Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про визнання незаконною і нечинною Інструкції про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

21.05.2019 р.

Справа N 826/16915/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - Ісаєнко Ю. А., суддів: Земляної Г. В., Мельничука В. П., за участю: секретаря - Левченка А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новини 24 години" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 (Рішення N 826/16915/18) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новини 24 години" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання незаконною і нечинною Інструкції про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги у редакції рішення від 09 листопада 2017 року N 2127 (Рішення N 2127), встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новини 24 години" звернулося до суду з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання незаконною та нечинною Інструкцію про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги у редакції рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 09.11.2017 N 2127 (Рішення N 2127) (що вперше було затверджено рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 08.02.2012 N 115).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 (Рішення N 826/16915/18) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в яких просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що положення нормативно-правових актів не наділяють Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення повноваженнями приймати акти, що регулюють порядок проведення перевірок, що свідчить про правомірність позовних вимог.

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України ( N 2747-IV), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09.11.2017 рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення N 2127 (Рішення N 2127) затверджено Інструкцію про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги у редакції рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення шляхом затвердження змін до Інструкції, яка діяла раніше. Інструкцію зареєстровано 05.12.2017 за N 1468/31336 у Міністерстві юстиції України.

Вказана Інструкція (Рішення N 2127) є чинною та предметом її регулювання є "порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, організації та проведення перевірок, оформлення результатів перевірок ліцензіатів уповноваженими особами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення".

Дія вказаної Інструкції (Рішення N 2127) була застосована до позивача в частині здійснення перевірки, оскільки він має ліцензію на здійснення супутникового мовлення НР N 00034-м від 26.06.2016, відповідно до якої здійснюється мовлення під логотипом "Newsone".

Не погоджуючись із законністю прийняття вказаної вище Інструкції (Рішення N 2127), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що судом не встановлено відсутності у відповідача повноважень на прийняття відповідного регуляторного акту чи прийняття відповідних змін до Інструкції (Рішення N 2127), а жодних обставин того, що відповідач вийшов за межі наданих законом повноважень під час затвердження нормативно-правового акту судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Новини 24 години" обґрунтована тим, що у відповідача відсутні повноваження на затвердження Інструкції (Рішення N 2127), оскільки Інструкція про проведення перевірок ліцензіатів є нормативно-правовим актом, який є різновидом регуляторного акта. Її прийняття має в сукупності відповідати вимогам частини другої та третьої статті 17 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення". Крім того, позивач також вважає прийнятий акт протиправним, оскільки його прийнято з перевищенням наданих законом повноважень та є таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.

Оцінюючи доводи апелянта, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Приписами частин четвертої - шостої статті 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 21.12.93 N 3759-XII передбачено, що єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).

Правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної ради та порядок їх здійснення визначаються Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Державне регулювання національного телерадіоінформаційного простору здійснюється відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який розробляє і затверджує Національна рада згідно з визначеними законами України принципами, завданнями та пріоритетами.

Згідно з частиною першою статті 70 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог: законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення; Закону України "Про рекламу" щодо спонсорства і порядку розповсюдження реклами на телебаченні і радіомовленні; законодавства про захист суспільної моралі; законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування телерадіоорганізаціями творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію; законодавства про вибори.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" 23.09.97 N 538/97-ВР, Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Національна рада є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням та зображенням Державного Герба України.

Частиною сьомою статті 11 Закону передбачено, що представник Національної ради зобов'язаний здійснювати, зокрема: нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензії; нагляд за виконанням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензії; моніторинг телерадіопрограм; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів, інформування Центральної виборчої комісії, відповідних територіальних виборчих комісій, Національної ради про виявлені порушення; надсилати до Національної ради подання про факти порушень законодавства у галузі телерадіомовлення.

Наглядові повноваження Національної ради визначено статтею 13 Закону. Так, Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки національного аудіовізуального продукту; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо часток пісень (словесно-музичних творів) державною мовою та офіційними мовами Європейського Союзу в обсязі пісень, поширених протягом доби, а також протягом часових проміжків, визначених законом; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо обсягу ведення передач державною мовою; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо складу їх засновників (власників), а також частки іноземних інвестицій у їх статутному капіталі; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; офіційний моніторинг телерадіопрограм; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов'язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог щодо надання звітної інформації (звітів) про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, а саме музичних творів, аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) та зафіксованих у них виконань, у телерадіоефірі телерадіоорганізацій.

Колегія суддів звертає увагу також на положення ст. 17 Закону, якими, серед іншого, передбачено, що Національна рада в межах своїх повноважень приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.

Регуляторні, у тому числі нормативно-правові, акти мають проходити всі стадії прийняття та порядок оприлюднення актів, визначені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Рішення Національної ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Національна рада має право приймати регуляторні акти виключно у випадках, передбачених законом.

Нормативно-правові акти, окрім вимог, передбачених частиною другою цієї статті, мають проходити державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Акти Національної ради, що не є регуляторними, не пізніше наступного дня після їх прийняття оприлюднюються на офіційному веб-сайті Національної ради, передаються для оприлюднення у друкованих засобах масової інформації Національної ради і набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інше не передбачено в самому акті, але не раніше дня їх оприлюднення.

Приписами ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 N 1160-IV передбачено, що регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти; регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог статей 12 - 14 вказаного Закону, регуляторні акти, прийняті Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України, офіційно оприлюднюються відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів.

Регуляторні акти, прийняті Верховною Радою Автономної Республіки Крим, офіційно оприлюднюються у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як у десятиденний строк з дня їх підписання Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Регуляторні акти, прийняті Національним банком України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, іншими державними органами, центральними органами виконавчої влади, державними спеціалізованими установами та організаціями, некомерційними самоврядними організаціями, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також їх посадовими особами, офіційно оприлюднюються в "Офіційному віснику" та у газеті "Урядовий кур'єр" не пізніш як у десятиденний строк після їх державної реєстрації або прийняття та підписання, у випадку, якщо ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації.

Регуляторні органи публікують у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення і радіо, інформацію про здійснення ними регуляторної діяльності.

Інструкція - правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб.

Інструкція має реквізити, назву документа (інструкція); гриф затвердження; заголовок (сюди іноді входить назва документа); дату; індекс; місце видання; текст; підпис.

Окрім того, Інструкція - це документ, у якому викладають правила, що регулюють спеціальні сторони діяльності і стосунки установ чи поведінку працівників при виконанні службових обов'язків; це зведення правил, детальні настанови, приписи керівного органу чи особи службовим особам або органам, обов'язкові для виконання. Розрізняють відомчі й міжвідомчі інструкції. До відомчих належать інструкції, обов'язкові для системи одного відомства (міністерства). Міжвідомчими називають інструкції, які видаються спільно двома або кількома організаціями різних систем. Такі інструкції обов'язкові для організацій і підприємств цих систем.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 N 228 (Постанова N 228) (далі - Положення N 228), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 15 пункту 4 вказаного Положення (Постанова N 228), Міністерство юстиції України відповідно до покладених на нього завдань здійснює експертизу проектів нормативно-правових актів та нормативно-правових актів, що підлягають державній реєстрації, на відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини.

Згідно з пунктом 1 Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731 державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та цього Положення.

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Так, з метою врегулювання процедури проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, Національною радою в межах наданих їй повноважень та з урахуванням вимог чинного на той час законодавства розроблено Інструкцію про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, яку затверджено рішенням Національної ради від 08 лютого 2012 року N 115.

Вказану Інструкцію було зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.02.2012 N 313/20626.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення" від 03.09.2015 N 674-VIII (Закон N 674-VIII) внесено зміни в тому числі і до частини другої статті 17 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" яку доповнено абзацом другим такого змісту: "Національна рада має право приймати регуляторні акти виключно у випадках, передбачених законом".

Відтак, до прийняття Верховною Радою України вказаного Закону N 674-VIII (Закон N 674-VIII) Інструкція про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу діяла в редакції, яку затверджено рішенням Національної ради від 08.02.2012 N 115.

Однак, останні зміни до законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, зокрема щодо частки національного аудіовізуального продукту, часток пісень (словесно-музичних творів) державною мовою та офіційними мовами Європейського Союзу в обсязі пісень, поширених протягом доби, а також протягом часових проміжків, обсягу ведення передач державною мовою, потребують оперативного реагування Національною радою на виявлені порушення під час здійснення моніторингу телерадіопрограм.

З урахуванням наведеного, у Національної ради виникла необхідність у внесенні змін до Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, шляхом її затвердження у новій редакції.

З метою спрощення процедури здійснення перевірок, під час яких немає потреби в отриманні від ліцензіатів документів, пропонувалося проводити позапланові безвиїзні перевірки.

Окрім того, зміни до Інструкції передбачали врегулювання здійснення Національною радою моніторингу телерадіопрограм, визначення видів моніторингу, відомості, що містяться у акті моніторингу програм і передач телерадіоорганізацій, акті моніторингу провайдера програмної послуги; порядок здійснення перевірок, права та обов'язки уповноважених осіб Національної ради, які здійснюють перевірки, права та обов'язки ліцензіатів під час проведення перевірок, порядок оформлення акта перевірки.

01 грудня 2016 року на засіданні Національною радою прийнято рішення N 2539 "Про затвердження Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів Національної ради на 2017 рік" (План N 2539), відповідно до якого передбачено прийняття змін до регуляторних актів, зокрема і Інструкції.

29 червня 2017 року Національною радою прийнято рішення N 1024 "Про винесення на громадське обговорення проекту змін до Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу" відповідно до якого винесено на громадське обговорення проект Інструкції про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги з додатками.

З метою отримання зауважень і пропозицій до проекту регуляторного акта, проект регуляторного акту та відповідний аналіз регуляторного впливу було опубліковано на офіційному веб-сайті Національної ради у відповідних підрозділах "Регуляторна діяльність" та встановлено місячний строк з дня оприлюднення проекту.

Рішенням Національної ради від 17.08.2017 N 1422 строк громадського обговорення проекту змін до Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу було продовжено до 15.09.2017 з дня оприлюднення.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що під час процедури громадського обговорення проекту Інструкції, від позивача будь-яких зауважень чи пропозиції, які могли б бути врахованими, не надходило.

Після проходження процедури громадського обговорення та з урахуванням пропозицій громадськості Національною радою подано на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України рішення Національної ради від 09 листопада 2017 року N 2127 "Про внесення змін до Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу" (Рішення N 2127).

Колегія суддів також вказує, що відповідно до вимог чинного законодавства, Міністерством юстиції України під час державної реєстрації нормативно-правового акту проводиться правова експертиза на відповідність Конституції України, законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийняття рішення про державну реєстрацію цього акту, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, та досліджується питання щодо наявності повноважень на розробку нормативно-правового акту відповідного суб'єкта нормотворення.

Листом Міністерства юстиції України від 06.12.2017 N 22055-0-26-17 вказаний нормативно-правовий акт повернуто після державної реєстрації.

Відтак, проект Інструкції пройшов правову експертизу, що підтверджується його реєстрацією в Міністерстві юстиції України 05.12.2017 за N 1468/31336.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Інструкція про проведення перевірок ліцензіатів (Рішення N 2127) є нормативно-правовим актом, який є різновидом регуляторного акту та її прийняття в сукупності відповідає вимогам частини другої та третьої статті 17 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", а саме: 1) пройшла всі стадії прийняття та порядок оприлюднення актів, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; 2) прийнята у випадку, передбаченому законом; 3) пройшла реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

В контексті викладеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення Національної ради, яке є регуляторним актом, розроблено, розглянуто, прийнято та оприлюднено з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" на виконання та в межах наданих повноважень, а отже Інструкція від 08.02.2012 N 115, в редакції рішення Національної ради від 09.11.2017 N 2127 (Рішення N 2127) пройшла реєстрацію в Міністерстві юстиції України, є діючим та чинним нормативно-правовим актом, що відповідає Конституції та законодавству України, що спростовує доводи апелянта щодо неправомірності прийняття такого підзаконного нормативно-правового акту.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта в частині того, що законом не передбачено норму, яка наділяє Національну раду на прийняття такого регуляторного акта, позаяк такі посилання спростовуються вищевикладеними аргументами суду.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку N 11(2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України ( N 2747-IV), за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України ( N 2747-IV), суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242 ( N 2747-IV), 308 ( N 2747-IV), 315 ( N 2747-IV), 316 ( N 2747-IV), 321 ( N 2747-IV), 322 ( N 2747-IV), 325 ( N 2747-IV), 328 ( N 2747-IV), 329 КАС України ( N 2747-IV), постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новини 24 години" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 (Рішення N 826/16915/18) - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 27.05.2019)

 

Головуючий, суддя

Ю. А. Ісаєнко

Суддя

Г. В. Земляна

Суддя

В. П. Мельничук




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали