ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28.03.2017 р.

N К/800/36417/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючий, суддя - Вербицька О. В., судді: Маринчак Н. Є., Цвіркун Ю. І., за участю секретаря - Калініна О. С., представників: позивача - ОСОБА_4, відповідача - Д. О. Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі N 826/10361/16 за позовом ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

ОСОБА_6 (далі - позивач, ОСОБА_6) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві від 26.01.2016 N 0000141201.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу представник ОСОБА_6, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків фізичної особи ОСОБА_6 щодо отриманого іноземного доходу у період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 25.12.2015 N 711/1/26-50-12-01/НОМЕР_2.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, пп. 170.2.2 та пп. 170.2.6 п. 170.2, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170, пп. "а", "б" п. 176.1 ст. 176 ПК України.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2016 N 0000141201, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 8978600,84 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

09 квітня 2015 року ОСОБА_6 до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік. До податкової декларації про майновий стан за 2014 рік подано додаток N 2 "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого (рухомого) майна та/або від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) та/або в результаті прийняття у спадщину чи дарунок майна", а також додаток N 3 "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження наведених у додатках N 2, 3 до декларації даних ОСОБА_6 надано копії підтверджуючих документів щодо доходів та витрат, в тому числі договори купівлі-продажу, платіжні доручення та банківські виписки.

Висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства обґрунтовані тим, що фізичною особою ОСОБА_6 не було подано додаток N 4 "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих з джерел за межами України" до податкової декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік, та не відображено отриману суму доходу від продажу інвестиційних активів та корпоративних прав юридичним особам - нерезидентам України Компаніям "Меліан Менеджмент ЛТД" (м. Беліз, Беліз), "Естрон Трейдінг ЛТД", "Магавенія Інвестментс ЛТД" (м. Лімассол, Кіпр), "Звонкос Корп. ЛТД" (м. Нікосія, Кіпр) на суму 28025000 грн., а також від продажу власного нерухомого майна та земельної ділянки юридичним особам - нерезидентам України Компаніям "Магавенія Інвестментс ЛТД" (Лімасол, Кіпр) та "Кендлема ЛТД" (Лімасол, Кіпр) на суму 16930919 грн.

Згідно пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Водночас, згідно з пп. "в" пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що корпоративні права та нерухоме майно, які були відчужені позивачем на користь юридичних осіб-нерезидентів, знаходяться виключно в межах митної території України.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач отримав дохід від діяльності на території України з відчуження корпоративних прав та продажу власного нерухомого майна, а тому відсутні будь-які підстави вважати отримані позивачем кошти від відчуження корпоративних прав іноземним доходом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

О. В. Вербицька

Судді:

Н. Є. Маринчак

 

Ю. І. Цвіркун




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали