Шановні партнери! Вимушені повідомити, що в зв'язку зі зміною собівартості, з 1 березня будуть підвищені ціни на ДСТУ та ДБН


Додаткова копія: Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

14.05.2018 р.

Справа N 826/13203/16

 

Адміністративне провадження N К/9901/42198/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 (колегія суддів: Г. В. Земляна, М. В. Межевич, Є. О. Сорочко) у справі N 826/13203/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення N 741-1305 від 08 червня 2016 року.

Обґрунтовуючи позов вказав, що оскільки Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" ухвалений 28.12.2014, тобто після 15.07.2014, то застосування контролюючим органом положень ПК України з урахуванням внесених Законом змін, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2016 позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення N 741-1305 від 08 червня 2016 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи не підтверджується факт проведення відповідачем оцінки транспортного засобу позивача, а тому незрозуміло чим керувався відповідач (якими даними та розрахунками) при нарахуванні позивачу транспортного податку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2017 року у задоволені позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вартість автомобіля позивача станом на лютий 2016 року складає 1545305,64 грн., що перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто 1033500 грн. та відповідно є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишивши рішення суду першої інстанції в силі. Вказується на те, що даних щодо пробігу та середньоринкової вартості належного позивачу транспортного засобу ні відповідачем, ні іншими особами не було встановлено, а тому залишається незрозумілим по якій методиці проводився розрахунок середньоринкової вартості автомобіля без інформації про його фактичний пробіг.

15.02.2017 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 відкрито.

20.03.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В. П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства ( N 2747-IV) у редакції Закону від 03.10.2017 N 2147 (Закон N 2147-VIII).

Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, згідно пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) (далі - КАС України), розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz, модель S 500L 4Matic, з об'ємом двигуна 4663 куб. см, 2014 року випуску, дата реєстрації транспортного засобу - 24 квітня 2014 року.

08 червня 2016 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення N 741-1305, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

1 січня 2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).

Водночас, 24.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 року (далі - Закон N 909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.

Так, згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 року N 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Законом України N 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1033500 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз. 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 N 66 (Постанова N 66), відповідно до положень пункту 2 (Постанова N 66) якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 N 403 (Офіційний вісник України, 2013 року, N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку N 403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку N 403).

Згідно пункту 5 Методики (Постанова N 66), ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики (Постанова N 66) розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики (Постанова N 66) в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайта в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 Методики (Постанова N 66) в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень Методики (Постанова N 66) та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Як встановлено апеляційним судом, згідно наданого відповідачем розрахунку середньоринкової вартості автомобіля позивача, здійсненого на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, що перебуває у власності позивача, його вартість станом на лютий 2016 року складає 1545305,64 грн. що перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення застосовано не фактичний, а середньорічний пробіг транспортного засобу 27000 км на рік, що становить для автомобіля 2014 року випуску 54000 км (27000 х 2).

Нормативний середньорічний пробіг транспортного засобу визначається відповідно до Додатка 2 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року N 66 (Постанова N 66)) Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (Постанова N 66) та становить 27000 км на рік (для автомобілів 2014 року випуску пробіг застосовується в розмірі 27000 х 2 = 54000 км).

Відповідно до п. 12 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року N 66 (Постанова N 66)) у разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Доводи касаційної скарги в частині того, що середньоринкову вартість автомобіля не можливо встановити без врахування фактичного пробігу автомобіля, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у разі якщо показники фактичного пробігу автомобіля змінюють коефіцієнт коригування ринкової вартості автомобіля, обов'язок доведення такої обставини належить власникам такого автомобіля. Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було надано інформацію щодо фактичного пробігу свого автомобіля.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 ( N 2747-IV), 345 ( N 2747-IV), 349 ( N 2747-IV), 350 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2017 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Судді Верховного Суду:

В. П. Юрченко

 

І. А. Васильєва

 

С. С. Пасічник




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали