ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21.04.2015 р.

Справа N 815/461/15

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Ступакової І. Г., суддів: Бітова А. І., Милосердного М. М., (у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа розглядається в порядку п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України) розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, встановила:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень N 0001051703 від 21 листопада 2014 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 981836,55 грн. за порушення п. 2.6 ст. 2, п. 1.2 ст. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні; N 0001061703 від 21 листопада 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510 грн. за порушення п. 176.2 "б" ст. 176 Податкового кодексу України; N 00001071703 від 21 листопада 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510 грн. за порушення п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року в задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та постанови старшого прокурора відділу прокуратури Одеської області радника юстиції Ф. О. Т. "Про призначення документальної позапланової перевірки" від 22 вересня 2014 року, з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області N 1044 від 17 жовтня 2014 року, співробітником податкової інспекції проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства, укладених трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 11 травня 2012 року по 31 серпня 2012 року, за результатами якої складений акт N 4093/15-54-17-03/НОМЕР_1 від 06 листопада 2014 року.

Перевіркою встановлено не ведення книги обліку доходів і витрат, чим порушено пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України; незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом встановлених ст. 44 Податкового кодексу України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, чим порушено п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України; неподання розрахунку за II - III квартали 2012 року, I квартал 2013 року та відображення у неповному обсязі за II - IV квартал 2013 року та I квартал 2014 року, чим порушено п. 51.1 ст. 51, п."б" 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 3.3 наказу ДПА України N 1020 від 24 грудня 2010 року; нездійснення обліку оприбуткування готівки в книзі обліку доходів, яка зареєстрована в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси N 3811 16 травня 2012 року, в період з 16 травня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 172800 грн., чим порушено п. 2.5 ст. 2 з урахуванням п. 1.2 ст. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні; не оприбуткування доходу в сумі 23567,31 грн., який не отримано через р/р в зареєстрованій книзі обліку доходів, яка повинна бути зареєстрована в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, чим порушено п. 2.5 ст. 2 з урахуванням п. 1.2 ст. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

На підставі вищезазначеного акта перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2014 року N 0001061703, яким відповідно до п. 51.1 ст. 51, абз. 1 п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510 грн.; від 21 листопада 2014 року N 00001071703, яким відповідно до ст. 44, п. 121 ст. 121 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію (адміністративний штраф) в розмірі 510 грн.; від 21 листопада 2014 року N 0001051703, яким відповідно до п. 2.6 ст. 2, п. 1.2 ст. 1 Положення N 637 від 15 грудня 2004 року, абз. 3 п. 1 Указу N 436/95 застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 981836,55 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України, п. 51.1 ст. 51, п."б" 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 3.3 наказу ДПА України від 24 грудня 2010 року, п. 2.5 ст. 2 з урахуванням п. 1.2 ст. 1 Положення N 637 представником позивача в судовому засіданні не заперечувалося, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень N 0001051703, 0001061703, 0001071703 та відсутність підстав для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В апеляційній скарзі, апелянт зазначає про порушення податковим органом положень п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки матеріали перевірки та висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки N 4093/15-54-17-03/НОМЕР_1 від 06 листопада 2014 року, призначеної на підставі постанови старшого прокурора відділу прокуратури Одеської області відповідно до кримінально-процесуального закону, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень про визначення платнику податків грошових зобов'язань до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 8 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів" від 20 листопада 2012 року N 5503-VI (Закон N 5503-VI), який набрав чинності 04 січня 2013 року, до статті 86 внесено зміни, а саме: п. 86.9 викладено в такій редакції: "У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку".

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою Одеської області здійснювалось процесуальне керівництво по кримінальному провадженню N 32014160000000024 щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, а також за фактом скоєння невстановленими особами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України, в рамках якого постановою від 22 вересня 2014 року призначено позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_3.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта щодо відсутності підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, податкові повідомлення-рішення розраховуються контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу, щодо кримінального провадження стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), що перевіряється та приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, тобто якщо кримінальне провадження відкрито стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), що перевіряється.

Проте, як вбачається з матеріалів справи на момент проведення перевірки стосовно ФОП ОСОБА_3 не було порушено кримінальне провадження, а тому відсутні підстави для застосування, в даному випадку, положень п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Щодо посилання апелянта на неправомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 2.6 ст. 2, п. 1.2 ст. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15 грудня 2004 року, готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано жодними доказами в апеляційній скарзі, за 2012 рік книга обліку доходів (платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість), яка зареєстрована ДПІ у Суворовському районі м. Одеси за N 3811 16 травня 2012 року підприємцем не велась, що в свою чергу є порушення пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

Також, не спростовано апелянтом той факт, що книги обліку доходів за період з 03 червня 2012 року по 28 грудня 2012 року та з 01 квітня 2014 року по 31 серпня 2014 року не були зареєстровані в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

Окрім цього, за 2013 рік згідно банківських виписок по р/р 26004512489301 надійшло 653014,21 грн., а згідно книги обліку доходів N 3811 від 16 травня 2012 року за 2013 рік, ФОП ОСОБА_3 отримала дохід у розмірі 686822,71 грн.

За період з 01 січня 2014 року по 31 серпня 2014 року ФОП ОСОБА_3 згідно банківських виписок по р/р 26004512489301 отримала дохід у розмірі 545260,20 грн., а згідно книги обліку доходів, незареєстрованій у ДПІ в Суворовському районі м. Одеси за період з 01 квітня 2014 року по 31 серпня 2014 року отримала дохід в розмірі 581318,32 грн.

При цьому, податковим органом під час проведення перевірки було правомірно встановлено, що апелянтом не здійснювалося оприбуткування готівки в книзі обліку доходів, яка зареєстрована в ДПІ у Суворовському районі 16 травня 2012 року за N 3811 в період з 16 травня 2012 року по 31 грудня 2012 року, оскільки перший запис в книзі зроблено лише 01 квітня 2013 року.

Згідно з даними податкової декларації платника єдиного податку за 2012 рік N 45045 від 09 січня 2013 року загальна сума отриманого доходу за звітний (податковий) період склала 172800 грн., яка не оприбуткована в книзі обліку доходів і витрат.

Відповідно до р/р 26004512489301 за період з 01 квітня 2014 року по 31 серпня 2014 року ФОП ОСОБА_3 отримала 378868 грн., а згідно наданої книги обліку доходів (незареєстрованій в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) за період з 01 квітня 2014 року по 31 квітня 2014 року отримала 402435,31 грн., у зв'язку з чим різниця між даними обліку складає 23567,31 грн. і ця сума повинна бути відображена у книзі обліку доходів, що зареєстрована в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом правомірно застосовано до апелянта штрафну (фінансову) санкцію за порушення вимог п. 2.5 ст. 2 з урахуванням п. 1.2 ст. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15 грудня 2004 року.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на той факт, що норми Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" щодо застосування штрафних санкцій за не оприбуткування готівки не можуть бути застосовані, так як вони є нормами підзаконного нормативного акту, оскільки на час виникнення спірних правовідносин (перевіряємий період з 11 травня 2012 року по 31 серпня 2014 року) не було прийнято інших законів, сфера дії яких би охоплювала такі відносини, а отже застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" є правомірними.

Окрім цього, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта стосовно того, що застосована штрафна (фінансова) санкція на підставі податкового повідомлення-рішення N 0001051703 від 21 листопада 2014 року є адміністративно-господарською санкцією в розумінні положень ст. 238 та ст. 239 Господарського кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Фінансові санкції у вигляді штрафу за несвоєчасне оприбуткування готівкової виручки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової (фіскальної) служби та митні органи суд.

Проте, відповідна редакція статті 250 Господарського кодексу України набрала чинності з 01 січня 2011 року, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що застосовані штрафні санкції податковим органом спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 21 листопада 2014 року N 0001051703, N 0001061703 та N 0001071703 здійснено у встановлений законодавством спосіб, зокрема, у передбачені ст. 102 ПК України строки, оскільки перевірку було здійснено за період з 11 травня 2012 року по 31 серпня 2014 року.

Враховуючи, що перевірку позивача проведено відповідно до норм на підставі п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 81.1 ст. 81, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідно до норм п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень N 0001051703, 0001061703, 0001071703 є безпідставними та не підлягають задоволенню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

 

Головуючий

І. Г. Ступакова

Судді:

А. І. Бітов

 

М. М. Милосердний




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали