду від 8 грудня 2000 року про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_9. На підставі цього рішення відділом РАЦС 25 вересня 2001 року вчинено актовий запис про розірвання шлюбу та видано свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_9.

Такі дії, на думку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відповідно до пункту 5 частини 5 статті 126 Конституції України дають підстави для звільнення судді за порушення присяги судді.

Встановивши зазначені факти, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, посилаючись на частину 4 статті 54 та статтю 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначила, що ОСОБА_6 порушила вимоги цих норм закону, її дії порочать звання судді і можуть викликати сумнів у її об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року суддя зобов'язаний:

1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики;

3) виявляти повагу до учасників процесу;

4) додержуватися присяги судді;

5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

6) дотримуватися вимог щодо несумісності;

7) подавати щорічно не пізніше 1 травня до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади, ведення якого забезпечує Державна судова адміністрація України, копію декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації), поданої до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.

Статтею 55 цього ж Закону передбачено складання присяги під час урочистої церемонії у присутності Президента України наступного змісту: "Я, (ім'я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади". Текст присяги підписується суддею і зберігається в його особовій справі.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року набрав чинності 30 липня 2010 року. До 30 липня 2010 року статус суддів, їх повноваження, обов'язки, дисциплінарна відповідальність передбачались Законом України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року.

Відповідно до статей 6, 10 Закону України "Про статус суддів", який втратив чинність, судді зобов'язані при здійсненні правосуддя дотримуватися Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ, не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності. Присяга судді вимагає від нього чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим.

Із змісту цих статей слідує, що дотримання присяги судді пов'язувалося безпосередньо з виконанням професійних обов'язків судді.

Поняття "порушення присяги судді" законодавчо не було визначено. Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 13 травня 2010 року в статтю 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" внесено зміни, визначено, що порушенням суддею присяги є:

вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;

незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім'ї; умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом; порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Зазначена норма закону набрала чинності у такій редакції лише 15 травня 2010 року.

З рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що оспорюється позивачем, видно, що дії, розцінені як порушення присяги судді, вчинені ОСОБА_6 у вересні 2001 року та не пов'язані із здійсненням правосуддя.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Така правова позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів): Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що нова редакція статті 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" та статті 54, 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зворотньої дії у часі не мають, підстав для застосування норм Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України при розгляді дисциплінарної справи щодо ОСОБА_6 не було.

Керуючись статтями 158 - 163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив:

Позов ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.

Визнати незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України N 1793/2п-11 від 9 червня 2011 року про рекомендацію Вищій раді юстиції вирішити питання щодо внесення подання про звільнення з посади судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_6 за порушення присяги судді.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 

Головуючий, суддя

В. С. Заяць

Судді:

С. В. Головчук

 

В. М. Кочан

 

Т. С. Розваляєва

 

Ю. І. Цвіркун





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали