ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

22.08.2018 р.

Справа N 812/1283/17

 

Адміністративне провадження N К/9901/46056/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Пасічник С. С., суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Пляшкової К. О. від 22 листопада 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шишова О. О., суддів: Сіваченко І. В., Гаврищук Т. Г. від 06 лютого 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просило: - визнати протиправними дії при винесенні податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 16 березня 2017 року N 0001821303 відносно ТОВ "Діброва"; - визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2017 року N 0001821303 відносно ТОВ "Діброва".

Позов обґрунтовано тим, що донарахування відповідачем ТОВ "Діброва" як податковому агенту суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками господарських операцій з ФОП Г. Л. Ю. є безпідставним, оскільки виплата доходу вказаному контрагенту здійснювалась як фізичній особі-підприємцю. Крім того, судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано наказ про проведення перевірки, за результатами якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 16 березня 2017 року N 0001821303, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Діброва" визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 705676,25 грн., у тому числі: за податковим зобов'язанням - 564541,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 141135,25 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу керівника контролюючого органу, який скасовано в судовому порядку. При цьому решту позовних вимог визнав необґрунтованими з огляду на те, що дії з прийняття податкового повідомлення-рішення є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій у вказаній частині скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказує на правомірність дій щодо проведення перевірки та наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку із недотриманням ним вимог пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 20 січня 2017 року N 16 відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Діброва" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "МДМ КОД" та щодо повноти сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору за період з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року по взаємовідносинам з фізичною особою - підприємцем Г. Л. Ю., за результатами якої складено акт від 10 лютого 2017 року N 15, яким встановлено порушення: - підпунктів 14.1.234, 14.1.235 пункту 14.1 статті 14, підпункту 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.1 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 185 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, абзацу першого пункту 201.7, абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податкові зобов'язання за період грудень 2015 року на загальну суму 1185654,00 грн. та занижено податкові зобов'язання за наслідками реалізації товару неідентифікованому підприємству на суму 1185654,00 грн.; - пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України через незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікованих та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків; - підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 та підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб, який підлягав сплаті до бюджету у сумі 564541,00 грн.; - підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено військовий збір, який підлягав сплаті до бюджету у сумі 42386,25 грн.; - пункту 51.1 статті 51, підпункту "а" пункту 171.2 статті 171, підпунктів "а", "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті подання ТОВ "Діброва" звітності за формою 1-ДФ (Порядок N 4) про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за IV квартал 2015 року, з недостовірними даними.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України покладено встановлений при перевірці факт неоподаткування ТОВ "Діброва" як податковим агентом сум виплаченого доходу фізичній особі Г. Л. Ю.

В подальшому відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2017 року N 0001821303, яким ТОВ "Діброва" визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 705676,25 грн., у тому числі: за податковим зобов'язанням - 564541,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 141135,25 грн.

Не погодившись з наказом про проведення документальної невиїзної перевірки та діями податкового органу щодо її проведення, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року у справі N 812/730/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, позов ТОВ "Діброва" задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Луганській області від 20 січня 2017 року N 16 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Діброва" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "МДМ КОД" та щодо повноти сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору за період з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року по взаємовідносинам з фізичною особою - підприємцем Г. Л. Ю. Визнано протиправними дії ГУ ДФС у Луганській області з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Діброва" з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "МДМ КОД" та щодо повноти сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору за період з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року по взаємовідносинам з фізичною особою-підприємцем Г. Л. Ю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В силу пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як зазначено у пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв'язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16 лютого 2016 року (справа N 826/12651/14) (Постанова N 21-2749а15, 826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа N 21-425а14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа N 1570/7146/12) (Постанова N 1570/7146/12, К/9901/1895/18).

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16 березня 2017 року N 0001821303, був наказ відповідача від 20 січня 2017 року N 16, а предметом розгляду справи N 812/730/17 - законність прийняття вказаного наказу та проведення перевірки на його підставі, судами обґрунтовано прийнято до уваги судові рішення у справі N 812/730/17, якими вказаний наказ про проведення перевірки та дії відповідача щодо проведення самої перевірки визнано протиправними.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують факту протиправності призначення та проведення перевірки позивача, та правильності мотивів, якими обґрунтовано оскаржувані судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 341 ( N 2747-IV), 345 ( N 2747-IV), 349 ( N 2747-IV), 350 ( N 2747-IV), 355 ( N 2747-IV), 359 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), суд постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року у справі N 812/1283/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

 

Судді Верховного Суду:

С. С. Пасічник

 

І. А. Васильєва

 

В. П. Юрченко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали