ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

01.10.2018 р.

Справа N 569/17904/17

 

Адміністративне провадження N К/9901/52416/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бучик А. Ю., суддів: Гімона М. М., Мороз Л. Л., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області в складі судді Тимощука О. Я. від 02.03.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Мацького Є. М., Іваненко Т. В., Шидловського В. Б. від 07.05.2018 у справі N 569/17904/17 за позовом Виконавчого комітету Рівненської міської ради до Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Д. І. Є., Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішень, установив:

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 31.01.2018 позовну заяву Виконавчого комітету Рівненської міської ради, подану 22.11.2017 у даній судовій справі залишено без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю підстав для його поновлення.

02.02.2018 р. треті особи звернулися до суду із заявою, в якій просили провести розподіл судових витрат, пов'язаних із отриманням правничої допомоги адвоката, щодо супроводу даної справи.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02.03.2018, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018, присуджено на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Рівненської міської ради судові витрати з надання правничої допомоги у сумі 7450 (сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що під час розгляду справи третіми особами не надавалися підтверджуючі документи про понесення витрат на правову допомогу. Крім того, позовну заяву залишено без розгляду, тому витрати третім особам відшкодуванню не підлягають.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 134 КАС України ( N 2747-IV), витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 10 ( N 2747-IV), 11 ст. 139 КАС України ( N 2747-IV) у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

В даному випадку предметом спору за своєю суттю виступало майнове право третіх осіб на житло (будинок), оскільки позивачем оскаржувалось рішення про державну реєстрацію права власності третіх осіб на житловий будинок, який є єдиним житлом для сім'ї третіх осіб, тому, звісно, позовні вимоги треті особи не підтримували.

Колегія суддів зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Судами досліджено та надано оцінку розрахунку N 1 суми гонорару адвоката за надану правничу допомогу згідно договору N 18-01/02 від 05.01.2018 року та присуджено до відшкодування 7450 грн. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру адвокат Ш. В. С. за надання правової допомоги отримав 15000 грн.

Безпідставними є доводи касаційної скарги про залишення без розгляду заяви третіх осіб про розподіл судових витрат через неподання такої вчасно до закінчення судових дебатів у справі через дотримання судами приписів ч. 6 ст. 143 КАС України ( N 2747-IV) щодо вирішення питання про розподіл судових витрат судом не пізніше десяти днів з дня ухвалення судового рішення про залишення позову без розгляду за умови подання учасником справи заяви та доказів, що підтверджують розмір судових витрат.

Стосовно посилань позивача на обов'язковість ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, колегія суддів їх не приймає, оскільки предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору.

В касаційній скарзі позивач заявляє, що до закінчення судових дебатів третіми особами не заявлялося клопотання про стягнення судових витрат.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України ( N 2747-IV) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд звертає увагу, що заява про постановлення додаткової ухвали щодо розподілу судових витрат подана третіми особами 02.02.2018, тобто протягом п'яти днів після постановлення оскаржуваної ухвали, як передбачено ст. 139 КАС України ( N 2747-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 349 ( N 2747-IV), 350 ( N 2747-IV), 355 ( N 2747-IV), 356 ( N 2747-IV), 359 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), постановив:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення, ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

Судді Верховного Суду:

А. Ю. Бучик

 

М. М. Гімон

 

Л. Л. Мороз




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали