ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13.08.2015 р.

N К/800/6553/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючий, суддя - Голяшкін О. В. (доповідач), судді: Гончар Л. Я., Стрелець Т. Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив визнати незаконним рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07 листопада 2013 року N 1 про відмову в зарахуванні періоду роботи позивача з 01 січня 1990 року по 03 грудня 1993 року за професією підземний кріпильник на Державному підприємстві "Рудоуправління ім. Кірова" до пільгового стажу за Списком N 1; визнати стаж роботи з 01 січня 1990 року по 03 грудня 1993 року за професією підземний кріпильник на Державному підприємстві "Рудоуправління ім. Кірова" таким, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Розділом I Списку N 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року N 162; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 18 грудня 2013 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити нарахування позивачу пенсійних виплат з 18 грудня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність відмови відповідачів у зарахуванні періоду роботи з 01 січня 1990 року по 03 грудня 1993 року до пільгового стажу за Списком N 1 та їх висновків про відсутність пільгового стажу; посилаючись на те, що стаж роботи за Списком N 1 складає більше 10 років, вважає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволені повністю; визнано незаконним та необґрунтованим рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07 листопада 2013 року N 1 про відмову в зарахуванні періоду роботи позивача з 01 січня 1990 року по 03 грудня 1993 року за професією підземний кріпильник на Державному підприємстві "Рудоуправління ім. Кірова" до пільгового стажу за Списком N 1; визнано стаж роботи позивача впродовж з 01 січня 1990 року по 03 грудня 1993 року за професією підземний кріпильник на Державному підприємстві "Рудоуправління ім. Кірова" таким, що підлягає зарахуванню, до пільгового стажу за Списком N 1 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 18 грудня 2013 року; зобов'язано відповідача здійснити нарахування позивачу пенсійних виплат з 18 грудня 2013 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року задоволено частково апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2014 року змінено, викладено абз. 2 та 3 резолютивної частини в наступній редакції: "Визнати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07 листопада 2013 року N 1 в частині не підтвердження періоду роботи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 22 вересня 1992 року по 03 грудня 1993 року за професією підземний кріпильник на Державному підприємстві "Рудоуправління ім. Кірова", до пільгового стажу за Списком N 1 незаконним та необґрунтованим. Визнати стаж роботи ОСОБА_2 впродовж з 22 вересня 1992 року по 03 грудня 1993 року за професією підземний кріпильник на Державному підприємстві "Рудоуправління ім. Кірова" таким, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком N 1 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, просить скасувати судові рішення, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

ОСОБА_2 у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року залишити без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 01 січня 1990 року по 03 грудня 1993 року працював на посаді підземного кріпильника на дільниці N 31, 33 ШБУ в рудоуправлінні ім. Кірова Державного виробничого об'єднання "Південруда" та з 20 грудня 1993 року по 30 грудня 1996 року підземним кріпильником дільниці N 1 на шахті "Саксагань" рудоуправління ім. Дзержинського виробничого об'єднання "Кривбасруда", що підтверджується записами в трудовій книжці, а також довідками ДП "Кривбасшахтозакриття" від 17 травня 2013 року N 135.

18 грудня 2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах по Списку N 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України від 07 листопада 2013 року N 1 підтверджено період роботи позивача з 01 січня 1990 року по 21 серпня 1992 року та з 20 грудня 1993 року по 30 грудня 1996 року для зарахування до пільгового стажу за Списком N 1 (9 років 19 днів).

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України від 04 лютого 2014 року (витяг з протоколу N 5) відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років.

Згідно п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 - 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У пункті 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до розділу I "Гірничі роботи" (підрозділ 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копалинах на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень) Списку N 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР N 10 від 26 січня 1991 року та постановою Кабінету Міністрів України 11 березня 1994 року N 162, правом на пільгову пенсію користуються згідно з пунктом 1010100а всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

В підрозділі II "Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті: гірничих виробіток, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд" розділу I Списку N 1 передбачені, зокрема - кріпильники.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що записи у трудовій книжці та довідки, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у спірний період за Списком N 1.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442 (далі - Порядок N 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року N 41 (далі - Методичні рекомендації N 41), відповідно до яких основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442 встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п. 1 Порядку N 442 атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно п. 4 Порядку N 442 та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій N 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Пунктами 8, 9 Порядку N 442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 та N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за N 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п. 4.2 цього Порядку результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно п. 4.3 Порядку у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось (п. 4.5 Порядку).

Задовольняючи позовні вимоги щодо зарахування стажу роботи позивача за професією підземний кріпильник на державному підприємстві "Рудоуправління імені Кірова" суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що наказом ДП "Рудоуправління імені Кірова" від 28 серпня 1995 року N 770 затверджений перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій на підприємстві, яким підтверджено право на пільгову пенсію по Списку N 1, серед яких, зокрема зазначена посада "кріпильника", позиція за ЕТКС 1010300а, наказом ДП "Рудоуправління імені Кірова" від 30 грудня 2005 року N 85 внесено зміни в "Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій на підприємстві, яким підтверджено право на пільгову пенсію по Списку N 1", затвердженими наказом від 28 серпня 1995 року N 770, в посадах з позицією 1010300а встановлено позицію 1010100а.

Проте, судом першої інстанції до пільгового стажу зарахований період роботи з 01 січня 1990 року по 03 грудня 1993 року, тоді як період з 01 січня 1990 року по 21 серпня 1992 року підтверджений рішенням відповідача від 07 листопада 2013 року N 1 та останнім не заперечується. Суд же апеляційної інстанції, змінюючи частково рішення районного суду, постановив включити до пільгового стажу період роботи позивача на посаді кріпильника з 22 вересня 1992 року по 03 грудня 1993 року, безпідставно виключивши період з 22 серпня 1992 року по 21 вересня 1992 року.

Судами задоволено позов в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 18 грудня 2013 року та здійснити нарахування позивачу пенсійних виплат з 18 грудня 2013 року.

При цьому, ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції, не досліджено та у рішеннях не наведено обставин та підстав задоволення цих позовних вимог. Зокрема, не встановлено наявність у позивача на момент його звернення до управління необхідного віку, загального стажу роботи та трудового стажу з особливо шкідливими і важкими умовами праці, що є визначальним відповідно до положень ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" при призначенні йому пенсії на пільгових умовах. Не наведено відповідного обґрунтування вимог в цій частині і у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Судді:

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали