ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 30 травня 2011 року

Верховний Суд України в складі: головуючого - Гуменюка В. І., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шаповалової О. А., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г. (за участю заявників: ОСОБА_1 і ОСОБА_2, представника заявників - ОСОБА_3, представників публічного акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест": Мельника А. С. і Командира Ю. М., та представника регіонального відділення Фонду державного майна України у м. Києві - Борбуц І. В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 до закритого акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест", регіонального відділення Фонду державного майна України у м. Києві, третя особа - Солом'янська районна у м. Києві рада, про визнання незаконним розпорядження, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та виключення гуртожитку зі статутного капіталу акціонерного товариства, встановив:

У січні 2011 року до Верховного Суду України звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 із зазначеною вище заявою посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, унаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах. У своїй заяві позивачі зазначають, що, переглядаючи рішення апеляційного суду м. Києва від 7 жовтня 2010 року, яким рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 травня 2010 року скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог, суд касаційної інстанції виходив із того, що відповідно до вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства (статті 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду") не існувало заборони укладати відповідні договори та видавати відповідні розпорядження про включення вартості гуртожитку до вартості майна цілісного майнового комплексу, що підлягав приватизації. На момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підприємстві не працювали, у гуртожитку не проживали, тому учасниками спірних правовідносин не були; також вони не віднесені до числа осіб, які наділені правами в судовому порядку захищати майнові інтереси держави. Відтак суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, їхню касаційну скаргу відхилив, а рішення апеляційного суду м. Києва від 7 жовтня 2010 року залишив без змін.

Разом із тим колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, скасовуючи постанову Вищого господарського суду України та залишаючи без змін рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено позовні вимоги заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Міністерства промислової політики України, відкритого акціонерного товариства "Пасавтопром" про скасування наказу в частині затвердження акта інвентаризації майна та акта оцінки цілісного майнового комплексу відкритого акціонерного товариства "ЛАЗ", а також статуту відкритого акціонерного товариства "ЛАЗ" у частині включення вартості гуртожитків у статутний фонд товариства, виходила з того, що дія статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду без будь-яких умов, у тому числі й умови належності цих об'єктів підприємству, що приватизується. Тому дія статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" не поширюється на державний житловий фонд, у тому числі й на відомчий житловий фонд державних підприємств, оскільки питання приватизації державного житлового фонду, у тому числі й відомчого, урегульовано Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Вищий господарський суд України, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду у справі за позовом ОСОБА 1, ОСОБА 2, ОСОБА 3, ОСОБА 4, ОСОБА 5 до відкритого акціонерного товариства "Бавовнянка", регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, Фонду державного майна України, третя особа - ОСОБА 6, про визнання частково недійним договору приватизації, виходив із того, що правові підстави для включення спірного гуртожитку до складу майна, що приватизується, відсутні, оскільки гуртожиток як об'єкт державного житлового фонду не підлягав приватизації за Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи заявників Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (у редакції, чинній на момент приватизації державного підприємства) установлено, що до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" дія цього Закону не поширюється, зокрема на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Разом із тим відповідно до частини другої статті 1, частини другої статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до державного житлового фонду, який підлягав приватизації на користь громадян України, відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, крім кімнат у гуртожитках.

У разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів (частина друга пункт 9 стаття 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду").

Установлено, що гуртожиток N 76а по просп. Повітрофлотському в м. Києві знаходився у віданні Будівельно-монтажного управління N 3 цивільної авіації.

Розпорядженням регіонального відділення Фонду державного майна України у м. Києві від 31 березня 1994 року N 45-р вартість зазначеного гуртожитку включено до вартості майна цілісного майнового комплексу, що підлягав приватизації (том. 2 а. с. 486 - 491).

28 квітня 1994 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України у м. Києві та організацією орендарів "Будівельно-монтажного управління N 3" цивільної авіації укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Будівельно-монтажне управління N 3" цивільної авіації, відповідно до умов якого цілісний майновий комплекс орендного підприємства "Будівельно-монтажне управління N 3" цивільної авіації, у тому числі спірний гуртожиток N 76а по просп. Повітрофлотському в м. Києві був переданий у власність та ввійшов до статутного фонду орендного підприємства "БМУ N 3" цивільної авіації (том. 2 а. с. 497 - 503).

Цей факт підтверджується свідоцтвом про право власності від 19 липня 1994 року N 70 (том. 2 а. с. 564).

Відповідно до статуту ЗАТ "Фірма "Авіаінвест", затвердженого загальними зборами акціонерів від 25 квітня 2003 року, ЗАТ "Фірма "Авіаінвест" є правонаступником усіх прав і обов'язків орендного підприємства "БМУ N 3" цивільної авіації та організації орендарів "БМУ N 3" цивільної авіації.

На моменті звернення до суду спірний гуртожиток є власністю та входить до статутного капіталу ЗАТ "Фірма "Авіаінвест".

Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, на момент проведення приватизації орендного підприємства "Будівельно-монтажне управління N 3", гуртожитки не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі в комунальну власність відповідних рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що судами касаційної інстанції було неоднаково застосовано одну й ту саму норму матеріального права, при цьому у справі, що розглядається, - правильно.

Ураховуючи викладене та те, що судове рішення у справі, яка переглядається є законним, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2010 року відсутні.

Керуючись статтями 355, 3603, 3605 ЦПК України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2010 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий

В. І. Гуменюк

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Д. Д. Луспеник

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

О. А. Шаповалова

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали