ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

07.11.2012 р.

Справа N 5015/4353/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Кузьменка М. В., судді - Васищака І. М., судді - Палій В. М., розглянувши касаційні скарги Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшенз Вейв Лімітед" (Hatwave Hellenic American Telecommunications Wave Limited) на ухвалу господарського суду Львівської області від 10.08.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р. у справі N 5015/4353/11 за позовом Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшенз Вейв Лімітед" (Hatwave Hellenic American Telecommunications Wave Limited) до: 1) Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля", 2) Компанії "Ліфпрем Компані Лтд" про визнання права власності та витребування частки у статутному капіталі, за участю представників: від позивача: П. В. Г. - довіреність у справі, від відповідача 1: Л. А. О. - довіреність у справі, від відповідача 2: Г. Н. В. - довіреність у справі, встановив:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.08.2012 р. (суддя В. М. Пазичев), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р. (головуючий, суддя Марко Р. І., судді Мелех І. Б., Костів Т. С.), провадження у справі за позовом Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшенз Вейв (Hatwave Hellenic American Telecommunications Wave Limited) до Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля" та Компанії "Ліфпрем Компані Лтд" про визнання права власності та витребування частки у статутному капіталі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір є підсудним Лондонському Міжнародному Арбітражному суду.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу до господарського суду Львівської області для розгляду по суті.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач звернувся до суду з даним позовом і просить суд визнати за ним право власності на частку у статутному капіталі відповідача 1 у розмірі 48,8 % та витребувати її у відповідача 2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не передавав відповідачу 2 свою частку у статутному капіталі відповідача 1.

Під час розгляду даної справи відповідач 1 заявив клопотання, яке підтримано й відповідачем 2 у його письмовому клопотанні (а. с. 94 т. 3), про припинення провадження у справі, оскільки даний спір є підсудним Лондонському Міжнародному Арбітражному суду.

Вирішуючи питання про наявність підстав для припинення провадження у даній справі судами встановлено таке.

Відповідно до кредитної угоди від 10.12.97 р., укладеної між Європейським Банком Реконструкції та Розвитку і відповідачем 1, останній одержав у позику грошові кошти у межах 1 Траншу.

Як гарантію сплати та своєчасного виконання зобов'язань відповідачем 1 перед ЄБРР були укладені договори застави, у т. ч. договір від 21.09.99 р. застави частки позивача у статутному капіталі відповідача 1, який містить арбітражне застереження такого змісту: "Будь-які спори, суперечки або позови, що виникають у зв'язку з цим Договором або пов'язані з ним, а також факти його порушення, припинення дії або нечинності вирішуються арбітражним судом відповідно до Арбітражних правил UNCITRAL, що діють на цей час. Арбітражний розгляд проводитиме один арбітр, якого призначатиме Лондонський Міжнародний Арбітражний суд. Місцем проведення арбітражного розгляду буде м. Лондон (Англія)".

Судами з'ясовано, що рішенням господарського суду Львівської області від 27.01.2010 р. в іншій справі N 9/216 (29/117) між тими ж сторонами, яке набрало законної сили, встановлено, що згідно з п. 1 договору N 171 від 08.06.2007 сторони зазначили, що відповідно до договору уступки від 19.12.2000, договору уступки від 22.04.2005 та договору уступки від 23.05.2007, до відповідача 2 перейшли всі права та зобов'язання щодо застави частки у статутному фонді відповідача 1, яка належала позивачу і, відповідно до договору про заставу частки, укладеного 21.09.99 з відповідними додатками до нього, частка передана у безперервну заставу на користь Європейського Банку Реконструкції та Розвитку та його відповідних правонаступників, індосатів та призначених осіб.

Цим же рішенням встановлено і факт проставлення 08.06.2007 відповідачем 2, як заставодержателем частки позивача, дати та власних реквізитів в додатку В (договір про відступлення та передачу частки та Акт приймання-передачі частки) до договору застави частки від 21.09.99, який був підписаний із своєї сторони та наданий позивачем заставодержателю, відповідно до п. (б) ч. 2 Договору застави частки від 21.09.99.

Також вказаним судовим рішенням встановлено, що відповідач 2 надав відповідачу 1 підписані відповідачем 2 та позивачем договір про відступлення та передачу частки та Акт приймання-передачі частки, а відповідач 1, відповідно до п. 4 договору N 171, здійснив всі необхідні дії для реєстрації Компанії "Ліфпрем Компані ЛТД", як учасника СП ТзОВ "Українська хвиля" з часткою 48,8 % статутного капіталу, яка належала позивачу. Станом на 08.06.2007 (на момент проставлення дати та підписання додатку В договору про відступлення та передачу частки та Акту приймання-передачі частки) до договору застави), саме Компанія "Ліфпрем Компані ЛТД" була правонаступником ЄБРР, та посилання на ЄБРР, включало посилання на правонаступника ЄБРР - Компанію Ліфпрем Компані ЛТД, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи. Встановлено вказаним рішенням і те, що документами, які підтверджують перехід частки учасника позивача до Компанії "Ліфпрем Компані ЛТД" є договір про заставу частки, з додатками в тому числі додаток В (це Договір про відступлення та передачу частки та Акт приймання-передачі частки від 08 червня 2007 року), а також договір від 08.06.2007 між СП ТзОВ "Українська хвиля" та Компанією "Ліфпрем Компані ЛТД".

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, оскільки до відповідача 2 перейшли усі права, які передбачені та випливають із угод із заборгованості та договорів застав, у т. ч. договору застави частки від 21.09.99 р., а позивач заперечує правомірність цього договору, то судами вірно зазначено, що предмет спору у даній справі фактично зводиться до правомірності набуття відповідачем 2 відповідних прав на частку позивачу, а відтак і правомірності договору застави частки від 21.09.99 р., який містить арбітражне застереження.

Судами вірно встановлено, що даний спір пов'язаний з виконанням договору про заставу частки від 21.09.99 р., в якому було змінено одну із сторін на підставі договорів уступки, тому зобов'язання за цим договором, у т. ч. і умова стосовно розгляду спору Лондонським Міжнародним Арбітражним судом, не змінились. Відтак, на даний спір поширюється дія арбітражного застереження, яке міститься у п. (б) ч. 14 договору про заставу частки від 21.09.99 р.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Відповідно до ст. 8 названого Закону, суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

У пункті 5 роз'яснення Вищого господарського суду України N 04-5/608 від 31.05.2002 р. "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" зазначено, що господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном. Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Нью-Йорк, 1958). Названа норма узгоджується з вимогами статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Провадження у справі в цих випадках припиняється на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Перевіривши зміст арбітражної угоди (застереження), судом не встановлено її недійсності, втрати чинності або неможливості виконання.

Враховуючи подання відповідачем 1 до початку розгляду даної справи по суті клопотання, яке повністю підтримано і відповідачем 2, про припинення провадження у справі суд першої інстанції, з який погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про наявність підстав для припинення провадження у даній справі як такої, що підлягає розгляду судом, вказаним в арбітражному застереженні.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали та постанови у суду немає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшенз Вейв Лімітед" (Hatwave Hellenic American Telecommunications Wave Limited) залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 10.08.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р. у справі N 5015/4353/11 - без змін.

 

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали