ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

17.08.2006 р.

Справа N 2-10/11684-2006А


Постанову залишено без змін(згідно з ухвалою Севастопольского апеляційного господарського суду від 15 листопада 2006 року) (Ухвала N 2-10/11684-2006А)

За позовом

Заступника прокурора АР Крим, м. Сімферополь (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21) в інтересах держави в особі Державної податкової адміністрації в АР Крим, м. Сімферополь (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 29)

До відповідача

Верховної Ради АР Крим, м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 18)

Про

скасування постанови

Суддя

С. Я. Тітков

Представники:

 

Від позивача

Гайдамак О. О. - головний державний податковий інспектор, дов. пост. N 1187/9/10-2-111 від 25.05.2006 р.;

 

Макієнко Н. Ю. - завідуючий сектору представництва інтересів в судах і організації позовної роботи юридичного управління ДПА в АРК, дов. пост. N 118/9/10-2-111 від 24.01.2006 р.

Від відповідача

Сидоренко О. В. - консультант юридичного управління секретаріату ВР АРК, дов. разова N 1916/28-50 від 20.07.2006 р.

Від прокурора

Горна К. В. - прокурор, посвідчення N 04070


Суть спору:

Розглядається позов про визнання незаконним та нечинним п. 301 Постанови Верховної Ради АР Крим від 19.02.2003 р. і затверджене ним Положення про збір на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим.

У ході розгляду прокурор і представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача просить у позові відмовити за підставами, вказаними у відзиві на позов.

При цьому 27.07.2006 р. ним заявлено клопотання про зупинення розгляду справи до розгляду Верховною Радою АР Крим проекту постанови "Про відміну деяких нормативно-правових актів Верховної Ради Автономній Республіки Крим", внесеного 18.07.2006 р. депутатом Лукашевим І. М. яким, зокрема, передбачена відміна оспарюваємого прокуратурою АР Крим п. 301 Постанови від 19.02.2003 р. N 434-3/03 "Про бюджет Автономній Республіки Крим".

З урахуванням заперечень прокурора і представника позивача у судовому засіданні, що відбулося 03.08.2006 р., клопотання відхилено, оскільки відміна оспарюваємого акта не виключає можливість оспорювати його дійсність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора, суд встановив:

Постановою Верховної Ради АРК N 587-3/03 від 10.06.2003 р. у її же постанову від 19.02.2003 р. N 434-3/03 "Про бюджет Автономній Республіки Крим на 2003 рік" внесений п. 301 наступного змісту: "Затвердити Положення про збір на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіки Крим (Додаток N 9) і Положення про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіки Крим (Додаток N 10)".

19.06.2006 р. до господарського суду АР Крим надійшов позов заступника прокурора Автономній Республіки Крим Дробіцької Т. К., пред'явлений в інтересах держави в особі Державної податкової адміністрації АР Крим до Верховної Ради АР Крим про визнання незаконним й недійсним п. 301 Постанови Верховної Ради АР Крим N 434-3/03 від 19.02.2003 р. і затверджене ним Положення про збір на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим.

Прокурор обґрунтовує позов тим, що податки та збори (обов'язкові платежі), сплата яких не передбачена Законом України "Про систему оподаткування", сплаті не підлягає.

Збір на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим не входить до числа податків та зборів, встановлених Законом України "Про систему оподаткування".

Тому постанова Верховної Ради АР Крим у частині затвердження Положення про цей збір суперечить податковому законодавству України і є недійсним.

ДПА в АР Крим підтримала позов прокурора і просить його задовольнити.

Відповідач просить у позові відмовити посилаючись на те, що Верховна Рада АР Крим має право проводити експерименти в сфері оподаткування, встановлювати податки і пільги щодо оподаткування згідно із законами України.

Збір на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим був введений в порядку експерименту на підставі ст. 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" і постанови Кабінету Міністрів України N 875 від 28.05.2003 р. "Про запровадження у 2003 році в Автономній Республіці Крим у порядку експерименту справлення окремих місцевих зборів".

Крім того, на думку відповідача, прокурором порушений річний строк позовної давності, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 92 Конституції України податки та збори встановлюються виключно законами України".

Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів здійснюється, зокрема, Верховною Радою АР Крим відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Згідно ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд про вирішенні справи керуються принципом верховенству права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державній влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України або іншому правовому акту суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу (ст. 9 КАС України).

Відповідно до п. 2 Положення про збір на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим платником податків є громадяни України, громадяни іноземних держав і особи без громадянства.

Покладення на них зобов'язань сплатити збір, не передбачений законодавством України і який відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" не підлягає, є грубим порушенням їх прав, зокрема, гарантованих ст. 67 Конституції України, згідно якої кожний зобов'язаний сплатити податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином,п. 301 оспарюваємої Постанови Верховної Ради АР Крим не відповідає акту, що має на Україні вищу юридичну силу - Конституції України, а також Закону України "Про систему оподаткування". Тому він є нечинним і застосування не підлягає.

При цьому слідує мати на увазі, що ст. 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" ніяких податків та зборів не встановлює, так само як і постанова Кабінету Міністрів України N 875 від 28.05.2003 р.

Встановлює їх Верховна Рада АР Крим.

Стаття 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" надає право у 2003 році Верховній Раді АР Крим в виді експерименту вводити по узгодженню з Кабінетом Міністрів України місцеві податки і збори виходячи із специфіки соціально-економічного розвитку регіону не вказуючи, які саме податки.

Що стосується "узгодження" Кабінетом Міністрів України нових місцевих зборів, пропонованих Верховною Радою АР Крим, то це узгодження не має юридичної сили і не вабить ніяких правових наслідків, оскільки нові податки вводяться законами, а не постановами Кабінету Міністрів України або Верховною Радою АР Крим.

Помилкове і посилання відповідача на право Верховної Ради АР Крим проводити експерименти у сфері оподаткування і встановлювати податки, так як це право воно повинно реалізовувати у межах чинного податкового законодавства.

При оскарженні актів, що регулюють правовідносини, застосовуються строки позовної давності, передбачені ЦК України.

По даній справі оспорюється акт, що регулює бюджетні та податкові правові ношення, до яких норми цивільного законодавства не застосовуються (ч. 3 ст. 1 ЦК України від 18.07.63 р., п. 2 ст. 1 ЦК України від 16.01.2003 р.).

Тобто, строк позовної давності для оскарження актів, регулюючих бюджетні та податкові правовідносини, чинним законодавством не встановлений.

Статтями 99, 100 КАС України, на які посилається відповідач, встановлений процесуальний строк для подачі позову до адміністративного суду.

Числення його починається з дня, коли особа узнала або повинна була знати про порушення своїх прав, свобод або інтересів.

Проте, ця вимога може бути застосована тільки до тих подій, які відбулися після вступу КАС України в силу, тобто з 01.09.2005 р.

У відношенні подій, які мали місце до вступу КАС України в силу, дія процесуального строку починається з дня, коли особа отримала можливість звернутися до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, тобто, з 01.09.2005 р., оскільки при відсутності процесуального закону нема і процесуальних строків.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 160 КАСУ рішення оформлено 23.08.2006 р.

У зв'язку з викладеним, керуючись ст. ст. 94, 161, 162, 163, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та нечинним п. 301 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим N 434-3/03 від 19.02.2003 р. "Про бюджет Автономної Республіки Крим на 2003 р." у частині затверджене ним Положення про збір на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим (Додаток N 9).

Зобов'язати Верховну Раду АР Крим після вступу постанови суду до законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину постанови по даній справі у газеті "Кримські відомості".

 

Суддя господарського суду
Автономної Республіки Крим

С. Я. Тітков





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали