Додаткова копія: Про визнання протиправними і недійсними окремих положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національною комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 N 562

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

12.03.2019 р.

N 826/9302/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: при секретарі судового засідання - Вовк І. Р., за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними і недійсними окремих положень нормативно-правового акта, встановив:

У червні 2018 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням усунення недоліків позовної заяви, просить визнати протиправними і недійсними окремі положення Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 N 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 N 782/12656 (далі Методика).

Підставою позову зазначено те, що пп. пп. "а", "б", "в", "г" п. 3.3 розділу 3 Методики суперечать п. 38 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357, п. 13 договору позивача з енергопостачальником N 4993 від 21.03.2016 і не відповідають ст. 8, ч. 3 ст. 62 Конституції України, що призвело до порушення матеріальних прав позивача, до якого застосовані санкції як до суб'єкта господарювання (юридичної особи). Зазначив, що Методика встановлює різний порядок визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії для різних категорій споживачів: розділ 2 застосовується до суб'єктів господарювання (юридичні особи), а розділ 3 до населення (побутові споживачі), проте в порушення цієї концепції останній абзац п. 2.5 скопійований в другий абзац пп. "а" п. 3.3, внаслідок чого термін, за який проводиться розрахунок вартості, збільшився з 6 місяців до 3 років. Також зазначив, що абзаци 2, 3 пп. "а" п. 3.3 визначають застосування санкцій в залежності від можливості чи неможливості виявлення дій (порушень), що позивач вважає обвинуваченням, побудованим на припущенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив на позов, в якому просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що Методика прийнята Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) у межах повноважень наданих Законом України "Про електроенергетику" і Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженим Указом Президента України від 14.03.95 N 213, і на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 N 122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії". Зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 "Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення" (далі - ПКЕЕН) втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 N 502 (Постанова N 502), тому посилання на невідповідність їй не можуть досліджуватися судом з огляду на Ухвалу Конституційного Суду України від 19.09.2018 N 7-уп/2018 (справа N 1-14/2018(2094/16)), зокрема у зв'язку з тим, що акт вичерпав свою дії. Також зазначив про відсутність доказів порушення відповідачем прав позивача.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 діяла на розгляду справи N 636/1392/16-ц.

Заперечення представником відповідача не подавалися.

Під час розгляду справи позивач підтримав позов з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача заперечив проти позову з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 N 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 N 782/12656, затверджено Методику, яка офіційно опублікована Офіційному віснику України (19.07.2006, N 27) і набрала чинності.

ОСОБА_3 містить п. 3.3 розділу 3 наступного змісту:

"3.3. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється:

за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії;

за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії;

за кількістю днів:

а) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

б) у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення;

в) у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричної мережі після припинення електропостачання у зв'язку з порушенням ПКЕЕН із дня припинення електропостачання електроустановки споживача до дня повторного припинення електропостачання, але не більше ніж за три роки;

г) у разі використання споживачем "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії, із дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки в експлуатацію (у разі коли технічна перевірка даної електроустановки не проводилась) до дня усунення порушення, але не більше сумарної кількості днів за три роки, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.".

Спірні правовідносини стосуються відповідності вищезазначених положень п. 3.3 Методики актам вищої юридичної сили.

Відповідно до Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.95 N 213/95, яке було чинним на час прийняття оскаржуваних положень Методики, НКРЕ незалежний позавідомчий постійно діючий державний орган (п. 1), яка у своїй діяльності керувалася Конституцією України та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням (п. 2). НКРЕ розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції (пп. 3 п. 4).

Згідно із ч. 11 ст. 27 Закону України від 16.10.97 N 575/97-ВР "Про електроенергетику" методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 N 122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" постановлено НКРЕ розробити і затвердити у тримісячний строк методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Зважаючи на вищенаведені положення чинного на час прийняття Методики законодавства, суд дійшов висновку про те, що приймаючи їх НКРЕ діяла у межах своїх повноважень, що ніким з учасників справи не оспорювалося.

Статтею 264 КАС України ( N 2747-IV) визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Застосування до позивача ОСОБА_3 підтверджується рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 06.09.2017, залишеним без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 19.12.2017, у цивільній справі N 636/1392/16-ц за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" в особі Чугуївського районного відділу "Енергозбут" до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, згідно з яким розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, складений відповідно до акта від 01.03.2016 N 206911 і Методики, зокрема абзацу 2 пп. "а" п. 3.3 Методики.

Таким чином, позивач вправі оскаржити Методику або окремі її положення.

Оцінивши доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваних положень вимогам актів вищої юридичної сили, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, зважаючи на таке.

Позивач стверджує про невідповідність оскаржуваних положень п. 3.3 Методики вимогам п. 38 ПКЕЕН.

Як вірно зазначив представник відповідача, постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357, якою затверджені ПКЕЕН, втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 N 502 (Постанова N 502).

Таким чином, на час розгляду справи оскаржувані положення Методики не можуть бути визнані судом такими, що не відповідають акту вищої юридичної сили п. 38 ПКЕЕН, оскільки останній втратив чинність.

Разом з цим, суд вважає за необхідне розглянути доводи позивача щодо відповідності ПКЕЕН оскаржуваних положень Методики, оскільки це ключовий аргумент позивача, який, окрім іншого, стверджує про протиправність оскаржуваних положень Методики на момент її застосування до позивача.

Пунктом 38 ПКЕЕН було визначено обов'язки енергопостачальника, зокрема проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів відповідно до затверджених графіків (абзац 8).

Дана норма не стосуються порушення споживачами ПКЕЕН чи розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, у свою чергу оскаржувані положення Методики не врегульовують обов'язків енергопостачальника, тобто предмет регулювання суспільних відносин різний.

У зв'язку з цим, міркування позивача про те, що, оскільки енергопостачальник зобов'язаний проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів, то розрахунок вартості необлікованої електричної енергії за вчинене споживачем порушення ПКЕЕН теж має обмежуватися терміном 6 місяців, є нормативно необґрунтованими і безпідставними.

Помилковим є твердження позивача про те, що ПКЕЕН не передбачає проведення "технічна перевірка" для побутових споживачів, який вжито у абзаці 2 пп. "а" п. 3.3 ОСОБА_3, позаяк у п. 2 ПКЕЕН було наведене відповідне визначення цьому поняттю, а саме технічна перевірка виконання комплексу робіт із метою визначення відповідності стану засобу обліку та/або таврування, параметрів часових зон чи роботи керуючої програми; відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку цим Правилам та іншим нормативно-правовим актам; виявлення самовільного підключення, використання "штучного нуля", порушення роботи засобу обліку електричної енергії.

Безпідставним є посилання позивача на те, що п. 38 ПКЕЕН містить поняття "контрольний огляд засобів обліку", а не "технічна перевірка", оскільки дане положення не стосується проведення технічної перевірки і не свідчить про неможливість її проведення.

Таким чином, твердження позивача про невідповідність оскаржуваних положень Методики п. 38 ПКЕЕН є безпідставними і відхиляються судом.

Враховуючи безпідставність тверджень позивача про невідповідність ПКЕЕН оскаржуваних положень Методики, на час їх застосування до позивача, а також втрату чинності ПКЕЕН, на час розгляду справи судом, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про протиправність оскаржуваних положень Методики.

Також суд відхиляє посилання позивача на п. 13 договору N 4993 від 21.03.2016, укладеним між позивачем (Споживач) і Акціонерною компанією "Харківобленерго" (Енергопостачальник), оскільки вказаний договір не є нормативно-правовим актом, тому оскаржувані положення не можуть йому не відповідати.

Посилання позивача на ст. 8 і ч. 3 ст. 62 Конституції України, якими закріплено визнання і дія принципу верховенства права (ст. 8), а також те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 3 ст. 62), суд відхиляє, оскільки невідповідності їм оскаржуваних положень Методики суд не вбачає.

Так, абзаци 2, 3 пп. "а" п. 3.3 Методики розрізняють період проведення перерахунку за спожиту електричну в залежності від того, чи мали можливість представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку виявити дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії.

На переконання суду така диференціація є зрозумілою з огляду на обставини вчиненого порушення, його очевидності чи складності, необхідності використання спеціальних засобів для виявлення тощо. Зміст вказаних положень не свідчить про те, що перерахунок здійснюється на підставі припущення про порушення.

Посилання позивача на те, що останній абзац п. 2.5 розділу 2 Методики скопійований в абзац 2 пп. "а" п. 3.3 розділу 3, внаслідок чого термін, за який проводиться розрахунок вартості, збільшився з 6 місяців до 3 років, суд відхиляє, оскільки вказані нормативні положення мають рівну юридичну силу. Щодо дублювання цих положень, то це не відповідає дійсності, зміст вказаних положень не є ідентичним. Щодо застосування присічного трирічного терміну перерахунку вартості електричної енергії для побутових споживачів у випадку вчинення ними порушення, за передбачених у абзаці 2 пп. "а" п. 3.3 ОСОБА_3 умов, то суд не вбачає ніяких суперечностей, оскільки з аналізу п. 2.5 і оскаржуваних положень п. 3.3 Методики вбачається, що період перерахунку визначається не лише суб'єктом порушення (юридична чи фізична особа), а й тяжкістю (складністю) порушення ПКЕЕН.

Інших доводів і доказів, які б підтверджували протиправність, незаконність або невідповідність актам вищої юридичної сили оскаржуваних положень Методики, позивачем не зазначено, а судом таких не встановлено.

Зважаючи на недоведеність позивачем тих обставин, на які він посилається у підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову і відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст. ст. 2 ( N 2747-IV), 5 ( N 2747-IV), 90 ( N 2747-IV), 139 ( N 2747-IV), 241 - 246 ( N 2747-IV), 250 ( N 2747-IV), 264 ( N 2747-IV), 265 КАС України ( N 2747-IV), суд вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову повністю.

Позивач: ОСОБА_1;

63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Чайковського, буд. 24, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 03057 м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст. ст. 293 - 297 КАС України ( N 2747-IV). Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 13.03.2019.

 

Суддя

Д. А. Костенко




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали