ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.09.2011 р.

N П/9991/452/11


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Рецебуринського Ю. Й., суддів: Зайцева М. П., Олексієнка М. М., Цвіркуна Ю. І., Черпака Ю. К., секретаря судового засідання Шевченко Ю. В. (за участю: представника позивача - ОСОБА_4, представника Вищої ради юстиції - Сухової Н. І.), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним рішення, встановив:

У серпні 2011 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовною заявою до Вищої ради юстиції про визнання незаконним рішення від 12 липня 2011 року N 537/0/15-11 про звільнення ОСОБА_7 з посади голови апеляційного суду Вінницької області.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що оскаржуване рішення Вищої ради юстиції, прийняте на підставі висновків подання Ради суддів загальних судів України від 8 червня 2011 року про звільнення судді з адміністративної посади, є незаконним, оскільки вказані висновки про неналежне здійснення організаційного керівництва діяльністю апеляційного суду Вінницької області необґрунтовані та не відповідають вимогам статті 27 Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Вважає, що недоліки, які виявлені Радою суддів загальних судів України при перевірці діяльності апеляційного суду Вінницької області є недоліками окремих суддів, їх помічників, секретарів, а також працівників апарату суду та Державної судової адміністрації України, а не голови суду, та можуть бути усунені і не впливають на стан судової влади та не перешкоджають виконанню завдань суду. Посилається на те, що Вища рада юстиції не прийняла до уваги ту обставину, що на своєму засіданні 8 червня 2011 року Рада суддів загальних судів України мала обговорювати стан організаційного забезпечення діяльності судів Вінницької області, а не питання щодо перебування позивача на посаді голови суду. Крім того, при винесенні оскаржуваного рішення Вища рада юстиції, незважаючи на перебування позивача у відпустці, безпідставно не заслухала її на своєму засіданні.

У запереченнях на адміністративний позов Вища рада юстиції вважає доводи позивача безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що 30 червня 2011 року до відповідача надійшло подання Ради суддів загальних судів України про звільнення судді апеляційного суду Вінницької області Стеблюк Л. П. з посади голови цього суду. На своєму засіданні 12 липня 2011 року, враховуючи повторну неявку позивача, а також беручи до уваги її письмові пояснення від 7 липня 2011 року, Вища рада юстиції більшістю голосів прийняла рішення щодо звільнення ОСОБА_7 з посади голови суду. Вища рада юстиції стверджує, що, приймаючи рішення, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме рішення винесене обґрунтовано, з урахуванням права позивача на участь у процесі його прийняття. З огляду на наведене просить відмовити ОСОБА_7 у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову, які просив задовольнити в повному обсязі.

Представник Вищої ради юстиції позов не визнала з підстав, викладених у запереченні на позов, та просила суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ОСОБА_7 постановою Верховної Ради України від 20 березня 2003 року була обрана безстроково суддею апеляційного суду Вінницької області. Рішенням Ради суддів України від 31 травня 2007 року N 52 призначена, строком на п'ять років з 1 червня 2007 року, головою вказаного суду.

12 липня 2011 року Вищою радою юстиції прийняте рішення N 537/0/15-11 про звільнення ОСОБА_7 з посади голови апеляційного суду Вінницької області.

Підставою прийняття цього акта стало подання Ради суддів загальних судів України від 8 червня 2011 року N 157 про звільнення судді з адміністративної посади.

Висновки Вищої ради юстиції ґрунтуються на наступних обставинах.

Так, відповідачем встановлено, що членами робочої групи, яка утворена Радою суддів загальних судів України, на виконання свого рішення від 17 березня 2011 року, було проведено перевірку щодо стану організаційної роботи апеляційного суду Вінницької області за 2009 - 2010 роки та січень - лютий 2011 року. Результати вказаної перевірки показали, що в організації роботи цього суду наявні суттєві недоліки, упущення та прорахунки, а також грубі порушення визначених законом засад в організації та забезпеченні здійснення правосуддя. Неналежний стан організації роботи суду є наслідком недотримання головою суду ОСОБА_7 вимог чинного законодавства щодо здійснення своїх адміністративних повноважень. Розпорядчі документи, видані головою суду щодо формування судових палат і колегій, розподілу справ між суддями, розподілу обов'язків між заступниками голови суду, а також кадрові та інші документи в ряді випадків суперечать вимогам Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Кодексу законів про працю України, Положенню про автоматизовану систему документообігу. Головою суду не організовано на належному рівні проведення аналітичної роботи в суді, узагальнення практики хоч і проводяться, однак результати не доводяться до відома суддів місцевих судів, і як наслідок - високий показник скасованих і змінених судових рішень, постановлених місцевими судами області. Незабезпечення контролю за ефективністю діяльності апарату суду з боку голови суду також призвело до суттєвих прорахунків на цьому напрямі роботи: відсутності належного планування роботи, здійснення контролю, ефективності використання кадрових ресурсів.

Вища рада юстиції прийшла до висновку про задоволення подання ради суддів, в якому зокрема зазначалось, що дії ОСОБА_7 призвели до розвалу роботи апеляційного суду Вінницької області та підриву авторитету судової влади і повинні бути негайно припинені.

Даючи юридичний аналіз діям і рішенню Вищої ради юстиції, колегія суддів зазначає наступне.

Повноваження, організація, порядок діяльності Вищої ради юстиції відповідно до статті 2 Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року N 22/98-ВР (далі - Закон N 22/98-ВР) визначаються Конституцією України, вказаним Законом та Регламентом Вищої ради юстиції.

Згідно з пунктом 11 статті 3 Закону N 22/98-ВР Вища рада юстиції за поданням відповідної ради суддів призначає суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільняє їх з цих посад.

Порядок здійснення Вищою радою юстиції своїх повноважень щодо розгляду питання про звільнення суддів з посад голови суду, заступника голови суду встановлений статтею 321 Закону N 22/98-ВР.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Вища рада юстиції, приймаючи оскаржувані рішення, діяла в межах наданих їй повноважень.

Перевіривши рішення Вищої ради юстиції на предмет його обґрунтованості, а також проаналізувавши встановлені в ході розгляду справи обставини, колегія суддів вважає доведеним той факт, що невиконання позивачем своїх повноважень на адміністративній посаді призвело до незадовільного стану організації роботи апеляційного суду Вінницької області.

Відповідно до пунктів 3, 7 частини 1 статті 29 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" голова апеляційного суду контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства. Контролює ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства.

Відповідно до частин 2, 3 статті 122 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у системі судоустрою утворюються і діють відповідно до системи судів рада суддів загальних судів, рада суддів господарських судів, рада суддів адміністративних судів. До рад суддів входять по 11 суддів, обраних відповідними конференціями суддів.

Пунктом 1 частини 6 статті 122 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що рада суддів здійснює контроль за організацією діяльності відповідних судів, заслуховує інформацію голів цих судів про діяльність судів, інформацію Голови Державної судової адміністрації України з питань організаційно-матеріального забезпечення відповідних судів.

Так, в апеляційному суді Вінницької області у період з 3 по 7 квітня 2011 року, на підставі рішення Ради суддів загальних судів України від 17 березня 2011 року, робочою групою ради суддів була проведена перевірка щодо стану організації роботи суду за 2009 - 2010 роки та січень - лютий 2011 року.

Як показали результати перевірки, в апеляційному суді Вінницької області відсутня будь-яка чітко визначена структура суду. Це зокрема вбачається з того, що у суді не має положення про структурні підрозділи, не розроблені посадові інструкції, а ті, які розроблені, до працівників належним чином не доводяться.

Розподіл обов'язків між заступниками голови апеляційного суду проведено формально, внаслідок чого вони фактично усунуті від керівництва судом, та який до їх відома належно не доведений, що підтверджується відсутністю підписів заступників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про ознайомлення з наказом N 1 від 4 січня 2011 року про визначення адміністративних повноважень заступників голови апеляційного суду Вінницької області. (а. с. 140)

Відповідно до статті 30 Закону України "Про судоустрій України" (редакція від 7 лютого 2002 року) в апеляційному суді функціонує президія апеляційного суду, засідання якої проводяться не рідше одного разу на місяць. Проте всупереч вимогам Закону в 2009 році в апеляційному суді було проведено 4 засідання, а в 2010 році - 5 (за 6 місяців). На розгляд президії виносились питання аналізу результатів роботи за півріччя, проте підготовка цих питань до розгляду проводилась неналежно, до матеріалів засідання не долучались первинні довідки про вивчення роботи, що не дає можливості перевірити їх достовірність. Постанови президії по підсумках роботи апеляційного суду за 2009 та 2010 роки в резолютивній частині однакові. Наряди вказаних постанов фактично відсутні, не описані, в них об'єднано не тільки постанови президії, а й протоколи нарад з апаратом, зборів суддів. Відсутні будь-які документи, що свідчать про виконання цих постанов та здійснення контролю за їх виконанням. Немає відомостей чи направлялись копії постанов судам області.

Колегія суддів погоджується з тим, що вищевказане свідчить про формальне відношення позивача до виконання покладених на неї обов'язків по організації роботи президії та недооцінку ролі такого важливого заходу у діяльності роботи суду та наданні методичної допомоги районним судам.

В суді неналежно організована робота зі скаргами та зверненнями громадян. Скарги на звернення, як того вимагає закон, фактично не обліковані, в окремі переведення не оформлені, а підшиваються в один том без опису документів у ньому, що не гарантує їх належного збереження та не дає можливості ефективно з ними працювати.

Крім того, згідно з пунктом 1.8. Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 6 січня 2006 року N 1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 січня 2006 року N 75/11949 (далі - Інструкція), організаційне керівництво діяльністю суду здійснює голова відповідного суду або особа, яка виконує його обов'язки.

В порушення вимог пунктів 21.2, 21.3 Інструкції, номенклатуру справ суду погоджено з експертно-перевірною комісією державного архіву Вінницької області пізніше 15 грудня попереднього року та, відповідно, вона не введена в дію з 1 січня 2010 року. Супровідний лист про дату направлення номенклатури справ суду до архіву для погодження, відсутній. Наприкінці номенклатури справ у підсумковому записі не зазначено рік, номенклатура справ за 2011 рік не погоджена з експертною комісією суду, що підтверджується відсутністю протоколу засідання. Положення про експертну комісію суду затверджено головою суду у 2010 році без зазначення дати. Акти про вилучення для знищення не підшиті, чим порушені вимоги пункту 9.8 Інструкції.

Виявлені порушення в організації роботи суду із ведення судової статистики, а саме: за підсумками роботи за 2010 рік, звіти суду за 2010 рік зберігаються в конвертах формату А4, не мають внутрішньої нумерації, не оправлені у справу за номенклатурою справ суду, не прошиті, не пронумеровані. Також виявлено, що в суді ведуться, в порушення вимог, передбачених Інструкцією, замість обліково-статистичних карток - обліково-інформаційні картки, які на даний час не введені в дію. Відомості у первинних статистичних документах заповнюються вибірково, що ставить під сумнів достовірність ведення статистичної звітності.

Отже, з наведеного вбачається, що всупереч частині 7 статті 29 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" контроль за веденням та аналізом судової статистики позивачем не здійснювався.

Мають місце також недоліки в організації кадрової роботи, пов'язані із порушенням вимог законодавства про державну службу при призначенні на вакантні посади державних службовців (порядок проведення конкурсу). Суддів та працівників апарату суду із записами в трудових книжках не ознайомлюють. Особові справи оформлюються та ведуться з порушеннями. Розрахунки стажу кожного державного службовця на окремому бланку за зразком, що передбачений Методичними рекомендаціями щодо ведення обліку кадрів і кадрового діловодства в місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції, затвердженими наказом Державної судової адміністрації України від 20 березня 2007 року N 24, не ведуться. На всіх особових справах відсутні дати формування та розформування (архівних) справ. Кадровий резерв не затверджений наказом чи розпорядженням керівника, не сформовано кадровий резерв на заміщення керівних посад, як передбачено вимогами Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 199.

Ведення аналітичної роботи в суді не організовано. Узагальнення практики хоч і проводяться, однак не доводиться до відома суддів місцевих судів з метою вивчення, проведення аналізу допущених порушень та помилок і уникнення їх в подальшій роботі. Про це також свідчить і високий показник скасованих та змінених судових рішень, постановлених місцевими судами у 2010 - 2011 роках.

Аналіз справ, розглянутих по першій інстанції, свідчить про те, що судді користуються в роботі застарілим законодавством, а наявні у них кодекси не перебувають в контрольному стані (наприклад, норма про ведення журналу судового засідання при фіксації процесу аудіотехнічним засобом виключена зі статті 871 Кримінально-процесуального кодексу України ще у 2005 році, однак такі журнали долучені до всіх справ, розглянутих по першій інстанції у 2010 році із фіксуванням процесу).

Щодо роботи ОСОБА_7 як судді, то вона розглядала мало справ. Крім того, позивач, не будучи суддею кримінальної палати апеляційного суду, всупереч закону прийняла до провадження адміністративну справу про притягнення особи до відповідальності за управління транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (ч. 1 статті 130 Кодексу законів про адміністративні правопорушення України) і з підстав, не передбачених законом, закрила провадження у цій справі.

Крім того, в апеляційному суді принижено роль важливого органу суддівського самоврядування - зборів суддів, а в окремих випадках головою суду вони просто ігноруються. Такий стан речей в суді призвів до виникнення конфлікту між частиною суддів та головою суду, що в подальшому призвело до висловлення недовіри голові суду зборами суддів, а також до ряду негативних публікацій у засобах масової інформації.

При виплаті відшкодування за отримане санаторно-курортне лікування ОСОБА_7 отримала грошову суму, що майже вдвічі більше, ніж було визначено радою суддів і виплачувалось іншим суддям апеляційного суду.

На завершення Рада суддів загальних судів України зробила висновок про наявність істотних недоліків в організації роботи суду, які потребують негайного усунення, та грубе порушення позивачем установлених чинним законодавством засад організації діяльності суду.

Підсумовуючі ці факти, колегія суддів погоджується з тим, що допущені недоліки в організації роботи апеляційного суду Вінницької області стали наслідком неналежного здійснення головою суду ОСОБА_7 організаційного керівництва діяльністю суду, а також незабезпечення контролю за ефективністю діяльності апарату суду та недотриманням інших повноважень, покладених на неї Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судді апеляційного суду Вінницької області неодноразово скаржились до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів загальних судів України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на дії голови суду ОСОБА_7.

6 червня 2011 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло повторне звернення суддів апеляційного суду Вінницької області на дії голови цього суду з проханням вжиття відповідних заходів, оскільки, 27 квітня 2011 року збори суддів висловили недовіру ОСОБА_7 Вказане звернення 14 червня 2011 року було направлено до Ради суддів загальних судів України.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що займаючи посаду голови апеляційного суду, позивачем не були дотримані вимоги, зазначені в статті 29 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а твердження ОСОБА_7 про те, що виявлені недоліки є наслідками роботи суддів та працівників апарату суду, а не результатами її діяльності на адміністративній посаді, є безпідставним, оскільки чинним законодавством України чітко визначений контроль голови апеляційного суду за ефективністю діяльності цієї державної установи, який з боку позивача не здійснювався.

Щодо твердження позивача про порушення процедури розгляду подання Ради суддів загальних судів України про звільнення ОСОБА_7 з адміністративної посади, суд вважає його необґрунтованим.

Так, частиною 2 статті 321 Закону N 22/98-ВР визначено, що питання про звільнення з посад голови суду, заступника голови суду розглядається за поданням ради відповідних спеціалізованих судів на засіданні Вищої ради юстиції, на яке запрошується голова суду, заступник голови суду, якого пропонується звільнити з посади. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин голова суду, заступник голови суду, питання стосовно якого розглядається, може надати письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення голови суду, заступника голови суду оголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення голови суду, заступника голови суду, питання стосовно якого розглядається, є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надала до Вищої ради юстиції письмові пояснення по суті порушених питань, які були оголошені на засіданні 12 липня 2011 року.

Судом встановлено, що 30 червня 2011 року до Вищої ради юстиції супровідним листом за підписом голови Ради суддів загальних судів України Гвоздика П. О. було направлене подання про звільнення судді з адміністративної посади.

Листом Вищої ради юстиції від 30 червня 2011 року N 8292/0/9-11 на адресу апеляційного суду Вінницької області було надіслане повідомлення про запрошення ОСОБА_7 для участі у засіданні секції Вищої ради юстиції 5 липня 2011 року о 9 годині 30 хвилин та засіданні Вищої ради юстиції в той же день о 14 годині 00 хвилин.

Проте листом від 30 червня 2011 року N 8-5048, за підписом виконуючого обов'язки керівника апарату апеляційного суду Вінницької області Островської А. М., на адресу Вищої ради юстиції була надіслана відповідь про перебування ОСОБА_7 у щорічній основній відпустці. Зазначений факт підтверджується копією наказу N 41/44 від 16 червня 2011 року, згідно якого позивачу було надано відпустку тривалістю 35 календарних днів з 20 червня 2011 року по 25 липня 2011 року.

Відповідно до витягу з протоколу N 9 засідання Вищої ради юстиції від 5 липня 2011 року розгляд подання Ради суддів загальних судів України щодо звільнення ОСОБА_7 з посади голови суду було відкладено на інше засідання ради.

До апеляційного суду Вінницької області 8 липня 2011 року вдруге надійшло повідомлення про запрошення позивача на засідання секції Вищої ради юстиції на 12 липня 2011 року о 9 годині 30 хвилин та на засідання Вищої ради юстиції цього ж дня о 14 годині.

Супровідним листом від 8 липня 2011 року, за підписом виконуючого обов'язки керівника апарату апеляційного суду Вінницької області Островської А. М., на адресу Вищої ради юстиції була надіслана копія наказу N 41/44 від 16 червня 2011 року про надання позивачу відпустки тривалістю 35 календарних днів з 20 червня 2011 року по 25 липня 2011 року.

Також 8 липня 2011 року на адресу відповідача надійшли письмові пояснення ОСОБА_7 від 7 липня 2011 року.

12 липня 2011 року Вища рада юстиції, розглянувши подання Ради суддів загальних судів України, письмові пояснення позивача та висновок секції ради з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, прийняла рішення про звільнення ОСОБА_7 з посади голови апеляційного суду Вінницької області.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, оскаржуване рішення було прийняте відповідачем з дотриманням вимог процедури прийняття рішень про звільнення з посади голови суду, тому що позивач повторно не з'явилася на засідання Вищої ради юстиції, а перебування її у відпустці з 20 червня 2011 року суд не вважає поважною причиною, оскільки про вказане засідання ОСОБА_7 була належним чином повідомлена.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що рішення Вищої ради юстиції від 12 липня 2011 року N 537/0/15-11 про звільнення ОСОБА_7 з посади голови апеляційного суду Вінницької області є законним, обґрунтованим, прийняте відповідачем із дотриманням встановленої чинним законодавством процедури, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160 - 163, 1711 КАС України, Вищий адміністративний суд України постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_7 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним рішення відмовити повністю.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 

Головуючий, суддя

Ю. Й. Рецебуринський

Судді

М. П. Зайцев

 

М. М. Олексієнко

 

Ю. І. Цвіркун

 

Ю. К. Черпак





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали