Додаткова копія: Про визнання незаконним та скасування в частині рішення щодо затвердження актів щодо визначення збитків внаслідок порушення вимог земельного законодавства

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

24.01.2019 р.

Справа N 623/631/17

 

Провадження N К/9901/37342/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Гриціва М. І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у складі судді Бєссонової Т. Д. від 11 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Григорова А. М., Тацій Л. В., Подобайло З. Г. від 01 серпня 2017 року, установив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, у якому просили визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2 рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 15 лютого 2017 року N 0127 "Про затвердження актів щодо визначення збитків, завданих територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, внаслідок порушення вимог земельного законодавства".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення судів мотивовано тим, що акт про визначення розміру збитків не містить обов'язків для позивача, як землекористувача. Відшкодування відбувається в судовому порядку на підставі відповідних позовів органів місцевого самоврядування. Обґрунтованість визначення розміру завданих збитків та наявність правових підстав для їх стягнення повинні перевірятися судами під час розгляду позову про стягнення вказаних збитків, а не під час розгляду адміністративного позову про неправомірність дій органу місцевого самоврядування компетенції по визначенню розміру збитків, шляхом затвердження акта комісії з визначення розміру завданих збитків та акта.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із судовим рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись із касаційною скаргою, у якій просять їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до акта визначення розміру збитків заподіяних внаслідок порушення земельного законодавства N 1 розмір збитків, завданих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, завданих шляхом використання забудованої земельної ділянки площею 16915 м2, що розташована за адресою: місто Ізюм, провулок Електриків, 3, без укладання договору оренди землі та несплати земельного податку, становить 198440,70 грн.

Рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради N 0127 від 15 лютого 2017 року "Про затвердження актів щодо визначення збитків, завданих територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, внаслідок порушення вимог земельного законодавства" вирішено:

1. затвердити протокол засідання комісії по визначенню збитків, завданих територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, внаслідок порушення земельного законодавства від 06 січня 2017 року;

2. затвердити акт N 1 щодо визначення збитків, завданих територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, внаслідок порушення вимог земельного законодавства шляхом використання забудованої земельної ділянки площею 16915 м2, яка розташована за адресою: місто Ізюм, провулок Електриків, 3, ОСОБА_2, ОСОБА_3, без укладання договору оренди землі та несплати земельного податку.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 обґрунтована тим, що предметом спору у справі є рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради, за яким у них виникає обов'язок сплатити збитки, а не акт про визначення розміру збитків.

7. Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області своїх доводів відносно касаційної скарги не висловив.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

9. У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Частиною третьою статті 157 Земельного кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

11. За змістом пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

12. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що виконавчий комітет Харківської міської ради, вважаючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мекап" завдало органу місцевого самоврядування збитків у вигляді неодержаних доходів, мав право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням.

13. Водночас частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

14. За змістом частини першої статті 6 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

15. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

16. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.

17. Оспорюваним рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області затверджено акт про визначення збитків, які нанесені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок порушення вимог земельного законодавства шляхом використання забудованої земельної ділянки за адресою: місто Ізюм, провулок Електриків, 3.

18. Ураховуючи наведене, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення виконавчого комітету міської ради. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, оскаржуване рішення не створює жодних правових наслідків для ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому не може порушувати їх права чи інтереси.

19. Обраний позивачами спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про затвердження акта визначення збитків, завданих територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, внаслідок порушення вимог земельного законодавства, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

20. Вказане рішення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому воно не може бути предметом спору.

21. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

22. У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" (Рішення)).

23. Поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

24. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі N 800/559/17 (Постанова N 11-71заі18, 800/559/17, П/9901/67/18), від 12 грудня 2018 року у справі N 501/463/15, від 12 грудня 2018 року у справі N 802/2474/17-а.

25. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу ( N 2747-IV), є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі не підлягають розгляду судами.

Керуючись статтями 339 ( N 2747-IV), 341 ( N 2747-IV), 345 ( N 2747-IV), 354 ( N 2747-IV), 355 ( N 2747-IV), 356 ( N 2747-IV), 359 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про скасування рішення - закрити.

Роз'яснити, що розгляд справи не віднесено до жодної з юрисдикцій.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Суддя-доповідач

Н. В. Коваленко

Суддя

Я. О. Берназюк

Суддя

М. І. Гриців




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали