ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14.06.2011 р.

N К/9991/3041/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Калашнікової О. В. (головуюча), Васильченко Н. В., Леонтович К. Г., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., секретаря судового засідання - Носадча О. Е. (за участю представника Генеральної прокуратури України - К. О. Ю.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою прокуратури Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року (Постанова N 2а-13372/09/7/0170) та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року у справі за позовом прокуратура Автономної Республіки Крим в інтересах Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим до Ради Міністрів АР Крим, 3-я особа - ТОВ "Юг-СпецСервіс", про визнання незаконною та скасування постанови, встановила:

В листопаді 2009 року Прокуратура АР Крим, діючи в інтересах Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим, звернулася до суду з позов до Ради Міністрів АР Крим, 3-я особа: ТОВ "Юг-Спец-Сервіс" про визнання незаконною та скасування постанови.

В позові зазначала, що постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим N 495 від 08.09.2009 року ТОВ "Юг-Спец-Сервіс" надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 47 га, розташованої за межами населених пунктів Масандрівської селищної ради м. Ялта, на умовах оренди для обслуговування нежилих приміщень.

Посилаючись на те, що зазначена постанова прийнята в порушення вимог ст. ст. 123, 151 ЗК України без здійснення вибору місця розташування земельної ділянки та без отримання висновків державних органів, просила визнати її незаконною та скасувати.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року (Постанова N 2а-13372/09/7/0170), залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

Непогоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, прокуратура Автономної Республіки Крим подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того, чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що позовні вимоги підтверджені встановленими по справі обставинами, а відповідач діяв у межах повноважень з додержанням закону.

Такий висновок не відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративної справи. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судами встановлено, що постановою Президії Української академії аграрних наук від 20 травня 2004 року надано згоду на вилучення із землекористування Інституту винограду і вина "Магарач" земельної ділянки площею 0,47 га, на якій розміщена будівля колишньої столярної майстерні, у зв'язку з передачею права власності на майно. За договором купівлі-продажу від 13 лютого 2006 року право власності на об'єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці перейшло до ТОВ "Будівельна компанія "Євробудстандарт", яке в свою чергу 24 лютого 2006 року продало їх ТОВ "Юг-Спец-сервіс".

Розглянувши клопотання ТОВ "Юг-Спец-Сервіс" про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим постановою від 08.09.2009 року N 495 ТОВ "Юг-Спец-Сервіс"надала дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,47 га з земель Інституту винограду і вина "Магарач" УААН, розташованої за межами населених пунктів Масандрівської селищної ради м. Ялта, на умовах оренди для обслуговування існуючих нежилих приміщень.

Питання вибору місця розташування земельної ділянки не вирішувалося.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету міністрів України, Ради міністрів Автономної республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюється у порядку, встановленому ст. 151 цього Кодексу

Відповідно до ст. 151 ЗК України особи, зацікавлені у вилучені (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля. Після отримання висновків органів, зазначених у частині сьомій цієї статті, про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності), відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно зі своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Враховуючи наведені вимоги діючого законодавства, колегія суддів вважає, що оскаржуване постанова Ради міністрів АР Крим про надання дозволу на розробку відведення земельної ділянки прийнята без додержання обов'язкового порядку затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки. Правильно встановивши обставини по справі, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права

За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 229, 232 КАС України, колегія суддів, постановила:

Касаційну скаргу Прокуратури Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року (Постанова N 2а-13372/09/7/0170) та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року скасувати, постановити нову постанову, якою позов задовольнити. Визнати незаконною та скасувати постанову Ради Міністрів Автономної Республіки Крим N 495 від 08.09.2009 року "Про надання згоди на розробку проекту відводу земельної ділянки ТОВ "Юг-Спец-Сервіс".

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали