КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08.11.2011 р.

Справа N 2а-6651/10/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Федорової Г. Г., суддів - Данилової М. В., Ключковича В. Ю., при секретарі - Петриченко Ю. П. (за участю: представника позивача - Козачука О. А., представника відповідача - Заінчковського Д. А., представника 3-ї особи Головного КРУ - Кикоть О. Г., представника 3-ї особи Фонду держмайна України - Шевчук О. М.), розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта" до Кабінету Міністрів України (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Головного контрольно-ревізійного управління України, Фонду державного майна України) про визнання незаконним та скасування нормативно-правового акта, встановив:

У квітні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Головного контрольно-ревізійного управління України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Головного контрольно-ревізійного управління України, в якому просило визнати незаконним та скасувати з моменту набрання чинності п. 11 додатка "Перелік суб'єктів господарювання, щодо яких проводиться державний фінансовий аудит окремих господарських операцій" до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року N 506 "Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 року N 125), яким до Переліку суб'єктів господарювання, щодо яких проводиться державний фінансовий аудит окремих господарських операцій включено ЗАТ "Укртатнафта".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта" задоволено.

Визнано незаконним та скасовано з моменту набрання чинності п. 11 додатка "Перелік суб'єктів господарювання, щодо яких проводиться державний фінансовий аудит окремих господарських операцій" до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року N 506 "Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 року N 125), яким до Переліку суб'єктів господарювання, щодо яких проводиться державний фінансовий аудит окремих господарських операцій включено ЗАТ "Укртатнафта".

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання плану контрольно-ревізійної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України на I квартал 2011 посадових осіб Головного контрольно-ревізійне управління України були видані направлення на проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта" за 2008 - 2010 роки.

Однак, посадовими особами позивача в допуску до проведення ревізій, перевірок та операційного аудиту було відмовлено, з посиланням на не підконтрольність об'єкта, оскільки державна частка у статутному фонді позивача відсутня.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.93 року N 2939-XII (далі - Закон N 2939-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону N 2939-XII державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Положенням частин 1, 2 ст. 2 Закону N 2939-XII передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно ч. 3 ст. 2 Закону N 2939-XII державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 2 Закону N 2939-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року N 506 було затверджено Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затверджений (далі - Порядок), який визначає механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, що здійснюються суб'єктами господарювання.

Крім цього, вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року N 506 було затверджено Перелік суб'єктів господарювання, щодо яких проводиться державний фінансовий аудит окремих господарських операцій, згідно з додатком (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 року. N 125), до якого було включено ЗАТ "Укртатнафта" (п. 11 Переліку).

Відповідно до п. 3 Порядку основним завданням операційного аудиту є сприяння забезпеченню суб'єктами господарювання законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, складення достовірної фінансової звітності.

Під час дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 29.11.94 року, з метою забезпечення економічних інтересів України та задоволення потреб споживачів у паливно-енергетичних ресурсах, Указом Президента України "Про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" N 704/94 було підтримано пропозицію Кабінету Міністрів України та Кабінету Міністрів Республіки Татарстан щодо створення ЗАТ - транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта".

Фонду державного майна України та Державному комітету України по нафті і газу в строк до 01.01.95 року було доручено забезпечити передачу до статутного фонду ЗАТ "Укртатнафта" належних державі відповідної кількості акцій та майна АТ "Кременчукнафтооргсинтез" та підприємств Українського об'єднання по забезпеченню нафтою та нафтопродуктами "Укрнафтопродукт", еквівалентних за вартістю майну (цінним паперам), що передається до статутного фонду Компанії Республікою Татарстан (а. с. 144 - 145).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про укладення Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Татарстан про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" від 04.07.95 року N 487 було схвалено поданий Міністерством економіки і погоджений з Міністерством закордонних справ проект Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Татарстан про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" (а. с. 146).

27 липня 1995 року було укладено та підписано договір про створення і діяльність ЗАТ - Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та затверджено Статут (а. с. 147 - 152).

На виконання Указу Президента України від 29.11.94 року N 704/94 та Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Татарстан від 04.07.95 року, Фонд державного майна України передав, а ЗАТ - Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" прийняло цілісний майновий комплекс ВАТ "Кременчукнафтооргсинтез" відповідно до вказаного у акті здачі-прийняття від 05.03.96 року розподілу (а. с. 153 - 156).

Згідно ст. 6 Статуту ЗАТ "Укртатнафта", статутний фонд ЗАТ "Укртатнафта" був визначений засновниками в розмірі 129690000 млн. крб. (900000000 дол. США), поділений на 900000 простих акцій номінальною вартістю 144,1 млн. крб. (1000 дол. США). Частка Засновника від Держави Україна (Фонду державного майна України) склала 49,986 % (449 875 акцій) (а. с. 156 - 163).

Відповідно до п. 5.10 Договору про створення та діяльність ЗАТ -Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" від 27.07.95 року та п. 2.2 протоколу N 2 Загальних зборів акціонерів АТ "Укртатнафта" від 19.07.97 року було вирішено провести міжнародну оцінку вартості цілісного майнового комплексу АТ "Кременчукнафтооргсинтез", за результатами якої вартість комплексу було зменшено з 449,9 до 154,9 млн. дол. США (а. с. 164 - 166).

Згідно п. 3.3 Протоколу N 3 Загальних зборів акціонерів АТ "Укртатнафта" від 10.06.98 року та ст. 5 Статуту АТ "Укртатнафта", затвердженого протоколом N 3 Загальних зборів акціонерів статутний фонд товариства зменшено та затверджено в сумі 740638210,00 грн. (359900000,00 дол. США) та поділено на 1481276420 простих акцій номінальною вартістю 50 коп. (0,24296 дол. США. Частка Засновника від Держави Україна (Фонду державного майна України) зменшилася до - 43,054 % (637743210 акцій) (а. с. 167 - 176).

27 липня 1998 року було зареєстровано випуск 1481276420 акцій АТ "Укртатнафта" на загальну суму 740638210,00 грн. (а. с. 177) та сформовано реєстр акціонерів товариства, в якому Державі Україна в особі Фонду державного майна України належало 43,054 % статутного капіталу товариства (637743210 акцій).

На виконання Указу Президента України від 16.07.2004 року N 814 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління нафтовою галуззю" постановою Кабінету Міністрів України "Про передачу до статутного Фонду Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" пакетів акцій закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та відкритого акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс "Галичина" від 08.09.2004 року N 1162 було прийнято рішення про передачу Фондом державного майна до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за вартістю, визначеною згідно з незалежною оцінкою пакету акцій закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" у розмірі 43,054 % статутного фонду, що належить державі (а. с. 38).

На виконання Указу Президента України від 16.07.2004 року N 814 та постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року N 1162 фонд державного майна передав, а НАК "Нафтогаз України" прийняв, як внесок до статутного фонду НАК "Нафтогаз України" пакет акцій ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" що становить 43,054 % статутного фонду ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", про що було складено акт приймання-передачі N 299 від 09.09.2004 року (а. с. 53).

У зв'язку із передачею пакета акцій ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до статутного фонду НАК "Нафтогаз України" відповідно до акта приймання-передачі від 09.09.2004 року N 299, наказом Фонду державного майна України від 25.11.2004 року N 2607 державний пакет акцій ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" кількістю 637743210 акцій номінальною вартістю 0,5 грн. кожна був знятий з обліку та виключений з Реєстру корпоративних прав держави в зв'язку з передачею даного пакету акцій до статутного фонду НАК "Нафтогаз України" (а. с. 110).

Як вбачається з листа Фонду державного майна України від 30.11.2004 року N 10-25-16465 акціонером ЗАТ "Укртатнафта" виступає безпосередньо НАК "Нафтогаз", як окрема самостійна юридична особа. Частка держави у статутному фонді ПАТ "Укртатнафта" відсутня (а. с. 111).

Зазначені обставини апелянтом не спростовані.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на лист Головного контрольно-ревізійного управління України "Про результати ревізії" від 17.05.2011 року N 05-12/508, з якого вбачається, що за наслідками проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за 2008 - 2010 роки було встановлено, що найбільшими акціонерами ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" є ТОВ "Корсан" - власник 48,22889 % статутного капіталу позивача, НАК "Нафтогаз України" - 43,05363 % та ТОВ "Вілоріс" - 8,6135 %.

Враховуючи положення п. 2 ст. 22 Господарського кодексу України та з огляду на те, що в статутному фонді позивача державна частка складає 43,05363 %, Головне контрольно-ревізійне управління України прийшло до висновку, що ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" не є суб'єктом господарювання державного сектора економіки.

Вказаний лист адресований Кабінету Міністрів України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що не є власністю держави пакет акцій у статутному фонді акціонерного товариства, переданий нею до статутного фонду іншого суб'єкта господарювання. Власником цього пакета акцій стає зазначений суб'єкт господарювання, тобто в даному випадку НАК "Нафтогаз України".

Поняття власності держави і власності такого суб'єкта не є тотожними, оскільки ця власність належить різним особам, самостійним учасникам цивільного обігу.

Належність державі хоча б і 100 відсотків акцій акціонерної компанії автоматично не означає, що у державній власності перебувають також корпоративні права на частку у статутному фонді господарських товариств, заснованих державною акціонерною компанією. Такі корпоративні права належать на праві власності самій компанії як окремій юридичній особі, а не державі.

Апелянтом не надано доказів щодо порушення позивачем положень Законів України про Державний бюджет України на період 2004 - 2010 роки та Порядку і нормативу відрахувань до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у цей період.

Також, апелянтом не доведено, що позивач зобов'язаний був відраховувати і відраховував, як суб'єкт господарювання, у статутному фонді якого державі належать акції, до загального фонду Державного бюджету України певні суми коштів як дивіденди.

Задовольняючи адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта" суд першої інстанції виходив з того, що до 2004 року державі Україна в особі Фонду державного майна України належало 43,054 % статутного капіталу товариства (637743210 акцій). Але з 2004 року вказаний пакет акцій був переданий і до теперішнього часу належить юридичній особі НАК "Нафтогаз України". Тобто, з 2004 року у статутному фонді ПАТ "Укртатнафта" відсутні акції, що належать державі і товариство не являється суб'єктом господарювання державного сектору економіки та підконтрольною установою в розумінні ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

З цими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд ухвалив:

Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 14.11.2011 р.

 

Головуючий, суддя:

М. В. Данилова

Суддя:

Г. Г. Федорова

Суддя:

В. Ю. Ключкович

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали