ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18.05.2010 р.

Справа N К-28318/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді Леонтович К. Г., суддів: Васильченко Н. В., Кравченко О. О., Розваляєвої Т. С., Чалого С. Я., секретаря - Нагорного М. В., (за участю представників: Запорізької митниці Прокофьєва С. А., ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" Литвинюка В. А., Чулой І. С.), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Запорізької митниці Державної митної служби України на постанову господарського суду Запорізької області від 8 грудня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2009 року у справі N 23/554/08-АП за позовом відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Запорізької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, встановила:

У листопаді 2008 року відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося в суд з позовом до Запорізької митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення митниці N 45/3 ст від 17.06.2008 р., N 46/3 ст. від 18.06.2008 р., N 46/3 ст. від 20.06.2008 р., N 50/3 ст. від 23.06.2008 р., N 52/3 ст. від 23.06.2008 р., N 54/3 ст. від 25.06.2008 р., N 60/3 ст. від 27.06.2008 р., N 61/3 ст. від 31.07.2008 р., N 62/3 ст. від 01.07.2008 р., N 63/3 ст. від 01.07.2008 р., N 65/3 ст. від 02.07.2008, N 71/3 ст. від 10.07.2008, N 73/3 ст. від 11.07.2008, N 79/3 ст. від 14.07.2008 р., N 80/3 ст. від 14.07.2008 р., N 83/3 ст. від 17.07.2008 р., N 86/3 ст. від 22.07.2008 р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та зобов'язання Запорізьку митницю здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформлені товарів по ВМД N 112030000/8/019210 від 17.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019332 від 18.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019573 від 20.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019916 від 23.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019912 від 23.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020199 від 25.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020532 від 27.06.2008 р.; ВМД N 12030000/8/020981 від 02.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020980 від 20.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020982 від 02.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020994 від 02.07.2008 р. - із розрахунку вартості порошку періклазового марки DALPOR-Р-85к, Р88к за ціною 205 євро за тону; ВМД N 112030000/8/021811 від 10.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/021950 від 11.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/022265 від 14.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/022271 від 14.07.2008 р.; ВМД N 12030000/8/022608 від 17.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/023144 від 22.07.2008 р. - із розрахунку вартості порошку періклазового марки DALPOR-Р85к, Р88к за ціною 220 євро за тону.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем без врахування фактичних правовідносин була визначена митна вартість товару за методом оцінки N 6 - резервним методом з урахуванням цінової інформації ЄАІС ДМСУ в зв'язку з тим, що база даних ЄАІС ДМСУ містить цінову інформацію щодо подібних товарів, яка відрізняється від заявленої вартості товару. При цьому, попередні методи не були застосовані митним органом з причин невідповідності умов, передбачених ст. ст. 268, 269 МКУ, щодо товарів, які оцінюються. Позивач вважає, що вказані дії здійснені митним органом в порушення вимог ст. 265, ст. 266 Митного кодексу України, які передбачають, що у разі відсутності даних що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних в нього відомостей, в тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів, при цьому, ч. 7 ст. 266 МКУ передбачає, що резервний метод може бути застосований лише у разі неможливості застосування методів передбачених п. 1 - 5 ч. 1 даної статті. Відповідач, посилаючись на базу даних ЄАІС ДМСУ щодо цінової інформації відносно подібних товарів, безпідставно не застосовує даний метод.

Постановою господарського суду Запорізької області від 8 грудня 2008 року заявлений позов задоволений.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2009 року рішення суду першої інстанції скасоване в частині задоволення позову за вимогою про зобов'язання Запорізької митниці вчинити певні дії, а саме - здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по ВМД N 112030000/8/019210 від 17.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019332 від 18.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019573 від 20.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019916 від 23.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019912 від 23.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020199 від 25.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020532 від 27.06.2008 р. ВМД N 112030000/8/020981 від 02.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020980 від 20.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020982 від 02.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020994 від 02.07.2008 р., ВМД N 112030000/8/021811 від 10.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/021950 від 11.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/022265 від 14.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/022271 від 14.07.2008 р.; ВМД N 12030000/8/022608 від 17.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/023144 від 22.07.2008 р. за методом оцінки 1 (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються). У позові за цією вимогою відмовлено. В іншій частині постанова господарського суду Запорізької області від 08.12.2008 р. залишена без змін.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду Запорізька митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти рішення про відмову в задоволенні позову.

В запереченнях на касаційну скаргу відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" просить касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно зовнішньоекономічного контракту купівлі продажу від 08.01.2008 р. між ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (покупець) і фірмою "Midland Resources UK Ltd" (продавець) поставлявся магнезитовий порошок та вогнетривкі вироби, ціна і загальна вартість товару зазначалася в Специфікаціях до цього контракту. Відповідно до Специфікації N 2 порошок періклазовий марки ППК-85,88 ГОСТ 24862-81 у кількості 33000,00 т. (ціна євро/тонна, на умовах DAF-205, вартість (-5+10 %) ЄВРО - 6765000), вантажовідправником продукції являвся ВАТ "Комбінат "Магнезит", Росія, Челябінська область, м. Сатка. Додатковою угодою N 1 від 05.05.2008 р. передбачалося внесення змін в найменування марок та нормативної дотації товару, зокрема, порошок періклазовий DALPOR-Р85к, Р88к по Специфікації 2 вказаного контракту. Крім того, у зв'язку з реконструкцією виробничого сектору групи "Магнезит" вантажовідправником являлося ТОВ "Група "Магнезит". Відповідно до додаткової угоди N 4 від 01.07.2008 р. ціни на визначений товар були переглянуті, зокрема, порошок періклазовий марки DALPOR-Р85к, Р88к (ціна євро/тонна, на умовах DAF-220).

На виконання умов контракту у червні - липні 2008 р. продавець поставив ВАТ "Запоріжсталь" під торговим трендом DALMAND порошок періклазовий марки DALPOR-Р85к, Р88к. На підставі поданих на Запорізьку митницю вантажно-митних декларацій митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ціни угоди. Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були надані: контракт з протоколом розбіжностей та протоколом врегулювання розбіжностей, додаткові угоди до контракту, рахунки (інвойси), сертифікати якості, сертифікати про походження товару форми СТ, листи фірми "Midland Resources UK Ltd" про зміну маркірування порошку без змін його хіміко-технічних та інших властивостей та зміни назви фірми відправника, ДМВ-1 (декларація митної вартості), експортні декларації країни відправлення. Відповідачем, у зв'язку з виникненням сумніві у заявленій вартості товару, були витребувані додаткові документи, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідну бухгалтерську документацію; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару; калькуляцію фірми-виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовленими спеціалізованими експертизи організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформацію зовнішньо-торгівельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Позивач зазначених документів не подав з посиланням на те, що їх падання потребувало додаткового часу, а продукція була терміново необхідною для виробництва. У зв'язку з ненаданням додатково витребуваних документів Запорізькою митницю прийняті оскаржувані рішення про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) не за ціною угоди, а за 6 - резервним методом із збільшенням митної вартості товарі та митних платежів, внаслідок чого позивач вважає, що мало місце збільшення сплати митних та інших платежів на загальну суму 250553,15 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на ті обставини, що позивач раніше здійснював митне оформлення ідентичного товару, з урахуванням наданих позивачем документів, відповідач мав можливість визначити митну вартість товару "за ціною договору або за ціною ідентичних товарів", тобто, за 1 або 2 методами, передбаченими ст. 266 Митного кодексу України. Відповідачем, як вважає суд першої інстанції не доведена правомірність застосування, без застосування послідовності визначених законом методів, одразу 6 методу. Оскільки має місце надмірна сплата митних зборів, суд прийшов до висновків, що відповідач зобов'язаний провести перерахунок по платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по відповідних ВМД.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання митниці здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні спірного товару за відповідними вантажно митними деклараціями послався на ті обставини, що відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, позивач не звертався до митниці з відповідною заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, рішення з цього приводу відповідачем не приймалося, тому за вказаною позовною вимогою права позивача не порушувалися відповідачем і позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити за методом 1 перерахунок платежів що підлягали сплаті при митному оформленні товару не підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно обставин справи за зовнішньоекономічним контрактом від 08.01.2008 р. фірмою "Midland Resources UK Ltd" поставлялася та продавалася позивачу продукція російського виробництва в тому числі періклазовий порошок марки ППК-85,88 ГОСТ 24862-81 вартістю 205 євро/тонна, вантажовідправник - ВАТ "Комбінат "Магнезит", який являється і виробником даної продукції. Додатковою угодою N 1 від 05.05.2008 р. внесені зміни до контракту, зокрема, на поставку порошку періклазового марки DALPOR-Р85к, Р88к (ціна євро/тонна, на умовах DAF-205), а додатковою угодою від 01.07.2008 р. вартість вказаного товару була визначена 220 євро/тонна. За оскаржуваними рішеннями митниці та спірними ВМД відповідач самостійно визначив митну вартість товару за 6 - резервним методом з підстав сумнівів щодо правильності визначення позивачем митної вартості згідно вимог ст. 265 Митного кодексу України, невідповідності ціновій інформації, що міститься в ЄАІС ДМСУ та ненадання декларантом додаткових документів, необхідних для перевірки правильності визначення митної вартості. При визначенні митної вартості відповідач використовував цінову інформацію на подібні (аналогічні) товари, що міститься у базі даних ЄАІС ДМСУ. Незастосування попередніх методів визначення митної вартості митницею мотивовано як невідповідність умов, передбачених ст. ст. 268, 269 Митного кодексу України.

Відповідно ч. 3 ст. 266 Митного кодексу України, якщо основний метод не може бути використаний, то застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товару не може не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно змісту оскаржуваних рішень при визначенні митної вартості відповідачем застосований метод оцінки N 6. В порушення вимог ст. 266 Митного кодексу України митним органом не наведені підстави застосування саме 6 - резервного методу, тобто відповідачем порушена послідовність застосування методів, передбачених вищенаведеною законодавчою нормою, відсутні мотиви неможливості застосування попередніх методів. Разом з тим, відповідач посилається, що при визначенні митної вартості товарів з урахуванням цінової інформації ЄАІС ДМСУ на подібні, аналогічні товари, хоча визначення митної вартості за ціною подібних аналогічних товарів передбачає третій метод.

Виходячи з наведеного оскаржувані рішення відповідача про визначення митної вартості товарів прийняті з грубим порушенням вимог ст. 266 Митного кодексу України і суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованих висновків про їх протиправність і в цій частині позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій прийняті у відповідності норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до вірних висновків про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання Запорізької митниці вчинити дії щодо здійснення перерахунку платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по ВМД N 112030000/8/019210 від 17.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019332 від 18.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019573 від 20.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019916 від 23.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/019912 від 23.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020199 від 25.06.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020532 від 27.06.2008 р. ВМД N 112030000/8/020981 від 02.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020980 від 20.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020982 від 02.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/020994 від 02.07.2008 р., ВМД N 112030000/8/021811 від 10.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/021950 від 11.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/022265 від 14.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/022271 від 14.07.2008 р.; ВМД N 12030000/8/022608 від 17.07.2008 р.; ВМД N 112030000/8/023144 від 22.07.2008 р. за методом оцінки 1 (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються). Оскільки відповідно Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. N 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Позивач не звертався до відповідача із заявою про повернення з бюджету грошових коштів, у зв'язку з чим митницею і не приймалось рішення з цього питання. Таким чином, відповідач за цією вимогою не порушив право або охоронюваний законом інтерес позивача.

Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про скасування постанови суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині позовних вимог та відмовив у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Запорізької митниці вчинити дії про здійснення перерахунку платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по спірних ВМД.

Згідно ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Запорізької митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 8 грудня 2008 року, змінену постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2009 року, та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеному статтями 237 - 239 КАС України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали