ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

18.11.2010 р.

Справа N 2а-13747/09/8/0170


Постанову залишено без змін(згідно з ухвалою Севастопольского апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року) (Ухвала N 2а-13747/09/8/0170)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого, судді - Кушнової А. О., суддів: Яковлєва С. В., Тоскіної Г. Л., при секретарі - Гнатенко І. О. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2, до Верховної Ради АРК, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів депутат Верховної Ради АРК Корнілов Юрій Петрович, про визнання незаконним та скасування пункту другого Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. (за участю представників сторін: від позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, довіреність N б/н від 09.10.2009; від позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність N б/н від 09.10.2009; від відповідача - Шевель Валентина Борисівна, довіреність N 28-43/122 від 22.03.2010; від третьої особи - не з'явився).

Обставини справи: Депутат Верховної Ради АР Крим ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим "Про внесення змін у Регламент Верховної Ради Автономної Республіки Крим" N 1364-5/09 від 29.09.2009 р.

В ході підготовчого провадження судом встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду АР Крим знаходиться адміністративна справа N 2а-13749/09/1/0170 за позовом Депутата Верховної ради АР Крим ОСОБА_2 до Верховної Ради АР Крим, Голови Верховної Ради АР Крим Гриценка Анатолія Павловича про визнання незаконною та скасування Постанови "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АРК" N 1364-5/09 від 29.09.2009 року та адміністративна справа N 2а-13748/09/2/0170 за позовом Депутата Верховної ради АР Крим Кличнікова Володимира Миколайовича до Верховної Ради АР Крим, Голови Верховної Ради АР Крим Гриценко Анатолія Павловича про визнання незаконною та скасування Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради Автономної Республіки Крим" N 1364-5/09 від 29.09.2009 року; про зобов'язання опублікувати резолютивну частину постанови суду в газеті "Кримські ізвестія".

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 14.12.2009 р. адміністративні справи N 2а-13748/09/2/0170 та N 2а-13749/09/1/0170 були об'єднані із адміністративною справою N 2а-13747/09/8/0170.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 14.12.2009 р. справа N 2а-13747/09/8/0170 прийнята до провадження.

У судовому засіданні 26.03.2010 р. позивач надав уточнення позовних вимог, згідно яких відкликав позовні вимоги у відношенні Голови Верховної Ради АР Крим Гриценка А. П. та просив визнати незаконним та скасувати пункт другий Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р.; опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконним і скасування пункту другого Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. в газеті "Кримські ізвестія".

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 26.03.2010 р. позовна заява Депутата Верховної ради АР Крим ОСОБА_1, Депутата Верховної Ради АР Крим ОСОБА_2, Депутата Верховної Ради АР Крим Кличнікова Володимира Миколайовича до Верховної Ради АРК, Голови Верховної Ради АРК Гриценко Анатолія Павловича про визнання незаконним та скасування пункту другого Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р.; опублікування резолютивної частини постанови суду про визнання незаконним і скасування пункту другого Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. в газеті "Кримські ізвестія" в частині позовних вимог до відповідача 2 - Голови Верховної Ради АР Крим Гриценка А. П. залишена без розгляду.

Ухвалою суду від 18.06.2010 р. було зупинено провадження по справі N 2а-13747/09/8/0170 до набрання законної сили судовим рішенням по справі N 2а-11341/09/2/0170, яка знаходиться в провадженні Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

28.09.2010 р. на адресу суду із супровідним листом представника позивача надійшла ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду по справі N 2а-11341/09/2/0170, якою постанову Окружного адміністративного суду АРК від 30.10.2009 р. у справі N 2а-11341/09/2/0170 залишено без змін.

Враховуючи те, що відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі, суд ухвалою від 18.10.2010 р. поновив провадження у справі і призначив справу до судового розгляду та залучив до участі у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів депутата Верховної Ради АРК Корнілова Юрія Петровича.

У судовому засіданні 18.11.2010 р. представник позивача Депутата Верховної Ради АР Крим Кличнікова Володимира Миколайовича заявив клопотання про відкликання адміністративного позову та просив залишити позов без розгляду, на підставі чого ухвалою суду від 18.11.2010 р. було залишено без розгляду позовну заяву Депутата Верховної Ради АР Крим Кличнікова Володимира Миколайовича до Верховної Ради АРК про визнання незаконним та скасування пункту другого Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р.; опублікування резолютивної частини постанови суду про визнання незаконним і скасування пункту другого Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. в газеті "Кримські ізвестія".

Ухвалою суду від 18.11.2010 р. було замінено позивачів Депутата Верховної Ради АР Крим ОСОБА_1 та Депутата Верховної Ради АР Крим ОСОБА_2 належними позивачами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Позивачі обґрунтовують позовні вимоги тим, що пунктом 2 Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р., встановлено, що Постанова вводиться в дію з моменту прийняття, що є грубим порушенням ст. 57 Конституції України, адже постанови ВР АРК вступають в дію на всій території АРК через 10 днів з моменту їх оприлюднення в газеті "Кримські ізвестія" або з моменту їх опублікування в Збірнику нормативно-правових актів АРК, якщо інший строк набрання ними чинності не встановлений вказаними актами. Позивачі вважають, що введення в дію постанови з моменту прийняття порушує права позивачів щодо доведеності нормативно-правових актів населенню, адже ця постанова вступила в дію у той час коли не була доведена населенню і не була опублікована.

Позивачі у судовому засіданні 18.11.2010 р. наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.11.2010 р. заперечував проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у запереченнях та поясненнях до позову, а саме зазначив, що Постанова Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. була прийнята у відповідності до вимог діючого на той час законодавства та нормативно-правових актів, з додержанням порядку скликання позачергової сесії та голосування на ній.

Третя особа у судове засідання 18.11.2010 р. не з'явилась та не забезпечила явку свого представника у судове засідання, хоча про час, дату та місце судового розгляду була сповіщена належним чином та завчасно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача, суд встановив:

Рішенням ВР АРК від 19.05.2006 р. N 16-5/06 "Про обрання голови Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим по соціальним питанням та з охорони здоров'я" було обрано головою Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим по соціальним питанням та з охорони здоров'я ОСОБА_1 депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обраного від Кримської республіканської організації партії "Союз" (а. с. 128).

25.05.2006 р. Розпорядженням Голови Верховної Ради АРК N 16-д "Про прийняття на роботу" було прийнято депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 на посаду голови Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим по соціальним питанням та з охорони здоров'я з 26.05.2006 р. на строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим (а. с. 132).

Рішенням ВР АРК від 20.05.2009 р. N 1243-5/09 "Про голову Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим по аграрним та земельним питанням, екології та раціональному природовикористанню" було обрано головою Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим по аграрним та земельним питанням, екології та раціональному природовикористанню ОСОБА_2 (а. с. 129 - 130).

21.05.2009 р. Розпорядженням Голови Верховної Ради АРК N 24-д "Про прийняття на роботу ОСОБА_2" було прийнято депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим ОСОБА_2 на посаду голови Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим по аграрним та земельним питанням, екології та раціональному природовикористанню з 21.05.2009 р. на строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим (а. с. 133).

29.09.2009 р. Постановою Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р., прийнятою на позачерговому пленарному засіданні 8 сесії, було внесено зміни до Регламенту Верховної Ради АРК, прийнятого Верховною Радою АРК 30.06.98 р. за N 109р-II (а. с. 11 - 14 т. 1).

Пунктом 2 вищенаведеної Постанови було встановлено, що Постанова вводиться в дію з моменту прийняття.

Постанова Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. була опублікована в газеті "Кримські ізвестія" 3 жовтня 2009 р. N 186 (4386) та Збірнику нормативно-правових актів АРК, 2009, N 9, ст. 686 (а. с. 100 т. 1, а. с. 39 т. 2).

Судом встановлено, що в період з 29.09.2009 р. моменту прийняття Постанови Верховною Радою Автономної Республіки Крим N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. та 03.10.2009 р. моменту опублікування цієї постанови позивачів було звільнено з посад голів Постійних комісій Верховної Ради АР Крим, які вони очолювали.

Позивачі вважають п. 2 Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. є таким, що не відповідає чинному законодавству та порушує їх права, свободи та інтереси та права, свободи та інтереси інших депутатів та громадян.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 21 Конституції Автономної Республіки Крим Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом Автономної Республіки Крим, який представляє інтереси громадян, загальні інтереси населення, територіальних громад, місцевого самоврядування, Автономної Республіки Крим в цілому, та здійснює свої повноваження з метою сприяння та забезпечення реалізації їх прав та законних інтересів, а також вирішення питань збалансованого соціально-економічного, культурного та іншого розвитку Автономної Республіки Крим.

Виходячи з аналізу юридичного статусу та сфери діяльності відповідача, суд приходить до висновку, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим будучи представницьким органом АР Крим, що формується шляхом проведення виборів депутатів ВР АР Крим, має публічні правовідносини з юридичними особами та громадянами, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, а зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

КАС України у ст. 171 встановлює особливості провадження у справах про оскарження нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України правила цієї статті поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таким чином, відповідач прийнявши спірну Постанову, на виконання своїх повноважень, передбачених ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим діяв як публічний орган влади АР Крим, тоді як, позивачі є суб'єктами правовідносин, в яких спірний акт було застосовано, і звернення позивачів до суду із оскарженням пункту Постанови ВР АР Крим направлено на захист прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, іншого порядку судового захисту прав позивачів, пов'язаного із визнанням незаконним нормативно-правового акта Верховної Ради Автономної Республіки Крим, законом не встановлено, тому справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Суд зазначає, що Основним Законом України є Конституція України, яка була прийнята Верховною Радою України та набрала чинності 28 червня 1996 року.

Статтею 134 Конституції України (із змінами та доповненнями) Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Статтею 135 Конституції України (із змінами та доповненнями) передбачено, що Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України (ч. 1 ст. 135).

Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання (ч. 2 ст. 135).

Статтею 136 Конституції України встановлено, що представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим (ч. 1 ст. 136).

Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній Республіці Крим (ч. 2 ст. 136).

Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України та законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції (ч. 3 ст. 136).

10 лютого 1998 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 90/98-ВР "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим", який відповідно до Конституції України визначає повноваження, порядок організації і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Статтею 1 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" встановлено, що представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, яка здійснює свої повноваження на підставі Конституції України і законів України, Конституції Автономної Республіки Крим і нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим з метою сприяння реалізації прав та інтересів населення автономії та вирішенню питань життєдіяльності регіону.

21 жовтня 1998 року Верховною Радою Автономної Республіки Крим прийнято Конституцію Автономної Республіки Крим (затверджено Законом України від 23 грудня 1998 року N 350-XIV).

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" Верховна Рада Автономної Республіки Крим затверджує регламент Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Частиною 3 статті 1 Конституції Автономної Республіки Крим встановлено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом Автономної Республіки Крим і здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження в межах своєї компетенції.

Відповідно до ст. 21 Конституції Автономної Республіки Крим Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом Автономної Республіки Крим, який представляє інтереси громадян, спільні інтереси населення, територіальних громад, місцевого самоврядування, Автономної Республіки Крим у цілому, і здійснює свої повноваження з метою сприяння і забезпечення реалізації їх прав і законних інтересів, а також вирішення питань збалансованого соціально-економічного, культурного та іншого розвитку Автономної Республіки Крим.

Відповідно до пп. 1, 18 ч. 2 ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим відноситься:

- прийняття нормативно-правових актів, внесення в установленому порядку змін і доповнень до них, роз'яснення порядку їх застосування; визначення порядку і забезпечення контролю за виконанням Конституції Автономної Республіки Крим і нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим в межах її компетенції (п. 1 ч. 2 ст. 26);

- затвердження Регламенту Верховної Ради Автономної Республіки Крим, внесення змін і доповнень до нього.

Отже з вищенаведеного вбачається, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом Автономної Республіки Крим, у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в АРК, у тому числі наділена повноваженнями щодо затвердження Регламенту Верховної Ради Автономної Республіки Крим, внесення до нього змін і доповнень.

Предметом судового розгляду за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є законність п. 2 Постанови Верховної Ради АР Крим від "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р., який встановлює порядок введення в дію цієї постанови та в якому зазначено, що постанова вводиться в дію з моменту прийняття.

Звернення позивачів обґрунтовано тим, що Постанова Верховної Ради АР Крим від "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. є нормативно-правовим актом, який є безпосереднім результатом правотворчої діяльності, та який вступає в силу на всій території АРК через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення та не може вводиться в дію з моменту прийняття, а отже позивачі вважають, що п. 2 вищенаведеної Постанови було порушено порядок набрання чинності цієї постанови.

Судом встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 27 Конституції Автономної Республіки Крим Верховна Рада Автономної Республіки Крим щодо питань, які мають нормативно-правовий характер, приймає постанови. З питань організаційно-розпорядчого характеру Верховна Рада Автономної Республіки Крим приймає рішення.

Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим з питань відання Автономної Республіки Крим повинні відповідати Конституції України, законам України (ст. 28 Конституції Автономної Республіки Крим).

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 27 Конституції Автономної Республіки Крим оскаржуваним актом повинні бути врегульовані питання нормативно-правового характеру.

У пункті 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України зі справи щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23 червня 1997 р. N 2-зп (справа N 3/35-313) вказано на ознаки, які відрізняють ненормативний правовий акт від нормативного: за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що постанова відповідача, в тому числі в частині, що оскаржується, є такою, що встановлює загальні правила поведінки для необмеженого кола осіб і на невизначений період часу; за характером і змістом врегульованих нею питань і правових наслідків її може бути застосовано більше одного разу.

Зазначені питання мають нормативно-правовий характер, адже Регламентом ВР АРК визначається порядок діяльності ВР АРК. Регламент визначає організаційно-правові основи здійснення Верховною Радою Автономної Республіки Крим - представницьким органом Автономної Республіки Крим - своїх представницьких, нормотворчих, організаційно-розпорядчих, контрольних та інших функцій і повноважень з метою сприяння і забезпечення реалізації прав і інтересів громадян, які постійно проживають в Автономній Республіці Крим, населення в цілому, вирішення питань соціально-економічного, культурного та іншого розвитку Автономної Республіки Крим. Основними завданнями Регламенту Верховної Ради Автономної Республіки Крим є регулювання порядку роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її Президії, постійних і тимчасових комісій, інших органів, а також порядку роботи депутатів щодо вирішення питань, віднесених до їх відання, підготовки і прийняття нормативно-правових актів, інших документів на основі та відповідно до Конституції України, законів України, Конституції Автономної Республіки Крим, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Судом встановлено, що Регламент Верховної Ради Автономної Республіки Крим був затверджений Постановою Верховною Ради Автономної Республіки Крим N 109-II від 30.06.98 р. та опублікований у газеті "Кримські ізвестія" N 137-138 (1631-1632) від 15.07.98 р., що підтверджується копією вищенаведеної газети (а. с. 89 - 97).

Регламент Верховної Ради Автономної Республіки Крим містить порядок, форми та строки здійснення ВР АРК нормотворчого процесу, яка складається із таких стадій як внесення проектів нормативно-правових актів до ВР АРК, оформлення та порядок проходження нормативно-правових актів в ВР АРК, розгляд та прийняття нормативно-правових актів на сесії ВР АРК.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Постанова Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. є нормативно-правовим актом, прийнятим Верховною Радою АР Крим.

Крім того суд зазначає, що віднесення Постанови Верховної Ради АР Крим від "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. до нормативно-правових актів, підтверджується саме формою цього документу, який викладений у вигляді постанови, адже ч. 2 ст. 27 Конституції Автономної Республіки Крим визначено, що ВР АРК щодо питань, які мають нормативно-правовий характер, приймає саме постанову.

Суд зазначає, що поняття нормативно-правового акта визначено Порядком державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. N 34/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 р. за N 381/1066 (далі - Порядок N 34). Нормативно-правовий акт, відповідно до положень цього Порядку - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Крім того суд зазначає, що нормативно-правовий акт відображає волю уповноваженого суб'єкта права, є обов'язковим для виконання, має документальну форму закріплення, забезпечується у виконанні державою, у тому числі примусовими засобами.

Судом встановлено, що Постанова Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. є офіційним письмовим документом, прийнятим уповноваженим на це суб'єктом нормотворення Верховною Радою АРК, у визначеній законодавством формі, тобто у вигляді постанови, та за встановленою законодавством процедурою, визначеною Регламентом ВР АРК, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер, є обов'язковим для виконання і розрахований на неодноразове застосування. Тобто суд зазначає, що за всіма критеріями, встановленими для нормативно-правових актів, Постанова Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. є нормативно-правовим актом.

Судом встановлено, що Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим N 471-2/99 від 21.04.99 р. було затверджено Положення про порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів Верховної ради АРК та Ради Міністрів АРК (далі - Положення N 471).

Відповідно до абз. 3 п. 6 Положення N 471 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим вступають у дію на всій території Автономної Республіки Крим через 10 днів з дня їх опублікування в газеті "Кримські ізвестія" або з моменту їх опублікування в Збірнику нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим, якщо інший термін вступу в силу не встановлено зазначеними актами.

Судом встановлено, що п. 2 Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р., було встановлено порядок введення її в дію, а саме зазначено, що постанова вводиться в дію з моменту прийняття. Щодо правомірності вищенаведеного пункту Постанови, суд зазначає наступне.

Статтею 57 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Частиною 2 ст. 135 Конституції України встановлено, що нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

Досліджуючи оскаржуваний пункт Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р., суд зазначає, що пунктом 2 вищенаведеної Постанови відповідач порушив визначене Конституцією України право громадян знати про прийнятий ВР АРК нормативно-правовий акт та його зміст, а саме Постанову Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р., яка набрала чинності з моменту її прийняття, тобто 29.09.2009 р., тоді як до відома населення вона була доведена тільки 03.10.2009 р., шляхом опублікування в газеті "Кримські ізвестія", тобто ця Постанова діяла у період з 29.09.2009 р. по 03.10.2009 р. і не була доведена до відома населення, тобто позивачі та населення АРК не знали про її прийняття та її зміст та не могли знати про це.

Суд вважає, що відповідач порушив таким чином право громадян знати свої права та обов'язки, адже він не довів до відома населення нормативно-правовий акт, що містить їх права та обов'язки, до набрання цим нормативно-правовим актом чинності.

Суд зазначає, що п. 2 вищенаведеної Постанови суперечить нормам Основного Закону України Конституції України в частині порушення права громадян знати свої права та обов'язки, щодо не доведення до відома населення нормативно-правового акта, який визначає їх права та обов'язки, адже нормативно-правовий акт набрав чинності раніше, ніж його було доведено до відома населення, тобто він діяв в той час, коли про нього не було відомо населенню і не могло бути відомо. Таким чином відповідач порушив порядок введення в дію нормативно-правового акта, який визначає права та обов'язки громадян та відповідач застосував цей нормативно-правовий акт до його оприлюднення та доведення до відома громадян та населення АРК.

Крім того суд зазначає, що п. 2 вищенаведеної Постанови крім того суперечить ч. 5 ст. 4 Конституції АРК, якою визначено, що нормативно-правові акти, що стосуються прав та свобод людини і громадянина, встановлюють їх обов'язки, набирають чинності після обнародування їх в установленому порядку.

Отже Постанова Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. повинна була набрати чинності тільки після обнародування її в установленому порядку, а саме шляхом опублікування в газеті "Кримські ізвестія", та не могла набрати чинності з моменту її прийняття.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 5.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 34/5 від 12.04.2005 "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів", нормативно-правові акти, які визначають права та обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня доведення до відома населення.

Враховуючи вищенаведене та проводячи аналіз вищенаведених норм, суд вважає п. 2 Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. таким, що не відповідає нормам вищою юридичної сили, а саме: Конституції України (ст. 57, 135, 136), яка є Основним Законом України та всі нормативно-правові акти повинні прийматись в Україні на її засадах та відповідати їй; Конституції АРК (ст. 4, 27), яка прийнята у відповідності до Конституції України перш за все на захист прав, свобод та інтересів громадян та населення, що мешкають на території АРК. Оскаржуваний пункт Постанови порушив права, свободи та інтереси позивачів, адже набрання постановою чинності передувало її оприлюдненню, а отже вона діяла в той час, коли про неї не знали та не могли знати громадяни та населення АРК, що порушує їх права, свободи та інтереси.

Суд зазначає, що за загальним правилом, підставами для визнання акта незаконним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта незаконним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав і охоронюваних законом інтересів позивача у справі. За результатами розгляду справи судовою колегією було встановлено таке порушення, а отже у суду наявні всі правові підстави для задоволення позову.

Суд визначає, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом. Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Суд зазначає, що п. 2 Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. є незаконним, таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, який ущемляє конституційні права позивачів і громадян Криму, а отже у суду наявні підстави для задоволення позову та визнання незаконним п. 2 Постанови Верховної Ради АР Крим від "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не надані суду докази, що підтверджують правомірність його дій щодо прийняття оскаржуваного пункту Постанови, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому суд зауважує на тому, що визнання нормативно-правового акта незаконним є оціночним критерієм з точки зору відповідності виданого нормативно-правового акта закону та компетенції органу, який його видав. Щодо визнання нормативно-правового акта нечинним суд виходить з того, що будь-який нормативно-правовий акт має певні правові наслідки щодо регулювання суспільних відносин, а тому вирішення питання про те, з якого моменту оскаржуваний нормативно-правовий акт підлягає визнанню нечинним з огляду на наслідки, суд виходив з того, що критерієм для визначення моменту, з якого правовий акт доцільно визнавати нечинним, є поділ незаконних нормативно-правових актів на нікчемні та заперечні.

Суд, виходячи з принципу юридичної визначеності та необхідності забезпечення стабільності у суспільних відносинах, з метою захисту правовідносин, що склалися на підставі оскаржуваного акта, відносить оскаржувану у справі Постанову Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. в частині прийняття п. 2, до нікчемних нормативно-правових актів, оскільки його нечинність настала з моменту прийняття оскаржуваного пункту, у зв'язку із чим п. 2 такої Постанови підлягає визнанню нечинним саме з моменту прийняття цієї Постанови ВР АРК.

Враховуючи, що суд визнав п. 2 Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р. нечинним та з огляду на його правову природу нікчемним, то моментом, коли визнаний нечинним пункт нормативно-правового акта перестає діяти є саме момент прийняття Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р.

Враховуючи вищенаведене та керуючись положеннями ст. 171 КАС України, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та визнати незаконним та нечинним п. 2 Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради АР Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р., при цьому не скасовуючи його, адже КАС України передбачає повноваження суду щодо визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта або окремих його положень, тоді як визнано протиправним та скасоване може бути лише рішення суб'єкту владних повноважень як акта індивідуальної дії.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, відповідно до п. 1 ч. 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита.

Підпункт 2 п. 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що розмір судового збору визначається відповідно до пп. "б" п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених пп. 3 цього пункту. Ставка державного мита із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, дорівнює 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (3,40 грн.).

Судом встановлено, що позивачами сплачено судового збору по 3,40 грн. кожним, отже, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивачів по 3,40 грн. судового збору.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину, в повному обсязі постанову складено 23.11.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та нечинним пункт 2 Постанови Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради Автономної Республіки Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р.

3. Зобов'язати Верховну Раду Автономної Республіки Крим невідкладно після набрання постановою законної сили опублікувати резолютивну частину постанови у виданні, в якому було офіційно оприлюднено Постанову Верховної Ради АР Крим "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради Автономної Республіки Крим" N 1364-05/09 від 29.09.2009 р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 3,40 грн. судових витрат кожному.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

 

Суддя

А. О. Кушнова





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали