ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17.05.2011 р.

N К-9576/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - Шипуліної Т. М., суддів - Голубєвої Г. К., Карася О. В., Рибченка А. О., Федорова О. М. розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову господарського суду Харківської області від 25.12.2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 року по справі N АС-41/281-06 за позовом Балаклійського підприємства теплових мереж до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т. М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія встановила:

На розгляд суду передано вимоги Балаклійського підприємства теплових мереж (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі - ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень N 0001332301/0 від 20.08.2004 та N 0001342301/0 від 20.08.2004.

Постановою господарського суду Харківської області від 25.12.2006 року позовні вимоги Балаклійського підприємства теплових мереж до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення N 0001342301/0 від 20.08.2004 про визначення податкового зобов'язання на суму 30000 грн. та податкове повідомлення-рішення N 0001332301/0 від 20.08.2004 в частині основного платежу - 9045,49 грн. та штрафних санкцій у розмірі 4522,75 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 року, постанова суду першої інстанції скасована в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 001332301/0 від 20.08.2004 про донарахування основного платежу - 9045,49 грн. та штрафних санкцій у розмірі 4522,75 грн., та прийнято в цій частині постанову про відмову в задоволенні позову. В іншій частині постанову господарського суду Харківської області від 25.12.2006 року залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 20.04.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 25.07.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 25.12.2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 року частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення N 0001342301/0 від 20.08.2004, прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, вимог ст. ст. 5, 6, 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено що на підставі акта перевірки N 208/26-212/32407198 від 19.08.2004, складеного за результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача за період з 01.07.2003 по 01.04.2004, відповідачем було прийнято податкове-повідомлення рішення N 0001332301/0 від 20.08.2004, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 80925,00 грн. та штрафні санкцій - 40462,50 грн., а також податкове-повідомлення рішення N 0001342301/0 від 20.08.2004, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 25000,00 грн. та штрафні санкції -5000,00 грн.

Зі змісту вищезазначеного акту вбачається, що за результатами перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (невірно визначено суму податкового кредиту в липні серпні 2003 року, до податкового кредиту включені податкові накладні, які видані Балаклійським виробничим управлінням водо-каналізаційного господарства по погашенню заборгованості за воду і стоки згідно мирової угоди від 14.08.2002 з Обласним КПТМ, яка виникла в період 2001 - 2002 років) та пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (збільшено амортизаційні відрахування на основні засоби за 3-й квартал 2003 року в сумі 100,1 тис. грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 півріччя та заниження податку на прибуток за 1-й квартал 2004 року).

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 0001342301/0 від 20.08.2004, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач відповідно до розподільчого балансу від 30.06.2003 отримав на свій баланс основні фонди, на які правомірно нарахував амортизацію.

Підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

За визначенням пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" розуміються матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно приписів пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 зазначеного Закону сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Пунктом 6 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні", що діяв на час реорганізації, передбачено, що при виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 1.3 Статуту позивача, зареєстрованого Балаклійською районною державною адміністрацією, в редакції від 12.05.2003. Підприємство є правонаступником Обласного комунального підприємства теплових мереж в частині майнових прав та обов'язків згідно з розподільчим балансом з моменту його підписання. Розподільчий баланс було складено та підписано 30.06.2003, а тому позивач як юридична особа, отримало на свій баланс основні фонди саме 30.06.2003.

Пункт 2.2 Статуту від 12.05.2003 встановлює, що по формі власності підприємство є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області.

Відповідно до акту приймання - передачі від 01.09.2003 від територіальних громад сіл, Селищ, міст Харківської обл. було передано до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району майно, яке вже знаходилося на балансі Підприємства (на праві повного господарського відання) відповідно до розподільчого балансу. Акт прийому-передачі від 01.09.2003 підписаний комісією, що була створена відповідно до рішення VII сесії Балаклійської ради XXIV скликання від 24.04.2003 "Про комісію по прийняттю у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району Балаклійського підприємства теплових мереж". Отже, комісія приймала майно саме позивача.

Пунктом 2.2 Статуту Підприємства у редакції від 10.09.2003 встановлено, що по формі власності підприємство вже є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Балаклійського району Харківської обл.

Оскільки актом від 01.09.2003 засвідчується лише зміна власника майна комунального підприємства, а не передача майна на його баланс, висновок податкового органу про безпідставне збільшення позивачем амортизаційних відрахувань на основні засоби є безпідставним, а рішення судів попередніх інстанцій в цій частині правомірними.

Згідно ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 25.12.2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 року по справі N АС-41/281-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали