КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

11.09.2018 р.

Справа N 826/22934/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого, судді - Бабенка К. А., суддів: Кузьменка В. В., Сорочка Є. О., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСМ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року (Рішення N 826/22934/15) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСМ" до Національної академії медичних наук України про визнання незаконним та скасування Наказу, встановив:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року (Рішення N 826/22934/15) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням (Рішення N 826/22934/15), Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення (Рішення N 826/22934/15) суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Наказом Відповідача "Про затвердження Порядку надання дозволу на укладення установами НАМН України договорів оренди та здійснення контролю за ефективністю використання орендованого майна" від 12 травня 2014 року N 40 затверджено Порядок надання НАМН дозволу на укладення договорів оренди майна, що обліковується на балансах установ, віднесених до відання НАМН.

Згідно з частиною четвертою ст. 7 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року N 848-VIII (Закон N 848-VIII) (надалі - Закон N 848-VIII), відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми наукової установи з метою забезпечення провадження її статутної діяльності засновником закріплюються за нею на основі права оперативного управління чи господарського відання або передаються їй у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.

Згідно з частиною першою ст. 8 Закону N 848-VIII (Закон N 848-VIII), майно, що становить матеріально-технічну базу державної наукової установи, закріплюється за такою установою на основі права оперативного управління або господарського відання відповідно до організаційно-правової форми; основні засоби, інше майно та обладнання закріплюються за державними науковими установами на основі права оперативного управління або господарського відання відповідно до організаційно-правової форми.

Згідно з частиною другою ст. 2 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" від 07 лютого 2002 року N 3065-III (надалі - Закон N 3065-III), об'єкти майнового комплексу Національної академії наук України та об'єкти майнового комплексу національних галузевих академій наук належать відповідно Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук на праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України та до відання національних галузевих академій наук, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону N 3065-III, національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об'єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Відповідно до п. 1 Статуту Національної академії медичних наук України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року N 1913 (надалі - Статут), Академія медичних наук України (надалі - Академія) є державною науковою організацією з проблем медицини та охорони здоров'я, заснованою на державній власності, яка діє відповідно до законодавства на самоврядній основі.

Згідно з п. 40 Статуту, економічну основу діяльності Академії становлять основні та оборотні фонди, інше майно, в тому числі те, що використовується її науковими установами та організаціями, а також передане їй державою у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності.

Відповідно до пп. 4 п. 9 Статуту, Академія з метою вирішення покладених на неї завдань здійснює в установленому порядку управління переданим їй державним майном, розподіляє бюджетні кошти, контролює їх використання.

Як вбачається з оскарженого Позивачем наказу Відповідача, його прийнято з метою встановлення організаційного порядку надання НАМН дозволу на укладення договорів оренди майна, що обліковується на балансах установ, віднесених до відання НАМН, підвищення особистої відповідальності працівників за виконання покладених на них завдань під час надання дозволу на укладення договорів оренди установами НАМН, посилення контролю за ефективністю використання такого майна та коштів, отриманих від оренди державного майна.

Згідно з частиною першою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 10 квітня 2012 року у справі N 21-1115во10 (Постанова N 21-1115во10) за позовом Акціонерного товариства "Санофі-Авентіс Франція" до Міністерства охорони здоров'я України, треті особи - Державне підприємство "Державний фармакологічний центр Міністерства охорони здоров'я України", Відкрите акціонерне товариство "Фармак", Компанія "Мілі Хелскере Лімітед", Компанія "Новахім Індастріз Лімітед", про визнання протиправними та скасування рішень, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Проте будь-які докази порушення оскарженим наказом Відповідача прав, свобод або законних інтересів Позивача в матеріалах справи відсутні.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення (Рішення N 826/22934/15) суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229 ( N 2747-IV), 315 ( N 2747-IV), 316 ( N 2747-IV), 321 ( N 2747-IV), 322 ( N 2747-IV), 325 ( N 2747-IV), 328 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), колегія суддів постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСМ" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року (Рішення N 826/22934/15) - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 14.09.2018 року.

 

Головуючий, суддя

К. А. Бабенко

Судді:

В. В. Кузьменко

 

Є. О. Сорочко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали