ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06.10.2009 р.

N К-10696/09


Ухвалу скасовано(згідно з Постановою Верховного Суду України від 7 лютого 2012 року) (Постанова N 21-2171а09)

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Маринчак Н. Є., суддів: Голубєвої Г. К., Брайка А. І., Карася О. В., Федорова М. О., при секретарі - Прудкій О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 р. у справі 2а-3188/08 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (надалі - КП "Харківські теплові мережі") до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі - СДПІ), за участю прокуратури Харківської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

У лютому 2008 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ від 08.01.2008 р. N 0000010843/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 8 травня 2008 р. позов КП "Харківські теплові мережі" було задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ від 08.01.2008 р. N 0000010843/0.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 р. рішення суду першої інстанцій скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, КП "Харківські теплові мережі" звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій поставлено питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 р. як такої, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і просить залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності з податку на прибуток КП "Харківські теплові мережі", про що складено акт N 3734 від 19.12.2007 р.

Проведеною перевіркою в акті встановлено, що в порушення п. 16.2, п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та в порушення наказу ДПА України від 29.03.2003 р. N 143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства і Порядку її складання" платником податку при заповненні декларації з податку на прибуток були допущені арифметичні помилки при обчисленні податкового зобов'язання звітного періоду, а саме не заповнені рядки 14 (податкове зобов'язання звітного періоду) та 17 (сума податку до сплати), заповнення яких обов'язкове при заповненні рядку 12 і не визначено податкове зобов'язання у сумі 31818415,00 грн.

На підставі вищевказаних висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2008 р. N 0000010843/0 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 33409335,75 грн. у т. ч. 31818415,00 грн. основного платежу та 1590920,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Харківська міська рада Харківської області на 11 сесії 5 скликання прийняла рішення N 27/07 від 21.02.2007 р. "Про надання додаткової пільги зі сплати податку на прибуток КП "Харківські теплові мережі". Згідно цього рішення позивачу встановлено додаткову пільгу на 2007 р. з податку на прибуток, чим звільнено КП "Харківські теплові мережі" від сплати цього податку в розмірі 100 %.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивує рішення тим, що згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів. А отже, прийняте Харківською міською радою рішення N 27/07 від 21.02.2007 р., яким позивачу встановлено додаткову пільгу зі сплати податку на прибуток, яке не скасовано, і на підставі ст. 144 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України, є підставою для висновку про протиправність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, яким визнано обґрунтованими позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення про донарахування КП "Харківські теплові мережі" податкового зобов'язання з податку на прибуток, судова колегія апеляційної інстанції виходила з того, що оскільки Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не надано повноважень органам місцевого самоврядування стосовно встановлення пільг щодо сплати податку на прибуток підприємств комунальної форми власності, то органи місцевого самоврядування не мають права на надання пільг зі сплати цього податку. За таких обставин суд апеляційної інстанції встановив, що при відсутності у позивача встановленої в законному порядку пільги зі сплати податку на прибуток, контролюючим органом правомірно донараховано податкові зобов'язання.

Судова колегія касаційної інстанції цілком погоджується із висновками, яких дійшов суд другої інстанції, з огляду на таке.

Одним із принципів побудови системи оподаткування встановленого у Законі України "Про систему оподаткування" передбачено: єдиний підхід, тобто забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг.

В Україні справляються два види податків: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Податок на прибуток підприємств віднесено цим Законом до загальнодержавних податків, які згідно ч. 2 ст. 14 вказаної вище норми Закону встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 червня 2009 р. у справі N 15-рп/2009 зазначено, що загальновизнаними елементами правового механізму регулювання податків і зборів (обов'язкових платежів) є суб'єкт або платник податку, об'єкт оподаткування, одиниця оподаткування, джерело сплати податку, податкова ставка, податковий період, строки та порядок сплати податку, податкова квота, податкові пільги.

Прийняття законів належить до повноважень парламенту - Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в Україні.

А також Конституційний Суд України у Рішенні від 23 червня 2009 р. у справі N 15-рп/2009 наголошує, що ним неодноразово надавалось роз'яснення, що право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом, належить виключно Верховній Раді України і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади Конституцією України не передбачено. А отже, делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади порушує вимоги Основного Закону України, згідно з яким органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, враховуючи розтлумачені Конституційним Судом України повноваження Верховної Ради України, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що відповідно до конституційних положень право встановлювати (скасовувати) загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) належить до законодавчих повноважень Верховної Ради України. Це виключне повноваження передбачає і право парламенту визначати всі елементи правового механізму регулювання податків і зборів (обов'язкових платежів) та строки справляння податку.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення СДПІ від 08.01.2008 р. N 0000010843/0 прийнято на підставі вимог чинного законодавства, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційних скаргах не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" - залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

 

Головуючий

 

Судді

 





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали