Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про визнання протиправним, не чинним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили п. 5 розділу II рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.06.2016 N 826

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

13.03.2018 р.

Справа N 826/17410/16

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Федотова І. В., суддів: Літвіної Н. М. та Сорочка Є. О., за участю секретаря - Часник А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року (Постанова N 826/17410/16) у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання протиправним, не чинним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили п. 5 розділу II рішення від 25.06.2016 N 826 (Порядок N 826), встановила:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправним положення абзацу другого п. 5 розділу II Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.06.2016 N 826 (Порядок N 826), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за N 863/28993;

- визнати нечинним положення абзацу другого п. 5 розділу II Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.06.2016 N 826 (Порядок N 826), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за N 863/28993 з моменту прийняття такого акту суб'єктом владних повноважень;

- визнати таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили (Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI)) абзац другий п. 5 розділу II Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.06.2016 N 826 (Порядок N 826), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за N 863/28993.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2017 року до справи залучено в якості третьої особи - Міністерство юстиції України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року (Постанова N 826/17410/16) адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та не чинним абзац 2 п. 5 розділу II Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням від 25.06.2016 N 826 (Порядок N 826), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за N 863/28993.

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень відповідно до ст. 6 (Закон N 4452-VI), п. 10 ч. 1 ст. 12 (Закон N 4452-VI) та абз. 11 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI).

Відповідно до ст. 308 КАС України ( N 2747-IV) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України ( N 2747-IV), суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з метою належного виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, уповноваженими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у неплатоспроможних банках та на підставі статті 6 (Закон N 4452-VI), пункту 10 частини першої статті 12 (Закон N 4452-VI) та абзацу одинадцятого частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 25.06.2016 N 826 (Порядок N 826), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за N 863/28993 затвердила Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 розділу II Порядку (Порядок N 826) протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду розпочинає перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Згідно п. 3 згадуваного розділу Порядку (Порядок N 826) Уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, пов'язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку (далі - Комісія).

Пунктом 5 розділу II Порядку (Порядок N 826) визначено, що перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.

У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

З матеріалів справи вбачається, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" листом повідомила ОСОБА_3, що виплати коштів за її вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" тимчасово обмежені на строк до шести місяців з дня початку процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з посиланням на норми п. 5 розділу II Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням від 25.06.2016 N 826 (Порядок N 826), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за N 863/28993. (а. с. 16)

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що абзацом 2 пункту 5 розділу II Порядку (Порядок N 826) розширено повноваження Фонду (його Уповноваженої особи) на проведення перевірки з метою виявлення нікчемних правочинів на період процедури ліквідації, що не відповідає нормам ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом (Закон N 4452-VI).

Відповідно до частин першої - другої статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) у межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Фонд видає нормативно-правові акти у формі інструкцій, положень, правил.

Нормативно-правові акти Фонду підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

П. 10 частини першої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) передбачено, що виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення діяльності Фонду: приймає нормативно-правові акти Фонду.

Отже, оскаржуваний Порядок (Порядок N 826) прийнято уповноваженою особою.

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3 - 5 частини другої статті 39 цього Закону (Закон N 4452-VI), тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 (Закон N 4452-VI) і 2 частини другої статті 39 цього Закону (Закон N 4452-VI), строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п'ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону (Закон N 4452-VI), нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно частини першої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною другою статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) визначено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону (Закон N 4452-VI), про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до частини другої статті 38 названого Закону (Закон N 4452-VI) протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з п. 1 частини четвертої зазначеної вище статті Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) Фонд: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону (Закон N 4452-VI), про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В свою чергу повноваженню Фонду під час здійснення ліквідації Банку визначені ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI), відповідно до якої Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх; 7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню; 8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону (Закон N 4452-VI); 9) здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом (Закон N 4452-VI); 10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком).

Фонд може здійснювати інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку.

Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом (Закон N 4452-VI), можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Як зазначено вище, відповідно до п. 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону (Закон N 4452-VI), про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З системного аналізу змісту названих норм статей 37 (Закон N 4452-VI), 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) вбачається, що під час ліквідації банку як і під час тимчасової адміністрації Фонд наділений повноваженням щодо повідомлення сторін про нікчемність правочинів.

Разом з цим, частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) на Фонд покладено обов'язок щодо забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті виключно протягом дії тимчасової адміністрації.

Пунктом 5 розділу II Порядку (Порядок N 826) визначено, що перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.

У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

Як вбачається з постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", підставами для визнання будь-якого акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та не чинним абзацу 2 п. 5 розділу II Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням від 25.06.2016 N 826 (Порядок N 826), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за N 863/28993.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 25 жовтня 2017 року (Постанова N 826/17410/16) та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308 ( N 2747-IV), 310 ( N 2747-IV), 315 ( N 2747-IV), 316 ( N 2747-IV), 321 ( N 2747-IV), 322 ( N 2747-IV), 325 ( N 2747-IV), 328 ( N 2747-IV), 329 КАС України ( N 2747-IV), колегія суддів постановила:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року (Постанова N 826/17410/16) - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329 - 331 КАС України ( N 2747-IV).

 

Головуючий, суддя

І. В. Федотов

Судді:

Є. О. Сорочко

 

Н. М. Літвіна




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали