ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

03.05.2018 р.

Справа N 826/6380/17

 

Адміністративне провадження N К/9901/28580/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бучик А. Ю., суддів: Гімона М. М., Мороз Л. Л., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Мазур А. С. від 22.11.2017 (Ухвала N 826/6380/17) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Василенка Я. М., Кузьменка В. В., Шурка О. І. від 30.01.2018 у справі N 826/6380/17 (Постанова N 826/6380/17) за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови в частині, установив:

В травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та нечинним пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України N 637 від 05.11.2014 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (Постанова N 637), якою, зокрема, визначено, що виплата соціальних виплат за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам здійснюється через рахунки та мережі установ і пристроїв ПАТ "Державний ощадний банк України".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2017 (Ухвала N 826/6380/17), залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 (Постанова N 826/6380/17), відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення процесуальних строків; задоволено клопотання представника Кабінету Міністрів України про залишення адміністративного позову без розгляду; залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 в адміністративній справі N 826/6380/17.

Постановляючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що про оскаржувану постанову дізнався у вересні 2016 року від дати отримання відповіді на звернення до Центрального управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Зазначає, що не має можливості купувати газету "Урядовий кур'єр" та користуватися мережею Інтернет, а тому вважає що строки пропущені з поважних причин.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України N 637 від 05.11.2014 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (Постанова N 637).

В касаційній скарзі позивач вказує на те, що лише у вересні 2016 року дізнався про вказане рішення при отриманні відповіді на звернення до Центрального ОУПФ в м. Києві.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Відповідно до статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Порядок оприлюднення актів визначається Указом Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів і набрання ними чинності" від 10.06.97 N 503/97.

Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду.

Суд звертає увагу позивача, що постанову Кабінету Міністрів України N 637 від 05.11.2014 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (Постанова N 637) було опубліковано в Урядовому кур'єрі від 26.11.2014 N 220.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що коли йдеться про дію нормативно-правового акта, то строк, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це пояснюється тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які були об'єктивно непереборними, на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 343 ( N 2747-IV), 349 ( N 2747-IV), 350 ( N 2747-IV), 355 ( N 2747-IV), 356 ( N 2747-IV), 359 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року (Ухвала N 826/6380/17) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (Постанова N 826/6380/17) - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

Судді Верховного Суду:

А. Ю. Бучик

 

М. М. Гімон

 

Л. Л. Мороз




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали