Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання зареєструвати подану декларацію про готовність об'єкта до експлуатації

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

08.11.2019 р.

Справа N 810/4223/15

 

Адміністративне провадження N К/9901/16637/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Желєзного І. В., суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі колегії суддів Іщука І. О., Погрібніченка І. М., Шулежка В. П. від 18 жовтня 2016 року (Постанова N 810/4223/15) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Пилипенка О. Є., Глущенка Я. Б., Шелеста С. Б. від 20 грудня 2016 року (Ухвала N 810/4223/15), у справі N 810/4223/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про визнання протиправними та скасування рішень, встановив:

I. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач 1), Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі також - відповідач 2, Мінрегіонбуд), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати додаток 2 до Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24 квітня 2015 року N 79 (Порядок N 79) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 року за N 547/26992 (далі - Порядок N 79);

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України N 10/10-І-3007/88/II від 30 липня 2015 року;

- зобов'язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України зареєструвати подану ОСОБА_1 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації відносно садового будинку в садівницькому товаристві "Воїн -2" за адресою: АДРЕСА_1.

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року (Постанова N 810/4223/15), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (Ухвала N 810/4223/15), у задоволенні позову відмовлено.

3. У січні 2017 року позивачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року (Постанова N 810/4223/15) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (Ухвала N 810/4223/15). Позивач просить скасувати рішення суддів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

5. У подальшому справу передано на розгляд Верховному Суду.

6. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Чиркіна С. М., Шарапи В. М.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в червні 2010 року позивач придбав садовий будинок та земельну ділянку в садівницькому товаристві "Воїн-2" за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу садового будинку N 3174 від 10 червня 2010 року, договором купівлі-продажу земельної ділянки N 3237 від 12 червня 2010 року та актом на право власності на земельну ділянку.

8. До кінця 2010 року (під час проведення реконструкції придбаного садового будинку) позивач самовільно збудував та переобладнав ряд приміщень, чим збільшив загальну площу садового будинку з 29,1 кв. м до 103,1 кв. м

9. 22 липня 2015 року позивачем подано до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області заяву про прийняття в експлуатацію садового будинку в садівницькому товаристві "Воїн-2" за адресою: АДРЕСА_1.

10. За результатами розгляду декларації про готовність об'єкта до експлуатації "АДРЕСА_1" Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області листом N 10/10-30/1208/03 (10/10-І-3007/88/II від 30.07.2015) від 12 серпня 2015 року повідомив позивача про те, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації оформлена із порушенням вимог, установлених Порядком прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2015 року N 79 (Порядок N 79), а саме: в пункті 7 (Порядок N 79) відсутня необхідна інформація; в пункті 8 (Порядок N 79) зазначений кадастровий номер не узгоджується із інформацією, зазначеною в державному акті на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу садового будинку; в пункті 8 неправильно зазначено інформацію про документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.

11. На підставі викладеного зазначену декларацію повернуто позивачу на доопрацювання.

III. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач 2, встановлюючи нову адміністративну послугу - надання суб'єктом владних повноважень інформації щодо відповідності місця розташування об'єкта вимогам державних будівельних норм, діяв за межами своїх повноважень, створив перешкоди позивачу для реалізації його права на введення в експлуатацію садового будинку, звузив його права в розумінні норм Конституції України, створив додаткову, раніше жодним законом або нормативно-правовим актом не передбачену адміністративну послугу, що характеризує додаток 2 до Порядку (Порядок N 79) як протиправний.

13. Представник відповідача 1 заперечував проти позовних вимог, оскільки інформація, зазначена позивачем в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, не узгоджувалася з доданими документами, а саме в технічному паспорті відсутня відмітка про проведення їх технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку (Порядок N 79) та не зазначено такої інформації в пункті 7 (Порядок N 79) поданої декларації. Вважає, що дії щодо повернення поданої позивачем декларації на доопрацювання є законними та вчиненими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

14. Представник відповідача 2 заперечував проти позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними. Вважає твердження позивача, що у Мінрегіонбуду немає правових підстав для визначення форми відмітки для проставлення у технічному паспорті, безпідставними та надуманими. Отримання інформації про відповідність місця розташування об'єкта будівництва вимогам державних будівельних норм є складовою частиною технічного обстеження об'єкта будівництва, яке проводиться виконавцем (експертом (інженером) з технічної інвентаризації). Твердження позивача про те, що він змушений звертатися за отриманням інформації про відповідність місця розташування об'єкта до органів влади, є безпідставним. Інформація про відповідність місця розташування об'єкта будівництва вимогам державних будівельних норм дозволяє визначити можливість/неможливість надійної та безпечної експлуатації об'єкта будівництва, а тому її зазначення у формі відмітки про проведене технічне обстеження є необхідним та правомірним. Отримання інформації про відповідність місця розташування об'єкта будівництва вимогам державних будівельних норм виконавцем не є за змістом адміністративною послугою, критерії якої визначено Законом України "Про адміністративні послуги" (Закон N 5203-VI). Додаток 2 до Порядку N 79 (Порядок N 79) діє виключно разом з пунктом 6 розділу II цього порядку (Порядок N 79). Скасування лише додатка 2 до Порядку N 79 призведе до порушення прав та законних інтересів фізичних осіб та суб'єктів господарювання через відсутність механізму реалізації вимог закону.

Декларація позивача про готовність об'єкта до експлуатації повернута позивачу у зв'язку із тим, що в ній не відображено інформації про проведення технічного обстеження, на підставі якого визначається відповідність проведених будівельних робіт державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Отже, на думку відповідача 2, відповідач 1 при розгляді заяви позивача дотримувався вимог наказу Мінрегіонбуду від 24 квітня 2015 N 79 (Порядок N 79).

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що інформація про відповідність місця розташування об'єкта будівництва вимогам державних будівельних норм дозволяє визначити можливість чи неможливість надійної та безпечної експлуатації об'єкта будівництва, а тому її передбачення у формі відмітки про проведене технічне обстеження є необхідним та правомірним.

Вимога щодо проведення технічного обстеження приміщень, які вводяться в експлуатацію за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку N 79 (Порядок N 79), є обов'язковою.

Оскільки додаток 2 до Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N 79 від 24 квітня 2015 року (Порядок N 79) складено у відповідності до вимог чинного законодавства, а позивачем не усунуто недоліки поданої декларації, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30 липня 2015 року N 10/10-І-3007/88/II та зобов'язання Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України зареєструвати подану ОСОБА_1 декларацію про готовність до експлуатації об'єкта відносно садового будинку в садівницькому товаристві "Воїн-2" за адресою: АДРЕСА_1.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ

16. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року (Постанова N 810/4223/15) та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (Ухвала N 810/4223/15), посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки відповідач 2, встановлюючи нову адміністративну послугу - надання суб'єктом владних повноважень інформації щодо відповідності місця розташування об'єкта вимогам державних будівельних норм, діяв за межами своїх повноважень, фактично створив перешкоди позивачу для реалізації його права на введення в експлуатацію садового будинку, звузив його права в розумінні норм Конституції України, створив додаткову, раніше жодним законом або нормативним актом не передбачену адміністративну послугу, що характеризує додаток 2 до Порядку (Порядок N 79) як протиправний.

Крім того, скаржник зазначає, що у судовому рішенні суду першої інстанції протиправно зазначено про відсутність у матеріалах справи декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а відтак про неможливість надати оцінку зазначеним недолікам в пункті 8 (Порядок N 79) такої, оскільки відповідна декларація долучена позивачем до матеріалів справи. Зазначене свідчить про безпідставний висновок суду першої інстанції.

17. Від відповідача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначає, що остання є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки твердження позивача про відсутність у Мінрегіону правових підстав для визначення форми відмітки для проставлення у технічному паспорті є безпідставними та надуманими. Отримання інформації про відповідність місця розташування об'єкта будівництва вимогам державних будівельних норм є складовою частиною технічного обстеження об'єкта будівництва, яке проводиться виконавцем (експертом (інженером) з технічної інвентаризації), а тому посилання позивача на те, що він змушений звертатися за отриманням інформації про відповідність місця розташування об'єкта до органів влади, є безпідставними.

18. Крім того, наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2015 року N 79 (Порядок N 79) вичерпав свою дію, оскільки пункт 9 Прикінцевих положень Закону (Закон N 3038-VI), на виконання якого останній був прийнятий, діяв лише до 31 грудня 2015 року.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

20. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

21. Відповідно до ч. ч. 1 ( N 2747-IV), 2 ( N 2747-IV) та 3 ст. 242 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

22. Крім того, ст. 2 ( N 2747-IV) та ч. 4 ст. 242 КАС України ( N 2747-IV) (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

23. Зазначеним вимогам матеріального та процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року (Постанова N 810/4223/15) та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 20 грудня 2016 року (Ухвала N 810/4223/15) відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

24. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України ( N 2747-IV) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

26. Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI), "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

27. Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI) (далі - Закон N 3038-VI) передбачено, що суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

28. Статтею 6 Закону N 3038-VI (Закон N 3038-VI) визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

29. Відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону N 3038-VI (Закон N 3038-VI) орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року;

збудовані до 12 березня 2011 року:

громадські будинки I і II категорій складності;

будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

30. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.

31. До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до цього пункту подали документи про прийняття в експлуатацію збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт об'єкти будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

32. На виконання розділу I Закону України від 13 січня 2015 року N 92-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт" (Закон N 92-VIII) Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-будівельного господарства України розроблено Порядок прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2015 року N 79 (Порядок N 79) (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 року за N 547/26992).

33. Порядок проведення технічного обстеження під час технічної інвентаризації з проставлянням відмітки у технічному паспорті індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 кв. м включно розроблено у відповідності до вимог перехідних положень Закону N 3038-VI (Закон N 3038-VI) в межах наданих Мінрегіонбуду повноважень.

34. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що твердження позивача про відсутність у Мінрегіонбуду правових підстав для визначення форми відмітки для проставляння у технічному паспорті є необґрунтованими.

35. Відповідно до п. п. 1 (Порядок N 79), 2 (Порядок N 79), 3 (Порядок N 79), 4 р. II Порядку N 79 (Порядок N 79) технічне обстеження об'єктів проводиться відповідно до цього Порядку з урахуванням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також особливостей, передбачених пунктом 6 цього розділу (Порядок N 79).

36. Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із цим Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

37. Технічне обстеження включає такі етапи:

- попереднє (візуальне) обстеження об'єкта, у тому числі огляд і фотографування об'єкта та його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення категорії складності об'єкта, аналіз проектної та іншої технічної документації (за наявності);

- детальне (інструментальне) обстеження об'єкта, у тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за необхідності).

38. Якщо етапи технічного обстеження об'єкта, що проводилось, не збігаються з названими етапами, зазначаються фактично пройдені етапи технічного обстеження.

39. Не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об'єкта.

40. Пунктом 6 р. II цього ж Порядку (Порядок N 79) визначено, що технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться виконавцем (експертом (інженером) з технічної інвентаризації) під час їх технічної інвентаризації лише за результатами попереднього (візуального) етапу обстеження з проставлянням у технічному паспорті відмітки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку (Порядок N 79).

Відмітка про проведене технічне обстеження проставляється у технічному паспорті на схематичному плані земельної ділянки.

41. Таким чином, за результатами проведеного технічного обстеження об'єкта з урахуванням інформації щодо відповідності місця його розташування вимогам державних будівельних норм, отриманої виконавцем від місцевого органу містобудування та архітектури, встановлюється можливість/неможливість надійної та безпечної експлуатації об'єкта будівництва, а відтак отримання інформації про відповідність місця розташування об'єкта будівництва вимогам державних будівельних норм є складовою частиною технічного обстеження об'єкта будівництва, яке проводиться виконавцем (експертом (інженером) з технічної інвентаризації) з проставлянням у технічному паспорті відмітки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку (Порядок N 79).

42. Враховуючи наведене, судом першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що обов'язок отримання інформації про відповідність місця розташування об'єкта будівництва вимогам державних будівельних норм покладається на виконавця, тобто особу, яка безпосередньо проводить технічну інвентаризацію.

43. Твердження позивача про те, що звернення за отриманням такої інформації є додатковою адміністративною послугою, яка покладається на нього, є необґрунтованим, оскільки таке покладається на виконавця який безпосередньо проводить технічну інвентаризацію.

44. Вимога про отримання інформації про відповідність місця розташування об'єкта будівництва вимогам державних будівельних норм є певним заходом безпеки експлуатації будинку.

45. Незважаючи на те, що позивач самостійно добудував та переобладнав ряд приміщень свого будинку без відповідного дозволу, порядок щодо введення останніх в експлуатацію повинен бути дотриманий повністю, оскільки така вимога зумовлена безпекою їх експлуатації. Положеннями чинних законодавчих актів, зокрема тих, що стосуються введення будинків, споруд в експлуатацію без отримання дозволу на будівництво, не передбачено жодних виключень щодо порядку введення їх в експлуатацію, а також щодо оформлення декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Тобто, спрощеної процедури для введення в експлуатацію добудованих та переобладнаних приміщень чинним законодавством не передбачено.

46. Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон N 687-XIV) зазначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI).

47. Статтею 1 Закону України "Про будівельні норми" (далі - Закон N 1704-VI) передбачено, що будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

48. Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України від 20 грудня 2006 року N 1764 затвердив Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд.

49. Технічний регламент розроблений з урахуванням вимог Директиви Ради Європи 89/106/ЄЕС від 21 грудня 1988 року про зближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів стосовно будівельних виробів і визначає основні вимоги до будівельних виробів (далі - вироби), будівель і споруд (далі - споруди) щодо забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, безпеки експлуатації, механічного опору та стійкості, пожежної безпеки, економії енергії, захисту навколишнього природного середовища, а також процедури оцінки відповідності виробів установленим вимогам та порядок їх застосування.

50. Пунктом 11 вказаного Технічного регламенту визначено основні вимоги до споруд, якими є:

1) забезпечення механічного опору та стійкості. Навантаження на споруду під час зведення та експлуатації не повинне призводити до руйнування її в цілому чи окремих її частин і деформації, більшій за ту, що допускається будівельними нормами;

2) дотримання таких вимог пожежної безпеки:

збереження несучої здатності конструкцій протягом визначеного часу;

обмеження поширення вогню та диму в споруді, а також на сусідні споруди і прилеглі території;

забезпечення евакуації людей із споруди або їх рятування в інший спосіб;

забезпечення безпеки рятувальних команд;

3) забезпечення:

безпеки життя і здоров'я людини та захисту навколишнього природного середовища. Споруда повинна відповідати вимогам законодавства з питань охорони здоров'я людей та навколишнього природного середовища;

безпеки експлуатації. У процесі експлуатації споруд повинні бути виключені ризики нещасних випадків;

захисту від шуму. Рівень шуму та вібрації у спорудах не повинен перевищувати встановлені норми;

економії енергії. Під час проектування, зведення споруди та її обладнання слід забезпечити ефективне використання енергії, необхідної для експлуатації, з урахуванням кліматичних умов.

51. З урахуванням наведених вище вимог, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що інформація про відповідність місця розташування об'єкта будівництва вимогам державних будівельних норм дозволяє визначити можливість чи неможливість надійної та безпечної експлуатації об'єкта будівництва, а тому її передбачення у формі відмітки про проведене технічне обстеження є необхідним та правомірним.

52. Відповідно до п. 2 р. III Порядку N 79 (Порядок N 79) замовник або його уповноважена особа подає з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги" (Закон N 5203-VI) до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта, до якої додаються:

два примірники заповненої декларації;

звіт про проведення технічного обстеження об'єкта з інформацією щодо можливості його надійної та безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно);

засвідчені в установленому порядку копії:

документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт;

технічний паспорт (з відміткою про проведене технічне обстеження у випадках, передбачених пунктом 6 розділу II цього Порядку (Порядок N 79)).

53. Технічні паспорти, складені до набрання чинності цим Порядком (Порядок N 79), щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно подаються за умови проставляння в них відмітки про проведення їх технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку (Порядок N 79).

54. Таким чином, вимога щодо проведення технічного обстеження приміщень, які вводяться в експлуатацію за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку N 79 (Порядок N 79), є обов'язковою.

55. Також, як правильно встановлено та зазначено судами попередніх інстанцій, додаток 2 до Порядку (Порядок N 79) діє виключно разом із пунктом 6 р. II Порядку (Порядок N 79). Скасування додатку 2 до Порядку призведе до відсутності механізму реалізації вимог Закону.

56. Крім того, наказ Мінрегіонбуду N 79 від 24 квітня 2015 року (Порядок N 79) наразі вичерпав свою дію, оскільки п. 9 Прикінцевих положень Закону, на виконання якого наказ був прийнятий, діяв лише до 31 грудня 2015 року.

57. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої та апеляційної інстанції, що додаток 2 до Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2015 року N 79 (Порядок N 79), є складеним у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

58. Щодо доводів позивача, що отримання інформації про відповідність місця розташування об'єкта будівництва вимогам державних будівельних норм є адміністративною послугою, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що отримання такої інформації не є за своїм змістом адміністративною послугою, визначеною Законом України "Про адміністративні послуги" (Закон N 5203-VI).

59. Статтею 1 Закону України "Про адміністративні послуги" (Закон N 5203-VI) передбачено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

60. Згідно з ст. 5 Закону (Закон N 5203-VI) визначено основні вимоги до регулювання надання адміністративних послуг. До таких вимог відносяться: 1) найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання; 2) суб'єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги; 3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги; 4) платність або безоплатність надання адміністративної послуги; 5) граничний строк надання адміністративної послуги; 6) перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.

61. Адміністративні послуги визначаються виключно законом.

62. Враховуючи наведене, колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування додатку 2 до Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24 квітня 2015 року N 79 (Порядок N 79) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 року за N 547/26992.

63. Відповідно до п. 5 Порядку N 79 (Порядок N 79) орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає замовнику декларацію на доопрацювання з обґрунтуванням причин, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком (Порядок N 79), у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства, виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

64. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставами для повернення позивачу декларації на доопрацювання, стало те, що у п. 7 декларації (Порядок N 79) відсутня необхідна інформація та у п. 8 декларації (Порядок N 79) зазначений кадастровий номер не узгоджується з інформацією, зазначеною в державному акті на право власності на земельну ділянку та договорі купівлі-продажу садового будинку, неправильно зазначено документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.

65. Суд першої інстанції, надаючи оцінку зазначеному, вказав, що доказів того, що позивач усунув вказані недоліки матеріали справи не містять. Враховуючи, що ані позивачем, ані відповідачем 1 не надано суду поданої позивачем декларації, суд позбавлений можливості надати оцінку виявленим недолікам.

66. Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що в матеріалах справи наявна копія декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з якої убачається, що відомості, зазначені в пункті 8 (Порядок N 79), а саме: кадастровий номер та документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою співпадають із інформацією, зазначеною в державному акті на право власності на земельну ділянку та договорі купівлі-продажу садового будинку.

67. Вказана копія декларації не містить відмітки про її подання для реєстрації, що позбавляє суд можливості ідентифікувати останню як таку, яка дійсно подавалась до відповідача 1 для реєстрації.

68. Однак, якщо навіть в разі ідентичності наявної в матеріалах справи копії декларації тій, що подавалась позивачем для реєстрації, залишаються неусунутими недоліки в частині відсутності необхідної інформації в пункті 7 декларації.

69. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки додаток 2 до Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2015 року N 79 (Порядок N 79), складений у відповідності до вимог чинного законодавства, а позивачем декларацію про готовність об'єкта до експлуатації подано з порушенням вимог такого Порядку (Порядок N 79), у відповідача були наявні правові підстави для повернення вказаної Декларації.

70. Оскільки позивачем не усунуто всіх недоліків поданої декларації, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30 липня 2015 року N 10/10-І-3007/88/II та зобов'язання Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України зареєструвати подану ОСОБА_1 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації відносно садового будинку в садівницькому товаристві "Воїн-2" за адресою: АДРЕСА_1, є необґрунтованими.

71. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, всебічно перевірили обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

72. Суд касаційної інстанції у своєму рішенні також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (Рішення) (заява N 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява N 303-A, п. 29).

73. Відповідно до ст. 350 КАС України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

74. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України ( N 2747-IV) судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 343 ( N 2747-IV), 349 ( N 2747-IV), 350 ( N 2747-IV), 355 ( N 2747-IV), 356 ( N 2747-IV), 359 КАС України ( N 2747-IV), Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2016 року (Постанова N 810/4223/15) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (Ухвала N 810/4223/15) залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

Суддя-доповідач

І. В. Желєзний

Судді:

С. М. Чиркін

 

В. М. Шарапа




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали