ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.07.2012 р.

Справа N 5027/920/2011


Вищий господарський суд України у складі: суддя - Селіваненко В. П., головуючий, судді: Бенедисюк І. М. і Львов Б. Ю. розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Чернівці (далі - ФОП ОСОБА_2), на рішення господарського суду Чернівецької області від 31.10.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 зі справи N 5027/920/2011 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Чернівці (далі - ФОП ОСОБА_3), до Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Чернівці (далі - територіальне відділення АМК), про визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 30.06.2011 N 27, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ФОП ОСОБА_2; фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м. Чернівці (далі - ФОП ОСОБА_4).

Судове засідання проведено за участю представників: ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5, територіального відділення АМК - не з'яв., ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4 - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України встановив:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 31.10.2011 (суддя Ніколаєв М. І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 (колегія суддів у складі: Галушко Н. А. - головуючий, судді Краєвська М. В. і Орищин Г. В.): позов задоволено; визнано незаконним та скасовано рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 30.06.2011 N 27 у справі N 03/26 (далі - оспорюване рішення); з територіального відділення АМК стягнуто на користь ФОП ОСОБА_3 суми судових витрат зі справи. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на норми законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про Антимонопольний комітет України", Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виходили з відсутності доказів, які свідчили б про порушення позивачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ФОП ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Скаргу мотивовано прийняттям згаданих судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

В обґрунтування оскаржуваних судових рішень попередніми судовими інстанціями зазначено, що:

- згідно з патентами на корисні моделі N НОМЕР_1 - спосіб приготування гарячого бутерброду "ІНФОРМАЦІЯ_1", зареєстрованим у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 26.01.99, та N НОМЕР_2 - способи приготування гарячого бутерброду "ІНФОРМАЦІЯ_1 - 2", зареєстрованим 12.04.2010, гр. ОСОБА_9 є власником способів приготування цих бутербродів;

- відповідно до договорів від 15.04.2010 NN 1 і 2 про продаж невиключної ліцензії на використання корисних моделей за згаданими патентами ОСОБА_9 за винагороду надала невиключну ліцензію на приготування гарячих бутербродів "ІНФОРМАЦІЯ_1" з використанням способів, що охоплюються патентами, продаж та пропозицію до продажу цих гарячих бутербродів ОСОБА_2 і ОСОБА_4;

- згідно із свідоцтвом на знак для товарів і послуг N НОМЕР_3, зареєстрованим у Державному реєстрі свідоцтв України 12.04.2010, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 є власниками знака для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1";

- відповідно до трудового договору від 01.11.2001 ОСОБА_3 як фізична особа працював барменом у ПП ОСОБА_2;

- за угодою про конфіденційність від 15.04.2010 ОСОБА_3 зобов'язався не розголошувати відомості щодо способів приготування гарячих бутербродів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та іншу конфіденційну інформацію;

- згідно з договорами оренди приміщення від 10.09.2010 та 01.01.2011 ТОВ "ВКФ "Райс плюс" надало ОСОБА_3 у користування приміщення загальною площею 63 кв. м (АДРЕСА_1), яке використовується ним як бар;

- висновком патентного повіреного ОСОБА_10 від 25.02.2011 встановлено, що використання ФОП ОСОБА_3 при приготуванні та реалізації гарячих бутербродів технологічних процесів, у яких застосовані корисні моделі за патентами України NN НОМЕР_1 і НОМЕР_2, призводить до змішування його господарської діяльності з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4; таке змішування підсилюється завдяки тому, що останні маркують бутерброди товарним знаком "ІНФОРМАЦІЯ_1", а ФОП ОСОБА_3 одночасно використовує позначення, схожі зі знаком "ІНФОРМАЦІЯ_1" "до ступеню сплутування";

- ФОП ОСОБА_2 звернувся до територіального відділення АМК із заявою про порушення прав інтелектуальної власності, яке полягає у використанні ФОП ОСОБА_3 при виготовленні та реалізації продукції способів приготування гарячих бутербродів "ІНФОРМАЦІЯ_1", які захищені згаданими патентами України. При цьому ФОП ОСОБА_2 про порушення своїх прав як власника знака для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" у заяві не зазначав;

- на вимогу територіального відділення АМК ФОП ОСОБА_3 подав йому (лист від 19.05.2011) витребувані документи, в тому числі технологічну карту на гарячі бутерброди "ІНФОРМАЦІЯ_2", й повідомив, що технологічну карту на бутерброд "ІНФОРМАЦІЯ_1" здав до Центру інформаційно-харчових технологій;

- у подальшому ФОП ОСОБА_3 письмово повідомив територіальне відділення АМК (лист від 23.05.2011), що вжив заходів до припинення використання технології виготовлення гарячих бутербродів "ІНФОРМАЦІЯ_2", а з жовтня 2010 вжив заходів щодо припинення реалізації гарячих бутербродів "ІНФОРМАЦІЯ_1". У позовній заяві ФОП ОСОБА_3 пояснив, що відповідного листа він написав зі слів інспектора територіального відділення АМК та просив не враховувати його як доказ;

- також листом від 25.05.2011 ФОП ОСОБА_3 повідомив патентного повіреного ОСОБА_10 про те, що в своїй підприємницькій діяльності він користується технологіями приготування гарячих бутербродів, що викладені в "Збірнику технологічних карт на гарячі бутерброди";

- у своїх запереченнях, поданих територіальному відділенню АМК, ФОП ОСОБА_3 повідомив, що: при приготуванні гарячих бутербродів бере за основу збірник технологічних карт на гарячі бутерброди, що виданий у 1994 році, з додаванням деяких власних розробок; при цьому ніяких документальних підтверджень реалізації гарячих бутербродів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" не існує, а тому з дослідженнями патентного повіреного він не згоден;

- згідно з оспорюваним рішенням:

визнано дії ФОП ОСОБА_3, які полягають у використанні при реалізації гарячих бутербродів позначення, схожого "до ступеню сплутування" із знаком "ІНФОРМАЦІЯ_1", порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", в частині неправомірного використання у підприємницький діяльності позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх, що може призвести до змішування з діяльністю ФОП ОСОБА_2;

за вчинене порушення на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у сумі 1700 грн.;

- оспорюване рішення отримане ФОП ОСОБА_3 04.07.2011;

- відповідно до оспорюваного рішення підтвердженням того, що позначення, яке використовується ФОП ОСОБА_3, є тотожним або схожим настільки, що їх можна сплутати із знаком за свідоцтвом України N НОМЕР_3, є результати спеціального дослідження, проведеного патентним повіреним України ОСОБА_10; крім того, даним рішенням встановлено, що позначення "СУПЕР-ІНФОРМАЦІЯ_1" і "ІНФОРМАЦІЯ_2", які застосовуються ФОП ОСОБА_3 для послуг бару, а саме для маркування гарячих бутербродів, є ідентичними з послугами, для яких зареєстровано знак за свідоцтвом N 12011, що є порушенням, передбаченим статтею 4 названого Закону;

- за поясненнями представників територіального відділення АМК в судовому засіданні, підтвердженням виготовлення та реалізації гарячих бутербродів є меню бару "Гера", технологічна карта на бутерброди "ІНФОРМАЦІЯ_2" та згадані листи ФОП ОСОБА_3 від 19.05.2011 і від 23.05.2011;

- подане господарському суду першої інстанції меню бару "Гера", всупереч вимогам пункту 3.4 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства (затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 N 219), не підписане ФОП ОСОБА_3 (печатку він не виготовляв) й відтак не може достовірно свідчити про виготовлення і реалізацію ним гарячих бутербродів "ІНФОРМАЦІЯ_1;

- наявна у ФОП ОСОБА_3 технологічна карта на гарячі бутерброди "ІНФОРМАЦІЯ_2" не підтверджує реалізацію ним гарячих бутербродів "ІНФОРМАЦІЯ_2"; крім того, дана технологічна карта, як і збірник інших технологічних карт, перебували у вільному продажу і не можуть свідчити про їх використання в господарській діяльності;

- територіальним відділенням АМК зазначено також про наявність заяв громадян, які відвідували бар ФОП ОСОБА_3 та підтверджують виготовлення і реалізацію гарячих бутербродів. Водночас ці заяви адресовані не територіальному відділенню АМК, а третій особі, причому до заяви останньої, поданої до названого територіального відділення АМК, не додавалися і останнім під час розгляду справи N 03/26 не розглядалися й не досліджувалися; відтак вони не приймаються судом як належні докази;

- подані ФОП ОСОБА_2 фотографії меню та приміщення бару також не підтверджують виготовлення і реалізації гарячих бутербродів "ІНФОРМАЦІЯ_2", оскільки ці фотографії мають погану якість і за ними неможливо ідентифікувати ні перелік справ, ні дату складання меню, ані особу, яка його підписала;

- з поданого ФОП ОСОБА_3 меню та калькуляційної відомості вбачається реалізація ним гарячих бутербродів "Новинка";

- посилання територіального відділення АМК на листи ФОП ОСОБА_3 від 19.05.2011 та від 23.05.2011 про припинення ним реалізації гарячих бутербродів спростовуються запереченнями ФОП ОСОБА_3 від 29.06.2011, поданими територіальному відділенню АМК до прийняття останнім оспорюваного рішення.

Із з'ясованого попередніми судовими інстанціями змісту оспорюваного рішення вбачається, що дії позивача (ФОП ОСОБА_3) було кваліфіковано територіальним відділенням АМК за ознаками статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", згідно з якою неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

У зв'язку з цим попередні судові інстанції у розгляді даної справи повинні були вичерпно з'ясувати обставини, пов'язані з установленням і доведенням територіальним відділенням АМК у прийнятті оспорюваного рішення неправомірності використання ФОП ОСОБА_3 у своїй підприємницькій діяльності позначення, з приводу якого територіальним відділенням розглядалася справа N 03/26. Проте цього названими судовими інстанціями належним чином не здійснено з урахуванням такого.

По-перше, зазначивши в оскаржуваних судових рішеннях про наявність у справі висновку патентного повіреного ОСОБА_10 від 25.05.2011 (яким, згідно з тими ж судовими рішеннями, встановлено використання ФОП ОСОБА_3 при приготуванні та реалізації гарячих бутербродів технологічних процесів із застосуванням захищених патентами України корисних моделей та маркування цих бутербродів позначенням, схожим "до ступеня сплутування" з товарним знаком, використовуваним ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_4), попередні судові інстанції цей висновок як доказ у справі не дослідили та жодної правової оцінки йому не надали.

По-друге, попередні судові інстанції не з'ясували причин ними ж з'ясованої взаємної суперечливості поданих ФОП ОСОБА_3 письмових пояснень територіальному відділенню АМК від 19.05.2011 та від 23.05.2011 - з одного боку, і від 29.06.2011 -з іншого, з яких у перших двох поіменована особа, по суті, визнає допущене нею порушення, а в третьому, як і в позовній заяві, заперечує. При цьому господарськими судами не встановлено, чи відповідає дійсності довод позивача щодо написання ним листа від 23.05.2011 "зі слів інспектора АМКУ" і якщо так, то за яких обставин це відбулося.

По-третє, попередні судові інстанції, дійшовши висновку про те, що наявна у ФОП ОСОБА_3 технологічна карта на гарячі бутерброди "ІНФОРМАЦІЯ_2" перебувала у вільному продажу, не обґрунтований будь-якими доказами, що свідчили б про існування такого вільного продажу.

По-четверте, названі судові інстанції безпідставно ухилилися від дослідження та оцінки як доказів у справі заяв осіб, які відвідували бар ФОП ОСОБА_3 й зазначали про виготовлення і реалізацію ним гарячих бутербродів. Згідно з частиною першою статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому жодна норма матеріального чи процесуального права не дає підстав для висновку про те, що адресування зазначених заяв не відповідачу, а третій особі у даній справі і подання їх не територіальному відділенню АМК у розгляді справи N 03/26, а безпосередньо до господарського суду позбавляє ці заяви доказової сили у судовому процесі.

Не з'ясувавши, таким чином, обставин, що входили до предмета доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися порушення вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відтак у Вищого господарського суду України відсутні підстави й для висновку про правильність застосування названими інстанціями норм матеріального права, в тому числі Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, відповідно до пункту 3 статті 1119 та частини першої статті 11110 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін і поданим ними доказам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду слід також вирішити питання щодо розподілу судових витрат у даній справі.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 31.10.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 зі справи N 5027/920/2011 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

 

Суддя

В. Селіваненко

Суддя

І. Бенедисюк

Суддя

Б. Львов





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали