ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

14.05.2018 р.

N 826/10567/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді - Келеберди В. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Департамент архітектури та містобудування виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Проджект", Обслуговуючий кооператив "Єнісейська садиба-2" про визнання проти правним та скасування рішення від 06 квітня 2017 року N 141/2363 "Про затвердження детального плану території в межах АДРЕСА_1" (Рішення N 141/2363), встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 06 квітня 2017 року N 141/2363 "Про затвердження детального плану території в межах АДРЕСА_1" (Рішення N 141/2363), посилаючись на його прийняття без дотримання вимог чинного законодавства щодо забезпечення проведення громадських слухань проекту детального плану, з порушенням вимог постанови Кабінету міністрів України від 25 травня 2011 року N 555 "Про порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні" (Постанова N 555) (далі - Постанова N 555), законів України "Про природно-заповідний фонд України", "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах" (Закон N 3159-VI), невідповідність затвердженого оскаржуваним рішенням ДПТ чинному Генеральному плану міста Києва, з порушенням строків оприлюднення рішення щодо розроблення проекту містобудівної документації.

Ухвалою суду від 30 серпня 2017 року відкрито провадження у справі N 826/10567/17, призначено судовий розгляд.

Судове засідання відбулося 16 листопада 2017 року, залучено третіх осіб для участі у справі, оголошено перерву.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII), яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( N 2747-IV), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15 березня 2018 року відбувся розгляд справи, представником відповідача надано суду письмовий відзив на позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає, вважає оскаржуване рішення законним, таким, що прийнято з дотриманням визначеної законом та іншими нормативно-правовими актами процедури, у тому числі з урахуванням думки громадськості, про що надав підтверджуючи документи. Судом також витребувано від третьої особи - ТОВ "Терра Проджект" текстові та графічні матеріали детального плану території у межах вулиці Саперно-Слобідської, проспекту Науки у Голосіївському районі м. Києва, які у подальшому були надані на запит суду.

В судовому засіданні 12 квітня 2018 року судом ухвалено подальший розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV).

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд виходить з того, що спірні правовідносини регулюються законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI), "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 559 "Про містобудівний кадастр" (Постанова N 559), постановою Кабінету міністрів України від 25 травня 2011 року N 555 "Про порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні" (Постанова N 555) та іншими нормативно-правовими актами.

З метою реалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року N 824/7060 (Рішення N 824/7060) Київська міська рада прийняла рішення від 13 листопада 2013 року N 518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації" (Програма N 518/10006), яким затвердила Програму створення (оновлення) містобудівної документації у місті Києві (далі - Програма).

Відповідно до пункту 2 рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року N 518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації" (Програма N 518/10006) Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено виступити замовником створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до затвердженої Програми (Програма N 518/10006).

Згідно пункту 5 Програми (Програма N 518/10006) організація розроблення містобудівної документації у місті Києві здійснюється Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), тобто замовником відповідно до Переліку містобудівної документації (Програма N 518/10006), що розроблятиметься у 2014 - 2017 роках з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій.

При цьому, замовник містобудівної документації:

- організовує в установленому порядку поновлення матеріалів топографо-геодезічної зйомки територій міста Києва, проведеної у минулі роки, необхідних для розроблення містобудівної документації відповідно до Програми (Програма N 518/10006);

- забезпечує урахування питань, пов'язаних з розміщенням об'єктів будівництва, іншого використання територій, з погодженням проектів землеустрою, наданням містобудівних умов та обмежень на проектування об'єктів при розробленні містобудівної документації;

- визначає та уточнює межі розроблення містобудівної документації;

- забезпечує організацію фінансування розроблення містобудівної документації шляхом залучення інвестиційних коштів або подання відповідного бюджетного запиту;

- готує завдання на розроблення містобудівної документації та подає його на затвердження заступнику голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків, готує інші вихідні дані;

- визначає розробника містобудівної документації;

- забезпечує урахування громадських інтересів шляхом публікації оголошення про розроблення містобудівної документації, організації проведення громадських слухань після отримання проекту містобудівної документації від розробника;

- у разі необхідності та за наявності інвестиційних пропозицій готує проект рішення Київської міської ради про зміни у переліку містобудівної документації, наведеної у додатку до Програми (Програма N 518/10006);

- при розробленні зонінгу уточнює завдання на розроблення детальних планів відповідної території.

Розробник містобудівної документації:

- готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;

- збирає вихідні дані за дорученням замовника;

- розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм, державних стандартів;

- бере участь у проведенні громадських слухань, розгляді архітектурно-містобудівною радою та сесією Київської міської ради розробленої ним містобудівної документації;

- пропонує замовнику у разі необхідності залучати інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації;

- зберігає оригінал розробленої містобудівної документації, зміни до неї на паперових і електронних носіях в порядку, встановленому законодавством.

За інформацією відповідача, Містобудівна документація розробляється комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану міста Києва" та іншими проектними і науково-дослідними організаціями, які мають відповідну ліцензію, сертифікованих спеціалістів і технічну базу, на замовлення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно з переліком.

Під час розроблення містобудівної документації пропозиції замовника щодо використання територій вносяться ним на розгляд та врахування розробником у проекті містобудівної документації.

Інвестиційні наміри юридичних та фізичних осіб щодо забудови та іншого використання територій враховуються розробником у проекті містобудівної документації у разі їх узгодження із замовником.

Для проведення громадських слухань, проведення погоджень, розгляду на архітектурно-містобудівній раді та експертизи виготовляється один примірних містобудівної документації на електронних носіях та на паперових носіях, що коригується за результатами кожного етапу та передається замовнику для подання на затвердження.

Подання містобудівної документації на затвердження Київській міській раді забезпечує Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійна комісія Київської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури.

Як стверджує позивач, Київська міська рада мала б прийняти рішення про внесення змін стосовно площі детального плану території та його оприлюднення виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією). У цьому зв'язку відповідач зазначає, що згідно з положеннями розділу 5 Програми (Програма N 518/10006) замовник містобудівної документації визначає та уточнює межі її розроблення, тому площа була скоригована з 87 га на 90 га.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону (Закон N 3038-VI) детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території, відповідно до частини третьої статті 19 зазначеного Закону (Закон N 3038-VI).

Згідно частин 4 - 7 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI) детальний план території визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року N 290 "Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації" визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Наданим до матеріалів справи пунктом 2 рішення Київської міської ради від 06 квітня 2017 року N 141/2363 "Про затвердження детального плану території в межах вулиці Саперно-Слобідської, проспекту Науки у Голосіївському районі міста Києва" (Рішення N 141/2363) затверджено детальний план території в межах вулиці Саперно-Слобідської, проспекту Науки у Голосіївському районі міста Києва (Рішення N 141/2363) відповідно до основних техніко-економічних показників (техніко-економічні показники та основні положення з графічними матеріалами), що додаються, як основу планувальної організації та функціонального зонування території, розташування червоних ліній вулиць і доріг, кварталів садибної забудови, граничної поверховості та щільності забудови, для подальшого розроблення документації із землеустрою та прийняття рішень щодо розміщення об'єктів містобудування.

Спростовуючи доводи позивача, відповідач зазначає та підтверджує наданими до матеріалів справи доказами, що у газеті "Хрещатик" від 07 серпня 2015 року N 114(4710) опубліковано оголошення про проведення громадських слухань проекту оскаржуваного детального плану територій (ДПТ). Процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту ДПТ тривала до 05 вересня 2015 року.

Наявна в матеріалах справи копія журналу реєстрації пропозицій та зауважень громадян до проекту ДПТ в межах вулиці Саперно-Слобідської та проспекту Науки у Голосіївському районі міста Києва та копія протоколу наради від 04 вересня 2015 року щодо розгляду пропозицій та зауважень членів громади до проекту ДПТ, зі змісту яких вбачається, що в обговоренні брали участь представники громади у кількості 87 осіб (мешканці АДРЕСА_1, представники ГБК "Наука" та "Либідь 2", ПАТ "АТ "Київводоканал" та інші). За результатами розгляду пропозицій прийнято рішення підтримати пропозиції мешканців району, які такі, що спрямовані на поліпшення планувальної структури та соціально-гарантованого рівня забезпечення установами громадського обслуговування (освітніми закладами, установами охорони здоров'я, місцями паркування автомобілів, благоустрою та озеленення території мікрорайону). Так, мешканцями мікрорайону було запропоновано: передбачити влаштування скверу на земельній ділянці під кадастровим номером НОМЕР_1 та залучити для цих цілей інвестора; передбачити при будівництві нового житлового комплексу будівництво скверу вздовж вулиці Столєтова, паркової зони в районі вулиці Писаржевського. Вирішено було також в цілому підтримати представлений проект ДПТ з обов'язковим урахуванням побажань та пропозицій мешканців мікрорайону.

Відповідно до пункту 4 звіту про результати розгляду та врахування пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб під час проведення громадських слухань проекту ДПТ: встановити знаки обмеження швидкості на АДРЕСА_1, зробити сквер з лавочками, квіткарями, урнами для сміття та освітленням згідно пункту 8; за будинком по вул. Іртинській 20 для комфортного відпочинку мешканців будинків; на місці звалища зробити об лаштований спортивний майданчик.

Зазначену пропозицію було враховано, зазначено, що біля житлового будинку по АДРЕСА_2 запроектовано розмістити перспективний сквер з відповідним благоустроєм. Місце розміщення та кількість елементів благоустрою скверу буде визначено на наступних стадіях проектування у проекті благоустрою території скверу. На місці звалища пропонується розмістити фітнес-клуб та тренажерний зал.

З витягу з протоколу N 26 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 16 листопада 2016 року щодо розгляду листа інвестора розроблення детального плану території вбачається така пропозиція:

- підтримати звернення обслуговуючого кооперативу "Єнісейська садиба-2";

- Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з проектною організацією - розробником містобудівної документації доопрацювати проектні рішення ДПТ, а саме:

- передбачити створення скверу із благоустроєм території на АДРЕСА_3;

- визначити охоронні зони інженерних мереж (колекторів загальноміського значення), що проходять по території проектування, з врахуванням даних ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал";

- розробити заходи з благоустрою території між будинками АДРЕСА_4 з метою формування публічного простору для відпочинку та дозвілля мешканців;

- розробити схему руху транспорту і пішоходів в ув'язці з проектними рішеннями суміжного детального плану території промзони "АДРЕСА_5, що розробляється;

- передбачити реконструкцію дошкільного навчального закладу N 506 на АДРЕСА_6 відповідно до рекомендацій, викладених в протоколі засідання архітектурно-містобудівної ради у справі N 058-а-15, з урахуванням існуючої ситуації;

- передбачити розміщення багатоповерхового паркінгу з закладами торгівлі на земельній ділянці на перетині АДРЕСА_7, що передбачається для продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Листом від 17 листопада 2016 року N 08/281-3636 постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування звернулася до директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням врахувати пропозиції до ДПТ, підтримані на засіданні постійної комісії від 16 листопада 2016 року.

З матеріалів справи вбачається також, що ТОВ "Терра Проджект" листом від 30 листопада 2016 року N 260 направило директору Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доопрацьовані матеріали ДПТ, а не новий проект ДПТ, як стверджує позивач у справі.

Із затвердженого ДПТ не вбачається також, що частина територій, що відповідно до положень чинного Генерального плану міста Києва віднесено до рекреаційних територій (зелені насадження загального користування), переведено всупереч положенням Закону України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах" (Закон N 3159-VI) у територію житлової забудови на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_8, а крім того не вбачається, що земельна ділянка, на якій передбачається будівництво дев'яти житлових багатоповерхових будинків за вказаною адресою відповідно до чинного Генплану є об'єктом природного заповідного фонду "Лиса гора". В зазначеній частині доводи позивача не підтверджено жодними доказами.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вже встановлені судом обставини, не підтверджуються доводи позивача стосовно прийняття відповідачем оскаржуваного рішення без дотримання вимог чинного законодавства щодо забезпечення проведення громадських слухань проекту детального плану, з порушенням вимог постанови Кабінету міністрів України від 25 травня 2011 року N 555 "Про порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні" (Постанова N 555), Законів України "Про природно-заповідний фонд України", "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах" (Закон N 3159-VI), а також щодо невідповідності затвердженого оскаржуваним рішенням ДПТ чинному Генеральному плану міста Києва та його оприлюднення з порушенням визначених чинним законодавством строків, оскільки зазначені твердження позивача не підкріплені належними та достатніми доказами.

Крім того суд зазначає, що відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом ( N 2747-IV), звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Проте, суд не вбачає фактичних порушень, або реальної можливості порушення прав, свобод та інтересів позивача внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, оскільки позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог. За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим відмовляє позивачу у його задоволенні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72 - 77 ( N 2747-IV), 241 - 246 ( N 2747-IV), 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), суд вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України ( N 2747-IV), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( N 2747-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України ( N 2747-IV), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України ( N 2747-IV), рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( N 2747-IV).

 

Суддя

В. І. Келеберда




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали