ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14.03.2017 р.

N К/800/33864/15

Вищий адміністративний суд України у складі суддів: головуючого - Цвіркуна Ю. І. (суддя-доповідач), Вербицької О. В., Маринчак Н. Є., за участю секретаря судового засідання - Савченко А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 року у справі N 804/4709/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року у справі N 804/4709/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 22.08.2013 року N 0000112800.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АТБ-Маркет" з питань правомірності формування від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами по результатам декларування податку на прибуток за 2012 рік за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, відповідачем складено акт від 07.08.2013 року N 86/28.3-30487219, яким встановлено порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 153.8 ст. 153, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 5981670,00 грн. у II кварталі 2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 року N 0000112800, яким ТОВ "АТБ-Маркет" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 8972505,00 грн. в тому числі 5981670,00 грн. - за основним платежем та 2990835,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Позиція податкового органу полягає в тому, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року при відображенні від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами (додаток ЦП до Декларації), застосовані норми п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України без урахування змін, внесених п. 97 Закону України від 24.05.2012 року N 4834-IV "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких видів податкових норм" (Закон N 4834-VI). Крім того, в ході перевірки встановлено, що при перенесенні від'ємного значення від операцій з цінними паперами за результатами декларування по податку на прибуток за 2012 рік ТОВ "АТБ-Маркет" не враховано вимоги наказу ДПС України від 21.12.2012 року N 1160 "Про затвердження узагальнюючої податкової консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами" (Наказ N 1160), а саме: не здійснено аналіз та вирахування з суми залишку від'ємного фінансового результату по операціях з цінними паперами звітного року суми в розмірі 151209689,00 грн. (станом на 01.01.2012 року) непроданих цінних паперів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо відсутності порушення позивачем вимог податкового законодавства, і, як наслідок, неправомірного прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Статтею 153 Податкового кодексу України (далі - ПК України) запроваджено порядок оподаткування операцій особливого виду, зокрема пунктом 153.8 ПК України встановлено правила оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзацом четвертим пункту 153.8 ПК України встановлено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Абзаци другий та третій пункту 153.8 ПК України для цілей ведення такого відокремленого обліку фінансових результатів зазначених операцій визначає терміни "доходи" та "витрати".

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 153.8 ПК України якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

В свою чергу, стаття 150 ПК України визначає порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів, зокрема п. 150.1 - порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування, що не враховує витрат на придбання цінних паперів, а пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" визначає умови застосування пункту 150.1 статті 150 Кодексу.

Таким чином, законодавець виокремив операції з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, як операції особливого виду, та передбачив окремий облік їх фінансових результатів, встановивши спеціальні правила його визначення.

Прибуток, одержаний від операцій з цінними паперами, включається до доходної частини податкової декларації платника податку, є складовою частиною доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Отже, від'ємне значення об'єкта оподаткування та від'ємний фінансовий результат між витратами та доходами за операціями з продажу цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, є різними за економічним змістом і значенням показниками при визначенні податкових зобов'язань.

Враховуючи наведене, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" ПК України (зі змінами, внесеними Законом України від 24.05.2012 року N 4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" (Закон N 4834-VI)), яким обмежено включення від'ємного значення об'єкта оподаткування до витрат звітних податкових періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року розміром 25 відсотків суми такого від'ємного значення, не може бути застосовано до від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а відтак, не обмежує право платника податку враховувати всю суму від'ємного показника фінансових результатів від цих операцій в наступних податкових періодах.

Отже, суди попередніх інстанцій правомірно визначилися із тим, що від'ємний фінансовий результат з торгівлі цінними паперами за своєю суттю є витратами на придбання цінних паперів, що були понесені в минулих податкових періодах, та не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток, а відтак не включається до складу витрат платника податку у звітному податковому періоді і тим самим не впливає на розмір об'єкта оподаткування платника податку.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженої наказом ДПС України від 21.12.2012 року N 1160 (Наказ N 1160), у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року), у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, 1 мільйон гривень та більше враховується лише по 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу, якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012 року.

Таким чином, обмеження щодо врахування збитків застосовується лише до від'ємного значення, яке не містить витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012 року.

Відповідно витрати на придбання цінних паперів, які були придбані в попередніх податкових періодах та не реалізовані станом на 01.01.2012 року, враховуються в рядку "від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду" Додатка ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток банку в наступних податкових періодах у повному обсязі, що і мало місце в спірному випадку.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 року у справі N 804/4709/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

Ю. І. Цвіркун

Судді:

О. В. Вербицька

 

Н. Є. Маринчак




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали