Додаткова копія: Про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання погодженими лімітів добування мисливських тварин, зобов'язання вжити заходів щодо усунення порушень прав та інтересів, визнання нечинним наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.12.2017 N 481

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

08.04.2019 р.

Справа N 826/9432/17

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого, судді: Собківа Я. М., суддів: Ісаєнко Ю. А., Файдюка В. В., за участю секретаря: Рагімової Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Міністерства екології та природних ресурсів України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та осіб, які приєдналися до апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України - Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" та Громадської організації "Відкриті клітки Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи: Державне агентство лісових ресурсів України, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання погодженими лімітів добування мисливських тварин, зобов'язання відповідачів вжити заходів щодо усунення порушень прав позивача та його інтересів, визнання нечинним наказу від 19.12.2017 N 481 (Наказ N 481), встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи: Державне агентство лісових ресурсів України, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена, про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання погодженими лімітів добування мисливських тварин, зобов'язання відповідачів вжити заходів щодо усунення порушень прав позивача та його інтересів, визнання нечинним наказу від 19.12.2017 N 481 (Наказ N 481).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства екології та природних ресурсів України по вжиттю заходів щодо заборони полювання на лося.

Визнано протиправним та нечинним наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.12.2017 N 481 "Про внесення змін до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ)" (Наказ N 481).

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції невірно зроблено висновок про наявність підстав для відмови у задоволенні частини позовних вимог. Просить суд скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2018 року в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Міністерство екології та природних ресурсів України та особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 звернулися з апеляційними скаргами, в яких вказують на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, що на думку скаржників призвело до неправильного вирішення справи. Просять суд скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції до апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України приєдналися особи, які не брали участі у справі - Благодійна організація "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" та Громадська організація "Відкриті клітки Україна".

Позивач ОСОБА_3 подав відзиви на апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України та апеляційну скаргу ОСОБА_2, в яких просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог - без змін.

Відповідач в особі Міністерства екології та природних ресурсів України подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3, в якому просить залишити її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України ( N 2747-IV) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, а апеляційні скарги Міністерства екології та природних ресурсів України, ОСОБА_2 та осіб, які приєдналися до апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України - Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр", Громадської організації "Відкриті клітки Україна" - підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України ( N 2747-IV) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи, 03.02.2017 Міністерством екології та природних ресурсів України видано наказ N 41 "Про заборону полювання на лося", яким відповідно до абзацу третього статті 37 та статті 38 Закону України "Про тваринний світ", враховуючи експертний висновок Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена Національної академії наук України щодо стану популяції лося в Україні, та з метою забезпечення збереження та відновлення його популяції, наказано заборони полювання на лося європейського (Alces alces) на території України строком на двадцять п'ять років.

Міністерством аграрної політики та продовольства України супровідним листом від 05.05.2017 N 37-49-10/11302 "Щодо погодження наказу" направлено до Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до статті 16 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" проект наказу "Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років".

Листом від 19.05.2017 N 5/4.1-15/4002-17 Міністерство екології та природних ресурсів України повідомило про те, що проект наказу "Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років" не може бути погоджений та запропонувало: виключити з проекту наказу лося європейського з урахуванням експертного висновку від 01.02.2017 р. N 114/44 Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України щодо стану популяції лося в Україні та до вирішення в установленому порядку питання заборони полювання на лося європейського; виключити ліміти у межах природно-заповідного фонду, оскільки спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"; положення Закону України "Про мисливське господарство та полювання" узгодити з положеннями Закону України від 09.04.2015 р. N 322-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу" (Закон N 322-VIII) шляхом внесення відповідних змін.

Супровідним листом від 20.06.2017 N 37-49-10/14893 Міністерство аграрної політики та продовольства України із викладенням заперечень на висловлені Міністерством екології та природних ресурсів України зауваження повторно направило проект наказу "Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років".

Листом від 05.07.2017 N 5/4.1-15/5513-17 Міністерство екології та природних ресурсів України повідомлено про те, що позиція щодо доцільності виключення з проекту наказу лося залишається незмінною.

Супровідним листом від 28.07.2017 N 37-14-10/17945 Міністерство аграрної політики та продовольства України втретє направило до Міністерства екології та природних ресурсів України проект наказу "Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років".

Листом від 03.08.2017 N 5/4-15/6571-17 Міністерство екології та природних ресурсів України повідомлено про можливість погодження проекту наказу за умови заборони полювання на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, а також виключення позиції щодо селекційного відстрілу лося.

Листом від 02.10.2017 Міністерством екології та природних ресурсів України погоджено проект наказу "Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років".

02.10.2017 Міністерством аграрної політики та продовольства України видано наказ N 530 "Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років" (Наказ N 530), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.10.2017 за N 1215/31083, яким затверджено Ліміти використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2017 у справі N 826/10726/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-спортивний клуб "Сокіл" до Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державне агентство лісових ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, позов задоволено частково та визнано протиправною і незаконною бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України щодо непогодження у строк встановлений статтею 19 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" Проекту Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2017 у справі N 826/10726/17 залишено без змін.

Супровідним листом від 24.11.2017 N 02/17 Національною комісією з питань Червоної книги України надіслано до Міністерства екології та природних ресурсів України протокол засідання Національної комісії з питань Червоної книги України від 09.11.2017 N 2 та подання Комісії про занесення лося європейського до Червоної книги України.

19.12.2017 Міністерством екології та природних ресурсів України відповідно до статті 14 Закону України "Про Червону книгу України", статті 44 Закону України "Про тваринний світ" та на підставі пропозиції Національної комісії з питань Червоної книги України (протокол від 09.11.2017 N 2) видано наказ N 481 (Наказ N 481), яким наказано Унести зміни до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17.06.2009 N 313, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.07.2009 за N 627/16643, доповнивши його новою позицією такого змісту: "541 N / Chordata/ Хордові/ Mammalia/ Ссавці/ Artiodactla /Парнокопитні/Alce salces/ Лось європейський/вразливий".

07.05.2018 Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ N 232 "Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2018/2019 років", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.05.2018 за N 589/32041, яким затверджено Ліміти використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2018/2019 років.

ОСОБА_3, який має посвідчення мисливця серії ЖТ N 015116 та займається мисливництвом, вважаючи, що Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством екології та природних ресурсів України було допущено дії та бездіяльність по вжиттю заходів щодо заборони полювання на лося, не погодження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років та Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2018/2019 років.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Закон України від 2 лютого 2000 року N 1478-III "Про мисливське господарство та полювання" (з наступними змінами і доповненнями) визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського

господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" полювання на парнокопитних тварин, куницю лісову, бобра, ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до лімітів, які затверджуються на мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Частиною другою статті 52 Закону України "Про тваринний світ" встановлено, що затвердження нормативів екологічної безпеки та лімітів добування диких тварин здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у порядку, передбаченому законом.

Пунктом 2.2 розділу 2 Інструкції щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 26.05.99 N 116 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.07.99 за N 518/3811, встановлено, що розробка проектів лімітів здійснюється на підставі первинних матеріалів обліку чисельності (визначення запасів) диких тварин, що надаються користувачами разом з висновками представників місцевих органів Мінекобезпеки та Держкомлісгоспу України, в яких обов'язково вказуються умови та порядок проведення обліку і за яким методом. При визначенні лімітів ураховуються: оптимальна чисельність мисливських тварин (з урахуванням їх статевого та вікового складу), при якій на певній території мисливського угіддя забезпечується їх нормальне існування без виснаження природних кормових ресурсів, загрози виникнення епізоотій, заподіяння значної шкоди лісовому, сільському та іншому господарству, а також без створення загрози життю та здоров'ю людини; дані аналізу лімітів за попередні роки; динаміка чисельності, біологічні та інші показники, що визначають відтворювальний потенціал конкретних популяцій тварин; епізоотичний стан мисливського господарства; матеріали мисливського впорядкування.

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 зазначеної Інструкції, ліміти використання мисливських видів парнокопитих тварин, ведмедя, куниць лісової та кам'яної, норки американської, тхора лісового, бобра, нутрії вільної, ондатри, бабака і білки затверджуються на мисливський сезон Мінекобезпеки за поданням Держкомлісгоспу на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з державним органом лісового господарства та органом екологічної безпеки Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя.

Відповідно до пункту 2.5, 2.6, 2.7 та 2.8 Інструкції щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 26.05.99 N 116 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.07.99 за N 518/3811, проекти зазначених у пункті 2.4 цієї Інструкції лімітів розробляються користувачами мисливських угідь у розрізі окремих мисливських господарств або наданих у користування ділянок угідь і не пізніше як за 2,5 місяця до початку полювання подаються на розгляд і погодження державному органу лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя. Державний орган екобезпеки Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя протягом тижня розглядає, погоджує і повертає державному органу лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя проекти лімітів або готує мотивовану відмову в їх погодженні. Погоджені проекти лімітів державний орган лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя надсилає на розгляд Держкомлісгоспу та Мінекобезпеки. Держкомлісгосп протягом тижня перевіряє і зводить проекти лімітів у вигляді форми, що наведена в додатку 2, і разом з висновками та пропозиціями щодо їх затвердження подає на розгляд Мінекобезпеки.

Відповідно до пункту 2.9 зазначеної Інструкції, Мінекобезпеки протягом місяця розглядає подані Держкомлісгоспом проекти лімітів використання мисливських тварин з урахуванням висновків і пропозицій щодо їх затвердження, затверджує їх погодженим з Держкомлісгоспом наказом або готує мотивовану відмову в затвердженні. Мінекобезпеки в установленому порядку подає на державну реєстрацію до Мін'юсту, після чого доводить цей наказ і затверджені ним ліміти до відома Держкомлісгоспу, Головдержекоінспекції, Головного управління національних природних парків та заповідної справи, державного органу екобезпеки Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя. У разі затвердження лімітів, показники яких відрізняються від тих, що були подані у проектах, Мінекобезпеки доводить до зазначених державних органів ці ліміти разом з відповідними поясненнями і обґрунтуваннями.

Так, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.10.2017 N 530 "Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років" (Наказ N 530) зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.10.2017 за N 1215/31083 затверджено Ліміти використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років, а наказом 07.05.2018 N 232 "Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2018/2019 років", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.05.2018 за N 589/32041 затверджено Ліміти використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2018/2019 років.

В матеріалах справи міститься копія листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2017, яким погоджено проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років".

Таким чином, на час розгляду даної справи, відповідачами було вчинено дії щодо погодження Лімітів добування мисливських тварин на 207/2018 (Наказ N 530) та 2018/2019 роки, а Міністерством аграрної політики та продовольства України у встановленому законом порядку прийнято відповідні накази.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачами затверджено Ліміти використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезони полювання 2017/2018 років (Наказ N 530) та 2018/2019 років, то позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та бездіяльності Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України по непогодженню Лімітів добування мисливських тварин на 2017/2018 роки, Лімітів добування мисливських тварин на 2018/2019 роки, прийняття відповідних наказів щодо затвердження вказаних Лімітів та визнання їх погодженими, не спрямовані на захист прав та інтересів позивача та не підлягають задоволенню.

При цьому, доводи апеляційної скарги позивача зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи в цій частині вимог неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій та бездіяльності відповідачів по вжиттю заходів щодо заборони полювання на лося та визнання нечинним наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.12.2017 N 481 "Про внесення змін до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ)" (Наказ N 481), колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Так, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ) віднесено лося європейського.

Як свідчать матеріали даної справи, позивач отримав посвідчення мисливця ЖТ N 015116 та займається мисливництвом.

Оскільки після віднесення лося європейського до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), полювання на нього заборонено, позивач, як мисливець, є учасником правовідносин у яких застосовано наказ від 19.12.2017 N 481 (Наказ N 481).

Відповідно до статті 38 Закону України "Про тваринний світ" з метою збереження і відтворення тварин здійснення окремих видів використання об'єктів тваринного світу, а також вилучення з природного середовища тварин може бути обмежено або повністю заборонено на певній території чи на певні строки в порядку, передбаченому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами статті 44 вказаного Закону, рідкісні та такі, що перебувають під загрозою зникнення в природних умовах на території України, види тварин підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України. Порядок і вимоги щодо охорони, використання і відтворення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин визначаються законом про Червону книгу України. Види тварин, які не занесені до Червоної книги України, але мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, заносяться до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні. Визначення видів і встановлення порядку охорони, використання і відтворення тварин, занесених до зазначених переліків, здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, з урахуванням науково обґрунтованих експертних висновків. Правила добування рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин для розведення в спеціально створених умовах, а також у науково-дослідних та інших цілях встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про Червону книгу України" підставою для занесення видів тваринного і рослинного світу до Червоної книги України є наявність достовірних даних про чисельність популяцій та їх динаміку, поширення і зміни умов існування, що підтверджують необхідність вжиття особливих термінових заходів для їх збереження та охорони. До Червоної книги України в першу чергу заносяться реліктові та ендемічні види, види, що знаходяться, види, що мають особливу наукову цінність, а також види, поширення яких швидко зменшується внаслідок господарської діяльності людини. Пропозиції про занесення до Червоної книги України видів тваринного або рослинного світу можуть вносити відповідні науково-дослідні установи, державні і громадські організації, окремі фахівці, вчені. Ці пропозиції мають містити наукове обґрунтування необхідності занесення виду тваринного чи рослинного світу до Червоної книги України, відомості про його поширення, заходи, необхідні для збереження та відтворення у природних чи штучно створених умовах. Аналіз та узагальнення пропозицій щодо занесення видів тваринного і рослинного світу до Червоної книги України здійснюються Національною комісією з питань Червоної книги України. Рішення про занесення видів тваринного і рослинного світу до Червоної книги України приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за поданням Національної комісії з питань Червоної книги України.

Таким чином, до Червоної книги України заносяться рідкісні та такі, що перебувають під загрозою зникнення в природних умовах на території України, види тварин, та види тварин, які не занесені до Червоної книги України, але мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, заносяться з урахуванням науково обґрунтованих експертних висновків до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні. При цьому рішення про занесення видів тваринного світу до Червоної книги України приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за поданням Національної комісії з питань Червоної книги України, яке вноситься за наявності наукового обґрунтування необхідності занесення виду до Червоної книги України, достовірних даних про чисельність популяцій та їх динаміку, поширення і зміни умов існування, що підтверджують необхідність вжиття особливих термінових заходів для їх збереження та охорони.

Так, наказом від 19.12.2017 N 481 (Наказ N 481) внесено зміни до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17.06.2009 N 313, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.07.2009 за N 627/16643 та доповнено його новою позицією такого змісту: "541 N /Chordata/Хордові/Mammalia/Ссавці/ Artiodactla /Парнокопитні/Alce salces/ Лось європейський/вразливий".

В тексті вказаного наказу (Наказ N 481) зазначено, що його прийнято на підставі подання Національної комісії з питань Червоної книги України (протокол від 09.11.2017 N 2).

Відповідно до подання Національної комісії з питань Червоної книги України, методичними підставами для рекомендації занести лося європейського до Червоної книги України за категорією "вразливий" стали такі науково - інформаційні джерела: стандартна форми статистичної звітності (2тп-мисливство), наукові публікації (Ковальчук, 2010; Смаголь і ін., 2012; Межжерин, Лашкова, 2013), літописи природи заповідників, спостереження за видом науковцями Інституту зоології НАН України під час експедиційних виїздів, урахування тієї обставини, що в Україні лось європейський знаходиться на північно-західній межі свого ареалу. Конкретними обставинами для занесення лося європейського до Червоної книги в поданні зазначено зменшення чисельності протягом останніх трьох поколінь (25 - 30 років) в два і більше разів, про що свідчать усі науково-технічні джерела, неподолання причин, що призвели до занепаду цього виду, фрагментованість ареалу, схильність до значних коливань чисельності та меж поширення, абсолютна чисельність менша за 10 тис. дорослих особин, шанси зникнення цього таксона в Україні за останні 100 років, що оцінюються як досить значні.

Суд першої інстанції, досліджуючи матеріали даної справи, прийшов до висновку, що хоча формально й наявне подання Національної комісії з питань Червоної книги України щодо включення лося європейського до Червоної книги, у суду відсутні докази на підтвердження наявності підстав для направлення відповідного подання Міністерству екології та природних ресурсів України та наявності підстав для занесення лося європейського до Червоної книги, а саме наукового обґрунтування необхідності занесення виду до Червоної книги України, достовірних даних про чисельність популяцій та їх динаміку, поширення і зміни умов існування, у той час, як наданими Міністерством екології та природних ресурсів України суду документами підтверджується той факт, що після 2009 року дослідження стану популяції лося в Україні не проводились та Міністерством екології та природних ресурсів України станом на 09.11.2017 було лише оголошено тендер на науково-дослідну роботу щодо "Оцінки стану популяції лося європейського в Україні та розроблення рекомендацій щодо заходів його збереження та відтворення".

Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні зауважив на тому, що в поданні Національної комісії з питань Червоної книги України не наведено наукового обґрунтування необхідності занесення лося європейського до Червоної книги України та не зазначено чітких даних щодо чисельності популяції та її динаміки, а містяться лише загальні посилання щодо зменшення чисельності популяції та наявність значних шансів його зникнення та факт наявності у певних науковців наукових публікацій датованих 2010 - 2013 роками.

У зв'язку з цим, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що Міністерством екології та природних ресурсів України наказ від 19.12.2017 N 481 "Про внесення змін до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ)" (Наказ N 481) було видано з порушенням вимог статті 44 Закону України "Про тваринний світ" та статті 14 Закону України "Про Червону книгу України", а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та нечинним цього наказу та в частині протиправності дій Міністерства екології та природних ресурсів України по вжиттю заходів щодо заборони полювання на лося, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Аналізуючи висновок суду першої інстанції про те, що в поданні Національної комісії з питань Червоної книги України не наведено наукового обґрунтування необхідності занесення лося європейського до Червоної книги України, а також переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині заявлених апелянтами вимог, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч. 22 ст. 1 Закону України "Про науково-технічну діяльність" (Закон N 848-VIII) науковий результат - нове наукове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях інформації. Науковий результат може бути у формі звіту, опублікованої наукової статті, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття, проекту нормативно-правового акта, нормативного документа або науково-методичних документів, підготовка яких потребує проведення відповідних наукових досліджень або містить наукову складову.

Згідно ч. 13 ст. 1 цього ж Закону (Закон N 848-VIII), наукова експедиція - організаційна форма наукових досліджень, що передбачає подорож, поїздку, відрядження наукового працівника (групи наукових працівників) з метою здобуття емпіричних відомостей для отримання практичного досвіду та подальших теоретичних узагальнень у відповідній галузі наук.

Так, для з'ясування законності видання Міністерством екології та природних ресурсів України наказу від 19.12.2017 N 481 "Про внесення змін до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ)" (Наказ N 481), колегія суддів вважає за необхідне дослідити такі науково-інформаційні джерела як: стандартна форма статистичної звітності (2тп-мисливство), наукові публікації (Ковальчук, 2010; Смаголь і ін., 2012; Межжерин, Лашкова, 2013), літописи природи заповідників, спостереження за видом науковцями Інституту зоології НАН України під час експедиційних виїздів.

В ході дослідження вищевказаних науково-інформаційних джерел, які є рекомендаціями для занесення лося європейського до Червоної книги України за категорією "вразливий", колегія суддів зауважує на тому, що їх комплексний аналіз дозволяє зробити висновок про зменшення чисельності лося європейського протягом останніх трьох поколінь (25 - 30 років) в два і більше рази, неподолання причин, що призвели до занепаду цього виду, фрагментованість ареалу, схильність до значних коливань чисельності та меж поширення. Зокрема, стандартна форма статичної звітності (2тп-мисливство) містить конкретні чіткі данні щодо чисельності популяції та її динаміки. Так, дослідження чисельності популяції лося європейського та її динаміки по формі статичної звітності (2тп-мисливство) є вагомою рекомендацією занести лося європейського до Червоної книги України за категорією "вразливий", оскільки згідно даних досліджень абсолютна чисельність лося європейського на території України менша за 10 тисяч дорослих особин, що згідно обґрунтувань науково-інформаційних джерел, наявних в матеріалах справи, може призвести до зникнення цього таксона в Україні за останні 100 років.

Оскільки досліджені науково-інформаційні джерела є науковим результатом, та в своїй сукупності підтверджують потребу занесення лося європейського до Червоної книги України, вказане, на думку колегії суддів, свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що в поданні Національної комісії з питань Червоної книги України не наведено наукового обґрунтування необхідності занесення лося європейського до Червоної книги України, а тому підстав для задоволення позову ОСОБА_3 до Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи: Державне агентство лісових ресурсів України, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання погодженими лімітів добування мисливських тварин, зобов'язання відповідачів вжити заходів щодо усунення порушень прав позивача та його інтересів, визнання нечинним наказу від 19.12.2017 N 481 (Наказ N 481), колегія суддів не вбачає.

З урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку N 11(2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу ( N 2747-IV).

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу ( N 2747-IV) передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України ( N 2747-IV) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України ( N 2747-IV) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 250 ( N 2747-IV), 308 ( N 2747-IV), 315 ( N 2747-IV), 317 ( N 2747-IV), 321 ( N 2747-IV), 322 ( N 2747-IV), 325 ( N 2747-IV), 328 ( N 2747-IV), 329 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), суд постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Апеляційні скарги Міністерства екології та природних ресурсів України, ОСОБА_2 та осіб, які приєдналися до апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України - Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр", Громадської організації "Відкриті клітки Україна" - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи: Державне агентство лісових ресурсів України, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання погодженими лімітів добування мисливських тварин, зобов'язання відповідачів вжити заходів щодо усунення порушень прав позивача та його інтересів, визнання нечинним наказу від 19.12.2017 N 481 (Наказ N 481) - відмовити повністю.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

 

Головуючий, суддя

Я. М. Собків

Суддя

Ю. А. Ісаєнко

Суддя

В. В. Файдюк




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали