Шановні партнери! Вимушені повідомити, що в зв'язку зі зміною собівартості, з 1 березня будуть підвищені ціни на ДСТУ та ДБН


Додаткова копія: Про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

17.04.2018 р.

Справа N 815/329/17

 

Адміністративне провадження N К/9901/2278/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І. Я., суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф., за участю секретаря судового засідання - Загороднього А. А., учасники справи: представник позивача - А. Н. М., представник відповідача - Л. С. В., розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Укрпромторг" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (судді: Турецька І. О. (головуючий), Косцова І. П., Стас Л. В.) у справі N 815/329/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Укрпромторг" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, установив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Укрпромторг" звернулась до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 04.11.2016 N 100270001/2016/000513/1, N 100270001/2016/000517/2, N 100270001/2016/000499/2, N 100270001/2016/000508/2, N 100270001/2016/000501/2, N 100270001/2016/000503/1, N 100270001/2016/000504/1, N 100270001/2016/000509/2, N 100270001/2016/000500/2, N 100270001/2016/000512/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.11.2016 N 100270001/2016/00714, N 100270001/2016/00724, N 100270001/2016/00710, N 100270001/2016/00707, N 100270001/2016/00720, N 100270001/2016/00706, N 100270001/2016/00708, N 100270001/2016/00712, N 100270001/2016/00715, N 100270001/2016/00713.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору. При цьому у контролюючого органу не виникало сумнівів, що документи, які подавалися для митного оформлення товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, митним органом було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями. Таким чином, Товариство вказує, що застосування резервного методу визначення митної вартості товарів у прийнятих спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів та оформлення на їх підставі карток відмови у митному оформленні товарів, враховуючи відсутність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, є необґрунтованим та безпідставним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року позов задоволено.

4. Суд дійшов висновку, що під час митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями, митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору, натомість жодних обґрунтованих доводів та доказів наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар контролюючим органом надано не було.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суд дійшов висновку, що митний орган вправі здійснювати корегування митної вартості товару після випуску його у вільний обіг за тимчасовими деклараціями, а враховуючи, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), контролюючим органом обґрунтовано було скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу. Також суд апеляційної інстанції доводи Товариства, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару, відхилив з огляду на те, що сумніви у митного органу виникли не у зв'язку з відсутністю у декларанта документів на оплату товару, а у зв'язку неурегульованістю сторонами зовнішньоекономічної угоди порядку оплати за придбаний товар оскільки у контрактах було вказано, що можлива як попередня оплата за товар так і відстрочка платежу, проте строк такої відстрочки взагалі не було зазначено, як не було і визначено ту по яким реквізитам повинна бути здійснена оплата за товар.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року залишити в силі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено зовнішньоекономічні контракти з Китаєм на поставку полотна та тканини.

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару до Київської міської митниці ДФС для проведення розмитнення придбаного товару були подані митні декларації за формою МД-2 (Наказ N 246), а також пакет товаросупровідних та комерційних документів: зовнішньоекономічний договір, міжнародні автомобільні накладні (CMR), коносаменти, документи, що підтверджують вартість страхування, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару, рахунки - фактури (інвойс), пакувальні листи, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, декларація про походження товару, акти про проведення фізичного огляду товарів, копія митної декларації країни відправлення.

За відсутності точних відомостей для однозначного визначення коду товару згідно УКТЗЕД (Тарифи N 584-VII), відповідно до положень ст. 260 Митного кодексу України ( N 4495-VI), було здійснено митне оформлення поставленого товару по зовнішньоекономічним контрактам (договорам) "синтетичні полотна за тимчасовими митними деклараціями за формою МД-3 (Наказ N 246) від 22 вересня 2016 року N 100270001/2016/270304, N 100270001/2016/270309, N 100270001/2016/270313, N 100270001/2016/270311, N 100270001/2016/270296, N 100270001/2016/270298, N 100270001/2016/270300, N 100270001/2016/270305, N 100270001/2016/270290, N 100270001/2016/270318 із застосуванням найбільшої ставки ввізного мита з тих, під яку можуть підпадати імпортовані товари (8 %).

Для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовою особою Київської міської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару.

За тимчасовими митними деклараціями товар "синтетичні полотна…" було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів, згідно із заявленою митною вартістю (2,2 $/кг).

Після проведення лабораторних досліджень на підставі експертних висновків СЛЕД та у відповідності до положень ст. 260 ( N 4495-VI) та ст. 261 Митного кодексу України ( N 4495-VI) ТОВ "ТК Укрпромторг" подало органу доходів і зборів додаткові декларації, що містять точні відомості про код товару згідно УКТЗЕД (Тарифи N 584-VII), а саме: від 04.11.2016 року N 100270001/2016/274776, N 100270001/2016/274793, N 100270001/2016/274777, N 100270001/2016/274779, N 100270001/2016/274781, N 100270001/2016/274773, N 100270001/2016/274774, N 100270001/2016/274780, N 100270001/2016/274778, N 100270001/2016/274775.

Проте у Київської міської митниці ДФС виникли сумніви щодо правильності визначення ТОВ "ТК Укрпромторг" митної вартості товарів за ціною товару.

Виникнення сумніву у повноті та достовірності відомостей про митну вартість товарів відповідач обґрунтував тим, що:

- у контрактах, які подавалися до митного оформлення, зазначалося, що може бути здійснена як попередня оплата за товар згідно з інвойсом, так і можлива відстрочка платежу. Проте в інвойсах не були обумовлені терміни відстрочки платежу;

- у контрактах зазначено, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або за іншими реквізитами, які будуть вказані в додаткових угодах до договору. До митного оформлення додаткові угоди не надавалися;

- у копіях декларацій країни відправлення не зазначені дані про інвойси та контракти, відповідно до яких здійснювалася поставка, попри те, що такі графи існують;

- у прайс-листах зазначено контракти та номери контейнерів, що вказує на суб'єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого.

Крім того, митний орган також вважав, що не до всіх митних декларацій подані документи про страхування товару та про його вартість, хоча на умовах поставки CIF, на продавця покладається обов'язок щодо страхування. Окрім того, у зв'язку з відсутність у страхових документах номерів інвойсу не можливо впевнитись до якої саме партії товару проведено страхування.

У зв'язку з зазначеним позивачу запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації товару; каталоги специфікації прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Товариством повідомлено митницю про неможливість надання перелічених додаткових документів.

За результатами розгляду поданих митних декларацій та доданих документів, відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, за якими визначено митну вартість товару із застосуванням резервного методу та відмовлено у прийнятті додаткових декларацій шляхом оформлення карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги Товариство цитує норми матеріального та процесуального права, посилається на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи та про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за резервним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, та з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, а відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару. Також позивач вказує, що після митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями, митницею фактично було визнано заявлену декларантом митну вартість, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору, а отримання митницею результатів досліджень після випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями могло вплинути виключно на класифікацію товарів згідно УКТЗЕД (Тарифи N 584-VII).

8. Контролюючий орган надав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про безпідставність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на надання останнім документів, які не містили всіх відомостей щодо ціни, що фактично підлягає сплаті за ці товари, а також не надання додатково витребуваних документів, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення та залишити в силі постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Конституція України:

9.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Митний кодекс України ( N 4495-VI) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Частина 1 статті 49 ( N 4495-VI).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

10.2. Частина перша статті 52 ( N 4495-VI).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу ( N 4495-VI) та цією главою.

10.3. Частина друга статті 53 ( N 4495-VI).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій ( N 4495-VI) і шостій статті 52 цього Кодексу ( N 4495-VI), та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

10.4. Частина третя статті 53 ( N 4495-VI).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

10.5. Частина четверта статті 53 ( N 4495-VI).

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

10.6. Частина п'ята статті 53 ( N 4495-VI).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

10.7. Частина перша статті 54 ( N 4495-VI).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

10.8. Частина друга статті 54 ( N 4495-VI).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу ( N 4495-VI).

10.9. Частина третя статті 54 ( N 4495-VI).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ( N 4495-VI).

10.10. Частина шоста статті 54 ( N 4495-VI).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу ( N 4495-VI), або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу ( N 4495-VI); 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

10.11. Частина сьома статті 54 ( N 4495-VI).

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

10.12. Частина друга статті 57 ( N 4495-VI).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

10.13. Частина третя статті 57 ( N 4495-VI).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу ( N 4495-VI).

10.14. Частина четверта статті 57 ( N 4495-VI).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 ( N 4495-VI) і 60 цього Кодексу ( N 4495-VI). Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

12. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

13. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

14. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

15. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

16. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) ( N 4495-VI) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV)).

18. Доводи позивача:

18.1. Довід, що після митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями, митницею фактично було визнано заявлену декларантом митну вартість, визначену за основним методом, а тому в подальшому контролюючий орган не мав правових підстав для витребування додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості товарів є безпідставним, оскільки тимчасова декларація не є завершальним документом під час митного оформлення товару, її подання не є фактом завершення декларування, а передбачає лише спрощений порядок випуску товарів у вільний обіг та зобов'язує декларанта у визначені терміни вчинити ряд дій щодо подальшого митного оформлення товару.

У зв'язку з зазначеним суд не погоджується і з висновком суду першої інстанції, що визнаючи заявлену декларантом митну вартість товарів під час їх випуску у вільний обіг, орган доходів і зборів не мав в подальшому правових підстав для витребування додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, а також для відмови у випуску товарів за митним деклараціями та прийняття відповідних карток відмови в прийнятті митної декларації, натомість суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що митний орган вправі здійснювати корегування митної вартості товару після випуску його у вільний обіг за тимчасовими деклараціями.

18.2. Довід, щодо отримання митницею результатів досліджень (за результатами відібраних проб/зразків товару) після випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями могло вплинути виключно на класифікацію товарів згідно УКТЗЕД (Тарифи N 584-VII), а не на ціну товару, є також безпідставним, з огляду на те, що саме класифікація товарів згідно УКТЗЕД є підставою для визначення розміру митних платежів.

18.3. Довід позивача, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару є обґрунтованим з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

19. Доводи відповідача:

19.1. Сумнів митного органу у повноті та достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з зазначенням у контрактах, що може бути здійснена як попередня оплата за товар так і можлива відстрочка платежу, проте терміни відстрочки платежу обумовлені не були, зазначення, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або за іншими реквізитами, які будуть вказані в додаткових угодах до договору, додаткові угоди не надавалися, у копіях декларацій країни відправлення не зазначені дані про інвойси та контракти, у прайс-листах зазначено контракти та номери контейнерів, що вказує на суб'єктивну спрямованість даної пропозиції, суд вважає необґрунтованим з огляду на те, що вказані відомості не мають відношення до числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що фактично підлягає сплаті за імпортований товар.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача.

21. Позивач подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

22. Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що всупереч вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

22. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

23. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV)).

24. З огляду на зазначене, враховуючи статті 49 ( N 4495-VI), 52 ( N 4495-VI), 53 ( N 4495-VI), 54 ( N 4495-VI), 57 Митного кодексу України ( N 4495-VI) колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Укрпромторг" підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341 ( N 2747-IV), 344 ( N 2747-IV), 349 ( N 2747-IV), 352 ( N 2747-IV), 355 ( N 2747-IV), 356 ( N 2747-IV), 359 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), суд постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Укрпромторг" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі N 815/329/17 скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року в даній справі - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Судді Верховного Суду:

І. Я. Олендер

 

І. А. Гончарова

 

Р. Ф. Ханова




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали