ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06.07.2017 р.

N К/800/7815/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого, судді - Мороза В. Ф., суддів: Донця О. Є., Голяшкіна О. В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Б. С. М. на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за позовом Б. С. М. до Комунального підприємства "Київблагоустрій", Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування доручення і припису, встановила:

Б. С. М. звернулась з позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.06.2016 N 278/06-16; визнати протиправним та скасувати припис КП "Київблагоустрій" від 25.06.2016 N 1610585.

Позов мотивовано тим, що оскаржувані доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) та припис КП "Київблагоустрій", винесені на підставі положень Правил благоустрою міста Києва та стосуються самовільно встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, прийняті протиправно, оскільки будівля, відносно якої прийнято зазначені рішення, не є тимчасовою спорудою, відтак положення, які стосуються самовільно встановлених малих архітектурних форм і тимчасових споруд, не можуть бути застосовані до даної будівлі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року позов Б. С. М. задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис КП "Київблагоустрій" від 25.06.2016 N 1610585. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА), оформлене у формі доручення від 29.06.2016 N 278/06-16.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перший відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, у яких рішення апеляційного суду вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.

Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги судова колегія вбачає передбачені законом підстави для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.06.2016 КП "Київблагоустрій" виконавчого органу КМР (КМДА) складено припис N 1610585, в якому зафіксовані порушення підпункту 20.1.1 п. 20.1 Правил благоустрою міста Києва, які є додатком до рішення Київської міської ради від 25.12.2008 N 1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва", та зобов'язано ДП "Ізюмінка" надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди.

29.06.2016 Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення (доручення) N 278/06-16 (вих. N 064-5911 від 29.06.2016) про вжиття заходів, шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме павільйону ДП "Ізюмінка" за адресою: м. Київ, Святошинський район, просп. Перемоги, 100д.

На підставі вказаних припису та доручення відповідачів було вжито заходи з демонтажу павільйону за адресою: просп. Перемоги, 100д, в результаті чого оформлені акти демонтажу від 04.07.2016N 16/4-07-01, від 07.07.2016 N 16/7-07-01, від 08.07.2016 N 16/8-07-01 і від 09.07.2016 N 16/9-07-01 з описом майна.

Не погоджуючись з правомірністю вказаних рішень відповідачів та такими діями працівників КП "Київблагоустрій", позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що прийняті відповідачами оскаржувані рішення про віднесення нежитлового приміщення позивача до самовільно розміщеного об'єкту та зобов'язання його вчинити певні дії не відповідають закону та підлягають скасуванню, оскільки вищезазначене нежитлове приміщення належить позивачу на праві власності відповідно до рішення суду від 18 вересня 2012 року N 2/2608/6318/12.

Натомість скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд вказав, зокрема, що оскаржуване рішення відповідачами прийнято у межах та у відповідності до закону, оскільки позивачем на вимогу не було надано дозвільні документи на розташування об'єкта, а відповідач, в свою чергу, має право звільнити територію міста Києва від самовільно розміщених об'єктів.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовується апеляційним судом, що право власності на нежилу будівлю (літ. "А") загальною площею 86,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 100д набуто позивачем в судовому порядку, а саме на підставі рішення Святошинського районного суду міст Києва від 18.09.2012 у цивільній справі N 2/2608/6318/12, яке набрало законної сили з 05.11.2012.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що з інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 19 квітня 2016 року N 57637046 вбачається, що право власності на нежилу будівлю за адресою м. Київ, проспект Перемоги, буд. 100д, на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі N 2/2608/6318/2, було зареєстровано за позивачем 13 квітня 2016 року за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна N 905214980000.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Згідно ч. 4 ст. 5 зазначеного Закону не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії.

Отже, внесення відомостей про спірну будівлю до Державного реєстру прав, є офіційним визнанням державою права позивача на спірний об'єкт нерухомого майна.

Незаконність набуття права власності у судовому порядку не встановлена, а отже відповідно до частини другої статті 328 ЦК України таке майно вважається набутим правомірно.

Суд першої інстанції вказав, що відповідно до експертного висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від від 0.07.2016 N 10380/16-43 звільнення території від вказаного нежитлового приміщення є неможливим без його руйнування та знищення, наслідком чого відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України є припинення права власності на нього.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Аналогічні приписи містяться в ст. 321 ЦК України, згідно якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 19.2.1 п. 19.2 розд. XIX Правил благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради N 1051/1051 від 25.12.2008 (далі - Правила N 1051/1051), уповноважені працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, пп. 13.1.1 п. 13.1 розд. XIII Правил N 1051/1051 визначено, що розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI), Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 N 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" (Порядок N 244), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Крім того, встановлення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності вчиняється на підставі паспорту прив'язки тимчасової споруди, оформлений Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, укладеного між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та власником тимчасової споруди (пп. 15.3.5 п. 15.3 розд. XV Правил N 1051/1051).

Порядок демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі врегульовано в п. 13.3 розд. XIII Правил N 1051/1051.

Так, згідно пп. 13.3.1 п. 13.3 розд. XIII Правил N 1051/1051, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій") вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов'язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положенням про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(далі - Положення), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 27.01.2011 N 94 (Розпорядження N 94) (зі змінами відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.12.2012 N 1205 (Розпорядження N 1205)), визначено, що до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил N 1051/1051.

Відповідно до покладених на нього завдань Департамент вживає заходів щодо впорядкування об'єктів благоустрою міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо; виявляє тимчасові споруди, що розміщені без відповідної документації, та застосовує заходи впливу до власників відповідно до законодавства України та Правил благоустрою м. Києва.

Департамент має право, зокрема: вимагати від підприємств, установ, організацій, суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, у власності або користуванні яких знаходяться території, будівлі споруди, інженерні мережі, транспортні магістралі тощо усунення виявлених порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою міста Києва, а також вживати заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства України у сфері благоустрою; здійснювати контроль в межах компетенції за демонтажем безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо.

Підпунктом 5.10 п. 5 Положення (Розпорядження N 94) встановлено, що Департамент, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Відповідно до п. 6 Положення (Розпорядження N 94), Департамент має право, зокрема: здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо (п. 6.7 (Розпорядження N 94)); надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам районних в місті Києві державних адміністрацій і підпорядкованим комунальним підприємствам та контролювати їх виконання. (п. 6.25 (Розпорядження N 94)).

При цьому, в розумінні розд. I Правил благоустрою міста Києва, "тимчасова споруда" - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Згідно ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI), тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Тобто, вказаними нормами чинного законодавства України визначені критерії, які відносять той чи інший об'єкт до тимчасових споруд.

З положень вказаних вище норм та встановлених обставин вбачається, що спірна будівля за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 100д не є тимчасовою спорудою, а тому Правила благоустрою міста Києва на дану будівлю не розповсюджуються, а отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного рішення.

Наведеного суд апеляційної інстанції не врахував та помилково скасував рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим рішення апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі статті 226 КАС України з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Б. С. М. задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року залишити в силі.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

В. Ф. Мороз

 

О. В. Голяшкін

 

О. Є Донець




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали