ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

06.03.2017 р.

Справа N 813/3658/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого, судді - Хоми О. П., з участю секретаря судового засідання - Павлішевського М. В., з участю представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення про застосування фінансових санкцій, встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Нікопольська ОДПІ) з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 04 липня 2016 року N 000003/04-07-40/НОМЕР_1, відповідно до якого до позивача застосовано 17000 грн. штрафу за роздрібну торгівлю алкогольними товарами без наявності ліцензії. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акту перевірки N 1067/04/07/400/НОМЕР_1 від 21.06.2016. Вказує, що ФОП ОСОБА_2 не здійснює підприємницьку діяльність за вказаною у акті АДРЕСА_1. Відповідно до Повідомлення про об'єкти оподаткування, або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (додаток 11 до Порядку обліку платників податків і зборів форма N 20-ОПП) магазин, розташований за вказаною у акті перевірки адресою, не значиться в переліку об'єктів, в яких здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_2 не немає жодних трудових відносин із продавцем ОСОБА_3 Вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій від 04 липня 2016 року N 000003/04-07-40/НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснили, що постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 у справі N 184/1481/16-п встановлено відсутність у діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП. Вказаним судовим рішенням також встановлено порушення при проведенні перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване рішення. З посиланням на положення статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) просили позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника до суду не надходило. Подав суду заперечення на позов, суть якого зводиться до наступного. Нікопольською ОДПІ 21.06.2016 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 За наслідками перевірки посадовими особами Нікопольської ОДПІ встановлено порушення пункту 7 частини 1 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Закон N 222-VIII), частини 12 Закону України "Про державне регулювання, виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", про що складено акт N 1067/04/07/400/НОМЕР_1 від 21.06.2016. На підставі вказаного акту начальником Нікопольської ОДПІ винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 04.07.2016 N 000003/04-07-40/НОМЕР_1, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Вважає винесене рішення законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Просив відмовити у задоволені позову.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (серія НОМЕР_3) від 07.06.2005 (а. с. 53).

Відповідно до виданого 29.05.2012 Орджонікідзевським відділенням Нікопольської ОДПІ Свідоцтва (серія НОМЕР_4) ФОП ОСОБА_2 є платником єдиного податку (а. с. 54).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.10.2016 року N 1001621509, одним із видів діяльності згідно кодів КВЕД (Наказ N 457) є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20) (а. с. 43-46).

На підставі наказу Нікопольської ОДПІ від 21.06.2016 N 572 та направлень на проведення фактичної перевірки від 21.06.2016 NN 237/40-0, 238/13-3 проведено фактичну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1) (а. с. 68-71).

За наслідками перевірки посадовими особами Нікопольської ОДПІ складено акт N 1067/04/07/400/НОМЕР_1 від 21.06.2016 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (а. с. 72-75).

Перевіркою встановлено порушення пункту 7 частини 1 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Закон N 222-VIII), частини 12 статті 15 Закону України "Про державне регулювання, виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

На підставі акту N 1067/04/07/400/НОМЕР_1 від 21.06.2016 начальником Нікопольської ОДПІ прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 04.07.2016 N 000003/04-07-40/НОМЕР_1, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн (а. с. 77-78).

ФОП ОСОБА_2 оскаржував дії посадових осіб Нікопольської ОДПІ до ГУ ДФС у Дніпропетровської області.

При цьому саме рішення про застосування фінансових санкцій від 04.07.2016 N 000003/04-07-40/НОМЕР_1 не було предметом оскарження в адміністративному порядку.

Тому 22.08.2016 за N 8757/Н/99-99-11-03-01-25 ДФС України залишено без розгляду скаргу ФОП ОСОБА_2 та роз'яснено право на оскарження рішення про застосування фінансових санкцій в судовому порядку.

ФОП ОСОБА_2 оскаржив до суду рішення про застосування фінансових санкцій від 04.07.2016 N 000003/04-07-40/НОМЕР_1 з тих підстав, що він не здійснював підприємницької діяльності у магазині, розташованому по АДРЕСА_1.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу контролюючі органі мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 Податкового кодексу згідно з пунктом 80.1 якої фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 цієї ж статті фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пункт 80.2.3); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пункт 80.2.5).

Згідно з пунктом 80.4 статті 80 Податкового кодексу перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 80.6 статті 80 Податкового кодексу під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Згідно з пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до пункту 80.10 статті 80 Податкового кодексу порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Як встановлено судом, посадовими особами Нікопольської ОДПІ складено акт N 1067/04/07/400/НОМЕР_1 від 21.06.2016 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

В акті N 1067/04/07/400/НОМЕР_1 від 21.06.2016 вказано, що проводилася перевірка магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_2

Позивач стверджує про те, що він не здійснює господарську діяльність за вказаною адресою.

На підтвердження вказаного подав повідомлення про об'єкти оподаткування, або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (додаток 11 до Порядку обліку платників податків і зборів форма N 20-ОПП (Порядок N 1588)) від 22.12.2011, серед яких відсутній магазин, розташований по АДРЕСА_1

Позивач заперечує існування трудових відносин між ним як суб'єктом господарювання та ОСОБА_3, яка є продавцем вказаного магазину та в присутності якої здійснювалася фактична перевірка 21.06.2016.

На підтвердження цього представлено податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2016 року (форма N 1ДФ (Наказ N 1ДФ, 4)), поданого ФОП ОСОБА_2 27.07.2016 до Нікопольської ОДПІ, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_3 (а. с. 15-16).

Порівняльний аналіз відомостей щодо працюючих у ФОП ОСОБА_2 10 осіб за трудовими договорами (за даними розрахунку) та ОСОБА_3 не містить співпадінь за ідентифікаційним номером найманого працівника у період, коли посадовими особами відповідача здійснено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2

Окрім цього, представники позивача при розгляді справи посилалися на обставини, встановлені постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 у справі N 184/1481/16-п, копія якої долучена до матеріалів справи (а. с. 38-39).

Вказану постанову прийнято за результатами матеріалів справи, які надійшли від Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постановою від 28.09.2016 у справі N 184/1481/16-п встановлено відсутність у діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП.

До такого висновку суд дійшов на підставі того, що посадовою особою, якою складено адміністративний протокол відносно ФОП ОСОБА_2 за ст. 164 ч. 1 КУпАП не надано до суду будь яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ФОП ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, а саме не надано жодних доказів про те, що були достатні дані та підстави для проведення перевірки, не надано жодних доказів про те, що мало місце продаж алкогольних напоїв ФОП ОСОБА_2 або іншою особою, не надано доказів про те, що продавець ОСОБА_3 знаходиться в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2, а навпаки є трудовий договір про те, що ОСОБА_3 знаходиться у трудових відносинах зовсім з іншою особою. При складанні адміністративного протоколу були допущені грубі порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, прав та законних інтересів особи, відносно якої складено адміністративний протокол, усунути які в ході судового розгляду справи неможливо. Ці всі дані в сукупності свідчать про відсутність події та складу адміністративного правопорушення та є законною та обґрунтованою підставою для закриття провадження по справі.

За правилами, встановленими статтею 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Стаття 72 КАС України визначила підстави для звільнення від доказування, відповідно до частини четвертої якої вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Статтею 164 КУпАП передбачено відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Як відображено у акті N 1067/04/07/400/НОМЕР_1 від 21.06.2016, перевіркою встановлено порушення пункту 7 частини 1 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Закон N 222-VIII), частини 12 статті 15 Закону України "Про державне регулювання, виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Стаття 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Закон N 222-VIII) містить перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, серед яких пунктом 7 частини 1 (Закон N 222-VIII) якої визначено виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Частиною 12 статті 15 Закону України "Про державне регулювання, виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Порівняльний аналіз положень фабули частини 1 статті 164 КУпАП та положень пункту 7 частини 1 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Закон N 222-VIII) і частини 12 статті 15 Закону України "Про державне регулювання, виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" свідчить, що торгівля алкогольними напоями можлива суб'єктами господарювання лише за наявності у них ліцензій. Відсутність таких ліцензій тягне є порушенням чинного законодавства і тягне за собою відповідальність.

Рішення про застосування фінансових санкцій від 04 липня 2016 року N 000003/04-07-40/НОМЕР_1 прийнято на підставі висновків акту N 1067/04/07/400/НОМЕР_1 від 21.06.2016.

На підставі висновків цього ж акту перевірки посадовими особами Нікопольської ОДПІ складено на ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164 КУпАП.

Оскільки постановою від 28.09.2016 у справі N 184/1481/16-п встановлено відсутність у діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, така постанова відповідно до вимог частини четвертої статті 72 КАС України є обов'язковою для адміністративного суду в частині відсутності з боку ФОП ОСОБА_2 торгівлі алкогольними напоями без ліцензії.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано, а судом не здобуто належних доказів правомірності прийняття Нікопольською ОДПІ рішення про застосування фінансових санкцій від 04 липня 2016 року N 000003/04-07-40/НОМЕР_1.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши рішення Нікопольської ОДПІ про застосування фінансових санкцій від 04 липня 2016 року N 000003/04-07-40/НОМЕР_1, суд дійшов переконання, що таке прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Нікопольської ОДПІ понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551,20 грн., сплаченого за квитанцією N 340 від 20.10.2016.

Стосовно інших судових витрат, зокрема щодо надання правової допомоги відповідно до договору N 20/2016 від 30.06.2016, то суд зазначає про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Пунктом 2.3 вказаного договору передбачено, що факт надання послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг.

Позивачем та його представниками не надано суду вищевказаних актів як доказів надання послуг, передбачених умовами договору N 20/2016 від 30.06.2016 про надання правової допомоги.

Невиконання сторонами умов договору N 20/2016 від 30.06.2016 про надання правової допомоги в частині оформлення факту надання послуг є підставою для відмови у відшкодуванні їх вартості відповідачем.

Керуючись ст. ст. 7 - 14, 69 - 71, 86, 87, 94, 159, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 04 липня 2016 року N 000003/04-07-40/НОМЕР_1, прийняте Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

 

Суддя

О. П. Хома




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали