ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.09.2011 р.

N К/9991/23501/11


Постанову скасовано(згідно з постановою Верховного Суду України від 5 березня 2012 року) (Постанова N 21-423а11)

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого, судді - Харченка В. В., суддів: Конюшка К. В., Бим М. Є., Гордійчук М. П., Сіроша М. В., секретар судового засідання - Ніколенко Г. О., розглянувши у відкритому судовому засідання касаційну скаргу Севастопольської міської державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17 грудня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа - Закрите акціонерне товариство "С. Перовської", про визнання протиправним та скасування розпорядження, встановила:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації N 2308-р від 10.11.2010 "Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації N 778-р від 13.10.2009"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Севастопольська міська державна адміністрація просить ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації N 488-р від 16.06.2009 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землевпорядкування з відводу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації N 778-р від 13.10.2009 затверджено проект землевпорядкування з відводу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, та у приватну власність ОСОБА_1 передана земельна ділянка площею 16,6539 га.

Право власності позивачки на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 14,6539 га підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ N 018798.

02.11.2010 року прокурором міста Севастополя внесений протест N 07/4-274вих-10 на розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації N 778-р від 13.10.2009 "Про затвердження проекту землевпорядкування з відводу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр.ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1", з вимогою скасувати дане розпорядження з тих підстав, що адміністрацією порушені ч. ч. 2 і 10 ст. 149 Земельного кодексу України, оскільки вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів. У зв'язку з тим, що земельна ділянка виділена ОСОБА_1 без згоди ЗАТ "С. Перовської" розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 13.10.2009 року суперечить чинному законодавству.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації N 2308-р від 10.11.2010 скасовано розпорядження N 778-р від 13.10.2009 "Про затвердження проекту землевпорядкування з відводу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр.ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1".

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що протест прокурора міста Севастополя від 02.11.2010 N 07/4-274 вих-10 не може бути підставою для скасування Севастопольською міською державною адміністрацією свого розпорядження N 778-р від 13.10.2009 року, оскільки діючим законодавством України не передбачено повноваження голови міської державної адміністрації скасовувати власні акти (розпорядження).

З таким висновком колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (далі рішення N 7-рп/2009) передбачає, що в законах України передбачено право органів місцевого самоврядування скасовувати та змінювати свої рішення. Так, у Законі України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" органу місцевого самоврядування надано право за його ж ініціативою переглянути, зупинити дію та скасувати власний регуляторний акт (частини перша, друга статті 11).

У Законі України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено право органів місцевого самоврядування привести у відповідність із законодавством прийняті ними рішення з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель (абзац другий пункту "б" статті 6), тобто змінити власні акти. Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (далі - Закон України N 586-XIV) голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення). Згідно до статті 41 Закону України N 586-XIV Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" не визнаються такими, що суперечать чинному законодавству розпорядження органу виконавчої влади про скасування власних розпоряджень, за якими земельні ділянки були неправомірно отримані у власність чи користування".

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень Рішення N 7-рп/2009, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Однак, як вбачається з матеріалів справи, розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації N 778-р від 13.10.2009 фактично не виконано.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, оскільки висновок судів про задоволення позовних вимог є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Севастопольської міської державної адміністрації задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17 грудня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа Закрите акціонерне товариство "С. Перовської" про визнання протиправним та скасування розпорядження відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали