ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 18 жовтня 2017 року

Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Сімоненко В. М., суддів: Берднік І. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Лященко Н. П., Романюка Я. М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс К-1" до ОСОБА_1, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", про визнання прилюдних торгів недійсними та скасування свідоцтва про право власності за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 серпня 2016 року, встановили:

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс К-1" (далі - ТОВ "Ресурс К-1") звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що прилюдні торги є недійсними, оскільки при їх підготовці та проведенні були допущені численні порушення чинного законодавства, а саме: позивачеві не направлено державним виконавцем повідомлення про оцінку майна; боржник не мав змоги оскаржити висновок про вартість майна від 11 жовтня 2011 року; державна виконавча служба не відреагувала на його клопотання про зупинення виконавчого провадження; організатор торгів опублікував повідомлення про проведення торгів у газетах, що не є місцевими засобами масової інформації; протокол за результатами проведення прилюдних торгів позивачем отримано тільки 16 січня 2012 року; боржник не отримав копію акта про реалізацію предмета іпотеки.

З огляду на зазначене ТОВ "Ресурс К-1" просило визнати недійсними прилюдні торги та свідоцтво від 13 листопада 2012 року, видане переможцю торгів ОСОБА_1, і скасувати державну реєстрацію свідоцтва.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог ТОВ "Ресурс К-1" відмовлено у зв'язку зі спливом позовної давності.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 18 травня 2015 року рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "Ресурс К-1" задоволено частково: поновлено позивачу строк на звернення до суду; визнано недійсними прилюдні торги, що відбулися 19 грудня 2011 року, з реалізації земельної ділянки площею S_1 з цільовим призначенням - для іншого сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним видане на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво на право власності на спірну земельну ділянку на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, що зареєстроване в реєстрі за НОМЕР_1; в решті позову відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (далі - ПП "СП "Юстиція") на користь позивача 4 тис. 206 грн. 32 коп. судового збору, сплаченого позивачем за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 серпня 2016 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" ОСОБА_3 відхилено, рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 18 травня 2015 року залишено без змін.

У листопаді 2016 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 серпня 2016 року з передбаченої пунктом 1 частиною першою статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме частини третьої статті 41, частини третьої статті 44 Закону України "Про іпотеку", пункту 3.6 розділу 3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого Міністерством юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5 (далі - Тимчасове положення).

На підтвердження неоднакового застосування зазначених норм матеріального права заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2015 року, від 15 червня 2016 року та постанову Вищого господарського суду України від 14 вересня 2014 року, в яких, на його думку, зазначені норми матеріального права застосовані по-іншому.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних й тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За змістом статті 3605 ЦПК України суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Суди розглядали справу неодноразово і встановили таке.

12 вересня 2007 року між Селянським фермерським господарством "ТОК" та ПАТ "Брокбізнесбанк" було укладено кредитний договір, який був забезпечений договором іпотеки, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ТОВ "Ресурс К-1" 30 грудня 2008 року. Відповідно до умов цього договору ТОВ "Ресурс К-1" передало ПАТ "Брокбізнесбанк" в іпотеку земельну ділянку, площею S_1, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки позичальник неналежно виконував умови кредитного договору, 5 липня 2010 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис НОМЕР_2 з пропозицією звернути стягнення на зазначену земельну ділянку, яка належить ТОВ "Ресурс К-1", та за рахунок коштів, отриманих від її реалізації, задовольнити вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк".

12 липня 2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження, а 21 липня 2010 року проведено опис нерухомого майна - земельної ділянки.

У 2011 році виконавче провадження передано до підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Закарпатській області, призначено оцінювача земельної ділянки та укладено угоду з ПП "СП "Юстиція" на реалізацію земельної ділянки.

Інформацію про прилюдні торги було опубліковано в газеті "Неділя" за N 48 (567) від 2 - 8 грудня 2011 року та в газеті "Закарпатські оголошення" за N 48 (416) від 2 - 8 грудня 2011 року.

19 грудня 2011 року в місті Хуст у приміщенні ПАТ "Брокбізнесбанк" проведено прилюдні торги, за результатами яких переможцем став єдиний учасник торгів - ОСОБА_1, який придбав земельну ділянку за стартовою ціною - 276 тис. 925 грн., про що було складено протокол НОМЕР_3.

13 листопада 2012 року приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки посвідчив на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею S_1, кадастровий номер НОМЕР_4, зареєстроване в реєстрі за НОМЕР_1.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив з того, що прилюдні торги були проведені з порушенням вимог Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про виконавче провадження" (Закон N 1404-VIII) та Тимчасового положення, оскільки інформація про проведення прилюдних торгів була опублікована в газетах, які не відносяться до місцевих друкованих засобів масової інформації, повідомлення про проведення прилюдних торгів не містили даних про умови їх проведення; реалізація предмета іпотеки здійснена з порушенням частини третьої статті 41 Закону України "Про іпотеку" (прилюдні торги земельної ділянки, розташованої в с. Іза, проведені у м. Хуст у приміщенні ПАТ "Брокбізнесбанк"); торги з продажу земельної ділянки, в тому числі тієї частини, на якій розташований майновий комплекс та комплекс будівель деревообробної бази, проводились за різними лотами. Вказані обставини в сукупності за висновками суду вплинули на результат проведення прилюдних торгів. Крім того, вирішуючи спір у частині вимог про визнання недійсною державної реєстрації свідоцтва про право власності на нерухоме майно, суди виходили з того, що підставою для скасування реєстрації свідоцтва є визнання прилюдних торгів недійсними.

Разом з тим, у наданих заявником на підтвердження неоднакового застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права зроблено такі висновки.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2015 року суд касаційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання прилюдних торгів недійсними, виходив з того, що прилюдні торги відповідно до вимог чинного законодавства були проведені у найближчому населеному пункті, що не вплинуло на результат проведення таких торгів;

В ухвалі від 15 червня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ направив справу на новий розгляд з огляду на те, що суди не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

У наданій заявником постанові Вищого господарського суду України від 14 вересня 2014 року суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, керувався тим, що оголошення про прилюдні торги, яке не містило всіх необхідних складових, передбачених чинним законодавством, не вплинуло на результати торгів.

Таким чином, наведені судові рішення не свідчать про неоднакове застосування судами касаційних інстанцій частини третьої статті 41, частини третьої статті 44 Закону України "Про іпотеку", пункту 3.6 розділу 3 Тимчасового положення у подібних правовідносинах, оскільки у справі, яка переглядається, та у справах, за результатами розгляду яких постановлені надані для порівняння судові рішення, наявні різні фактичні обставини.

Отже, наведене не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

Оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердились, то відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України в задоволенні заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 3603, частиною першою статті 3605 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України постановили:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 серпня 2016 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

Головуючий

В. М. Сімоненко

Судді:

І. С. Берднік

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

Н. П. Лященко

 

Я. М. Романюк




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали