ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 червня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Тітова Ю. Г., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Таран Т. С., Терлецького О. О., Шаповалової О. А., Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - ВАТ) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2011 року у справі за позовом ВАТ до Криворізької митниці Державної митної служби України (далі - Митниця), третя особа - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція (далі - ОДПІ), про визнання протиправними дій по відмові у митному оформленні товару та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, встановив:

У січні 2008 року ВАТ звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дій Митниці з відмови позивачу в здійсненні митного оформлення товару згідно з вантажною митною декларацією від 25 січня 2008 року N 19543; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 25 січня 2008 року N 113020000/2008/000144 (далі - картка відмови), третя особа - ОДПІ.

Як на підставу для прийняття рішення про відмову у здійсненні митного оформлення товару Митниця посилалася на порушення позивачем вимог абзацу четвертого частини другої статті 88 Митного кодексу України (далі - МК) в частині ненадання відомостей, передбачених абзацом другим пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які подаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 року N 1104 (далі - Порядок).

Позов мотивовано протиправністю такої відмови, оскільки вимоги законодавства, на які посилається Митниця, позивач виконав, а ненадання інформації щодо пов'язаного кола осіб, які є або були платниками податку на додану вартість (далі - ПДВ) та не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 зазначеного Порядку, що не вимагається законодавством, не може бути підставою для видачі картки відмови.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови. В решті позовних вимог відмовлено.

Вищий адміністративний суд України постановою від 8 лютого 2011 року скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2009 року. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

У заяві про перегляд постанови суду касаційної інстанції з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ВАТ, посилаючись на неоднакове застосування абзацу другого пункту 4 Порядку та статті 63 Закону України від 28 грудня 2007 року N 107- VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 107- VI), а також порушенням судом норм матеріального права (статті 11 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", пункту 3 Порядку оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 року N 1227), просить постанову Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2011 року скасувати та направити справу на новий касаційний розгляд. На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж самої норми права позивач надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2009 року у справі N К-692/09(2-а-413/08) та від 3 листопада 2009 року у справі N К-3132/09(2-а-932/08) (Ухвала N К-3132/09).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року справу допущено для перегляду Верховним Судом України.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції скасував рішення попередніх судових інстанцій і зазначив, що суди не врахували вимоги статті 63 Закону N 107-VI, якою заборонено надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), а висновки судів про те, що оскаржувана картка відмови не містить посилань на зазначену норму Закону, не заслуговують на увагу, оскільки вона поширюється на ці відносини і як спеціальна норма має перевагу при застосуванні.

У судових рішеннях, на які позивач посилається як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, вказується, що неможливість використання вексельної форми оплати ПДВ пов'язана саме з установленням факту наявності непогашених платником податку або пов'язаними з ним особами векселів. Посилання відповідача на вимоги статті 63 Закону N 107-VI, якою на 2008 рік заборонено надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у спірній картці наведені інші підстави відмови у митному оформленні товару.

Аналіз наведених судових рішень касаційного суду не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано положення статті 63 Закону N 107-VI.

На думку Верховного Суду України, ухвалення різних за змістом рішень суду у подібних правовідносинах стало наслідком неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, які визначають межі повноважень адміністративного суду при перевірці правильності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Зокрема, в постанові, яка оскаржується, суд касаційної інстанції, зазначивши про необхідність застосування до відносин статті 63 Закону N 107-VI, фактично погодився з тим, що суб'єкт владних повноважень, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, має право посилатися в суді також і на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні цього рішення. Разом з тим в інших судових рішеннях суд касаційної інстанції дійшов протилежного висновку - про неможливість такого обґрунтування оспорюваних рішень суб'єктом владних повноважень.

Статтею 235 КАС визначено, що Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених Кодексом.

За правилами чинного КАС Верховний Суд України позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм процесуального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, а також те, що причиною ухвалення судом касаційної інстанції різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах є неоднакове застосування одних і тих самих норм процесуального права, а неоднаковість правозастосування норм матеріального права не підтвердилася, заява ВАТ про перегляд ухвалених у справі судових рішень не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

Ю. Г. Тітов

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І.Ковтюк

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

О. А. Шаповалова

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали