ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06.04.2017 р.

Справа N 800/138/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого, судді-доповідача - Усенко Є. А., суддів: Вербицької О. В., Маринчак Н. Є., Цвіркуна Ю. І., Юрченко В. П., за участю секретаря - Горбатюка В. С., за участю: позивача - ОСОБА_7; представника відповідача - М. О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_7 до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу Президента України про звільнення з посади судді, встановив:

Громадянин ОСОБА_7 20.02.2016 р. пред'явив позов до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу "Про звільнення суддів" від 30.01.2016 р. N 27/2016 (Указ N 27/2016) в частині звільнення його з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова у зв'язку з порушенням присяги. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Указ в зазначеній частині прийнятий на підставі рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 р. про внесення подання Президенту України про його звільнення з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова, яке оскаржене ним до Вищого адміністративного суду України і висновку суду щодо правомірності якого на дату прийняття Указу не було.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.02.2016 р. провадження у адміністративній справі, порушене за позовною заявою ОСОБА_7, було зупинено до вирішення адміністративної справи за позовом ОСОБА_7 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення від 05.11.2015 р. (справа N 800/425/15).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2017 р. провадження поновлено.

ОСОБА_7 змінив підстави позову, обґрунтовуючи вимогу про визнання незаконним та скасування Указу від 30.01.2016 р. N 27/2016 в частині його звільнення з посади судді посиланням на те, що Президент України при прийнятті цього Указу (Указ N 27/2016) не дотримався вимог статті 102 Конституції України, не здійснив перевірку підстав для його звільнення з посади судді, щодо яких зроблено висновок в рішенні Вищої ради юстиції від 05.11.2015 р.; не перевірив правомірність зазначеного рішення. Останнє ж не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та справедливості, оскільки: Вища рада юстиції, надаючи оцінку постановам Червонозаводського районного суду м. Харкова у справах про адміністративні правопорушення від 20.02.2014, ухваленим під його головуванням як судді, перейняла на себе функції суду апеляційної інстанції; рішення від 05.11.2015 р. прийняте за відсутності висновку Вищої кваліфікаційної комісії України, яка і є належним органом щодо розгляду питання про притягнення його до відповідальності як суддю суду першої інстанції, про наявність підстав для відкриття стосовно нього дисциплінарного провадження; в цьому рішенні не розкрито склад порушення ним присяги та не вказано форму його вини; рішення прийнято поза межами строку, встановленого законом для притягнення судді до відповідальності, та з порушенням встановлених Європейським судом з прав людини таких засад, як "розумні очікування" та юридична визначеність" з огляду на те, що при прийнятті постанов від 20.02.2014 р. він не міг допустити, що вони можуть бути підставою для його звільнення. Останнє, як вважає позивач, свідчить про невідповідність рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 р. статті 6 Конвенції про права і основоположні свободи та порушує його право на справедливий суд. Посилаючись на те, що на момент прийняття Вищою радою юстиції та Президентом України актів щодо його звільнення у вітчизняному законодавстві не було визначення порушення присяги судді, а на теперішній час така підстава для звільнення судді відсутня, позивач просить надати правову оцінку Указу від 30.01.2016 р. N 27/2016 (Указ N 27/2016) в частині його звільнення з посади судді як неправомірному із застосуванням статті 126 Конституції України у редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 р (Закон N 1401-VIII). як такої, що має зворотну дію у часі.

У судовому процесі позивач підтримав позов з викладених вище підстав.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить відмовити в його задоволенні, доводячи, що Указ від 30.01.2016 р. N 27/2016 (Указ N 27/2016) про звільнення ОСОБА_7 з посади судді виданий Президентом України в межах повноважень, на підставі та в порядку, встановлених пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України, пунктом 1 статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції", статтею 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Закон N 1402-VIII).

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Суд встановив, що ОСОБА_7 був призначений на посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Указом Президента України від 12.03.2012 р. N 193/2012 (Указ N 193/2012). Указом від 23.05.2013 N 301/2013 (Указ N 301/2013) його було переведено на роботу на посаду судді Червонозаводського районного суду м. Харкова, а Указом від 30.01.2016 р. N 27/2016 (Указ N 27/2016) - звільнено з цієї посади у зв'язку з порушенням присяги судді.

Підставою для звільнення слугувало рішення Вищої ради юстиції "Про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова за порушення присяги" від 05.11.2015 р. N 818/0/15-15.

Постановою Верховного Суду України від 29.11.2016 (Постанова N 21-3130а16, п/800/425/15) скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 08.08.2016 р., ухвалену у адміністративній справі N п/800/425/15, в задоволенні позову ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 р. N 818/0/15-15 відмовлено.

Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) постанова Верховного Суду України набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам,  які беруть участь у справі.

Повноваження Президента України визначені Конституцією України (стаття 106 Конституції).

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.06.2016 р. N 1401-VIII (Закон N 1401-VIII)) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушенням ним присяги судді.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом (частина перша статті 128 Конституції України в зазначеній редакції).

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції" (втратив чинність згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1798-VIII) Вища рада юстиції вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

Частинами другою - четвертою статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. N 2453-VI (частково втратив чинність у зв'язку з внесенням до нього змін і доповнень Законом України від 02.06.2016 р. N 1403-VIII (Закон N 1403-VIII)) встановлено, що факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.

Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції".

На підставі подання Вищої ради юстиції Президент України видає указ про звільнення судді з посади.

Вирішення Президентом України питання щодо достатності підстав для звільнення судді з посади на підставі подання Вищої ради юстиції є його дискреційним повноваженням, оскільки Конституцією або законами України не встановлено, зокрема, процедури розгляду Президентом України подання про звільнення судді, яка б передбачала обов'язкову перевірку підстав для звільнення судді, зазначених у поданні. При наявності подання Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_7 з посади судді, правомірність якого встановлена судом, доводи позивача про обов'язок Президента України здійснити заходи щодо перевірки цього подання на предмет його законності, обґрунтованості та справедливості не ґрунтуються на нормах законодавства. Указ від 30.01.2016 р. N 27/2016 (Указ N 27/2016) в частині звільнення ОСОБА_7 виданий в межах повноважень Президента України, на підставі та в порядку, встановлені Конституцією та законами України, а відтак підстави для його скасування відсутні.

Порушення присяги судді, як підстава, з якої був звільнений ОСОБА_7, було конституційною підставою для звільнення судді станом на 30 січня 2016 року. Виключення цієї підстави Законом України від 02.06.2016 р. N 1401-VIII (Закон N 1401-VIII) не може вплинути на юридичну оцінку Указу від 30.01.2016 р. N 27/2016 (Указ N 27/2016), оскільки юридична оцінка акта визначається його відповідністю правовим нормам, чинним на момент його прийняття.

Керуючись статтями 69, 71, 86, 159, 162, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України постановив:

У позові ОСОБА_7 до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу "Про звільнення суддів" від 30.01.2016 р. N 27/2016 (Указ N 27/2016) в частині звільнення ОСОБА_7 з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова у зв'язку з порушенням присяги відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку заяву не буде подано.

 

Головуючий, суддя

Є. А. Усенко

Судді:

О. В. Вербицька

 

Н. Є. Маринчак

 

Ю. І. Цвіркун

 

В. П. Юрченко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали