ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

08.02.2017 р.

Справа N 826/27061/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді - Кузьменка В. А., за участю секретаря - Яцюти М. С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до: 1. Київської міської ради, 2. Київської міської державної адміністрації, треті особи: 1. Виконавчий орган Київської міської ради, 2. Голова Київської міської ради К. В. В., 3. Голова Київської міської державної адміністрації К. В. В., 4. ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження (Розпорядження N 710).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, за участю третіх осіб: Київської міської державної адміністрації, Виконавчого органу Київської міської ради, Голови Київської міської ради Кличка Віталія Володимировича, Голови Київської міської державної адміністрації Кличка Віталія Володимировича, ОСОБА_3, в якому просить визнати незаконним, нечинним з дати прийняття та скасувати розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради від 17 липня 2015 року N 710 (Розпорядження N 710), зареєстроване в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 13 серпня 2015 року за N 119/1230, "Про внесення змін до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числі місяця, що настає за розрахунковим".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2016 року залучено Київську міську державну адміністрацію в якості співвідповідача та виключено її зі складу третіх осіб.

У письмових запереченнях проти позову Київська міська державна адміністрація просить відмовити в задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 6 жовтня 2016 року позивач підтримав позов. Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників відповідачів та третіх осіб та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив:

Виконуючим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято розпорядження від 17 липня 2015 року N 710 "Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим" (Розпорядження N 710) (далі по тексту - Розпорядження N 710). Розпорядження підписане Головою Виконуючого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 та зареєстровано в Головному територіальному управління юстиції у місті Києві 13 серпня 2015 року за N 119/1230.

ОСОБА_1 позов обґрунтовує наступним.

Розпорядження N 710 (Розпорядження N 710) прийнято виконавчим органом Київської міської ради, який не зареєстрований юридичною особою з організаційно-правовою формою - орган державної влади, а тому, не має повноважень вчиняти будь-які дії;

відповідно до положень підпункту 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до власних (самоврядних) повноважень виконавчого органу місцевого самоврядування належить повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів, зокрема, на комунальні послуги, а відповідно до положень частини першої статті 52 цього Закону повноваження, визначені в статті 28 цього Закону, віднесено до повноважень виконавчого комітету. У місті Києві виконавчого комітету не утворено, тому єдиною особою, яка могла прийняти рішення про визначення розміру тарифу на обслуговування будинку є Київська міська рада;

додатки до Розпорядження N 710 (Розпорядження N 710) підписані ОСОБА_3, який є керівником апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), і не має відношення до Київської міської ради.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оспорюване позивачем розпорядження відповідача на предмет його відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України, виходячи при такій оцінці з критеріїв, визначених частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд керується таким.

Виходячи з положень частини першої статті 7 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" виконавчий орган міської ради входить до системи місцевого самоврядування у місті Києві.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Згідно з пунктом другим Розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Київська міська державна адміністрація є юридичною особою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та має ідентифікаційний код 00022527.

Отже, Київська міська державна адміністрація, яка є юридичною особою, виконує функції державної виконавчої влади, а як виконавчий орган Київської міської ради паралельно - функції органу місцевого самоврядування.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 грудня 2003 року N 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) вказав, що Конституцією України визначені засади здійснення виконавчої влади в областях і районах місцевими державними адміністраціями, а також засади місцевого самоврядування, зокрема, в населених пунктах (села, селища, міста). Відповідні конституційні положення конкретизовані в законах України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про службу в органах місцевого самоврядування" тощо.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (частина перша статті 118 Конституції України).

У частині другій статті 118 та частині другій статті 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, які відповідно до частини третьої статті 133 мають спеціальний статус, визначаються окремими законами України, і до прийняття таких законів виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації (пункт 10 розділу XV "Перехідні положення"). Отже, Конституція України уповноважила визначити законом, якими мають бути особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві порівняно із загальним порядком здійснення виконавчої влади в областях і районах та із загальним порядком здійснення місцевого самоврядування в інших, ніж міста Київ та Севастополь, населених пунктах.

Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначив спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.

Однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві є зосередження у Київській міській державній адміністрації функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування. Безпосередньо функції у сфері виконавчої влади реалізуються спеціально уповноваженими посадовими особами Київської міської державної адміністрації. Функції місцевого самоврядування здійснюють посадові особи, зокрема заступники Київського міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень тощо (статті 14, 16 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ").

При здійсненні повноважень у сфері виконавчої влади Київська міська державна адміністрація є підзвітною та підконтрольною Кабінету Міністрів України. При здійсненні повноважень місцевого самоврядування Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган є підконтрольною, підзвітною і відповідальною перед Київською міською радою (частина сьома статті 118 Конституції України, частина друга статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, створення в місті Києві єдиного в організаційному відношенні органу, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади і який з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, є підзвітним і підконтрольним відповідній раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади (Кабінету Міністрів України), відповідає положенням частин першої, другої статті 118, частин першої, другої статті 140 Конституції України. Створення такого органу також узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування, яка визначає місцеве самоврядування як право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою державних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення (пункт 1 статті 3).

Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає, що Законами України не вимагається реєстрація Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради окремою юридичною особою.

Враховуючи наведене, доводи позивача про відсутність у виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повноважень вчиняти будь-які дії через відсутність у нього статусу юридичної особи є безпідставними.

Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Таким чином, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) має власне (самоврядне) повноваження на встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні послуги.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 N 1810 (Розпорядження N 1810), затверджено Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - Регламент N 1810).

У преамбулі розпорядження від 08.10.2013 N 1810 "Про затвердження Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (Розпорядження N 1810) вказано, що цей регламент затверджено відповідно до статті 45 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанов Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 року N 2263 "Про затвердження Типового регламенту місцевої державної адміністрації", від 18 липня 2007 року N 950 "Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України", з метою вдосконалення організації праці, зміцнення виконавської дисципліни, забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності і якості роботи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу VII Регламенту N 1810 (Розпорядження N 1810) (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного розпорядження) виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших актів законодавства України, а також за власною ініціативою видає розпорядження в межах функцій органу місцевого самоврядування та функцій місцевого органу виконавчої влади.

Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - розпорядження) підписуються Київським міським головою. У разі відсутності Київського міського голови розпорядження підписує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови, на якого покладено виконання обов'язків Київського міського голови у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 13.1 глави 13 розділу VII Регламенту N 1810 (Розпорядження N 1810) розпорядження, що носять нормативно-правовий характер, зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, подаються на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві протягом п'яти робочих днів після їх видання.

Як було раніше встановлено, Розпорядження N 710 (Розпорядження N 710) підписано Київським міським головою ОСОБА_4 та зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 13 серпня 2015 року за N 119/1230.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Розпорядження N 710 (Розпорядження N 710) прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ".

Положення статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на які посилається позивач в обґрунтування своєї позиції про відсутність у виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повноважень на прийняття Розпорядження N 710 (Розпорядження N 710), передбачають, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради. Однак, ці положення не поширюються на спірні відносини, стороною в яких є виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який, приймаючи оспорюване позивачем розпорядження, діяв на підставі підпункту 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Щодо посилань позивача на те, що додатки до Розпорядження N 710 (Розпорядження N 710) підписані ОСОБА_3, який є керівником апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суд зазначає, що відповідно до пункту 4.4. глави 4 розділ VII Регламенту N 1810 (Розпорядження N 1810) додатки до розпоряджень підписує керівник апарату.

Враховуючи наведене, Розпорядження N 710 (Розпорядження N 710) правомірно підписано керівником апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, доведено правомірність Розпорядження N 710 (Розпорядження N 710), тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя

В. А. Кузьменко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали