ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26.05.2010 р.

N 2/17-Д(2/3258)


Вищий господарський суд України в складі колегії суддів: Мирошниченка С. В. - головуючий, Барицької Т. Л., Жукової Л. В. розглянув касаційні скарги: 1. Приватного підприємства "Мегабуд", м. Житомир; 2. Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"; 3. Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" на рішення господарського суду Житомирської області від 14.08.2009 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.12.2009 р. у справі N 2/17-Д за позовом Приватного підприємства "Мегабуд", м. Житомир до: 1. Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"; 2. Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"; 3. Державного підприємства "Укрмонолітспецбуд" про визнання права власності, стягнення коштів та визнання договорів недійсними за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" до Приватного підприємства "Мегабуд", м. Житомир, про стягнення коштів та звільнення приміщення за зустрічним позовом Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" до Приватного підприємства "Мегабуд", м. Житомир, про стягнення коштів.

В судовому засіданні взяли участь представники від: позивача - Кувшинець С. В. (дов. від 23.04.2010 р. N 20); відповідачів: 1 - Терещенко С. В. (дов. від 10.02.2009 р. N 20); 2 - не з'явилися; 3 - не з'явилися.

Встановив:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.08.2009 р. у справі N 2/17-Д відмовлено в задоволенні позовів Приватного підприємства "Мегабуд".

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд".

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд".

Припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Державного підприємства "Укрмонолітспецбуд".

Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна N 1-05-05 від 01.05.2005 р., укладений між Дочірнім підприємством "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" та Приватним підприємством "Мегабуд".

Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна N 01/2/05-06 від 01.05.2006 р., укладений між Дочірнім підприємством "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" та Приватним підприємством "Мегабуд".

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 28.12.2009 р., в задоволенні апеляційних скарг Приватного підприємства "Мегабуд", м. Житомир та Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Київ відмовлено, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Київ задоволено частково. Рішення господарського суду Житомирської області від 14.08.2009 р. у справі N 2/17-Д скасовано в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" про стягнення 11671,51 грн. боргу, 1760,93 грн. інфляційних та 963,79 грн. пені, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог та скасовано в частині визнання недійсними договорів оренди нерухомого майна N 1-05-05 від 01.05.2005 р. та N 01/2/05-06 від 01.05.2006 р., укладених між Дочірнім підприємством "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" та Приватним підприємством "Мегабуд". В іншій частині рішення залишено без змін. Рішення суду викладено в наступній редакції:

"В задоволенні первісних позовів Приватного підприємства "Мегабуд" відмовити. Зустрічний позов Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Мегабуд" (м. Житомир, вул. Московська, 24, кв. 21, код 32467702) на користь Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (м. Київ, вул. М. Раскової, 23, оф. 1122, код 33345651) - 11671,51 грн. боргу, 1760,93 грн. інфляційних, 963,79 грн. пені, 1439,62 грн. витрат по сплаті держмита та 3,85 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті зустрічного позову відмовити. В задоволенні зустрічного позову Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" відмовити. Провадження у справі в частині позовних вимог до Державного підприємства "Укрмонолітспецбуд" припинити".

Не погодившись з рішенням та постановою, Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 14.08.2009 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.12.2009 р. у справі N 2/17-Д в частині відмови в задоволенні зустрічного позову державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" і прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі зустрічний позов державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" та стягнути з приватного підприємства "Мегабуд" збитки в сумі 320969,00 грн.

В касаційній скарзі Дочірне підприємство "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" просить суд, скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 14.08.2009 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.12.2009 р. в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" про стягнення інфляційних нарахувань станом на 13.08.2009 р., неустойки за прострочення повернення з оренди майна та збитків і прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі зустрічний позов Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" та стягнути з приватного підприємства "Мегабуд" 5344,77 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасне внесення орендних платежів згідно договору оренди від 01.05.2006 р. N 01/05-06, 714513,60 грн. неустойки за прострочення повернення з оренди майна, що було об'єктом правовідносин за договорами від 01.05.2006 р. N 01/05-06 і N 01/2/05-06 та 223250,28 збитків, завданих внаслідок невиконання приватним підприємством "Мегабуд" умов договору оренди від 01.05.2006 р. N 01/05-06.

Приватне підприємство "Мегабуд" просить суд касаційної інстанції, скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.12.2009 р. в частині відмови стягнення з відповідачів понесених ПП "Мегабуд" збитків та скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.12.2009 р. в частині визнання договорів оренди нерухомого майна N 01-05-05 від 01.05.2005 р. та N 01/2/05-06 від 01.05.2006 р. укладених між Дочірнім підприємством "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" та приватним підприємством "Мегабуд" дійсними та в частині стягнення з приватного підприємства "Мегабуд" на користь Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" 11671,51 грн. боргу, 1760,93 грн. інфляційних, 963,79 грн. пені, 1439,62 грн. витрат по сплаті держмита та 3,85 грн. витрат на ІТЗ судового процесу та прийняти нове рішення.

В обґрунтування своїх вимог, скаржники посилаються на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Обговоривши доводи касаційних скарг та заслухавши представників сторін, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі та підтверджується матеріалами справи, між ПП "Мегабуд" (орендар) та Державним підприємством "Укрмонолітспецбуд" 23.04.2003 р. був укладений договір оренди недобудованого приміщення, що знаходиться в м. Житомирі, по вул. Ватутіна, 75. Позивач витратив на добудову 249792,04 грн. Позивач просив визнати його співвласником цього приміщення на підставі ст. 778 ч. 4 ЦК України. Крім того, вимогою ПП "Мегабуд" стягнення з відповідача 76039,25 грн. збитків (у вигляді пошкодження та знищення товару під час обвалу даху орендованого приміщення).

01.05.2005 р. та 01.05.2006 р. між позивачем (орендарем) та Дочірнім підприємством укладено договори відповідно N 1-05-05 та N 01/2/05-06 оренди приміщення, що знаходиться в м. Житомирі по вул. Ватутіна, 75. За вказаними договорами позивачем сплачено станом на 01.02.2007 р. 147573,30 грн. орендної плати. Позивач просив визнати вказані договори недійсними на підставі ст. 230 ЦК України та стягнути з відповідача збитки у подвійному розмірі сплаченої за договорами орендної плати, що становить 295146,60 грн. При цьому, позивач посилається на те, що Дочірнє підприємство передало в оренду майно, не будучи власником цього майна, тобто навмисно ввело позивача в оману.

20.04.2007 р. Дочірнє підприємство звернулось із зустрічним позовом, який прийнято судом першої інстанції. У позові підприємство просило стягнути з ПП "Мегабуд" 11671,51 грн. заборгованості по орендній платі за договором від 01.05.2006 р. та 168,47 грн. пені, розірвати договір оренди від 01.05.2006 р. в зв'язку з несплатою орендної плати, та зобов'язати ПП "Мегабуд" звільнити орендоване приміщення.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.06.2006 р. справи N 2/17-Д та N 2/3258 об'єднані в одне провадження - справу N 2/17-Д.

Дочірнє підприємство в заяві про збільшення зустрічних позовних вимог просило, зокрема стягнути з ПП "Мегабуд" 11741,54 грн. основного боргу, 809,81 грн. пені та 42438,43 грн. неустойки за користування нежитловим приміщенням за час прострочення його повернення орендодавцеві.

Дочірнє підприємство в заяві про збільшення зустрічних позовних вимог просило стягнути 13432,44 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 963,79 грн. пені, а також 246384 грн. неустойки за час прострочки повернення орендованого приміщення та 180014,04 грн. збитків, завданих внаслідок невиконання умов договору оренди.

05.03.2008 р. ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" подало зустрічний позов до ПП "Мегабуд", який прийнятий судом першої інстанції. У позові товариство просило з посиланням на договори N 356 від 23.04.2003 р., N 1-05-05 від 01.05.2005 р. та приписи ст. ст. 857, 773, 779, 1166, 1209 ЦК України, ст. 285 ГК України стягнути 320969 грн. збитків, які завдані пошкодженням орендованого майна з вини ПП "Мегабуд" Позов мотивовано наступним.

13.03.2005 р. відбулася руйнація орендованого приміщення по причині прорахунків при будівництві та незадовільної експлуатації. Так як будівництво проводило підприємство "Мегабуд", яке також його експлуатувало, воно (позивач за первісним позовом) несе відповідальність за збитки, завдані руйнуванням.

Вимога ПП "Мегабуд" про визнання його власником приміщення не ґрунтується на законі, а тому не може бути задоволена.

Підставою для відмови у позові ПП "Мегабуд" про стягнення 249792,04 грн. витрат на будівництво стало те, що згідно з умовами договору оренди від 23.03.2004 р. ці витрати відшкодовуються шляхом зарахування в рахунок майбутніх орендних платежів.

Позов первісного позивача в частині стягнення 76039,25 грн. збитків задоволенню не підлягає, так як позивачем не доведено факт пошкодження товарів й розмір завданих збитків.

ПП "Мегабуд" не доведено розмір витрат (69778,00 грн.) на ремонт даху після його руйнації, які він просив стягнути.

Господарський суд першої інстанції з посиланням на приписи п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України визнав недійсними укладені між Дочірнім підприємством "Укрмонолітспецбуд" ВАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" та ПП "Мегабуд" договори N 1-05-05 від 01.05.2005 р. та N 01/2/05-06 від 01.05.2006 р., зазначивши, що вони суперечать ст. 761 ЦК України, так як Дочірнє підприємство (орендодавець за договорами) не є власником переданого в оренду майна. При цьому, судом відмовлено в задоволенні вимог ПП "Мегабуд" про визнання вказаних договорів недійсними, оскільки позивач посилається на приписи ст. 203 ЦК України. В задоволенні вимоги ПП "Мегабуд" до Дочірнього підприємства про стягнення 295146,60 грн. збитків суд відмовив, так як ця вимога є похідною від вимоги про визнання недійсними договорів.

У зустрічному позові (з урахуванням уточнень) Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" ВАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" до ПП "Мегабуд" місцевий суд відмовив за безпідставністю вимог, зокрема про стягнення боргу пені, неустойки, збитків, оскільки вони ґрунтуються на договорах оренди від 01.05.2005 р. та від 01.05.2006 р., визнаних судом недійсними.

В рішенні зазначено, що позов Компанії "Укрбуд" задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Компанією не представлено доказів існування договору підряду на капітальне будівництво, за яким би ПП "Мегабуд" зобов'язувалось виконати роботи по будівництву приміщення, тому безпідставними є посилання на ст. 857 ЦК України.

Стаття 773 ЦК України, на яку посилається Компанія, не регулює відносини щодо відшкодування збитків.

Компанією не доведено вину ПП "Мегабуд", тому не можуть бути застосовані положення ст. ст. 779, 1166 ЦК України та ст. 285 ГК України.

Стаття 1209 ЦК України, на яку посилається Компанія "Укрбуд" не регулює спірні правовідносини.

Державне підприємство "Укрмонолітспецбуд" ліквідоване та вилучене з ЄДРПОУ, що підтверджується листом начальника Головного управління статистики у м. Києві, тому провадження у справі в частині позовних вимог до цього підприємства підлягає припиненню на підставі ст. 80 ч. 1 п. 6 ГПК України.

Житомирський апеляційний господарський суд обґрунтовано частково скасував рішення суду першої інстанції, оскільки однією з вимог ПП "Мегабуд" до ДП "Укрмонолітспецбуд" ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд", ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд", ДП "Укрмонолітспецбуд" (з врахуванням уточнень) з посиланням на умови укладеного 23.04.2003 р. між ним та Державним підприємством "Укрмонолітспецбуд" договору оренди нежилого приміщення, було визнання власником незавершеного будівництва приміщення, розташованого за адресою : м. Житомир, вул. Ватутіна, 75.

23.04.2003 р. між Державним підприємством "Укрмонолітспецбуд" (орендодавець) та Приватним підприємством "Мегабуд" (орендар) укладено договір оренди N 356 складського приміщення площею 1272 м2. за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 75 з попередньою двосторонньою його добудовою терміном до 31.12.2007 р. (в матеріалах справи міститься копія договору). Зі змісту пункту 1.1 цього договору вбачається, що на момент укладення договору приміщення було не добудоване Цією ж датою сторонами договору підписані доповнення, за якими сторони визначили, що витрати орендаря на добудову приміщення зараховуються в рахунок майбутніх платежів по орендній платі.

09.12.2004 р. сторонами підписано доповнення до договору, згідно якого орендар зобов'язався профінансувати будівництво котельні в сумі 10000 грн., які будуть зараховані в рахунок орендної плати.

Згідно з накладною від 29.03.2004 р. позивач поставив ДП "Укрмонолітспецбуд" будівельні матеріали на суму 41203,64 грн.

01.08.2004 р. сторони договору склали акт прийняття-передачі виконаних робіт, в якому вказано, що орендар з 23.04.2003 р. по 01.08.2004 р. виконав умови договору по закінченню будівництва на суму 128810,40 грн. Вказана сума зараховується в рахунок орендної плати.

01.08.2004 р. сторонами договору складено акт здачі приміщення в оренду.

Постановою Кабінету Міністрів України N 897 від 13.07.2004 р. вирішено утворити Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд". Цією ж постановою визначено, що статутний фонд Компанії формується шляхом передачі майна державних підприємств, в тому числі державного підприємства "Укрмонолітспецбуд".

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. N 1793 затверджено Статут державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд". Пунктом 23 Статуту визначено, що Компанія є правонаступником державних підприємств, майно яких передано до статутного фонду Компанії.

Таким чином, ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" є правонаступником Державного підприємства "Укрмонолітспецбуд".

Також відповідно до ст. 770 ч. 1 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

З огляду на викладене, Компанія "Укрбуд" є орендодавцем за договором від 23.04.2003 р.

Позивач за первісним позовом просить визнати його власником за вищевказаним договором з посиланням на те, що приміщення не має власника, що він фактично завершив будівництво приміщення, витратившись на добудову. Позивач в обґрунтування вимог посилається на ч. 4 ст. 778 ЦК України.

Житомирський апеляційний господарський суд правомірно зазначив, що відсутні правові підстави для задоволення такої вимоги.

Згідно листа КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської міської ради від 10.01.2007 р. N 62 такий об'єкт як складське приміщення площею 1272 м2 в інвентаризаційній справі за N 16556 по вул. Ватутіна, 75 відсутній, тобто дані складські приміщення є непроінвентаризовані, самочинно збудовані (належним чином не отримано дозволу на будівництво, не прийнято в експлуатацію відповідними структурами), тому належність майна неможливо встановити.

Щодо посилань позивача на витрати, понесені на добудову приміщення, то з цього приводу слід зазначити, що сторони п. 2 доповнень до договору оренди погодили, що такі витрати відшкодовуються орендарю за рахунок орендної плати.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Таким чином, ПП "Мегабуд" може вимагати лише визнання права власності на матеріали.

Безпідставним є також посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на ч. 4 ст. 778 ЦК України, оскільки нова річ не була створена в результаті поліпшення. До того ж слід зазначити, що добудова була закінчена до передачі приміщення в оренду орендарю.

Відносно вимог первісного позову про стягнення 180014,04 грн. витрат, понесених на добудову (вартість матеріалів - 41203,64 грн., виконаної роботи - 128810,40 грн., оплата на будівництво котельні в сумі 10000 грн., слід вказати, що вони не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до п. 2 доповнення до договору оренди N 356 витрати, які понесе орендар при закінченні будівництва, відшкодовуються за рахунок орендної плати.

В доповненні від 09.12.2004 р. до договору оренди N 356 також зазначено, що десять тисяч гривень, які сплатить орендар, відшкодовуються за рахунок орендної плати.

У позові ПП "Мегабуд" в частині стягнення вищевказаних сум слід відмовити. В цій частині оскаржене рішення обґрунтовано залишено без змін.

З первісної позовної заяви вбачається, що 13.03.2005 р. в орендованому приміщенні обвалився дах, що підтверджується актом від 13.03.2005 р., який складений за участю представників орендаря та орендодавця, листом компанії "Укрбуд".

Позивач за первісним позовом зазначає, що в результаті руйнації даху пошкоджено його товар на суму 76039,25 грн. (акт про визначення матеріальних збитків) та просить стягнути з відповідача вказану суму в якості відшкодування збитків на підставі ст. 780 ЦК України.

Таким чином, позов в цій частині задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позовна вимога про стягнення збитків розцінюється судовою колегією як вимога про стягнення завданої шкоди з врахуванням абз. 2 п. 1 роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (від 01.04.94 р. N 02-5/215, викладене в новій редакції на підставі рекомендацій президії ВГСУ від 29.12.2007 р. N 04-5/239), в якому зазначено: "Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України)".

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Вимоги про стягнення завданої шкоди можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.

У даному випадку не доведена вина орендодавця в руйнації даху. Посилання позивача на ч. 2 ст. 780 ЦК України безпідставне.

Крім того, слід вказати, що позивачем не доведено належність йому пошкодженого об'єкту.

Однією з вимог ПП "Мегабуд" було стягнення 69778 грн. витрат на ремонт даху після його руйнації. Копія довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акта виконаних робіт містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 776 ЦК України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право, зокрема відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту.

В матеріалах справи відсутні листи й докази їх направлення орендодавцю про необхідність проведення капітального ремонту та прохання надати дозвіл на такий ремонт.

Фактично позивач зробив ремонт за власною ініціативою. Будь - які угоди чи дозволи орендодавця на ремонт відсутні.

В акті приймання виконаних підрядних робіт, первісний позивач є і замовником і підрядником, тобто вказаний акт складений одноособово позивачем, а тому не може розцінюватись судом як належний доказ.

Крім того, слід наголосити, що вина орендодавця в понесенні відповідних витрат позивачем відсутня.

З огляду на вищевикладене, слід зазначити, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ПП "Мегабуд" про стягнення 69778 грн. витрат на ремонт даху, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив в їх задоволенні.

Як вже зазначалось, одним із відповідачів за первісним позовом ПП "Мегабуд" було Державне підприємство "Укрмонолітспецбуд".

Згідно з листом начальника Головного управління статистики у м. Києві, вищевказане підприємство ліквідоване у зв'язку з реорганізацією і станом на 28.02.2008 р. вилучене з ЄДРПОУ (державна реєстрація припинення юридичної особи здійснена 07.12.2007 р.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до Державного підприємства "Укрмонолітспецбуд" на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

По суті позовних вимог ПП "Мегабуд" до Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" про визнання недійсними укладених між вказаною особою та ПП "Мегабуд" договорів оренди нерухомого майна N 1-05-05 від 01.05.2005 р., N 01/2/05-06 від 01.05.2006 р. та стягнення 295146,60 грн. збитків у подвійному розмірі сплаченої орендної плати слід зазначити.

01.05.2005 р. між Дочірнім підприємством "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (орендодавець) та ПП "Мегабуд" (орендар) укладено договір оренди N 1-05-05 нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 1080 кв. м, розміщеного за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 75.

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою використання під склад. Про приймання - передачу в оренду вищезазначеного майна свідчить відповідний акт, підписаний сторонами й засвідчений їх печатками. 01.05.2006 р. між Дочірнім підприємством "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (орендодавець) та ПП "Мегабуд" (орендар) укладено договір оренди N 01/2/05-06 нерухомого майна, згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розміщене за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 75, що знаходиться на балансі ДП "Укрмонолітспецбуд".

З акта приймання-передачі в оренду нерухомого майна (додаток 1 до договору оренди від 01.05.2006 р. N 01/2/05-06) вбачається, що орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 4332,00 м2, яке знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 75.

Позивач просить визнати вищезазначені договори недійсними та стягнути з Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" 295146,60 грн. збитків на підставі ст. 230 ЦК України. Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно з повідомленням КП "Житомирське обласне міжміське БТІ" за вищевказаною адресою знаходиться цілісний майновий комплекс, до складу якого спірне приміщення не входить, а являється самовільно збудованим та не має власника.

Позивач вважає, що Дочірнє підприємство "Укрмонолітспецбуд" не набуло статусу власника, про що не повідомило орендаря.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ст. 229 ч. 1 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ПП "Мегабуд" не доведено факт введення його другою стороною в оману.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними договорів оренди нерухомого майна N 1-05-05 від 01.05.2005 р. та N 01/2/05-06 від 01.05.2006 р. з підстав суперечності їх ст. 761 ЦК України, згідно з якою право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Висновок суду про те, що Дочірньому підприємству "Укрмонолітспецбуд" не належать майнові права на об'єкти договорів оренди є помилковим та спростовується статутом Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд", актом від 15.02.2005 р. приймання-передачі майна до статутного фонду Дочірньому підприємству "Укрмонолітспецбуд" Державним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Укрбуд", актом (зведеним актом) оцінки об'єкта незавершеного будівництва (Будівельна дільниця Державного підприємства "Укрмонолітспецбуд", м. Житомир, вул. Ватутіна, 75) станом на 12.08.2004 р., висновком про вартість цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Укрмонолітспецбуд".

Крім того, в матеріалах справи містяться копії листів ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" за N 08/01-353 від 21.07.2005 р. та за N 08/01-326 від 30.06.2006 р. про погодження згаданих вище договорів оренди.

В матеріалах справи міститься акт від 15.02.2005 р. приймання-передачі майна до статутного фонду Дочірньому підприємству "Укрмонолітспецбуд" Державним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Укрбуд", зокрема виробничої бази за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 75 та журнал проводок за 01.01.2005 - 31.12.2009 103,15 Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд", з якого вбачається перебування на балансі Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" господарських будівель, споруд, закритого складу керамзиту.

Оскаржене рішення в частині визнання недійсними договорів оренди нерухомого майна N 1-05-05 від 01.05.2005 р. та N 01/2/05-06 від 01 травня 2006 р., укладених між Дочірнім підприємством "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" та Приватним підприємством "Мегабуд", обґрунтовано скасовано апеляційною інстанцією.

Щодо вимог зустрічного позову (з врахуванням уточнень) Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" до ПП "Мегабуд" про стягнення 13432,44 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 963,79 грн. пені, а також 246384 грн. неустойки за час прострочки повернення орендованого приміщення та 180014,04 грн. збитків, завданих внаслідок невиконання умов договору оренди N 01/05-06 від 01.05.2006 р. та зобов'язання вивільнити нерухоме майно, зазначене в договорах N 01/05-06 від 01.05.2006 р. та N 01/2/05-06 від 01 травня 2006 р. судова колегія вважає за необхідне зазначити, що 01.05.2006 р. між Дочірнім підприємством "Укрмонолітспецбуд" ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" (орендодавець) та ПП "Мегабуд" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна N 01/05-06.

Згідно з п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розміщене за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 75, що знаходиться на балансі ДП "Укрмонолітспецбуд".

Із акта приймання-передачі в оренду нерухомого майна (додаток 1 до договору оренди від 01.05.2006 р. N 01/05-06) вбачається, що орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 1080,00 м2, яке знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 75.

Згідно з п. 11.1 договору цей договір укладено з 01.05.2006 р. до 01.04.2007 р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, після 01.04.2007 р. орендар продовжував користуватись орендованим майном.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Слід вказати, що після закінчення строку договору (01.04.2007 р.) на протязі місяця (квітня 2007 р.) заперечень з боку орендодавця не надходило. Лист орендодавця за N 53, датований 07.05.2007 р., тобто після закінчення місячного строку. Отже, він не є належним доказом того, що у орендаря були заперечення відносно поновлення договору на той самий строк.

Крім того, Дочірнє підприємство "Укрмонолітспецбуд" не надано доказів направлення цього листа ПП "Мегабуд". Договором N 01/05-06 не передбачено односторонньої відмови від нього.

В судовому порядку вказаний договір не розірвано достроково.

Вищевикладене дає підстави стверджувати, що після 01.04.2007 р. договір N 01/05-06 є поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а тому правомірними є відповідні вимоги (в даному випадку Дочірнього підприємства) з посиланням на умови вказаного договору та на їх невиконання.

На підставі положень ст. 11 ЦК України судова колегія вважає укладений між сторонами у справі договір, як підставу виникнення у них прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вже зазначалось, орендоване майно було передано орендарю та він ним користувався.

Розділом 3 вищевказаного договору передбачена орендна плата та порядок проведення розрахунків.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди нерухомого майна визначається згідно узгодженого з орендарем розрахунку (додаток 2).

Орендар на протязі п'яти календарних днів після підписання цього договору сплачує орендну плату згідно наданого орендодавцем рахунку-фактури, який включає плату за поточний місяць із розрахунку узгодженої ціни за перший (базовий) місяць оренди та плати за місяць вперед, яка зараховується у випадку виконання зобов'язань з оплати за поточні місяці, як плата за останній місяць оренди майна по цьому договору. У подальшому плата за оренду майна здійснюється орендарем щомісячно за поточний місяць до п'ятого числа на підставі рахунка-фактури (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.4 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

В обов'язки орендаря входить своєчасна і у повному обсязі сплата отриманих рахунків-фактур за цим договором (п. 5.2 договору).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з вимогами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із позовної заяви та доданого до неї розрахунку вбачається, що відповідач неналежним чином й не у встановлений строк виконував своє зобов'язання за договором N 01/05-06. Згідно з розрахунком позивача (з врахуванням уточнень) заборгованість ПП "Мегабуд" за лютий (орендна плата нарахована з врахуванням інфляційних, як передбачено договором оренди) 2007 р., за березень 2007 р. з орендної плати склала 11671,51 грн.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази про погашення орендарем вказаного боргу, правомірною, обґрунтованою й такою, що підлягає задоволенню, є заявлена в судовому порядку вимога Дочірнього підприємства про стягнення вищезазначеної суми боргу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.4 договору оренди передбачена сплата пені за несвоєчасне перерахування орендної плати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

З врахуванням визначених договором строків проведення розрахунків прострочка має місце відповідно з 05.02.2007 р. та з 05.03.2007 р.

Перевіривши правильність нарахування зазначеної суми, колегія суддів вважає правильним розрахунок пені за лютий, березень 2007 р. Позивач врахував положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. N 543/96-ВР.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 вказаного Закону, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони договором визначили розмір санкцій у відсотковому відношенні до невиконаної частини зобов'язання.

Отже, позивач правомірно нарахував пеню із сум: 5850,31 грн. та 5821,20 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія, погодившись з розрахунком позивача вважає обґрунтованими, правомірними й такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення 1760,93 грн. інфляційних. Позивач вказав, що за період квітень 2007 р. - січень 2008 р. включно борг з врахуванням індексу інфляції становить 13432,44 р. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду щодо інфляційних нарахувань в сумі 1760,93 грн. (13432,44 грн. - 11671,51 грн.).

Таким чином, апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення в частині відмови Дочірньому підприємству в стягненні 11671,51 грн. боргу з орендної плати, 1760,93 грн. інфляційних та 963,79 грн. пені як таке, що прийнято, зокрема з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального права та прийняв нове рішення про задоволення відповідних вимог у вищезазначених сумах.

На підставі приписів ст. ст. 49, 99 ГПК України судові витрати з державного мита та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З ПП "Мегабуд" слід стягнути на користь Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" 1439,62 грн. витрат по сплаті держмита та 3,85 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Житомирський апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції помилково вказав, що вимоги зустрічного позову Дочірнього підприємства ґрунтуються, зокрема на договорі N 1-05-05 від 01.05.2005 р. та помилково не розглянув зустрічні позовні вимоги за договором N 01/05-06 від 01.05.2006 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Вимоги про стягнення завданих збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.

У позовній заяві Дочірнє підприємство не вказало, з чого складаються збитки та не подало доказів їх понесення.

Вимога про стягнення 180014,40 грн. збитків не може бути задоволена (суд першої інстанції правомірно відмовив у позові Дочірнього підприємства у цій частині, хоч з інших підстав). У вказаній частині рішення суду першої інстанції, апеляційним господарським судом, обґрунтовано залишено без змін.

Як вже зазначалось вище, 01.05.2006 р. між Дочірнім підприємством "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (орендодавець) та ПП "Мегабуд" (орендар) укладено договір оренди N 01/2/05-06 нерухомого майна, згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розміщене за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 75, що знаходиться на балансі ДП "Укрмонолітспецбуд".

Із акта приймання-передачі в оренду нерухомого майна (додаток 1 до договору оренди від 01.05.2006 р. N 01/2/05-06) вбачається, що орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 4332,00 м2, яке знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 75.

Згідно з п. 11.1 договору цей договір укладено з 01.05.2006 р. до 01.04.2007 р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, після 01.04.2007 р. орендар продовжував користуватись орендованим майном.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Слід вказати, що після закінчення строку договору (01.04.2007 р.) на протязі місяця (квітня 2007 р.) заперечень з боку орендодавця не надходило. Лист орендодавця за N 60 датований 16.05.2007 р., тобто після закінчення місячного строку, а тому він не є належним доказом того, що у орендаря були заперечення відносно поновлення договору на той самий строк.

Крім того, Дочірнє підприємство "Укрмонолітспецбуд" не надало доказів направлення цього листа ПП "Мегабуд". Договором N 01/2/05-06 не передбачено односторонньої відмови від нього.

В судовому порядку вказаний договір не розірвано достроково.

Вищевикладене дає підстави стверджувати, що після 01.04.2007 р. договір N 01/2/05-06 є поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З врахуванням вищенаведеного, вимога зустрічного позову Дочірнього підприємства про вивільнення підприємством "Мегабуд" зазначеного в договорах N 01/05-06 від 01.05.2006 р. та N 01/2/05-06 від 01.05.2006 р. є безпідставною та передчасною, зважаючи на чинність вказаних договорів після 01.04.2007 р. й на день подачі зустрічного позову.

Суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні вказаної вище вимоги.

Зустрічний позов Дочірнього підприємства до ПП "Мегабуд" про стягнення 246384,00 грн. неустойки за час прострочення повернення орендованого майна з посиланням на положення ст. 785 ЦК України (згідно з якою у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення) є безпідставною та передчасною, зважаючи на чинність договорів N 01/05-06 від 01.05.2006 р. та N 01/2/05-06 від 01.05.2006 р. після 01.04.2007 р. й на день подачі зустрічного позову. Вказана вище вимога апеляційною інстанцією обґрунтовано залишена без задоволення.

Щодо вимог зустрічного позову Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" до ПП "Мегабуд" про стягнення 320969,00 збитків судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Житомирським апеляційним господарським судом правомірно врахувалися приписи ст. ст. 22, 1166 ЦК України, стосовно того, що вина ПП "Мегабуд" в руйнації приміщення не доведена.

Згідно з ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Звіт від 16.02.2006 р. не може бути належним доказом неякісного будівництва, оскільки у цьому випадку повинна проводитись експертиза. Проте така експертиза призначається лише у разі спору з приводу недоліків виконаної роботи між замовником і підрядником.

Договір підряду між сторонами не укладався.

За таких обставин безпідставним є посилання ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" на положення ст. 857 ЦК України (згідно з якою робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру).

Крім того, відсутні докази понесення товариством збитків: витрат на будівництво, будівельні матеріали, перерахування коштів за виконані роботи.

За відсутності вини ПП "Мегабуд", доказів неякісного будівництва та доказів понесення витрат, про які йшлося вище, відсутні підстави для задоволення зустрічної позовної заяви

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інші твердження скаржників досліджувались господарським судом апеляційної інстанції і їм дана належна юридична оцінка.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені Житомирським апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 28.12.2009 р. у справі N 2/17-Д не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційні скарги Приватного підприємства "Мегабуд", м. Житомир; Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"; Дочірнього підприємства "Укрмонолітспецбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.12.2009 р. у справі N 2/17-Д залишити без змін.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

 

Головуючий:

С. В. Мирошниченко

Судді:

Т. Л. Барицька

 

Л. В. Жукова





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали