ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03.03.2011 р.

N К/9991/298/11


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Калашнікової О. В. (головуюча), Харченка В. В., Цуркана М. І., Черпіцької Л. Т., Чалого С. Я., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року у справі за позовом Відділу земельних ресурсів у м. Ладижин Вінницької області до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, встановила:

В року Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Посилаючись на те, що встановлення цін на всі види платних послуг, що надаються відділом Держкомзему, здійснено у відповідності до спільного наказу від 15.06.2001 року N 97/298/124 "Про затвердження розмірів з оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", вважає рішення відповідача щодо стягнення в дохід державного бюджету 25887 грн. незаконно одержаної виручки та штрафу в розмірі 200 % від суми виручки в сумі 51774 грн. безпідставним та просить його скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що в період з 01.01.2009 року по 14.06.2010 року головним держінспектором з контролю за цінами державної інспекції з контролю за цінами в Вінницькій області Мисятюком Т. Ю. проведено перевірку з питань дотримання підрозділами Державного комітету України по земельних ресурсах державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів (плати) на землевпорядні роботи, роботи та послуги, пов'язані з оформленням документів, в тому числі які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безоплатно у власність громадян, за результатами якої складено акт N 000123 від 14.06.2010 року (а. с. 19 - 27).

Також встановлено, що на підставі вказаного акта планової перевірки відділу Держкомзему у м. Ладижині Вінницької області, відповідачем прийнято рішення N ІЦ-02-12/50 від 18.06.2010 року про застосування економічних санкцій щодо вилучення у позивача 25887 грн. незаконно отриманої виручки та штрафу в розмірі 200 % від суми виручки в розмірі 51774, всього 77661 грн. (а. с. 16).

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що відділ Держкомзему у м. Ладижині Вінницької області правомірно надавав послуги з земельно-кадастрових робіт на платній основі, оскільки це передбачено спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів та Міністерства економіки "Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" від 15.06.2001 року N 97/298/124.

З такими висновками погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, спільний наказ Державного комітету України по земельних ресурсах Міністерства фінансів та Міністерства економіки "Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" від 15.06.2001 року N 97/298/124 був прийнятий на виконання та конкретизацію пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року N 1619 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів", а тому не суперечить положенням вказаної постанови, та не суперечить Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 року N 2806-IV. Вказаний Наказ є підзаконним нормативним актом, який має нижчу юридичну силу, а тому видається для конкретизації відповідних законодавчих розпоряджень.

За правилами частин першої та другої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області у касаційній скарзі на те, що Відділом Держкомзему у м. Ладижин Вінницької області неправильно стягнуто зі споживачів за надання платних послуг за період з 01.01.2009 року по 11.06.2010 року 37348 грн. суперечить встановленим по справі обставинам та наведеним вимогам закону.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

О. В. Калашнікова

 

В. В. Харченко

 

М. І. Цуркан

 

Л. Т. Черпіцька

 

С. Я. Чалий





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали