КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19.01.2011 р.

 N 2а-15851/10/2670

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Саприкіної І. В., суддів - Бужак Н. П., Желтобрюх І. Л., при секретарі - Пшегарницькій І. Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Київської міської ради та ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2010 року у справі за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, встановила:

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі ДКУ із земельних ресурсів звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до КМР про визнання протиправним та скасування рішення від 26.02.2010 року N 140/3578 "Про передачу громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 міста Києва".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, КМР та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважають, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не повністю відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів знаходить, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 26.02.2010 року N 140/3578 Київська міська рада передала громадянину ОСОБА_2, у приватну власність земельну ділянку площею 0,085 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи у користування.

Позивач просив скасувати згадане вище рішення, оскільки воно прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема: без наявності висновків про погодження проекту землеустрою компетентних природоохоронного органу та органу лісового господарства та відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Виходячи з п. "в" ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 року N 370/1804 (як це зазначено у висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА від 26.11.2007 року N 19-13695), територія, що пропонується до відведення загальною площею 0,085 га, за функціональним призначенням належить до земель лісогосподарського призначення.

У разі розроблення проекту відведення земельної ділянки лісового фонду, такий проект також має бути погоджений органом лісового господарства (ст. 123 Земельного кодексу України). В свою чергу, таке погодження в матеріалах проекту землеустрою відсутнє.

За ст. 118 Земельного кодексу України Київська міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У відповідності до п. 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року N 677, погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" обов'язковій державній експертизі підлягають: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної
експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Враховуючи наведені вимоги законодавства, реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи (ст. 35 Закону).

КМР в своїй апеляційній скарзі посилаються на своє рішення від 02.10.2008 року N 426/426 "Про передачу громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 м. Києва", яким територію, визначену містобудівним обґрунтуванням внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд на вул. Старообухівській у Голосіївському районі м. Києва, переведено за функціональним призначенням з території лугів та лугопарків до території житлової садибної забудови.

В свою чергу, в згаданому вище рішенні зазначено про переведення території на вул. Старообухівській за функціональним призначенням з території лугів та лугопарків до території житлової садибної забудови. Згідно ж висновку від 11.12.2009 року N 19-14248 ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища зазначено, що територія за функціональним призначенням належить до території лісів та лісопарків. Отже, рішенням N 426/426 не підтверджено, що саме ділянка по вул. Старообухівській, 3-ж переведена до території житлової садибної забудови. В даному випадку мова йшла про переведення території лугів та лугопарків, а спірна ділянка розташована на території лісів та лісопарків. Дані обставини також знайшли своє підтвердження у висновку N 2142 від 11.12.2009 року, зокрема, в документі відмічено: "...Земельна ділянка межує з землями загального призначення (дорога з асфальтовим покриттям) з однієї сторони та житловою забудовою і іншої...".

За таких обставин судова колегія приходить до однозначного висновку, що Київською міською радою порушено чинне законодавство України і прийнято протиправне рішення про передачу у власність земельної ділянки без наявності висновків про погодження проекту землеустрою компетентних природоохоронного органу та органу лісового господарства, а також за відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

За ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія ухвалила:

В задоволенні апеляційних скарг Київської міської ради та ОСОБА_2 - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 21.01.2011 року.

 

Головуючий, суддя

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали