КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20.03.2012 р.

Справа N 2а-19229/10/2670


Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого, судді - Троян Н. М., суддів: Твердохліб В. А., Костюк Л. О., при секретарі - Горяіновій Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Профспілки "Захист" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Профспілки "Захист" до Міністерства внутрішніх справ, третя особа: ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування рішення, встановила:

Профспілка "Захист" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування речення 2 абзацу 3 підпункту 3.7.6 в редакції п. 1.11 наказу МВС України N 230 від 08.06.2010 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Профспілка "Захист" звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Міністерством внутрішніх справ України 08.06.2010 р. було прийнято наказ "Про внесення змін до наказу МВС від 31.12.2007 р. N 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ".

24.10.2010 р. Позивачеві стало відомо, що 08.06.2010 р. Відповідач видав наказ N 230, яким вніс зміни до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 р. N 499. Пунктом 1.11 оскаржуваного наказу відповідач доповнив Інструкцію підпунктом 3.7.6 із другим реченням третього абзацу наступного змісту: "загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень, 2 години вночі), яка не враховується в робочий час".

На думку позивача, вказане речення суперечить ст. 18 ЗУ "Про міліцію" та ч. 3 п. 21 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

У відповідності до ст. 18 Закону України "Про міліцію" визначено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 21 Положення для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.

Внутрішній розпорядок в органах внутрішніх справ, а також у навчальних закладах (навчальних підрозділах), що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації начальницького складу Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів.

Відповідно до вказаної норми організація діяльності чергових частин структурних підрозділів центрального апарату МВС, головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях (далі - ГУМВС, УМВС), міських управлінь, міських, районних, лінійних відділів (управлінь), відділів (відділень) міліції, лінійних відділень (пунктів), навчальних закладів системи МВС, стройових підрозділів встановлена Інструкцією з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженою наказом МВС України від 28 квітня 2009 року N 181, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2009 року за N 786/16802 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.5 Інструкції передбачено, що працівники чергової частини несуть службу у форменому одязі встановленого зразка їх робота організовується в чотири зміни тривалістю 24 години кожна. Особам добового наряду під час чергування надаються по черзі перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку загальною тривалістю до чотирьох годин, у тому числі до двох годин у денний і двох годин у нічний час.

Як вбачається із оскаржуваного наказу, 4 години перерви, що надаються працівникам, які працюють у добовому наряді, не враховується в робочий час, тобто працівникам чергової частини табелюється 20 годин робочого часу відпрацьованої доби.

Враховуючи, що при наявності у підрозділах органів внутрішніх справ чотирьох змін чергових, кожна зміна працює 24 години, після чого надається відпочинок тривалістю 72 години.

При тимчасовій неможливості забезпечити чотиризмінну роботу чергової частини (при некомплекті, у разі хвороб, відпусток чи з інших причин) штатним працівникам чергових частин, а також підмінним черговим може надаватися відпочинок тривалістю 48 годин (п. 1.6 Положення).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що працівники чергових частин структурних підрозділів МВС України працюють у добовому режимі (1 доба через 3 доби). При цьому нормальна тривалість робочого часу працівників міліції не може перевищувати 41 годину на тиждень, як то встановлено абз. 1 п. 21 Положення. Також судом встановлено, що Положення про проходження служби, яким встановлений порядок та умови проходження служби в органах внутрішніх справ, не роз'яснює умови та порядок надання перерви для відпочинку та харчування, тоді як вказане питання врегульоване Кодексом законів про працю України.

У відповідно ст. 66 КЗпП України працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.

Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

Таким чином, правилами внутрішнього розпорядку служб і підрозділів МВС України для осіб, що несуть службу у добовому наряді, встановлена перерва для вживання їжі та короткочасного відпочинку загальною тривалістю до чотирьох годин, у тому числі до двох годин у денний і двох годин у нічний час, яка відповідно до вищезазначеної норми не враховується у робочий час.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що Міністерство внутрішніх справ України при виданні наказу від 08.06.2010 N 230 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того в оскаржуваному рішенні зазначається, що оскаржуваний наказ МВС України пройшов погодження з Міністерством праці та соціальної політики України, яке згідно з Положенням про це Міністерство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. N 1543, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що здійснює нагляд за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, а також щорічно встановлює єдині норми тривалості робочого часу на рік (без урахування часу перерви для відпочинку та харчування). Крім того, оскаржуваний наказ погоджено з Профспілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ та пройшов правову експертизу на відповідність його Конституції та законодавству України в Міністерстві юстиції України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття наказу від 08.06.2010 р. N 230, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, з таким рішенням погоджується колегія суддів та вважає його обґрунтованим, постановленим у відповідності до норм чинного законодавства України. Доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу Профспілки "Захист" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Ухвала складена в повному обсязі 26.03.2012 р.

 

Головуючий, суддя

Н. М. Троян

Судді:

В. А. Твердохліб

 

Л. О. Костюк





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали