ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08.06.2011 р.

N К/9991/7193/11,
N К/9991/6185/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Сіроша М. В., суддів - Харченка В. В., Бим М. Є., Гордійчук М. П., Гончар Л. Я., секретаря - Антипенко В. В. (за участю сторін: представника Київської міської ради - Шадевської Ж. Є., представника Генеральної прокуратури України - Комаси О. Ю., представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Київської міської ради та представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 грудня 2010 року (Постанова N 2а-15851/10/2670) та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року (Ухвала N 2а-15851/10/2670) у адміністративній справі за адміністративним позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, про визнання рішення протиправним, встановила:

У листопаді 2010 року Заступник прокурора м. Києва в інтересах Державного комітету України із земельних ресурсів звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправним і скасування рішення Київської міської ради за N 140/3578 від 26.02.2010 року "Про передачу громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва".

Зазначає, що Київської міською радою при прийнятті рішення про передачу земельної ділянки були порушені вимоги чинного законодавства, оскільки земельну ділянку було передано у власність за відсутності висновків про погодження проекту землеустрою природоохоронним органом та органом лісового господарства, а також державної експертизи землевпорядної документації.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 грудня 2010 року (Постанова N 2а-15851/10/2670), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року (Ухвала N 2а-15851/10/2670), позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано зазначене рішення Київської міської ради.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська міська рада та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулись із касаційними скаргами, у яких вимагають скасувати вказані постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст. ст. 81, 116, 118, 121 Земельного кодексу України, 26.02.2010 року Київською міською радою прийнято рішення за N 140/3578 "Про передачу громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва", яким ОСОБА_3 передано у власність 0,085 га АДРЕСА_1.

Право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку підтверджується актом про право власності від 09.06.2010 року за N 07-7-05594, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на землю.

Ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року за N 677, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Зазначені вимоги ОСОБА_3 були виконані. Проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки було погоджено у встановленому порядку із Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів, Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", Київською міською санепідемстанцією, Головним управлінням охорони культурної спадщини, Головним управлінням земельних ресурсів.

Виконуючи доручення Київської міської ради та замовлення ОСОБА_3, 11.12.2009 року Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища надано висновок за N 09-2947-В про використання земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, наявних містобудівних обмежень та умов, які мають враховуватись при розробці проекту відведення зазначеної земельної ділянки.

Містобудівна характеристика земельної ділянки, викладена у висновку, свідчить про те, що визначена територія земельної ділянки, відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2005 року за N 271/3732, за функціональним призначенням належить до території лісів та лісопарків.

Зі змісту ст. 4 Лісового кодексу України вбачається, що лісовим фондом визнаються лісові ділянки, у тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 га. Зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів, а також окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках, до лісового фонду України не належать.

Обґрунтовуючи рішення про задоволення позовних вимог, суди зазначали, що спірна земельна ділянка відноситься до території лісів і лісопарків, погодження відповідної проектної документації про відведення земельної ділянки із природоохоронним органом та органом лісового господарства відсутнє.

У додатковому висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 20.12.2010 року за N 06-13685 вказано, що земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території лугів і лугопарків, що спростовує попередній висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 11.12.2009 року за N 19-14248 про належність земельної ділянки до території лісів і лісопарків.

28.03.2002 року рішенням Київської міської ради за N 370/1804 "Про затвердження "Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року" затверджено Генеральний план м. Києва, який є не землевпорядною документацією, а містобудівною.

Стратегічною метою Генерального плану м. Києва визначено розвиток м. Києва у довгостроковій перспективі - це створення високоякісного середовища життєдіяльності населення на основі сталого розвитку міста в нових соціально-економічних умовах та забезпечення виконання Києвом функцій столиці України.

Сталий розвиток Києва визначається як збалансоване функціонування міста, забезпечення економічного зростання і потреб населення з одночасним поліпшенням екологічного стану міського середовища в цілому, а також раціональне використання всіх ресурсів, в тому числі природних, технологічне переоснащення і реструктуризація підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, інженерної інфраструктури міста, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення природних ландшафтів та культурної спадщини.

Судами не було враховано те, що відповідно до Схеми планування частини території південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 27.10.2005 року за N 271/3732, зазначена земельна ділянка відведена до території малоповерхової садибної житлової забудови.

Таким чином, посилання Окружного адміністративного суду міста Києва і Київського апеляційного адміністративного суду на належність земельної ділянки до лісів та лісопарків є помилковим, оскільки 27.10.2005 року, після затвердження Генерального плану м. Києва, рішенням Київської міської ради затверджено вищевказану Схему планування частини території, визначено, що спірна земельна ділянка відноситься до території житлової забудови.

П. 2 рішення Київської міської ради від 02.10.2008 року за N 426/426 внесено зміни до Генерального плану м. Києва - територію, на якій пролягає вулиця Старообухівська у Голосіївському районі м. Києва, переведено за функціональним призначенням з території лугів та лугопарків до території житлової садибної забудови.

Висновком Київської міської санепідемстанції від 15.12.2009 року за N 9056 про вибір (погодження) земельної ділянки під забудову зазначена характеристика земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1, а також встановлено наявність зелених насаджень - окремих дерев і груп дерев самостійного походження, які не віднесені в установленому порядку до території лісів і лісопарків.

Викладене також підтверджується висновком Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" від 15.12.2010 року за N 290.

Згідно Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 року за N 806/3381, спірна земельна ділянка до зеленої зони м. Києва і земель лісового фонду не відноситься, створення на ній нових об'єктів зеленого будівництва не передбачається.

Висновком Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 22.12.2009 року за N 09-14798 проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки погоджено, вимоги про погодження цього проекту із органом лісового господарства не зазначено.

Відповідно до витягу із чергового кадастрового плану, спірна земельна ділянка до земель лісового та природно-заповідного фонду не належить.

Згідно ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності, здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначені Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. 9 якого передбачено, що обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Колегія суддів не погоджується з висновком Окружного адміністративного суду міста Києва і Київського апеляційного адміністративного суду про обов'язковість погодження проекту відведення земельної ділянки із органом лісового господарства та отримання висновку державної експертизи землевпорядної документації, оскільки належність спірної земельної ділянки до земель лісового фонду не встановлена.

Крім того, судами попередніх інстанцій також зазначено про відсутність висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві.

Відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачено погодження проекту відведення земельної ділянки із природоохоронним органом, але вказаною нормою законодавства не конкретизовано, який саме природоохоронний орган уповноважений на погодження проектів земельних ділянок.

У матеріалах адміністративної справи знаходиться висновок Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 10.12.2009 року за N 071/04-4-22/7007, яким погоджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_3

Перелік завдань, покладених на Головне управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), визначений у відповідному Положенні про Головне управління, яке затверджене рішенням Київської міської ради від 18.06.2009 року за N 632/1688.

Відповідно до п. 1 зазначеного Положення Головне управління є правонаступником управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині, що стосується його компетенції, передбаченої цим Положенням.

Згідно п. 2 Положення Головне управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, штампи, бланки, інші реквізити.

Пунктом 5.12 цього Положення передбачено, що Головне управління, на підставі покладених на нього завдань, погоджує відповідно до чинного законодавства документацію із землеустрою шляхом надання висновку.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про те, що наявність висновку Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради достатня для погодження проекту відведення земельної ділянки і не потребує відповідного подальшого погодження земельної ділянки, оскільки Головне управління ресурсів також наділене повноваженнями погодження і надання відповідних висновків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок судів першої та апеляційної інстанції про обов'язковість погодження проекту також і Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, оскільки п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок додаткового погодження не передбачено.

За таких обставин, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково встановлений характер спірних правовідносин, невірно застосовані норми матеріального права при вирішенні адміністративного спору.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалює нове рішення, якщо обставини справи встановлено повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 229, 230, 232, 254 КАС України, постановила:

Касаційні скарги Київської міської ради та представника третьої особи ОСОБА_3 -ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 грудня 2010 року (Постанова N 2а-15851/10/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року (Ухвала N 2а-15851/10/2670) скасувати, постановити нове рішення.

У позові Заступника прокурора м. Києва в інтересах Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, про визнання рішення протиправним - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали