Додаткова копія: Про визнання незаконним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 N 941-р

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

03.04.2019 р.

N 640/19418/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді - Костенка Д. А., суддів: Донця В. А., Клименчук Н. М., при секретарі судового засідання - Вовк І. Р., за участю представників: позивача - адвоката Т. Ю. Б., відповідача - Кабінету Міністрів України - Ш. О. В., відповідача - Державної установи "Український інститут книги": З. О. О., Я. А. С., третьої особи - М. С. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАР" до Кабінету Міністрів України (далі - КМ України), Державної установи "Український інститут книги" (далі - Інститут), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міністерство культури України (далі - Мінкультури), про скасування рішення від 27.10.2018, визнання незаконним і нечинним розпорядження від 07.11.2018 N 941-р (Перелік N 941-р), встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням прийнятої судом заяви від 18.01.2019 про зміну предмета позову і уточненої позовної заяви (т. 3 а. с. 1-14), просить:

1) скасувати рішення Експертної ради Інституту, оформлене протоколом від 27.10.2018, про затвердження Зведеного переліку індивідуальних оціночних відомостей членів Експертної ради з відбору книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів та формування переліку книжкової продукції (далі - Експертна рада), що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів у 2018 р.;

2) визнати незаконним та нечинним розпорядження КМ України від 07.11.2018 N 941-р (Перелік N 941-р) про затвердження Переліку книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів у 2018 р., сформованого Інститутом.

Підставою позову зазначено порушення Інститутом п. п. 5 (Порядок N 797), 6 (Порядок N 797), 12 Порядку відбору книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів (Порядок N 797), затвердженого наказом Мінкультури від 10.09.2018 N 797, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за N 1110/32562 (далі - Порядок N 797), під час перевірки поданих пропозицій; порушенням принципу прозорості та антикорупційного законодавства України під час формування Експертної ради; наявністю ознак потенційного та/або реального конфлікту інтересів членів Експертної ради; порушенням порядку оцінювання книжкової продукції позивача. Позивач вважає, що вказані порушення унеможливили надання об'єктивної оцінки запропонованій позивачем книжній продукції і позбавили можливості реалізувати цю книжну продукцію з метою поповнення бібліотечних фондів у 2018 р. та є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

КМ України подано відзив на позов, в якому просить відмовити у позові з тих підстав, що, приймаючи оскаржуване розпорядження, відповідач діяв в межах своїх повноважень та у визначеній законом формі; оскаржуване розпорядження не стосується прав, свобод і інтересів позивача, тому не порушує їх; оскаржуване розпорядження діяло протягом бюджетного періоду 2018 р. і вичерпало свою дію на час розгляду справи.

Інститутом подано відзив на позов, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що відповідачем проведено відбір книжкової продукції відповідно до вимог Порядку N 797 (Порядок N 797), Положення про Експертну раду, затвердженого наказом Інституту від 17.10.2018 N 109-од й відсутні зазначені позивачем підстави для скасування оскаржуваних рішень. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає про відсутність підстав для відхилення книжкової продукції (С. Р., "Як писали класики. Поради, перевірені часом"; видавництв: Парламентське видавництво; Видавництво "Либідь", Видавництво "Музична Україна", ДП Видавництво "Мистецтво", Видавництво "Світ"), оскільки з поданої у Додатках 1 для відбору інформації вбачалося, що видання "Як писали класики. Поради, перевірені часом", автора книга С. Р., випущено у 2018 р., а книжкова продукція вказаних видавництв не видавалася і не придбавалася за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів протягом 2013 - 2017 рр. Відповідач зазначає, що законодавством не передбачено вимог до опублікування наказу про затвердження складу Експертної ради, проте на веб-сайті відповідача та у мережі Фейсбук здійснювалося інформування громадськості про хід відбору, у т. ч. повідомлялося про засідання Експертної ради, її склад. Відповідач зазначає, що члени Експертної ради, які мали конфлікт інтересів щодо видань книжкової продукції, на засіданні 27.10.2018 повідомили про це у відповідній заяві та не оцінювали такі видання. Відповідач зазначає, що книжна продукція позивача отримала від 36 членів Експертної ради 2 бали з 36 можливих, тому не увійшла до переліку книжкової продукції, що пропонується до закупівлі. відповідач зауважує, що Експертна рада є його консультативно-дорадчим органом, в роботу якого він не має права втручатися та/або впливати на прийняття рішень.

Позивачем подано відповідь на відзиви, в якій зауважує на тому, що наказ про затвердження складу Експертної ради не був опублікований, що позбавило учасників процедури відбору заявити власні заперечення та зауваження з приводу обраних членів Експертної ради; а також на противагу запереченням Інституту зазначає, що книга С. Р. "Як писали класики. Поради, перевірені часом" видана у 2016 р. згідно з ISBN, а також у мережі Інтернет містяться статті та рецензії на дану книгу, розміщені у 2016 р.; інші видавництва засновані державними установами фінансуються за рахунок коштів державного бюджету і відповідач не надав доказів перевірки цієї інформації; повідомлення членів Експертної ради про конфлікт інтересів здійснено 27.10.2018, тобто після процедури оцінювання, яка тривала з 25.10.2018 по 26.10.2018, а також не надано оціночних відомостей членів Експертної ради, які заявили про конфлікт інтересів; опрацювання 36 членами Експертної ради за два дні понад 2700 книжок виключає можливість здійснення компетентного, раціонального та прозорого відбору книжкової продукції. На противагу запереченням КМ України щодо вичерпання дії оскаржуваного розпорядження позивач послався на положення ст. 264 КАС України ( N 2747-IV) і те, що він є суб'єктом спірних правовідносин, права та інтереси якого порушені.

Інститутом подано заперечення, в яких повторюються наведені у відзиві доводи щодо опублікування інформації про склад Експертної ради та відсутності будь-яких звернень позивача до відповідача з приводу складу ради; належності повідомлення членами Експертної ради про конфлікт інтересів і не проведення ними оцінювання видань, щодо яких наявний конфлікт інтересів; правомочності засідання Експертної ради 27.10.2018 і легітимності прий-нятих рішень; перевірці поданої для відбору інформації про книжкову продукцію відповідно до п. 7 Порядку N 797 (Порядок N 797). Додатково відповідач зазначив, що у зразку книжкової продукції С. Р. "Як писали класики. Поради, перевірені часом" зазначено рік видання - 2018 р., а щодо номеру ISBN, то другому і кожному наступному перевиданню одного й того самого видання без змін надають той самий ISBN. Видавництва: Парламентське видавництво; Видавництво "Либідь", Видавництво "Музична Україна", ДП Видавництво "Мистецтво", Видавництво "Світ" відповідно до своїх статутів не утримуються і не фінансуються з державного чи місцевих бюджетів. Також до заперечень відповідач додав оціночні відомості членів Експертної ради, які заявили про конфлікт інтересів.

Мінкультури подано письмові пояснення на позов, в яких третя особа підтримує заперечення відповідачів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивачем 03.04.2019 подано доповнення до відповіді на відзив, яке суд не прийняв з огляду на те, що подання такої заяви після надання відповідачем заперечень КАС України ( N 2747-IV) не передбачено, а судом дозвіл на надання додаткових письмових пояснень згідно із ст. 159 КАС України ( N 2747-IV) не надавався. Крім цього, фактично, цим доповненням позивач змінює (доповнює) первісні підстави позову новими обставинами, які раніше ним не зазначалися, що суперечить вимогам ст. 47 КАС України ( N 2747-IV).

Під час розгляду справи представник позивача адвокат Т. Ю. Б. підтримала позов з наведених у позовній заяві підстав. Додатково надала усні пояснення з приводу доповнень до відповіді на відзив, в яких зазначила, що наказ Інституту від 05.10.2018 N 102-од офіційно опублікований 16.10.2018, тому на час оголошення про проведення відбору він не набрав чинності, а діяв попередній наказ Мінкультури від 18.06.2012 N 635, згідно з яким належним суб'єктом розміщення оголошення про проведення відбору було Мінкультури.

Представник КМ України Ш. О. В. не визнав позов з наведених у відзиві підстав. Додатково пояснив, що на розгляд КМ України надійшов проект оскаржуваного акта, який був розроблений профільним міністерством і погоджений зацікавленими органами; до повноважень КМ України не відноситься перевірка правильності відібраної для поповнення бібліотечних фондів книжкової продукції.

Представники Інституту З. О. О. та Я. А. С. не визнали позов з наведених у відзиві та запереченнях підстав. Пояснили, що на час розгляду справи укладені контракти на закупівлю книг і здійснюється відповідне фінансування.

Представник третьої особи М. С. А. підтримав заперечення відповідачів.

Заслухавши представників учасників справи позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

На підставі наказів Інституту від 05.10.2018 N 102-од "Про організацію та проведення відбору книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів у 2018 році", від 08.10.2018 N 104-од про внесення змін до наказу від 05.10.2018 N 102-од, плану роботи Інституту на 2018 р., копії яких надані сторонами і наявні у справні (т. 1 а. с. 20-43, 178-181), цим відповідачем у жовтні 2018 р. проведено відбір книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поновлення бібліотечних фондів у 2018 р.

Наказом Інституту від 17.10.2018 N 109-од було затверджено Положення про Експертну раду, а наказом від 24.10.2018 N 111-од - склад цієї Експертної ради. Копії наказів з додатками наявні у справі (т. 1 а. с. 182-191).

У цьому відборі книжкової продукції приймав участь позивач з літературно-художнім виданням "Кінцевий Бенефіціар", автор Р. К., 2018 р., ISBN 978-966-97762-0-4, 1200 примірників, що визнається усіма учасниками справи.

На засіданні Експертної ради 27.10.2018, оформленим протоколом N 1 від 27.10.2018, копія якого наявна у справі (т. 1 а. с. 214-217), прийнято ряд рішень, зокрема:

- затвердити результати тематичної та змістовної оцінки членами Експертної ради (індивідуальні оціночні відомості та перелік видань книжкової продукції у порядку зменшення кількості отриманих балів);

- включити до переліку для закупівлі книги, що набрали 12 балів включно, із пропорційним зменшенням кількості примірників всіх книг, включених до переліку;

- затвердити пропозиції Експертної ради щодо включення відібраних за результатами тематичної та змістовної оцінки видань книжкової продукції (в кількості 741 од.) до переліку книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів у 2018 р.

Також у справі міститься надані сторонами копії зведеного переліку індивідуальних оціночних відомостей членів Експертної ради, що містить 741 видання книжкової продукції, які набрали 12 і більше балів (т. 1 а. с. 44-65, 192-213).

Пропозиція позивача отримала 2 бали із 36 можливих, у зв'язку з чим вона не увійшла до вказаного переліку.

Інститутом сформовано перелік книжкової продукції та підготовлено проект розпорядження КМ України, який листом від 30.10.2018 N 08-001/376, копія якого наявна у справі (т. 3 а. с. 88), направлено до Мінкультури.

Розпорядженням КМ України від 07.11.2018 N 941-р "Про затвердження Переліку книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів" (Перелік N 941-р) затверджено перелік книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів згідно з додатком.

Спірні правовідносини виникли у сфері культури і мистецтв, пов'язані з державною підтримкою книговидавничої справи та стосуються правомірності затвердження переліку книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України від 06.03.2003 N 601-IV "Про державну допомогу книговидавничої справи в Україні" Український інститут книги є державною установою, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв (орган управління), і здійснює свою діяльність відповідно до статуту, який затверджується органом управління.

Згідно із ст. 8 цього Закону і п. 2.3 Статуту Інституту, затвердженого наказом Мінкультури від 18.06.2018 N 568, копія якого наявна у справі (т. 1 а. с. 69-77), Український інститут книги на підставі делегованих повноважень здійснює такі функції, зокрема: реалізація національно-культурних державних цільових програм, пов'язаних з популяризацією української книговидавничої продукції в Україні та за кордоном, підтримкою книговидавничої справи, бібліотек і бібліотечної справи, популяризацією читання, створенням перекладів тощо; організація та проведення конкурсів для визначення літературних творів, що отримують фінансування для їх видання за бюджетними програмами випуску книжкової продукції; реалізація бюджетної програми "Випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга" та інших бюджетних програм у сфері книговидання.

Пунктом 9 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Українському інституту книги для підтримки книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі, затвердженого постановою КМ України від 11.07.2018 N 622 (Постанова N 622), визначено, що Інститут формує та подає на розгляд Мінкультури перелік книжкової продукції, передбаченої до випуску за програмою "Українська книга", а також перелік книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів для підготовки Міністерством проекту акта КМ України про затвердження таких переліків.

Пунктом 7 цього Порядку (Порядок N 797) передбачено, що Порядок (Порядок N 797) відбору книжкової продукції, що пропонується до закупівлі, затверджується Мінкультури.

Згідно з Порядком N 797 (Порядок N 797), цей Порядок визначає механізм відбору книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек за рахунок асигнувань, передбачених бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Українського інституту книги, випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга", який здійснюється на підставі делегованих повноважень Інститут.

Пунктом 11 Порядку N 797 (Порядок N 797) передбачено, що пропозиції, які відповідають п. п. 5 - 7 цього Порядку (Порядок N 797), разом із примірником книжкової продукції подаються на розгляд Експертної ради, яка утворюється Інститутом відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 13 Порядку N 797 (Порядок N 797) передбачено, що за результатами тематичної та змістовної оцінок книжкової продукції Експертною радою Інститут формує проект переліку книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів, та надсилає його структурним підрозділам у сфері культури обласних, Київської міської державних адміністрацій, національним і державним бібліотекам сфери управління Мінкультури для формування потреби бібліотек у книжковій продукції.

Пунктом 14 Порядку N 797 (Порядок N 797) передбачено, що перелік книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів у поточному році, формується Інститутом та подається до Мінкультури.

Отже, як вбачається, у спірних правовідносинах щодо проведення відбору книжкової продукції Інститут здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства на виконання делегованих повноважень, тому є суб'єктом владних повноважень згідно з наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України ( N 2747-IV) визначенням. Належність даного спору до юрисдикції адміністративного суду ніким з учасників справи не заперечувалася.

Оцінюючи доводи сторін по суті спору і перевіряючи правомірність оскаржуваних рішень, суд зважає на таке.

Пунктом 5 Порядку N 797 (Порядок N 797) (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до розгляду приймаються пропозиції щодо закупівлі україномовної книжкової продукції (у т. ч. для дітей та юнацтва) кількістю від 500 до 3000 примірників, виданої не раніше року, що передував року проведення відбору, яка за цільовим призначенням належить до науково-популярних, довідкових, літературно-художніх чи громадсько-політичних видань.

Пунктом 6 Порядку N 797 (Порядок N 797) визначено, що до розгляду не приймаються пропозиції щодо:

книжкової продукції, видання якої здійснювалося за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів;

підручників і посібників, наукових монографій тощо;

книжкової продукції, в якій основний текст є суспільним надбанням, а авторським правом захищений лише науковий апарат;

книжкової продукції, яка була придбана для поповнення бібліотечних фондів впродовж 2013 - 2017 років за рахунок коштів державного бюджету, передбачених за бюджетними програмами Мінкультури.

Пунктом 7 Порядку N 797 (Порядок N 797) передбачено, що для участі у відборі видавці подають до Інституту пропозицію щодо закупівлі книжкової продукції (пропозиція) у вигляді листа-подання у довільній формі, складеного державною мовою та підписаного уповноваженою особою видавця, до якого додаються:

1) перелік книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (Порядок N 797);

2) по одному примірнику кожного виду книжкової продукції, що пропонується до закупівлі;

3) розрахунок ціни книжкової продукції, який має включати ціну одиниці кожного найменування книжкової продукції та вартість її доставки до національних і державних бібліотек, обласних центрів, міста Києва, в сумі, що не перевищує 5 % запропонованої ціни одиниці книжкової продукції, а також кількість примірників книжкової продукції, що пропонується до закупівлі, засвідчений підписом уповноваженої особи видавця та печаткою видавця (за наявності);

4) завірені в установленому порядку копії:

документів, що підтверджують наявність у видавця виключних майнових прав інтелектуальної власності на твори (щодо кожного найменування книжкової продукції, запропонованого до закупівлі);

свідоцтва про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції;

статуту видавця - юридичної особи;

документа, що підтверджує повноваження уповноваженої особи видавця.

Установчі документи видавця мають відповідати вимогам Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Пунктом 10 Порядку N 797 (Порядок N 797) визначено, що Інститут проводить перевірку поданих пропозицій на предмет їх відповідності вимогам пунктів 5 - 7 цього Порядку (Порядок N 797).

У разі подання видавцем документів, які мають бути у складі пропозиції, не в повному обсязі Інститут після їх попереднього розгляду, який здійснюється під час приймання, повідомляє про це видавця з використанням засобів електронного і телефонного зв'язку або уповноваженого представника видавця особисто. У такому разі пропозиція вважається неприйнятою, видавець має право доопрацювати її з урахуванням отриманих зауважень та подати повторно до завершення строку приймання пропозицій, зазначеного в оголошенні про проведення відбору.

Пунктом 11 Порядку N 797 (Порядок N 797) визначено, що пропозиції, які відповідають вимогам пунктів 5 - 7 цього Порядку (Порядок N 797), разом із примірником книжкової продукції подаються на розгляд Експертної ради, яка утворюється Інститутом відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 12 Порядку N 797 (Порядок N 797) пропозиції, подані з порушенням строків та вимог, встановлених пунктами 5 - 7 цього Порядку (Порядок N 797), не розглядаються та видавцю не повертаються.

В обґрунтування порушення відповідачем вимог п. 5 Порядку N 797 (Порядок N 797) позивач посилається на те, що до відбору допущено видання "Як писали класики. Поради, перевірені часом", автора С. Р., Видавництво "Pabulum", що видане у 2016 р., тому не підлягало розгляду. На підтвердження цієї обставини позивач послався на надану до суду копію зведеного переліку, в якому під N 135 зазначено дане видання та його рік - 2016 р., лист Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" від 25.01.2019 N 11/021, отриманий позивачем у відповідь на адвокатський запит; розміщені у 2016 р. у мережі Інтернет статті щодо вказаного видання.

Відповідач у відзиві зазначає, що згідно з інформацією видавника про видання, поданою згідно з п. 7 Порядку N 797 (Порядок N 797) (додаток 1 (Порядок N 797)), рік видання - 2018 р., але відповідачем допущено помилку у році видання при узагальненні пропозицій, яка була виправлена, що підтверджується затвердженим КМ України переліком. Також відповідачем надано копію с. 2 цього видання та оригінал для огляду, копію листа-пояснення ТОВ "Видавництво "Пабулум" від 07.02.2019 б/н, отриманого відповідачем на свій запит.

Згідно з наявними у справі копіями зведеного переліку під N 135 зазначено видання "Як писали класики. Поради, перевірені часом", автор С. Р., Видавництво "Pabulum", та вказано рік видання - 2016 р.

Водночас згідно з наявною у справі копією поданого до Інституту Видавництвом "Pabulum" Переліку книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фонді (додаток 1) (т. 1 а. с. 229) рік цього видання вказано 2018 р. Згідно з наявною у справі копією с. 2 цього видання (т. 1 а. с. 230), оригінал якої (книги) оглянуто в судовому засіданні, на ній вказано таке: "Як писали класики: поради, перевірені часом [текст]/Р. С.. - Київ:Пабулум, 2018. - 240 с. ISBN 978-966-97615-0-7". Також на с. 2 цієї книги вказано таке: "Ростислав Семківгтекст, 2016", "Мирослава Скірагобкладинка, 2016", "Андріана Чунісгдизайн верстки, 2016", "Пабулумгвидання, 2018".

Згідно з наявними у справі копіями листа Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" від 25.01.2019 N 11/02і і доданого до нього листа від 30.09.2016 N 780/02-і (т. 4 а. с. 216, 217) позивачу повідомлено про те, що ТОВ "Видавництво "Пабулум" для використання у його практичній діяльності, дійсно, був наданий ISBN 978-966-97615-0-7 (лист від 30.09.2016 N 780/02-і), а також про те, що обов'язковий примірник видання С. Р. Андрійовича "Як писали класики: поради, перевірені часом", м. Київ, видавництво "Пабулум", 2016, 236 с., друкарня "Юнісофт", з. 143/12, тираж 2000 пр., ISBN 978-966-97615-0-7 був доставлений у Книжкову палату України 10.04.2017, шифр архів- ного зберігання 2017-03998.

Згідно з наявною у справі копією листа-пояснення ТОВ "Видавництво "Пабулум" від 07.02.2019 б/н щодо видання вказаної книги у 2016, 2018 рр. за одним універсальним ідентифікаційним кодом ISBN (т. 4 а. с. 229) відповідачу повідомлено про те, що у 2016 р. цій книзі був присвоєний ISBN 978-966-97615-0-7. У 2018 р. прийнято рішення про перевидання цієї книги під тим же ISBN, спираючись на п. 8.8 Інструкції про порядок надання міжнародного стандартного номера книги в Україні, затвердженої Книжковою палатою, згідно з яким другому і кожному наступному перевиданню одного й того самого видання без змін надають той самий ISBN. Таким чином, вказана книга була видана у 2018 р. та подана на конкурс у 2018 р. ы відповідала вимогам п. п. 5 - 7 Порядку N 797 (Порядок N 797).

Дослідивши дані докази, суд дійшов висновку про те, що оглянута в судовому засіданні книга, копія с. 2 якої додана до справи, є беззаперечним доказом того, що вказана книга була видана у 2018 р., про що вірно зазначено видавником ("Видавництво "Пабулум") у поданій до Інституту пропозиції (додаток 1). Зазначення ж у зведеному переліку помилкового року видання книги, що не відповідає книзі і поданій видавником інформації про книгу, підтверджує заперечення відповідача про допущення технічної помилки (описку).

Лист Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" від 25.01.2019 N 11/02і і додана до нього копія листа від 30.09.2016 N 780/02-і та лист-пояснення ТОВ "Видавництво "Пабулум" від 07.02.2019 б/н констатують присвоєння у 2016 р. цій книзі ISBN 978-966-97615-0-7 та її перевидання у 2018 р. під тим же ISBN, тому не спростовують заперечень відповідача. Посилання позивача на розміщені у мережі Інтернет статті щодо вказаної книги у 2016 р., які на паперових носіях позивач надав до суду (т. 3 а. с. 53-57), не спростовують видання (перевидання) цієї книги у 2018 р., також.

Міркування позивача у запереченнях на наданий позивачем лист-пояснення "Видавництва "Пабулум" про те, що у разі перевидання книги їй мав бути присвоєний новий ISBN, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують той факт, що подана на відбір книга була видана у 2018 р., а відтак і можливість її подання на відбір. Водночас перевірка правильності присвоєння ISBN не відноситься до повноважень Інституту та не є предметом цієї справи.

Таким чином, доводи позивача про порушення відповідачем вимог п. п. 5 (Порядок N 797), 12 Порядку N 797 (Порядок N 797) не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовані відповідачем.

В обґрунтування порушення відповідачем вимог п. 6 Порядку N 797 (Порядок N 797) позивач посилається на те, що до відбору допущено книжкову продукцію видавництв: Парламентське видавництво; Видавництво "Либідь", Видавництво "Музична Україна", ДП Видавництво "Мистецтво", Видавництво "Світ", які засновані державними органами і установами та фінансуються з державного чи місцевих бюджетів.

Проте, доказів, які б підтверджували зазначені позивачем обставини і свідчили про те, що видання поданої на відбір книжкової продукції вказаних видавництв здійснювалося за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, позивач до суду не надав, про наявність таких суду не повідомив. Лише посилання на засновника видавництва, яким є державний орган, не свідчить про здійснення бюджетного фінансування.

Натомість відповідач зазначив, що при перевірці поданих вказаними видавництвами документів, зокрема їх статутних документів, які подавалися відповідно до п. 7 Порядку N 797 (Порядок N 797), не встановлено фінансування з державного чи місцевих бюджетів на видання запропонованої книжкової продукції.

Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем вимог п. п. 6 (Порядок N 797), 12 Порядку N 797 (Порядок N 797) не підтверджені відповідними доказами і ґрунтуються на припущені, тому відхиляються судом.

Посилання позивача на те, що відповідачем не було опубліковано на веб-сайті Інституту склад Експертної ради, а також на незрозумілість критеріїв їх призначення, чим, на думку позивача, відповідач порушив принцип прозорості і вимоги антикорупційного законодавства, суд відхиляє, зважаючи на таке.

Порядок N 797 (Порядок N 797) не покладає на відповідача обов'язок опублікувати на веб-сайті рішення про призначення складу Експертної ради, тому посилання позивача на те, що розміщення інформації про склад Експертної ради здійснено після проведення відбору, - 27.10.2018, на переконання суду, не вплинуло на реалізацію позивачем свого права на участь у відборі і не свідчать про порушення відповідачем вимог Порядку N 797 при проведення відбору.

Позивач вірно посилається на те, що згідно із ч. 4 ст. 7 Закону України від 06.03.2003 N 601-IV "Про державну допомогу книговидавничої справи в Україні" однією із засад діяльності Інституту є прозорість. Забезпечення прозорості, на переконання суду, можливе у т. ч. шляхом розміщення на веб-сайті Інституту його актів. У свою чергу відповідач вірно зазначив, що накази Інституту від 17.10.2018 N 109-од про затвердження Положення про Експертну раду та від 24.10.2018 N 111-од про затвердження складу Експертної ради були розміщені на веб-сайті Інституту.

Згідно з п. 16 Положення про Експертну раду, затвердженого наказом Інституту від 17.10.2018 N 109-од, члени Експертної ради зобов'язані, серед іншого, не допускати конфлікту інтересів під час оцінювання та відбору книжкової продукції, до початку роботи Експертної ради подати заяву на ім'я директора Інституту про наявність/відсутність реального та/або потенційного конфлікту інтересів члена Експертної ради, за формою згідно з додатком 2 до цього Положення.

Пунктом 19 цього Положення визначено, що у разі встановлення наявності реального конфлікту інтересів у члена Експертної ради щодо видань книжкової продукції, які оцінюються ним, член Експертної ради не здійснює оцінювання таких видань.

Позивач послався на наявність конфлікту інтересів у ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Відповідач зазначив про те, що на засіданні Експертної ради 27.10.2018 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_25, було повідомлено про наявність конфлікту інтересів та подано відповідні заяви. Водночас ОСОБА_22 та ОСОБА_23 були подані заяви про відсутність конфлікту інтересів.

Надані відповідачем до суду і досліджені судом копії заяв вищевказаних членів Експертної ради, в яких вони повідомляють про наявність конфлікту інтересів (т. 1 а. с. 238; т. 2 а. с. 32, 87; т. 3 а. с. 89, 126, 171, 210; т. 4 а. с. 2, 44, 83, 125), та їх індивідуальних оціночних відомостей, згідно з якими вони не оцінювали ті видання, щодо яких у них виник конфлікт інтересів (т. 1 а. с. 239-250; т. 2 а. с. 1-31, 33-86, 88-131; т. 3 а. с. 90-125, 127-170, 172-209, 211-250; т. 4 а. с. 1, 3-43, 45-82, 84-124, 126-203), які не оспорювалися позивачем під час судового засідання, підтверджують наведені відповідачем обставини і вказують на вирішення конфлікту інтересів у спосіб, передбачений Положенням про Експертну раду, та спростовують доводи позивача про протилежне.

Надані відповідачем до суду і досліджені судом копії заяв ОСОБА_9 та ОСОБА_11, в яких вони повідомляють про відсутність конфлікту інтересів (т. 2 а. с. 132-134), які не оспорювалися позивачем під час судового засідання, підтверджують наведені відповідачем обставини і вказують на відсутність конфлікту інтересів у названих осіб та спростовують доводи позивача про протилежне. Під час судового засідання представник позивача пояснила, що їй не відомо про те, чи пов'язані вказані особи із видавниками/авторами видань, які допущені до відбору.

Посилання позивача на положення п. 1 ч. 1 ст. 21 (Закон N 1700-VII), ч. 2 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції" (Закон N 1700-VII) суд відхиляє як необґрунтовані. Фактичних обставин, які б свідчили про необхідність застосування цих положень у даній справі, позивачем не наведено.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 21 цього Закону (Закон N 1700-VII) передбачено, що громадські об'єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості.

Частиною 2 ст. 35 цього Закону (Закон N 1700-VII) передбачено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом (абз. 1).

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу (абз. 2).

Суд вважає, що позивач, будучи обізнаним про розгляд пропозицій Експертною радою, мав можливість запитати у відповідача інформацію про склад ради, а після опублікування на веб-сайті Інституту мав можливість повідомити Інститут чи Мінкультури про конфлікт інтересів, якщо вважав, що такий має місце. Таких доказів звернення позивачем суду не надано.

Щодо незрозумілості критеріїв визначення складу Експертної ради, то суд їх відхиляє, адже це не стало перепоною для участі позивача у відборі. Крім цього, наказ Інституту від 24.10.2018 N 111-од не є предметом оскарження у цій справі.

Щодо доводів позивача про відповідність запропонованого ним видання критеріям, визначеним у п. 9 Положення по експертну раду, затвердженого наказом Інституту від 17.10.2018 N 109-од, то суд зважає на п. 10 цього Положення, згідно з яким кожен член Експертної ради оцінює книгу індивідуально, керуючись власним розумінням доцільності закупівлі, тому суд не може втручатися у дискреційне переконання і волевиявлення членів Експертної ради. Разом з тим, доказів, які б переконливо свідчити про те, що відбір проведено необ'єктивно та упереджено, позивач не надав.

Щодо правомочності засідання Експертної ради, яке відбулося 27.10.2018, то відповідно до п. 14 Положення про Експертну раду, затвердженого наказом Інституту від 17.10.2018 N 109-од, засідання Експертної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини її затвердженого штату, а, як вбачається з копії протоколу N 1 засідання Експертної ради від 27.10.2018, на ньому були присутні 34 члени Експертної ради із 36, тобто вказане засідання є правомочним, а прийняті рішення - легітимними.

Щодо додаткових усних пояснень представника позивача з приводу того, що офіційно наказ Інституту від 05.10.2018 N 102-од опубліковано 16.10.2018, тому на час оголошення про проведення відбору він не набрав чинності, а діяв попередній наказ Мінкультури від 18.06.2012 N 635, згідно з яким належним суб'єктом розміщення оголошення про проведення відбору було Мінкультури, то, на переконання суду, дана обставина не має вирішального значення на час вирішення спору, оскільки не вплинула на реалізацію позивачем свого права на участь у відборі, подання ним у строк відповідної пропозиції та її розгляду Експертною радою.

Окремо суд зауважує на поясненнях представника позивача, наданих нею у контексті порушеного права позивача та необхідності його судового захисту, в яких вона зазначила, що встановлення судом вказаних позивачем порушень може бути підставою для висновку про неналежне використання бюджетних коштів, зокрема на придбання книжкової продукції, яка не підлягала закупівлі, та звернення у зв'язку з цим до контролюючих органів. Не заперечуючи право позивача на звернення до органів, установ і організацій різних форм власності, суд вважає, що це не узгоджується із завданням адміністративного судочинства, яким є захист порушених індивідуально-виражених прав, свобод або інтересів особи.

Таким чином, оцінивши усі суттєві аргументи сторін, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для визнання протиправним затвердження результатів відбору книжкової продукції та скасування рішення Експертної ради, оформленого протоколом N 1 від 27.10.2018, а тому у задоволенні вимоги до Інституту необхідно відмовити.

Як зазначив суд вище, п. 9 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Українському інституту книги для підтримки книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі, затвердженого постановою КМ України від 11.07.2018 N 622 (Постанова N 622), визначено, що Інститут формує та подає на розгляд Мінкультури перелік книжкової продукції, передбаченої до випуску за програмою "Українська книга", а також перелік книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів для підготовки Міністерством проекту акта КМ України про затвердження таких переліків.

Пунктом 15 Порядку N 797 (Порядок N 797) передбачено, що придбання книжкової продукції здійснюється Інститутом відповідно до переліку книжкової продукції, затвердженого КМ України, та у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" (Закон N 922-VIII).

Таким чином, приймаючи оскаржуване розпорядження КМ України діяв у межах своїх повноважень, що ніким з учасників справи не оспорювалося.

Доводи позивача про незаконність оскаржуваного розпорядження є безпідставними, оскільки ні у позовній заяві, а ні під час судового засідання позивачем не зазначено конкретної норми закону, якій не відповідає оскаржуване розпорядження.

Заперечення представника КМ України про те, що оскаржуване розпорядження вичер- пало свою дію, суд відхиляє, оскільки, на час вирішення справи, вказаний акт ніким не скасований і залишається чинним. Водночас вичерпання вказаним розпорядженням своєї дії не спростовує можливість надання судом оцінки законності цього розпорядження (Перелік N 941-р).

Зважаючи на недоведеність позивачем незаконності розпорядження КМ України від 07.11.2018 N 941-р (Перелік N 941-р), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про визнання його незаконним і нечинним.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає про необґрунтованість позову і відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на відмову в позові та згідно із ст. 139 КАС України ( N 2747-IV) сплачений позивачем судовий збір за подання даного позову стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2 ( N 2747-IV), 5 ( N 2747-IV), 90 ( N 2747-IV), 139 ( N 2747-IV), 241 - 246 ( N 2747-IV), 250 ( N 2747-IV), 264 ( N 2747-IV), 265 КАС України ( N 2747-IV), суд вирішив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю" КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАР" у задоволенні позову повністю.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю" КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАР";

03115, м. Київ, вул. Хмельницька, буд. 10, кв. 305, код ЄДРПОУ 41233869.

Відповідачі:

1) Кабінет Міністрів України;

01001, м. Київ, пров. Музейний, 12.

2) Державна установа "Український інститут книги";

01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 9, корпус 20, код ЄДРПОУ 41137547.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Міністерство культури України, 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 37535703.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст. ст. 293 - 297 КАС України ( N 2747-IV). Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний тексті рішення складено ___.___._____.

 

Головуючий, суддя

Д. А. Костенко

Судді:

В. А. Донець

 

Н. М. Клименчук




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали