ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

20.04.2010 р.

 N 2а-13372/09/7/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Маргарітова М. В., при секретарі - Силантієвої О. А. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора АР Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим до Ради міністрів АР Крим, при залученні третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Спец-Сервіс", про визнання незаконною та скасування постанови (за участю: прокурора - Горної К. В., позивача - не з'явився, відповідача - представника за довіреністю Шишмарьова А. Д., третьої особи - не з'явилася).

Обставини справи:

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову Ради міністрів АР Крим "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Юг-Спец-Сервіс" від 08.09.2009 р. N 945.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова Ради міністрів Автономної Республіки Крим "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Юг-Спец-Сервіс" від 08.09.2009 р. N 945, прийнята відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства, зокрема п. 7 ст. 151 Земельного кодексу України, а саме без наявності затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки, без наявності узгоджень відповідних органів щодо можливості відведення земельної ділянки, тому вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а. с. 31 - 33), відповідно до якої відповідач вважає, що ним, при прийнятті оскаржуваної постанови, не було допущено порушень діючого законодавства.

Третя особа, у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце його проведення повідомлена належних чином, причини неявки суду не повідомила. У минулих судових засідання представник третій особи проти позову заперечував, зазначив, що доводи позивача є необґрунтованими, підтримав позицію відповідача та просив у задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, суд, встановив:

Постановою Ради міністрів АР Крим від 08.09.2009 р. N 495 "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Юг-Спец-Сервіс" (а. с. 5) Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Спец-Сервіс" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,47 га з земель НІВіВ "Магарач", розташованого за межами населених пунктів Масандрівської селищної ради м. Ялти, на умовах оренди для обслуговування існуючих нежитлових приміщень.

Не погодившись з таким рішенням відповідача Заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим звернувся до суду з адміністративним позовом.

Позовні вимог не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом. запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ч. 2 ст. 4 ЗК України).

Відповідно до ст. 16 ЗК України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і республіканських програм з питань використання та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом;

д) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;

е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень Ради міністрів АР Крим Автономної Республіки Крим щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, згідно ч. 6 ст. 122 ЗК України, віднесено передачу земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктами 3 і 4 постанови Президії Української академії аграрних наук N 7 від 20.05.2004 р. (а. с. 6), було погоджено, як виняток, з пропозиції Інституту винограду і вина "Магарач" УААН щодо продажу будівлі колишньої столярної майстерні, яка знаходиться на балансі Інституту винограду і вина "Магарач" УААН та розташована за адресою: м. Ялта, смт Отрадне, вул. Янтарна (Виноградна), буд. 5-а. Також надано згоду на вилучення із землекористування Інституту винограду і вина "Магарач" УААН земельної ділянки площею 0,47 га, на якій розміщена будівля колишньої столярної майстерні, у зв'язку з передачею права власності на майно.

Відповідно до витягу з протоколу N 9 засідання президії УААН від 30.06.2005 р. строк дії постанови президії Української аграрної академії наук N 7 від 20.05.2004 продовжено на один рік (а. с. 7).

На підставі приписів президії Української академії аграрних наук, НІВіВ "Магарач" 13.02.2006 р. уклало з ТОВ "Будівельна компанія "Євробудстандарт" договір купівлі-продажу індивідуально визначеного майна (а. с. 39 - 42) - майстерні, будівлі РБУ та гаража, які розташовані на земельній ділянці площею 0,47 га, що знаходиться у постійному користуванні НІВіВ "Магарач" на підставі державного акта на право власності на землю (серія Б N 014922).

24.02.2006 р. між ТОВ "Будівельна компанія "Євробудстандарт" та ТОВ "Юг-Спец-Сервіс" був укладений договір купівлі - продажу нежилих приміщень, предметом якого є вказане вище майно, тобто нежитлі будинки: майстерня, будівля РБУ та гараж, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Відрадне, вул. Янтарна (Виноградна), будинок N 5-а, на земельній ділянці площею 0,47 га.

Відповідно до акта прийому-передачі від 27.02.2006 р. вказане майно було передано ТОВ "Юг-Спец-Сервіс".

Згідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а. с. 44) за ТОВ "Юг-Спец-Сервіс" 19.05.2006 р. зареєстровано право власності на вказані нежитлові будинки, що розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Відрадне, вул. Янтарна (Виноградна), будинок N 5-а.

НІВіВ "Магарач" листом від 25.05.2006 р. вих. 01-2/581 (а. с. 48) повідомило Масандрівську селищну раду про те, що в зв'язку з продажем вказаних об'єктів нерухомості (гаража, столярної майстерні), на підставі постанови Президії Української академії аграрних наук N 7 від 20.05.2004 р., не заперечує проти вилучення земельної ділянки, у тому числі, площею 0,47 га, розташованої в смт Відрадне, м. Ялта, з метою передачі їх новому власнику.

В матеріалах справи є нотаріально засвідчена заява НІВіВ "Магарач" про підтвердження згоди на вилучення частки земельної ділянки площею 0,47 га, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Відрадне, з розташованою на неї будівлею колишньої столярної майстерні (а. с. 85).

ТОВ "ЮГ-СПЕЦ-СЕРВІС", як власник вказаного майна, звернулося до Ради міністрів АР Крим (а. с. 45) про надання дозволу на складання проекту землеустрою на земельну ділянку, розташовану: АР Крим, м. Ялта, смт Відрадне, вул. Янтарна (Виноградна), будинок N 5-а, для обслуговування існуючих нежилих приміщень.

Постановою Ради міністрів АР Крим від 08.09.2009 N 495 (а. с. 5) товариству з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СПЕЦ-СЕРВІС" дано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,47 га, розташованої за межами населених пунктів Масандрівської селищної ради м. Ялта, на умовах оренди для обслуговування нежилих приміщень.

Як вбачається із змісту постанови, відповідач, приймаючи таке рішення керувався положеннями ст. ст. 16, 120, 123, 151 Земельного кодексу України.

Проаналізувавши положення Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та обставини щодо прийняття відповідачем постанови від 08.09.2009 N 495, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до положень  ст. 123 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Як свідчать матеріали справи, межі земельної ділянки, яку просить надати в оренду третя особа не встановлені в натурі, отже вирішення питання про надання земельної ділянки має відбуватися на підставі проекту землеустрою.

Частинами 2,3, 4 ст. 123 ЗК України (в редакції, станом на час прийняття відповідачем постанови від 08.09.2009 N 495) встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Статтею 151 ЗК України встановлені положення щодо порядку погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок.

Частинами 1,4, 5 статті 151 ЗК України (в редакції, станом на час прийняття відповідачем постанови від 08.09.2009 N 495) встановлено, що особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо вибору місця розташування земельних ділянок за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подаються відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До заяви (клопотання) додаються:

а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;

б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;

в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);

г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

З аналізу положень вказаної норми, вбачається, що метою вибору земельної ділянки є визначення власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування можливості надання бажаної земельної ділянки особі яка звернулася до такого суб'єкта.

При цьому, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 151 ЗК України щодо необхідності надання зацікавленою особою ряду документів, у тому числі, позначення на відповідному графічному матеріалі бажаного місця розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами, суд приходить до висновку, що ЗК України вимагає додержання процедури встановлення місця розташування земельної ділянки у разі, якщо особа намагається отримати вільну земельну ділянку, яка розташована у межах певної території та яка вільна від забудов, місце розташування такої ділянки ще не з'ясовано, також коли ця земельна ділянка не визначена будь - якими ознаками.

У випадку, що стосується звернення до відповідача третій особи, матеріали справи свідчать про те, що вона звернулася до відповідача про надання у користування (на умовах оренди) земельної ділянки, на якій вже розташовані будівлі, що знаходяться у власності цієї особи.

Тобто, земельна ділянка площею 0,47 га знаходиться під будівлями що належать ТОВ "Юг-Спец-Сервіс", а тому місце розташування цієї земельної ділянки вже фактично є визначеним - таким місцем є ділянка землі під нерухомістю третій особи, отже немає потреби в додатковому з'ясуванні розташування земельної ділянки органом повноважним приймати рішення.

Більш того, Президія Української академії аграрних наук надала згоду на вилучення конкретної земельної ділянки, на якій розташована продана майстерня. Тобто місце розташування бажаної земельної ділянки фактично вже визначено.

Крім того суд зазначає, що відповідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Таким чином, суд робить висновок, що законодавець у цих нормах встановлює положення, відповідно до яких, до власника нерухомості може перейти право власності або право оренди саме на ту земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать такій особі, при цьому, у даному випадку положення ст. 120 ЗК України є спеціальними щодо надання землі власникам будівель (споруд) та не передбачають вчинення окремих дій по додатковому вибору місця розташування земельних ділянок зайнятих нерухомістю.

Оскільки межи земельної ділянки, як вже зазначалося, не визначені в натурі, суд вважає, що відповідач не може мінувати встановлену ЗК України процедуру складання проекту землеустрою відведення земельної ділянки.

При цьому, прийняття рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою без проведення процедури вибору місця розташування земельної ділянки, суд вважає цілком логічним та таким що не може порушити встановлених Конституцією України та ЗК України положень щодо надання земельних ділянок, оскільки в даному випадку не порушуються будь - які права землекористувача, Держави та особи яка повноважна розпоряджатися землею.

Також слід відзначити що прийняття такого рішення відповідачем не може вплинути на права інших осіб, оскільки надання земельної ділянки у власність іншим особам, ніж тим яким належить право власності на об'єкт нерухомості, законом не передбачено.

За таких підстав, суд приходить до висновку про відсутність порушень діючого законодавства при прийнятті постанови Ради міністрів АР Крим від 08.09.2009 N 495.

Пунктом 7 ст. 151 Земельного кодексу України, на який посилається прокурор, передбачено, що при виборі земельної ділянки територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, орган містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронний і санітарно-епідеміологічний орган надає висновок про можливість відведення земельної ділянки.

При цьому, суд зазначає, що ЗК України не встановлено у якій саме формі повинні бути надані такі висновки.

Матеріали справи свідчать, що висновки були отримані, так як до проекту постанови Ради міністрів АР Крим, яка оскаржується, була додана довідка у якій зазначено, що територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, орган містобудування і архітектури та орган охорони культурної спадщини, природоохоронний і санітарно-епідеміологічний орган погоджують цей проект постанови без якихось зауважень (а. с. 34).

Таким чином, суд вважає, що Раді міністрів АР Крим, на час прийняття оскаржуваного рішення, було відомо про висновки зроблені вказаними органами щодо надання земельної ділянки.

Стосовно прийняття оскаржуваної постанови відповідачем після того, як минули строки дії постанови президії Української академії аграрних наук N 7 від 20.05.2004 р., у зв'язку з рішенням засідання президії Української академії аграрних наук від 30.06.2005 р., суд зазначає наступне.

Із змісту постанови президії Української аграрної академії наук N 7 від 20.05.2004 р., якою прийнято рішення про надання згоди на вилучення із землекористування Інституту винограду і вина "Магарач" УААН земельної ділянки, вбачається що цією постановою не встановлений строк її дії або будь - який інший строк, на який розповсюджується дія цієї постанови, або конкретного строку її виконання.

Вказане також свідчить про неможливість встановлення строку на який продовжена, відповідно до рішення засідання президії Української академії аграрних наук від 30.06.2005 р., оскільки немає строку обмежуючого її дію.

Діюче законодавство також не встановлює строку протягом якого діє згода на вилучення земельної ділянки із землекористування.

Крім того, продаж майстерні вже здійснено і право на земельну ділянку під нею може виникнути тільки у її власника.

За таких підстав суд приходить до висновку, що Рада міністрів АР Крим приймаючи постанову від 08.09.2009 р. N 945 "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Юг-Спец-Сервіс" діяла в межах повноважень і відповідно до положень Конституції України та Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлені судом факти, оцінивши наведені сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог заступника прокурора АР Крим, а тому позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова виготовлена повному обсязі 26.04.2010 р.

Керуючись ст. ст. 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

 

Суддя

М. В. Маргарітов

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали