ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

15.02.2012 р.

Справа N 2а/0470/1541/12


Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Серьогіної О. В., при секретарі судового засідання - Калині В. М. (за участю: представника позивача - Мороза С. В., представника відповідача - Овсяникової Л. О., представника відповідача - Березовської О. М.), розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення N 0005020220/1123 від 16.01.2012 року, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення N 0005020220/1123 від 16.01.2012 року, яке винесено Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 14, 46, 103, 120, 160 Податкового кодексу України, ст. 7, 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 6 Угоди між Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр, ст. ст. 1107, 1108 Цивільного кодексу України, п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.02.2012 року.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".

У судове засідання з'явилися представник позивача та представники відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.01.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форма "Р" N 0005020220/1123, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 267457,67 грн. (основний платіж 267287,67 грн., штрафні (фінансові) санкції 170 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі Акта від 20.10.2011 року N 2302/23-2/31959328 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Фактор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р.".

В ході перевірки встановлено здійснення виплати доходу нерезиденту із джерелом їх походження з України компанії "Limited" (Cyprus, Nicosia) згідно ліцензійних договорів за використання торговельних марок у період з грудня 2010 року по червень 2011 року на загальну суму 241000 дол. США (1921438,30 грн.). Згідно листа Державного департаменту інтелектуальної власності власником торговельних марок Легкі" та "Флінт", що є предметом ліцензійних договорів з компанією "grion Limited" (Cyprus, Nicosia), є компанія "Limited" (British Virgin Islands, Tortola). З урахуванням норм ст. 103 ПКУ компанія "Limited" (British Virgin Islands, Tortola) є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, а компанія "Limited" (Cyprus, Nicosia) номінальним отримувачем доходу. Згідно Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна термін "Сполучене Королівство" не включає жодну заморську територію Великобританії, зокрема, Британські Вірджинські Острови. Таким чином, доходи бенефіціарного (фактичного) отримувача - компанія (BritishVirginIslands, Tortola) підлягають оподаткуванню відповідно до п. 160.2 ст. 160 ПКУ. На порушення вимог ст. 103 ПКУ ТОВ "Фактор" було безпідставно застосовано норми ст. 6 Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна в частині звільнення від оподаткування доходу з джерелом походження з України, оскільки компанія "on Limited" (Cyprus, Nicosia) є лише номінальним утримувачем (номінальним власником), а фактичним отримувачем є компанія "ex Limited" (British Virgin Islands, Tortola). Враховуючи викладене, ТОВ "Фактор" на порушення вимог ст. 103, ст. 160 ПКУ під час виплати номінальному утримувачу (номінальному власнику) компанії "Limited" (Cyprus, Nicosia) доходу у вигляді роялті на загальну суму 1781917,78 грн. не утримано податок на доходи нерезидента із джерелом його походження з України по ставці 15 % та не сплачено до бюджету на загальну суму 267287,67 грн. Згідно ст. 127 з урахуванням п. 7 підрозділу 10 розділу XX ПКУ застосовується штрафна санкція за період з 1 січня по 30 червня 2011 року у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення. На порушення ст. 46, ст. 103, ст. 120 ПКУ ТОВ "Фактор" не подано до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська додаток ПН до рядка 17 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року. До підприємства застосована штрафна санкція у сумі 170 грн.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами у справі, що між компанією "Limited" (Ліцензіар) та ТОВ "Фактор" (Ліцензіат) укладено Ліцензійний договір N 4/01-08 від 17.11.2008 року на використання об'єктів права інтелектуальної власності зареєстрованих торговельних марок за свідоцтвами України на знак для товарів і послуг:

- N 98969 від 10.11.2008 року з пріоритетом від 16.03.2008 року на знак ЛЕГКІ" відносно товарів 30 та послуг 35 класів МКТП;

- N 118674 від 25.02.2010 року з пріоритетом від 28.07.2008 року на знак "ФЛІНТ" відносно товарів 30 класу МКТП.

Додатком N 2 від 01.01.2010 року до Ліцензійного договору N 4/01-08 від 17.11.2008 року передбачено, що за надання дозволу на використання торговельних марок ТОВ "Фактор" сплачує ліцензійний платіж за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року у розмірі 17520 дол. США. Використання Ліцензіатом з дозволу Ліцензіара вказаних торговельних марок підтверджено актом приймання-передачі від 31.12.2010 року.

Платіжним дорученням N 11 від 17.12.2010 року ТОВ "Фактор" сплатило на користь бенефіціара компанії "grion Limited" 17520 дол. США.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування, зокрема, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки.

У відповідності зі ст. 13 вказаного Закону будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, роялті. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року N 470, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Отже, згідно законодавства, чинного на час оплати позивачем компанії "Limited" роялті у сумі 17520 дол. США, підставою для звільнення від оподаткування доходів нерезидента була довідка, що підтверджувала, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

У відповідності з Сертифікатом від 10.02.2011 року компанія "grion Limited" є резидентом Республіки Кіпр.

У відповідності зі ст. 6 Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.82 року платежі за авторськими правами і ліцензіями, що отримуються з джерел в одній Державі, що домовляється, особою з постійним місцеперебуванням в іншій Державі, що домовляється, не підлягають оподаткуванню в першій Державі. Термін "платежі за авторськими правами і ліцензіями", в цій статті означає будь-які платежі, що отримані в якості компенсації за продаж, використання або надання права в користування, зокрема, товарних знаків, а також знаків обслуговування, фірмових найменувань та іншої аналогічної власності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач правомірно не здійснював утримання податку з доходу, що був виплачений ним на користь резидента Республіки Кіпр компанії "Limited" платіжним дорученням N 11 від 17.12.2010 року.

01.01.2011 року між компанією "Limited" (Ліцензіар) та ТОВ "Фактор" (Ліцензіат) укладено ліцензійний договір N 4/01-11 на використання об'єктів права інтелектуальної власності зареєстрованих торговельних марок за свідоцтвами України на знак для товарів і послуг:

- N 98969 від 10.11.2008 року з пріоритетом від 16.03.2008 року на комбінований знак ЛЕГКІ відносно товарів 30 та послуг 35 класів МКТП;

- N 118674 від 25.02.2010 року з пріоритетом від 28.07.2008 року на знак "ФЛІНТ" відносно товарів 30 класу МКТП.

Згідно додатка N 1 від 01.01.2011 року до вказаного ліцензійного договору:

- за надання дозволу на використання торговельної марки (знаку для товарів та послуг) за Свідоцтвом України N 98969 від 10.11.2008 року з пріоритетом від 16.03.2008 року на знак ЛЕГКІ" протягом періоду з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року Ліцензіат сплачує Ліцензіару ліцензійні платежі в розмірі 32040 дол. США;

- за надання дозволу на використання торговельної марки (знаку для товарів та послуг) за Свідоцтвом України N 118674 від 25.02.2010 року з пріоритетом від 28.07.2008 року на знак "ФЛІНТ" протягом періоду з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року Ліцензіат сплачує Ліцензіару ліцензійні платежі в розмірі 638400 дол. США.

Загальна сума ліцензійних платежів за надання дозволу на використання (невиключної ліцензії) зазначених Торговельних марок протягом періоду з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року складає 670440 дол. США.

30.04.2011 року між компанією "Limited" та ТОВ "Фактор" було складено акт N 1 приймання-передачі наданих послуг до ліцензійного договору N 4/01-11 від 01.01.2011 року, з якого вбачається, що Ліцензіат в період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року використовував вказані в договорі торговельні марки і загальна сума за використання Ліцензіатом торговельних марок (ліцензійні платежі (роялті)) становить 223480 дол. США.

Платіжним дорученням N 20 від 06.06.2011 року ТОВ "Фактор" сплатило на користь бенефіціара компанії "grion Limited" роялті у сумі 223480 дол. США.

Підпунктом 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування, зокрема, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою.

Пунктами 160.1, 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України встановлено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, роялті. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, за змістом п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 ПК України резидент, що здійснює на користь нерезидента виплату роялті, зобов'язаний утримувати податок з такого доходу за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за його рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

Як зазначалося вище, компанія "Limited" у відповідності з Сертифікатом від 10.02.2011 року є резидентом Республіки Кіпр.

У відповідності зі ст. 6 Угоди між Урядом Союзу РСР та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.82 року платежі за авторськими правами і ліцензіями, що отримуються з джерел в одній Державі, що домовляється, особою з постійним місцеперебуванням в іншій Державі, що домовляється, не підлягають оподаткуванню в першій Державі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач правомірно не здійснював утримання податку з доходу, що був виплачений ним на користь резидента Республіки Кіпр компанії "Limited" платіжним дорученням N 20 від 06.06.2011 року.

Доводи відповідача, що компанія "Limited" є номінальним отримувачем доходу, а бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу є компанія "Limited" (British VirginIslands, Tortola), оскільки вона є власником торговельних марок TTO Легкі"та "Флінт" суд не враховує з огляду на таке.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата роялті за використання торговельних марок "Легкі" та "Флінт" здійснювалась позивачем компанії "ion Limited" на підставі ліцензійних договорів на використання зареєстрованих торговельних марок за свідоцтвами України на знак для товарів і послуг N 4/01-08 від 17.11.2008 року та N 4/01-11 від 01.01.2011 року.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, у відповідності з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів неправомірності вказаних договорів, встановлених судовим рішенням внаслідок їх оспорювання компанією "Limited" або іншими зацікавленими особами відповідачем не надано.

Пунктами 103.2, 103.3 ст. 103 ПК України встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Доказів того, що компанія "Limited" є агентом, номінальним утримувачем або є тільки посередником щодо отриманого доходу відповідачем не надано.

Крім того, у відповідності з п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом державної податкової служби.

Судом встановлено, що в порушення вимог п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України позивач звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у 2 кварталі 2011 року податковому органу не надавав.

У відповідності з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні у зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України в частині утримання податку з доходів нерезидента збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 267287,67 грн., але штрафні санкції, передбачені п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у сумі 1 грн. не застосував, проте застосував штрафні санкції у сумі 170 грн. за неподання звіту про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у 2 кварталі 2011 року.

Але, п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в якому одночасно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних осіб в розмірі 267287,67 грн. та суму штрафних санкцій за неподання податкової звітності у сумі 170 грн. є таким, що винесено відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства.

З урахуванням викладеного та зважаючи на обсяг та характер порушень, допущених відповідачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. ст. 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення N 0005020220/1123 від 16.01.2012 року, яке винесено Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" (ідентифікаційний номер 31959328) судовий збір у сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 20.02.2012 р.

 

Суддя:

О. В. Серьогіна





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали