ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09.06.2011 р.

N К/9991/15681/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Степашка О. І., суддів - Костенка М. І., Ланченко Л. В., Островича С. Е., Усенко Є. А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 у справі N 2а-2790/10/1870 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми N 0000141721/0/83748 від 01.12.2009 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 15408,54 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010, позов задоволено; визнано протиправним спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності та повноти задекларованих сум податку з доходів фізичних осіб, складено акт N 7705/17-2/107 від 09.11.2009, в якому встановлено отримання ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 доходу від продажу рухомого майна, а саме - автомобіля марки Mitshubishi Pajero Wagon 3.0, в сумі 102723,60 грн., який при виплаті не був оподаткований податковим агентом.

На підставі результатів вказаної перевірки, 01.12.2009 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення N 000014172/0/83748 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15408,54 грн.

Судами також встановлено, що продаж автомобіля здійснено згідно біржового контракту від 18.05.2007 N ТЗ/60/240(000819) від імені гр. ОСОБА_1 (продавець), на підставі договору доручення N ТЗ/60/240/ від 18.05.2007 членом Центральної Товарної Біржі ПП ОСОБА_2, а від імені гр. ОСОБА_3 (покупця), на підставі договору доручення N ТЗ/60/240/ від 18.05.2007, членом Центральної Товарної Біржі ПП ОСОБА_4. Згідно вказаного контракту автомобіль було продано за 100 грн.

Згідно звіту незалежної оцінки вартості автотранспортного засобу N 155 від 18.05.2007, встановлено, що вартість транспортного засобу позивача становить 102723,60 грн.

При визначенні доходу отриманого позивачем від продажу автомобіля, застосовано звичайну ціну, яка за висновком податкового органу дорівнює експертній вартості автомобіля.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до п. 12.1 ст. 12 та п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у позивача був обов'язок по сплаті податку в розмірі 15 % з фактично отриманого доходу від продажу автомобіля в розмірі 100 грн.

Однак, суд касаційної інстанції вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним, враховуючи наступне.

Так, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

З метою оподаткування до доходів платника податку також включаються: звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.

Судами попередніх інстанцій вимоги даної норми не враховані, та не встановлені обставини щодо дійсної бази оподаткування від продажу автомобіля, тобто дійсного оподатковуваного доходу позивача від цієї операції.

Також не враховано п. 12.2 ст. 12 вказаного Закону та не встановлено чи продаж автомобіля позивачем здійснено один раз протягом звітного податкового року чи ні; якщо так, то чи сплачено 1 відсоток від вартості такого об'єкта рухомого майна. Встановлення даних обставин є важливим для правильного вирішення даної справи по суті.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені про обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

О. І. Степашко

Судді:

М. І. Костенко

 

Л. В. Ланченко

 

С. Е. Острович

 

Є. А. Усенко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали