ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07.06.2011 р.

N К-23166/10

Ухвалу скасовано(згідно з постановою Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року) (Постанова N 21-237а11)

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Загороднього А. Ф., суддів Білуги С. В., Гаманка О. І., Заїки М. М., Співака В. І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання незаконними та скасування наказів, встановила:

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання незаконними та скасування наказів.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.11.2008 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення N 1 відділу митного оформлення митного поста "Краковець"Західної регіональної митниці. Наказом Державної митної служби України "Про ліквідацію митних органів" від 29.01.2008 N 61 ліквідовано Західну регіональну митницю з 01.05.2008, наказом Державної митної служби від 29.01.2008 N 64 створено Львівську митницю.

Положенням про Державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України від 24.08.2000 р. N 1022, визначено, що Державна митна служба України має право приймати рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації в установленому порядку митниці, регіональні митниці тощо.

Відповідно до вказаних норм наказом Державної митної служби України від 29.01.2008 N 61 було ліквідовано Західну регіональну митницю та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Наказом Голови Державної митної служби України від 25.04.2008 року N 693-к на виконання наказу Державної митної служби України "Про ліквідацію митних органів"від 29.01.2008 року N 61, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України, звільнено ОСОБА_1 з старшого інспектора сектору митного оформлення N 1 відділу митного оформлення митного поста "Краковець"Західної регіональної митниці з 30.04.2008 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно частини 1 статті 492 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

На виконання вказаних норм, 20.02.2008 позивача було письмово попереджено під розпис про наступне звільнення у зв'язку з ліквідацією Західної регіональної митниці. З даним наказом позивач був ознайомлений 30.04.2008.

Колегія суддів вважає, що оскільки відбулася повна ліквідація Західної регіональної митниці, на позивача положення частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких звільнення з підстав зазначених у пунктах 1, 2, 6 статті 40 даного Кодексу, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу, не розповсюджується.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент звільнення позивача існували вакантні посади як у новоутвореній Львівській митниці, так і в межах Державної митної служби України, проте, у даному випадку положення частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України передбачають можливість працевлаштування працівника саме у межах підприємства, установи чи організації, де він працював.

Також, суд апеляційної інстанції, вирішуючи даний спір, дійшов правильного висновку про те, що перебування позивача на лікарняному, згідно частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, не може служити підставою для поновлення її на роботі, так як дане правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації, це є підставою для зміни дати звільнення.

Отже, колегія суддів вважає, що при звільненні ОСОБА_1 порушень чинного законодавства допущено не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в Державній митній службі України не відбувалось реорганізації структурного підрозділу, і відповідно, Львівська митниця не є фактичним правонаступником Західної регіональної митниці, оскільки в жодному з наказів Державної митної служби України від 29.01.2008 року N 61 та N 64, які не визнані незаконними та не скасовані, не вказується про правонаступництво Львівської митниці.

Пленум Верховного Суду України у пункті 19 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 N 9 звертає увагу судів на те, що при ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання незаконними та скасування наказів - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

А. Ф. Загородній

Судді:

С. В. Білуга

 

О. І. Гаманко

 

М. М. Заїка

 

В. І. Співак

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали