Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01.11.2010 р. 

N К-18335/07 

Постанову скасовано(згідно з постановою Верховного Суду України від 28 лютого 2011 року) (Постанова N 21-81а10)

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Степашка О. І., суддів: Бившевої Л. І., Ланченко Л. В., Пилипчук Н. Г., Шипуліної Т. М., при секретарі - Гончарук І. Ю. (за участю представників сторін: позивача - Голуб В. А., Небесійчук Д. М., Ситник Н. М., відповідача  - Недолугов О. Г.), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області на постанову господарського суду Миколаївської області від 07.03.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 у справі N 1-649/06 за позовом Закритого акціонерного товариства "Баштанський сирзавод" до Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

Закрите акціонерне товариство "Баштанський сирзавод" (далі по тексту - позивач, ЗАТ "Баштанський сирзавод") звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2006 N 0000752301/0.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 07.03.2007, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007, позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області, просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 07.03.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2006 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16.11.2006 N 228/23-00446500.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем норм підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 та пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктів 6, 10, 11 Порядку нарахування, виплат та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.99 N 805.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2006 N 0000752301/0, про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованої ЗАТ "Баштанський сирзавод" за серпень 2006 року, на 494945,00 грн.

Суд встановив, що фактичною підставою для зменшення на 494945,00 грн. суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованої ЗАТ "Баштанський сир завод" за серпень 2006 року, слугував висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 16.11.2006 N 228/23-00446500, про порушення позивачем пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі за текстом - Закон N 168/97-ВР), пунктів 6, 10, 11 Порядку нарахування, виплат та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.99 N 805 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 N 291) (далі за текстом - Порядок), внаслідок включення до податкового кредиту в податковій декларації за серпень 2006 року (загальній) податку в сумі 494945,00 грн., сплаченого митному органу при ввезенні на митну територію України обладнання, що використовується у виробничому процесі переробки молока, придбаного в тому числі і у сільськогосподарських товаровиробників. За висновком відповідача ця сума податку, як така, що відповідає питомій частці переробленого молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників, підлягає включенню до податкового кредиту в спеціальній податковій декларації.

Згідно з пунктом 11.21 статті 11 Закону N 168/97-ВР у редакції Закону України від 18.02.99 N 442-XIV до 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дію пункту 11.21 статті 11 продовжено, зокрема до 1 січня 2007 року - згідно із Законом України від 18.10.2005 N 2987-IV.

Відповідно до пункту 6 Порядку переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, м'яса, м'ясопродуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції.

За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого рахунка.

У разі встановлення за окремою податковою декларацією перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань така сума перевищення перераховується переробним підприємством платіжними дорученнями з окремого рахунка на його поточний рахунок за умови надання органом державної податкової служби відповідного висновку в порядку, передбаченому для бюджетного відшкодування.

Абзацом четвертим пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 N 166, в редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 N 213, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за N 702/10982, платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Оскільки обладнання для виробництва сиру, імпортоване позивачем, використовується при виготовленні продукції з молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників, податок на додану вартість, сплачений у зв'язку з ввезенням цього обладнання, входить у відповідній частині до собівартості такої продукції. Як наслідок, декларування податкових зобов'язань з операцій з продажу цієї продукції в окремій (скороченій) декларації обумовлює і декларування в цій же декларації податкового кредиту, пов'язаного із придбанням обладнання та розрахованого відповідно до питомої ваги продукції, виготовленої з молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників. Інше суперечить спеціальному режиму оподаткування, встановленому пунктом 11.21 статті 11 Закону N 168/97-ВР, коли податок, нарахований переробним підприємством в ціні продажу продукції, виготовленої з молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників, яка визначається на базі собівартості цієї продукції, до бюджету не сплачується.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, які призвели до ухвалення незаконного судового рішення, колегія вважає необхідним скасувати їх та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Керуючись статтями 223, 229 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області задовольнити.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 07.03.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали