ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24.11.2011 р.

N К-52594/09


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді-доповідача Усенко Є. А., суддів: Костенка М. І., Маринчак Н. Є., Островича С. Е., Степашка О. І., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2009 у справі N 2-а-221/2008 Ленінського районного суду м. Миколаєва за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання незаконним і скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

Громадянка ОСОБА_2 звернулась з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування наказу від 11.03.2008 N 125 про проведення позапланової виїзної перевірки, визнання протиправними дій щодо проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.01.2006 по 31.12.2006, зобов'язання утриматись від вчинення дій по проведенню такої перевірки; про скасування податкових вимог від 22.04.2008 N 1/180 та від 02.06.2008 N 2/182, податкового повідомлення-рішення від 01.04.2008 N 0006871701/0.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.08.2008, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2009, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені по справі судові рішення, постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведена позапланова виїзна перевірка фізичної особи громадянки ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, за результатами якої складено акт перевірки від 18.03.2008 N 846/17-100-НОМЕР_1 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2008 N 0006871701/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 33085,00 грн. з підстав порушення підпунктів 9.6.1,9.6.2 пункту 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Закон N 889-IV) у зв'язку із несплатою податку з одержаного інвестиційного прибутку (операції з продажу пакетів акцій).

Відповідно до підпункту 9.6.1 пункту 9.6 ст. 9 Закону N 889-IV облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Інвестиційний прибуток згідно із підпунктом 9.6.2 пунктом 9.6 ст. 9 Закону N 889-IV розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи із суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента. Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.

Позивач не спростовує фактичних обставин, що слугували підставою для донарахування податкового зобов'язання згідно спірного рішення, заперечення стосуються відсутності підстав для проведення перевірки. При цьому позивач не заперечив факт допуску службових осіб контролюючого органу до перевірки та надав витребувані документи.

Частиною 8 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 N 509-XII, чинної до 1 січня 2011 року, встановлено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Встановлюючи умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, стаття 112 Закону N 509-XII одночасно встановлює наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Згідно з частиною другою цієї статті ненадання посадовими особами органу державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в частині першій, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Спору стосовно наявності підстав, встановлених підпунктами 9.6.1, 9.6.2 пункту 9.6 ст. 9 Закону N 889-IV, для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання між сторонами немає.

Враховуючи викладене, суд правильно виходів із того, що підстави для задоволення позову відсутні.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив:

Касаційну скаргу громадянки ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2009, постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.08.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

Є. А. Усенко

Судді:

М. І. Костенко

 

Н. Є. Маринчак

 

С. Е. Острович

 

О. І. Степашко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали