ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28.07.2011 р.

N П/9991/305/11

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді - Цвіркуна Ю. І. (суддя-доповідач), суддів: Веденяпіна О. А., Зайця В. С., Кочана В. М., Розваляєвої Т. С., при секретарі судового засідання - Кучерук І. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Президента України Януковича Віктора Федоровича про визнання протиправними дій та відшкодування шкоди, встановив:

ОСОБА_1 пред'явив позов до Верховної Ради України, Президента України Януковича Віктора Федоровича, подавши позовну заяву до Вищого адміністративного суду України, в якому просить: - визнати протиправним прийняття Верховною Радою України рішень голосуванням присутніх народних депутатів України за відсутніх на пленарних засіданнях Верховної Ради України народних депутатів України; - визнати протиправним прийняття Верховною Радою України 1 лютого 2011 року Закону України N 2952-VI (Закон N 2952-VI) щодо проведення чергових виборів до Верховної Ради України в останню неділю жовтня 2012 року менше як трьомастами народними депутатами України, які голосували особисто; - визнати протиправним підписання Президентом України Закону України від 1 лютого 2011 року N 2952-VI, прийнятого менше як трьомастами народними депутатами України, які голосували особисто; - зобов'язати Президента України призначити чергові вибори народних депутатів України у 2011 році; - зобов'язати Верховну Раду України провести розслідування виплати заробітної плати народним депутатам України, які не були присутні особисто на засіданнях Верховної Ради України, зобов'язати повернути кошти і покарати винних; - стягнути з відповідачів на його користь на відшкодування моральної шкоди 460000 (чотириста шістдесят тисяч) гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що дії Верховної Ради України і Президента України при прийнятті та підписанні Закону України від 1 лютого 2011 року N 2952-VI (Закон N 2952-VI) є протиправними, оскільки була порушена встановлена Конституцією України процедура його ухвалення: частина народних депутатів України не голосувала за його прийняття особисто. Інші позовні вимоги позивач обґрунтовує протиправністю названих дій відповідачів.

Представники відповідачів позов не визнали і просили відмовити у його задоволенні за необґрунтованістю та безпідставністю.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу та дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 1 лютого 2011 року N 2952-VI (Закон N 2952-VI), який підписаний Президентом України та офіційно опублікований у газеті "Голос України" 04.02.2011 року N 21.

Конституція України, зокрема, у статтях 84, 94 встановлює процедуру прийняття, підписання та оприлюднення законів.

Стаття 84 Конституції передбачає, що рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування (частина друга). Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто (частина третя).

Стаття 94 Конституції встановлює, що закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України (частина перша). Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду (частина друга). У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений (частина третя). Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування (частина п'ята).

Народні депутати України, Голова Верховної Ради України та Президент України є суб'єктами законодавчої процедури, оскільки в конституційних межах беруть участь у правовідносинах, пов'язаних із розглядом, ухваленням та набранням чинності законів України.

Відповідно до частини першої статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Таким чином, питання відповідності акта Конституції України та дотримання процедури розгляду, ухвалення та набрання ним чинності, встановленої Основним Законом, віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

Як пояснив позивач, ним оскаржені дії відповідачів на відповідність норм Конституції України, оскільки такі дії порушують його право, гарантоване Конституцією України, на вільне волевиявлення.

В силу пункту першого частини третьої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

У відповідності до частини першої статті 1711 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) актів Вищої ради юстиції; 3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції; 4) рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Отже, дотримання встановленої Конституцією України процедури розгляду, ухвалення законів та набрання ними чинності не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Підтвердженням того, що вимоги позивача про визнання дій відповідачів протиправними віднесено до вирішення у порядку конституційної юрисдикції, свідчить Ухвала Конституційного Суду України від 1 червня 2011 року N 16-у/2011 (Ухвала N 16-у/2011), якою відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 1 лютого 2011 року N 2952-VI (Закон N 2952-VI) на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом.

Крім того, питання щодо порушення конституційних прав громадян цим Законом вже було предметом розгляду Конституційного Суду України, який у висновку від 18 листопада 2010 року N 3-в/2010 у справі про внесення змін до статей 76, 77, 103, 136, 141 та до розділу XV "Перехідні положення" Конституції України визнав, що зміст законопроекту, який пізніше став Законом, не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та названі правові норми, провадження у справі підлягає закриттю в частині вимог про визнання протиправними дій відповідачів.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 157, статтею 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним прийняття Верховною Радою України рішень голосуванням присутніх народних депутатів України за відсутніх на пленарних засіданнях Верховної Ради України народних депутатів України, визнання протиправним прийняття Верховною Радою України 1 лютого 2011 року Закону України N 2952-VI (Закон N 2952-VI) щодо проведення чергових виборів до Верховної Ради України в останню неділю жовтня 2012 року менше як трьомастами народними депутатами України, які голосували особисто, визнання протиправним підписання Президентом України Закону України від 1 лютого 2011 року N 2952-VI, прийнятого менше як трьомастами народними депутатами України, які голосували особисто, закрити.

Рішення є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

 

Головуючий:

Ю. І. Цвіркун

Судді:

О. А. Веденяпін

 

В. С. Заяць

 

В. М. Кочан

 

Т. С. Розваляєва

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали