ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 березня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Сеніна Ю. Л., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Гриців М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Романюка Я. М., Скотаря А. М., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шаповалової О. А, Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_40, ОСОБА_41 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 13 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_40, ОСОБА_41 до ОСОБА_42, третя особа - акціонерний комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", про визнання права власності на нерухоме майно, встановив:

У серпні 2008 року ОСОБА_40, ОСОБА_41 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 13 вересня 2007 року між відповідачем та акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" було укладено договір не відновлюваної кредитної лінії, за яким банк надав ОСОБА_42 606 тис. грн. зі сплатою 15 % річних для придбання комплексу будівель та споруд бази відпочинку "Золоте руно" в м. Курахово Донецької області. У забезпечення кредитного договору ОСОБА_42 передав в іпотеку банку зазначену базу відпочинку.

Маючи на меті створення спільної власності на базу відпочинку, вони (позивачі) приймали участь у сплаті кредиту та утриманні бази відпочинку, передавши відповідачу за період з квітня 2007 року по серпень 2008 року 234767 грн. 71 коп.

З вересня 2008 року відповідач відмовився приймати від них гроші та укласти договір про створення спільної власності, а з жовтня 2008 року він припинив погашення банківського кредиту. 14 травня 2009 року вони уклали з банком договір поруки для забезпечення виконання договору не відновлюваної кредитної лінії від 13 вересня 2007 року, здійснили повне погашення кредиту та штрафних санкцій за ОСОБА_42, а банк передав їм усі права кредитора та іпотекодержателя, проте відповідач не визнає їх право на предмет іпотеки.

Позивачі просили визнати за ними право власності на комплекс будівль та споруд бази відпочинку "Золоте руно" в м. Курахове Донецької області.

Рішенням Мар'їнського районного суду від 23 квітня 2010 року позов ОСОБА_40 та ОСОБА_41 про визнання за ними права власності на комплекс будівль та споруд бази відпочинку "Золоте руно" задоволено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2010 року, рішення Мар'їнського районного суду від 23 квітня 2010 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_40 та ОСОБА_41 відмовлено.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 13 вересня 2010 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_40 та ОСОБА_41 на рішення апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2010 року на підставі пункту 5 частини третьої статті 328 ЦПК України.

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_40 та ОСОБА_41 просять скасувати ухвалу Верховного Суду України від 13 вересня 2010 року і справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права: статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", а також статті 392 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 січня 2011 року справу допущено до провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_40, його представника, а також представників ОСОБА_41, ОСОБА_42, публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", Верховний Суд України визнає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 статті 355 ЦПК України, ОСОБА_40 та ОСОБА_41 посилаються на постанову колегії суддів Вищого господарського суду України від 15 листопада 2010 року, якою було залишено в силі рішення господарського суду Львівської області від 18 березня 2010 року про задоволення позову банку "Фінанси та кредит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Ком" про визнання права власності на предмет іпотеки.

Однак наведена постанова колегії суддів Вищого господарського суду України від 15 листопада 2010 року була скасована постановою Верховного Суду України від 21 березня 2011 року (Постанова N 3-7гс11).

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_40 та ОСОБА_41 не довели про наявність судових рішень суддів касаційної інстанції у випадках, коли ці суди при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшли протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтею 3603 ЦПК України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_40, ОСОБА_41 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 13 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_40, ОСОБА_41 до ОСОБА_42, третя особа: акціонерний комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий

Ю. Л. Сенін

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Д. Д. Луспеник

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

Я. М. Романюк

 

А. М. Скотарь

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

О. А. Шаповалова

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали